Методика навчення рухливих игор в початкових класах

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Января 2013 в 20:08, дипломная работа

Краткое описание

Сучасний розвиток педагогічної науки в Україні характеризується пошуком та вдосконаленням шляхів формування особистості підростаючого громадянина. В Законі України “Про освіту”, державних національних програмах “Освіта” та Цільовій комплексній програмі “Фізичне виховання – здоров’я нації ” визначено, що сьогодні особливої ваги набуває єдність виховних впливів на дитину протягом усього періоду розвитку, починаючи з раннього дитинства. З огляду на це, актуальним є питання належного фізичного виховання дітей, їх повноцінного розвитку та стабільного стану здоров’я.

Содержание

Вступ
Розділ 1. Науково-теоретичні аспекти використання рухливих ігор в навчально-виховному процесі молодших школярів
1.1 Значення рухливих ігор у формуванні гармонійно розвиненої особистості
1.2 Класифікація рухливих ігор молодших школярів та їх призначення
Розділ 2. Методи та організація дослідження
2.1 Методи дослідження
2.2 Організація та етапи дослідження
Розділ 3. Методика навчання рухливим іграм учнів початкових класів
3.1 Особливості організації та проведення рухливих ігор школярів
3.2 Сучасні підходи до методики навчання рухливих ігор в початкових класах
Висновки
Список використаної літератури

Прикрепленные файлы: 1 файл

Методика навчання рухливим iграм в початкових класах.doc

— 384.50 Кб (Скачать документ)

На рисунках (3.5 (Б), 3.6 (Б), 3.7 (Б) показано позитивну вікову динаміку, де чітко видно вірогідне зростання усіх показників фізичної підготовленості дітей 7 і 8 років, особливо це відмічено у дітей 7 років (стрибки в довжину з місця та метання м’яча на дальність).

 

Умовні позначки:

1 – стрибки в довжину з  місця до експерименту,

2 – стрибки в довжину з  місця після експерименту;

3 – метання м’яча на дальність  до експерименту;

4 – метання м’яча на дальність  після експерименту;

5 – біг на 30 м до експерименту;

6 – біг на 30 м після експерименту.

 

Зіставлення результатів дітей  1 класу експериментальної групи на кінець року показує вагому перевагу над показниками контрольної групи.

Звідси можна зробити висновок, що результат фізичної підготовленості  учнів початкових класів залежить від багатьох засобів та форм роботи, зокрема від правильності організації та проведення гри. В свою чергу педагогічна ефективність гри залежить від підбору, методики навчання та проведення рухливих ігор, організаторських здібностей керівника, його вміння доступно і цікаво пояснити гру та керувати її процесом, бути об’єктивним та уважним в оцінці ігрових дій дітей, підведенні підсумків.

На основі вищезазначеного слід зробити висновок, що головне завдання педагога – навчити дітей грати активно і самостійно, з дотриманням необхідних вимог. Тільки в такому випадку рухливі ігри будуть мати ефективний вплив на всебічний розвиток особистості.

 

 

Висновки

 

1. Аналіз наукових джерел щодо  обраного аспекту дослідження  дає підставу узагальнити: проблема багатоаспектна, різнопланова, оскільки досліджується науковцями різних галузей (фізіологи, психологи, педагоги, спортсмени, лікарі, вчителі-практики). Теорія і практика переконливо доводять, що молодший шкільний вік – відповідальний етап у забезпеченні здорового способу життя, всебічного розвитку особистості. Використання всіх дійових чинників системи фізичного виховання, в тому числі і рухливих ігор, є важливою умовою реалізації основних завдань сьогодення. Основні напрямки цих завдань визначені у нормативно-правових документах щодо освіти, фізичної культури (Закони України “Про освіту” (1991), “Про фізичну культуру і спорт” (1996), Цільова комплексна програма “Фізичне виховання – здоров’я нації» (1998).

2. Теоретичний аналіз і практика переконують, що рухливі ігри мають оздоровче, освітнє та виховне значення. Головними компонентами фізичного виховання є оздоровчий, при реалізації котрого оптимізуються форми і функції організму людини, та розливальний, що сприяє підвищенню рівня фізичних (рухових) здібностей та якостей. Дотримання в цілому рухового режиму в умовах сімейно-суспільного виховання при правильному педагогічному керівництві є важливою запорукою ефективного фізичного розвитку організму дитини. Означені форми роботи з дітьми молодшого шкільного віку та засоби фізичного виховання сприяють реалізації соціально-педагогічних вимог та завдань гармонійного розвитку особистості.

3. На основі вивчення науково-методичної літератури, досвіду роботи вчителів початкових класів, нами були визначені основні педагогічні умови, що сприяють ефективності засвоєння рухливих ігор, а також поставлені вимоги щодо їх організації та проведення.

