Педагогические условия эффективного развития продуктивности у школьников средних классов

 

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди

 

Кафедра теорії та методики, та оздоровчої і лікувальної фізичної культури

 

ШЕВЧУК ІВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ

             Студент ІІІ курсу, 34 групи

Факультету фізичної культури

 

 

«ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПРУДКОСТІ У ШКОЛЯРІВ СЕРЕДНІХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ РУХЛИВИХ ІГОР»

 

Курсова робота

зі спеціальності  6.010103

«Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура ”

 

 

Науковий керівник:

Доц., проф.пед.наук

Іващенко О.В.

 

 

Харків – 2013

ЗМІСТ

 

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 5

1. Особливості дітей середнього  шкільного віку 5

1.1. Анатомо – фізіологічні  особливості дітей середнього  шкільного віку

1.2. Фізичні якості школяра 6

1.3. Психологічні якості  підлітка 7

2. Загальна характеристика  прудкості як фізичної якості  людини 8

2.1. Визначення понять 8

2.2. Засоби і методи  вдосконалення прудкості 10

3. Рухливі ігри та їх  основні завдання для розвитку  витривалості 12

Висновки до першого розділу 17

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИ  ДОСЛІДЖЕННЯ 18

РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ  ДОСЛІДЖЕННЯ 19

Висновки до третього розділу 37

ВИСНОВКИ 38

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 39

ДОДАТКИ 42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження: Ми живимо в той час, коли науково – технічний прогрес активно проникає у всі сфери людського буття, роблячи наше життя все більш комфортним, ми швидко активуємось до цього комфорту, сприймаючи його за благо.

Аналіз щорічного тестування учнів загальноосвітніх шкіл указує на зниження  рівня  фізичної підготовленості школярів, що обумовлюється  низьким рівнем розвитку рухових  здібностей. У зв’язку з чим, більшість вчителів перебуває у стані пошуку нових ефективних засобів і методів.

Але комфорт це не тільки благо, він ще несе в собі чимало важких хвороб, і найпоширенішими є – «руховий голод»,  гіподинамія.

Фізична культура дає можливість підтримати тілесне здоров’я, зробити своє тіло здоровим, вміти управляти їм,  і що особливо, розширити діапазон  адаптації механізмів організму, одержати стійкість до дій багатьох негативних факторів: гіпоксія, переохолодження, радіації, дія токсичних речовин та інші.

Об’єкт дослідження: Навчальний процес по фізичному вихованню школярів середніх класів.

Предмет дослідження: Процес розвитку прудкості у школярів середніх класів засобами рухливих ігор.

Мета дослідження: Поглибити знання з розробки методів розвитку прудкості у школярів середніх класів.

Завдання дослідження:

1. Узагальнити теоретичні аспекти оптимізації процесу розвитку прудкості в школярів середніх класів засобами рухливих ігор.
2. Систематизувати навчальні завдання рухливих ігор для розвитку прудкості у школярів середніх класів.
3. Розробити тематичний план та плани-конспекти уроку, на розвиток прудкості у середніх класах, а також упорядкувати засоби, методи розвитку і методи контролю.

Методи дослідження:  метод педагогічних спостережень, метод особистих педагогічних спостережень, і метод педагогічного конспектування та опису основних вправ розвитку сили і їх застосування.

Структура роботи: Робота викладена на 47 сторінках, складається із змісту, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ  НАУКОВО – МЕТОДИЧНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

 

1. ОСОБЛИВОСТІ  ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. Анатомо – фізіологічні особливості дітей середнього шкільного віку

У кожній віковій групі дітей властиві особливості будови і функцій системи організму і психологічні особливості, облік яких необхідний для раціонального фізичного виховання [7].

Для правильного виховання дитини треба знати і враховувати особливості її вікового розвитку. Розвиток дитини супроводжується змінами в організмі, що мають кількісні і якісні показники росту й розвитку та залежать як від біологічних так і соціальних факторів. Кожному віку властиві свої особливості.