4. В процесі нашого експериментального дослідження (учні 1кл. та 2кл.) ми визначили улюблені ігри та розваги дітей, теоретично обґрунтували та практично перевірили традиційну методику навчання рухливих ігор в даному віці, проаналізували класифікацію українських народних ігор, їх характерні особливості (Мудрик С.Б.). Це дало змогу визначили основні напрямки роботи, які передбачають чітку систематизацію у відповідності з віковими анатомо-фізіологічними, психологічними особливостями, оздоровчою та освітньо-виховною спрямованістю.

Слід зазначити, що пошуки найефективніших шляхів удосконалення методики навчання рухливих ігор сприяють розвитку новітніх технологій, форм взаємодії суспільних, громадських інституцій з сім’єю.

5. Проведене нами дослідження не вичерпує розкриття всіх питань даної проблеми, тому подальше вивчення її буде сприяти покращенню системи фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.

 

 

Список використаної літератури

 

  1. Андрощук Н.В., Лесів А.Д., Механошин С.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. – Тернопіль: ”Підручники та посібники”, 1998р.
  2. Апансенко Г.Л. Физическое развитие детей и подростков. – К.: Здоровье, 1985. – 80 с.
  3. Артемова Л.В. Динамика содержательности общения детей 7 лет в игровых группах/ Новое исследование в психологии. – 1986. – Вып.2. – С.49-55.
  4. Бальсевич В.К., Запорожанов В.А. Физическая активность человека. – К.: здоровье, 1987. – С.34-40.
  5. Бальсевич В.К. Фізична культура для всіх і для кожного. – М.: Фізкультура і спорт, 1988. – С.8-26.
  6. Батурина Е.Г. Сборник игр к «программе воспитания в детском саду». – М.: Просвещение, 1974. – 120 с.
  7. Боберський І. Рухові забави та ігри (упоряд. Приступа Є.Н.) – Львів, 1992. –

64 с.