У нашій країні склалася система умовного поділу так званого “шкільного періоду дитинства” на три вікові групи, а саме:

• молодший шкільний вік ( 6-10 років - учні І - IV класів );
• середній шкільний вік ( 11 - 14 років - учні V - VIII класів );
• старший шкільний вік ( 15 - 17 років - учні IX - XI класів ).[11]

Кістяк верхніх і нижніх кінцівок формується в дітей різними темпами. Так, до 13 років завершується окостеніння зап'ясних і п'яткових відділів рук. Зрощення первинних (виниклих усередині утробно) і вторинних ядер окостеніння рук продовжується в період з 16 до 25 років.

Після 13 - 14 років хлопчики стають вище дівчаток, мають великий обсяг і розміри грудної клітки, виражені переваги в розвитку м'язової сили і швидкості рухів [18,19 ].

З 13 до 14 років спостерігається інтенсивне зростання тіла – його довжина збільшується на 9-10 см, а з 14 до 15 років – на 7-8 см, темпи росту довжини тіла різко падають до 16-17 років, а від 15 до 16 років тільки на 2-3см.

Для дітей характерний частий, недостатньо стійкий ритм подиху невелика глибина, приблизно однаковий розподіл часу між вдихом і видихом, коротка дихальна пауза. Частота подиху з віком зменшується так у 7-8 років – 20-25 дихальних рухів у хвилину, а в14-15 років 15-18.

Дихальний обсяг з віком підвищується. У дітей 7-8 років у межах від 163 до 285 мл, а в підлітків 300-365 мл.

По мірі розвитку організму збільшується загальна ємність легень (ЗЭЛ), що складається з залишкового обсягу (ЗО) і життєвої ємності легень (ЖЕЛ). З віком залишковий обсяг збільшується менше ніж ЖЕЛ.

У 12-14 років еластичні волокна серця розростаються і розташовуються між м'язовими волокнам, добре виражені м'язи, серця, що розвиваються і диференціюють до 18-20 років.

Частота серце биття з віком зменшується, так у немовляти 120-140

уд/хв, у 10-14 років – 75-79 уд/хв, у 15-18 років 65-75 уд/хв .

Артеріальний тиск у 10-15 років значно нижче, ніж у дорослих. У процесі розвитку ЧСС зменшується. Так  у 7 років – 85-90 уд/хв, а в 14-15 – 70-76 уд /хв  [7,11,13].

Говорячи про особливості розвитку організму учнів середніх класів, слід мати на увазі, що вони ростуть і розвиваються набагато швидше, ніж це було в минулому. Так, вчені встановили, що тепер середній зріст 13 - 15 річних хлопців Москви на 12 - 14 см більші, а вага на 10 - 12 кг, ніж відповідні показники в їхніх ровесників у 20 - х роках. Довжина тіла  19 - літніх юнаків у 1965р. порівняно з 1928р. збільшилась у середньому на 7,1 см, а вага тіла на 7 кг [26,27].

 

1.2. Психологічні особливості  підлітка.

Вдосконалення нервовою діяльності, розвиток усього організму зумовлюють і значні зміни в психіці. Порівняно з підлітками молоді люди стають спокійніші, врівноважені, розумніші. Опанування складної навчальної програми розширює їхній інтелектуальний діапазон, роблять розумову діяльність стійкішою й ефективнішою.

Учні середнього шкільного віку, здійснюють контроль за своїми жестами, положенням тіла, непогано орієнтуються в просторі і часі.

Також деякі учні вже здатні запам'ятовувати великий за обсягом навчальний матеріал, і ті хто систематично займається фізичної культурою досягають значних успіхів у підвищенні рухової пам'яті [28].

У період ранньої юності притаманний підвищений інтерес до себе. Адже не випадково декотрі пишуть інтимні щоденники, “приміряють” до себе видатних акторів чи героїв художніх творів. Внаслідок цього підвищується інтерес до свого зовнішнього вигляду, тіла; тому учні бояться показатися незграбними, смішними, і часом це призводить до того, що малопідготовлені учні починають уникати уроку фізичної культури.

Рання юність - “найколективніший” вік. Діти бажають визнання з боку товаришів, хочуть почуватися потрібними, мати певний престиж і авторитет. У юнаків підвищується почуття відповідальності і обов'язку. Все це спонукає виявляти якнайбільше наполегливості й працьовитості в опануванні фізичними вправами, досягти найкращого результату в групі чи в класі. У юнацькому віці рішучість стає свідомішою, сміливість - усталенішою, а наполегливість - твердішою. Розвинуте почуття власної гідності  так само є добрим стимулом для різних вольових дій у процесі занять фізичною культурою[2,7,10,28].

 

1.3. Фізичні якості школяра.

В учнів середнього шкільного віку ще не завершено формування багатьох систем організму, які забезпечують високий рівень розвитку фізичних якостей.  Так, у хлопців швидкісно - силові здібності збільшуються на 7 % у віці 15 - 16 років і на 2% зменшуються у віці 16 - 17 років. Для дівчат також можна широко використовувати засоби, які спрямовані на розвиток швидкісно - силових здібностей, бо темп природного приросту становить 5%. [9,10]

Для хлопчиків середнього віку, крім великого обсягу засобів, спрямованих на розвиток швидкісно-силових здібностей, планується також і великий обсяг засобів виховання швидкості рухів, темп їх приросту становить 9% [2,7,18,26,27]

Статеві відмінності дають про себе знати в розвитку мускулатури в старшому шкільному віці. Вага м'язів по відношенню до ваги тіла у дівчат приблизно на 13% менша, ніж у юнаків, а вага жирової тканини по відношенню до всього тіла у дівчат більше приблизно на 10% [26,27].

Спостерігається значне поліпшення в розвитку спритності [18,26,27].

У підлітків в більшому ступені підвищуються аеробні можливості, а значного підвищення анаеробної продуктивності не відбувається.

У старших школярів суттєво підвищується працездатність, більш економними стають кисневі режими організму при фізичних навантаженнях. Найбільш суттєво підвищується витривалість  до праці великої та помірної інтенсивності ( крім дівчат ) [26].

Загальна витривалість хлопців має високі темпи приросту від 8 до 10, від 11 до 12 та від 14 до 15 років [18].

 

 

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  ПРУДКОСТІ ЯК ФІЗИЧНОЇ ЯКОСТІ  ЛЮДИНИ

2.1. Визначення понять

 

Прудкість – це здібність до високої швидкості рухів , що виконується за відсутністю значного зовнішнього опору і не вимагають великих енергозатрат .

Вона пов’язана  з оперативністю регуляції психомоторної функції , що визначає часові параметри розгортання нервових процесів і забезпечує ефект рухових дій людини в умовах ліміту часу . Тривалість здійснення швидких рухів менша , ніж тривалість проведення імпульсу по шляху зворотного зв’язку [9,35,36]

      До специфічних  форм вияву прудкості, на думку  О.М. Худолія відносять :

1) латентний період рухової  реакції (простої та складної) ;

2) бистроту реалізації  локального одиночного ненавантажного руху (рукою, ногою, тулубом чи головою) ;    

3) бистроту реалізації  багато суглобного руху , зв’язаного  із зміною положення тіла у  просторі , а також переключення  з однієї дії на іншу за  відсутності значного зовнішнього  опору ;

4) частоту ненавантажених  рухів. [27,33]

      Бистрота  реалізації локального одиночного  ненавантаженого руху визначається  активним включенням відповідної  групи м’язів . Бистрота реалізації багатосуглобного руху пов’язана з  виробленням та зміцненням раціональної міжм’язової координації . Д ля таких дій характерна швидкість включення м’язів у активний стан відповідно до їх ролі у загальній координації структурі рухової дії.

        Частота  ненавантажного руху – це властивість  ЦНС засвоювати ритм руху .У  вигляді важливих умов , що сприяє високій частоті рухів , виступає здібність до довільного розслаблення .

Час рухової реакції в русі кисті вже  у 9-11 річному віці стає близьким до показників дорослих , а у 13-14 років школярів досягають того ж  у рухах плечей , стегна , гомілки і стопи . Темп руху з роками збільшується  нерівномірно . [36]

        Для  гімнастики важливим є розвиток  бистроти пробігання коротких  дистанцій . За даними В.П.Філіна  вікова зміна бистроти пробігання  коротких дистанцій така : максимальна швидкість 16-18 років , темп – 16-17 років .

        Узагальнюючи  результати дослідження можна  констатувати , що для дітей шкільного  віку , що займаються різними видами  спорту , закономірно підвищення  бистроти рухів в онтогенезі . Бурний темп розвитку бистроти у підлітковому віці пояснюється високою пластичністю їхнього організму , рухливістю нервових процесів , відносно легкістю утворення умовнорефлекторних зв’язків .