  1. Буне Р.С. Место приёмов в процессе обучения на занятиях в детском саду// Педагогические и психологические проблемы руководства игрой дошкольника. – М., 1979. – С.9-14.
  2. Виготський Л.С. Вибрані психологічні дослідження. – М.: Учпедгаз, 1987. – С. 230-237.
  3. Вільчковський Е.С. Рухливі ігри в дитячому садку. – К.: Радянська школа, 1989. – С.12-60.
  4. Вільчковський Е.С. теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. –Львів.ВАТЛ., 1998р.
  5. Войтенко В.П. Здоровье здоровых: Введение в санологию. – К.: Здоровье, 1991. – 245 с.
  6. Вольчинський А.Я. Педагогічні умови застосування національних рухливих ігор у системі фізичного виховання дітей 5-6 років. Луцьк, 1998. – 16 с.
  7. Воробей Г.В. Народні ігри та забави у фізичному загартуванні молодших школярів різних етнографічних груп Прикарпатського краю. К., 1997. – 16 с.
  8. Гориневский В.В. Игры и развлечения. – М.-Ленинград, 1924. – С.66-67.
  9. Демчишин А.А., Мухін В.Н., Мозола Р.С. Спортивные и подвижные игры в физическом воспитании детей и подростков, -К.: Здоров’я, 1989р.
  10. Денисенко Н.Ф. Педагогические условия активизации двигательного режима детей 5-6 лет в детских учреждениях:– К., 1994. – 152 с.
  11. Державна національна програма “Освіта (Україна ХХІ століття). – К.: Райдуга, 1994. – С.61.
  12. Дитяча розвага: українські народні пісні, забави та ігри. – К.: Музична Україна, 1993. – 104 с.
  13. Дубогай А.Д., Мовчан Л.М. Физкультура: мы и дети. –К.: Здоров’я,1989.–140 с.
  14. Дубогай А.Д. Психолого-педагогические основы формирования здорового образа жизни у младших школьников: Дисс… докт.пед.наук: 13.00.01. – К., 1991. – 350 с.
  15. Єфімова Н.Г. Методика проведення рухливих ігор – К.: ”Рад школа”, 1979р.
  16. Жевага С. Руховий режим школяра // Рідна школа. – 1995. - № 6. –С.57-58.
  17. Закон України „Про освіту”// Освіта. – 1991. – 25 червня.
  18. Закон України "Про фізичну культуру і спорт". – К.: б.в., 1996 – 22 с.
  19. Запорожец А.В. Психология игры в дошкольном возрасте // Психология личности и деятельности дошкольника. – М.: Просвещен. 1965. – С.108-157.
  20. Кенеман А.В., Кистяковский М.Ю., Осокина Т.И. Физическая подготовка детей 5-6 лет к занятиям в школе. – М.: Просвещение, 1980. – 138 с.
  21. Киричук О.В. Основні принципи і структура організацій виховного процесу в школі // Рідна школа. – 1991. - № 12. – С.3-4.
  22. Кожевникова Н.Г. Спортивные развлечения и игры. – М.: Учпедгиз, 1961. – 108 с.
  23. Козленко Н.А., Мацулевич В.П. Физическое воспитание учащихся первых классов шестилетнего возраста: Пособие для учителя. – К.: Рад. школа, 1988. – 144 с.
  24. Кожевникова Н.Г. Спортивные развлечения и игры. – М.: Учпедгиз, 1961. – 108 с.
  25. Коротков І.М. Рухливі ігри, -К.: Здоров’я, 1980р.
  26. Концепція "Національна система фізичного виховання". – К.: б.в., 1998. – 38 с.
  27. Лесгафт П.Ф. Руководство по физическому образованию детей школьного возраста. Собр.пед.соч. – М., 1953. – Т.1. – 442 с.
  28. Макаренко А.С. Игра / Собр.соч. – М., 1940. – Т.IV. – С.54-56.
  29. Макаренко А.С. Лекции о воспитании детей. – М., 1947. – 55 с.
  30. Мартинюк І.В. Національна система виховання: шляхи реалізації // Рідна школа. – 1994. - № 34. – С.17.
  31. Мудрик С.Б. Ефективність застосування національних рухливих ігор на уроках фізичної культури у початковій школі.- Харків:ХХПІ №9, 1999. 18 с.
  32. Народні ігри та забави: Методичні рекомендації / Укл. Г.В.Воробей. – К.: ІСДО, 1995. – 176 с.
  33. Олійник І.О., Єрусалимець К. Г. Рухливі ігри. Навчальний посібник. Кременець. КОГПІ, 2005. – 104 ст.
  34. Покровский Е.А. Значение детских игр в отношении воспитания и здоровья. – М., 1984. – 384 с.
  35. Поташнюк Р.З. Закономірності змін стану здоров’я, працездатності та успішності навчання школярів залежно від рівня їх гігієнічного виховання, сформованого у сім’ї та школи / Здоров’я, фізична культура і спорт: Науковий вісник ВДУ. – Луцьк, 1997. - № 6. – С.47-49.
  36. Поташнюк Р.З. Соціал-екологічна сутність здоров’я. – Луцьк, 1995. – 92с.
  37. Програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (1-11 кл.) // Фізичне виховання в школе. – 1999. - № 1. – С.2-24.
  38. Приступа Є., Слимаковський О., Лук’янченко М., Українські народні рухливі ігри, розваги та забави: Методологія, теорія і практика. – Дрогобич: Вимір, 1999. – 448 с.
  39. Русова С. Теорія і практика дошкільного виховання. – Львів-Краків-Париж: Просвіта, 1993. – 127 с.
  40. Руссо Ж.Ж. Избранные сочинения. В 3-х т. / Пер. с франц. – М.: Политиздат, 1961. – Т.1. 851 с. – Т.2 – 768 с. – Т.3. – 727 с.
  41. Сухомлинський В.О. Роки дитинства: У 6 т.- К.,1977.- т.3.- 424 с.
  42. Сухомлинський О.В. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п’яти томах. – К.: Радянська школа, 1976. – Т.4. – 620 с.
  43. Сухарев А.Г. Здоровье и физическое воспитание детей и подростков. – М.: Медицина, 1991. – С.28-65.
  44. Усова А.П. Русское народное творчество в детском саду. -М., 1972. – 140 с.
  45. Ушинский К.Д. Человек как предмет воспитания. Собрание сочинений. – Т.8. – М. – Ленинград, 1950. – С.132-440.
  46. А.І. Фоміна Фізкультурні заняття та спортивні і рухливі ігри –К.: Фіс, 1980р.
  47. Цільова комплексна програма "Фізичне виховання – здоров’я нації" 1999-2005 рр. – К.: б.в., 1998. – 41 с.
  48. Цьось А.В. Українські народні ігри та забави. - Луцьк: Надстир’я, 1994р.
  49. Шейко М.К. Рухливі ігри дошкільників, –К.: ”Рад школа”, 1972р.
  50. Шиян Б.М., Папуша В.Г., Приступа Е.Н. Теорія фізичного виховання. _ Львів: ЛОНМІО, 1996. – 220 с.
  51. Шиян Б.М.Теорія і методика фізичного виховання школярів. – Тернопіль: Богдан, 2002.
  52. Яковлєв В. Рухливі ігри, Фіс 1982р.

 

Додаток № 1

 

Анкетування батьків

 

  1. Як часто ви займаєтесь фізичною культурою зі своїми дітьми?
  2. Якими видами рухової діяльності займається ваша дитина?
  • ранкова гімнастика;
  • рухлива гра;
  • інші.
  1. Як часто займаються ваші діти рухливими іграми?
  • систематично;
  • інколи;
  • не займаються зовсім.
  1. Наявність необхідних умов для рухової активності в квартирі, в будинку:
  • місце для занять;
  • спортивний куточок;
  • немає умов.
  1. Чи є поблизу місця проживання умови для занять руховими діями на вулиці? Якщо є, то які?
  • спортивний майданчик;
  • вільна територія;
  • немає місця;
  1. Які фактори впливають на підвищення інтересу до занять рухливими іграми у ваших дітей?
  • батьки (члени сім’ї);
  • друзі;
  • телебачення (радіо);
  • особистий приклад
  1. З якою метою ви проводите рухливі ігри з вашими дітьми?
  • з оздоровчою, виховною, освітньою;
  • для загального розвитку організму;
  • інші відповіді.
  1. Як ставиться ваша дитина до виконання фізичних вправ, рухливих ігор?
  • із задоволенням;
  • без особливого бажання;

 

Додаток № 2
Анкетування вчителів

 

Опитування проводиться з метою  визначення ефективних методів  навчання рухливих ігор.

Кількість вчителів – 9 ч., з них: вчителі фізичної культури – 3 ч.,  вчителі початкових класів – 6 ч.

  1. Які форми рухової активності ви застосовуєте на роботі?
  • ранкова гімнастика;
  • фізкультурні хвилинки;
  • фізкультурні паузи;
  • рухливі ігри;
  • веселі перерви;
  1. Хто і що найбільш дієвим є для залучення дітей до занять фізичною культурою?
  • батьки;
  • телебачення;
  • вчитель;
  • друзі.
  1. Який, на Вашу думку, основний принцип підбору ігор та ігрового матеріалів для дітей?
  1. Які вимоги ставляться до організації і методики проведення рухливих ігор?
  2. З дітьми якого віку доцільно організовувати предметно-ігрові ситуації? Чому?
  3. За яких умов, на Вашу думку, можливе оптимальне використання ігор у навчально-виховному процесі?
  4. Яке місце, на вашу думку, займають рухливі ігри у режимі дня?
  5. Хто повинен брати участь в організації рухливих ігор?
  6. Яке значення рухливих ігор? З якою метою вони проводяться? Яка їх роль у навчально-виховному процесі?
  7. Коли найдоцільніше проводити рухливі ігри?
  8. Чи люблять діти народні рухливі ігри.
  9. Яке місце займають народні ігри у навчально-виховному процесі молодших школярів?

 

Додаток № 3
Програма опитування дітей

 

  1. Чи любите ви проводити рухливі ігри? Як часто?
  • систематично;
  • рідко;
  • ігри, які люблю;
  • ні.
  1. З якої причини рідко займаєтеся руховою діяльністю?
  • нема часу;
  • немає умов;
  • не бажаю;
  • не можу через стан здоров’я;
  • займаюсь іншими цікавими справами.
  1. Якими видами діяльності ви любите займатись?
  • рухливими іграми;
  • ігри з м’ячем (які);
  • велосипед;
  • комп’ютерні ігри;
  1. Чи маєте ігровий куточок вдома?
  • так;
  • місце для занять;
  • не маю.
  1. Чи дотримуєтесь рухового режиму дня та особистої гігієни?
  • систематично;
  • рідко (вказівки батьків);
  • не дотримуюсь.
  1. Хто займається фізкультурою з тобою вдома?
  • Мама, тато;
  • Бабуся, дідусь;
  • Сестра, брат;
  • ще хто?.
  1. Що чи хто викликає у тебе інтерес до занять рухливими іграми?
  • приклад брата чи сестри;
  • телебачення (радіо);
  • журнали;
  • друзі;
  • наявність умов, необхідного інвентарю.

 

Додаток № 3

 

Анкета на творче мислення дітей

 

  1. Які види дозвілля вам подобаються?
  2. Ваше відношення до рухливих ігор?
  3. Чи любите ви проводити рухливі ігри на свіжому повітрі?
  4. Як Ви ставитеся до художньої літератури?
  5. Чи подобаються вам музичні заняття?
  6. Чи любите ви ігри. Які найбільш улюблені рухливі ігри? Чому?
  7. Які ігри ви граєте в сім’ї?
  8. Чи подобаються вам народні рухливі ігри та забави? Які?
  9. Що вас приваблює в іграх?
  10. Чи допомагають батьки у проведені ігор?
  11. Коли вам найбільше хочеться займатися іграми?

 

Додаток № 4

 

Рухливі ігри для учнів молодших класів

Информация о работе Методика навчення рухливих игор в початкових класах