Звіт з практики у АТ "Ощадбанк"

Ощадбанк  пропонує наступні види депозитних вкладів корпоративним клієнтам:

• Депозитний вклад „Мобільний”
• Депозитний вклад „Грошова лінія Ощадного банку”
• Депозитний вклад „Максимальний”
• Депозитний вклад „Накопичувальний”
• Депозитний вклад „Інвестиційний

Залишок коштів корпоративних клієнтів на 01.01.2012 становив 7 651 745

тис. грн. Із них кошти на вимогу склали 56% всіх залучень, або 4 287 702 тис.

грн., строкові кошти - відповідно 44%, або 3 364 043 тис. грн.(Додаток 15)

Якщо ви бажаєте відкрити депозитний рахунок в Ощадбанку, вам необхідно:

• Заповнити заяву,укласти договір,надати наступні документи:

Для резидентів (громадян України, іноземців або осіб без громадянства):

• паспорт фізичної особи;
• довідку про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру

фізичних осіб-платників податків, видана органом податкової адміністрації.

Для нерезидентів (громадян України, які постійно проживають за її межами, іноземних громадян або осіб без  громадянства, які тимчасово перебувають  на території України строком до 1 року відповідно до відкритої візи або документів, що підтверджують законність перебування в Україні згідно з чинним законодавством) необхідно надати такі документи:

• паспорт фізичної особи;
• документ про підтвердження джерела надходження готівки в національній або іноземній валюті.

Ощадбанк гарантує таємницю відомостей про вкладників, операції, що ними здійснюються, та стан рахунків. Без згоди вкладника  довідки третім особам по рахунку  можуть бути надані лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Депозити до запитання розміщуються на розрахунковому або поточному  рахунку клієнта. Вони використовуються для здійснення поточних розрахунків  власника рахунку з його партнерами. Банк залучає депозити до запитання  у відповідності з Інструкцією "Про відкриття та ведення рахунків у національній та іноземній валюті".

Після подання вказаних документів з клієнтом укладається депозитний договір та договір банківського рахунку.

(Особовий рахунок вкладника  див. у Додатку 16)

 

2.5. Управління ресурсами АТ «Ощадбанк»

Управління банківськими ресурсами - це діяльність, пов'язана із залученням грошових коштів вкладників та інших  кредиторів, визначенням розміру  і відповідної структури джерел грошових коштів у тісному зв'язку з їх розміщенням.

Існує два рівні управління ресурсами комерційного банку:

• державний рівень (управління здійснюється через НБУ з використанням

різних фінансових інструментів);

• рівень банку.

До інструментів, які застосовуються НБУ, відносяться:

1. Надання кредитів Національним  банком України банкам, що безпосередньо впливає на розмір їх пасивів. При цьому велике значення має процентна політика НБУ: встановлена офіційна облікова ставка виступає фактором регулювання попиту на міжбанківський кредит.

2. Операції на відкритому ринку  - операції з купівлі-продажу державних цінних паперів, що можуть збільшувати або зменшувати розмір пасивів банків.

3. Встановлення  економічних показників регулювання  діяльності банків:

• мінімальний  розмір статутного фонду;

• співвідношення між розміром власних коштів банку і сумою активів (з урахуванням ступеня ризику їх втрати);

• обов'язкові резерви - частина ресурсів, внесених на безпроцентний рахунок в НБУ  за його вимогою. Вони обмежують можливості кредитування і депозитної емісії;

• показники  ліквідності банку і максимального розміру ризику на одного позичальника;

• інші показники.

Інструменти НБУ можуть бути ефективними  лише в умовах погодження їх з податковою політикою та чинним законодавством. Вилучення ресурсів Національним банком України для покриття бюджетного дефіциту тягне за

собою зменшення ресурсів у банків.

В процесі управління ресурсами  банк повинен вирішувати такі завдання:

1. Виконувати  вимоги НБУ щодо дотримання  встановлених економічних нормативів.

2. Не  допускати наявності в банку  коштів, які не приносять доходу, крім тієї її частини, яка забезпечує формування обов’язкових резервів.

3. Підтримувати  певне співвідношення між власними  і залученими коштами. Надмірна  наявність залучених коштів збільшує  ризик і підвищує потенційну  загрозу неплатоспроможності банку. Переважне формування банківських ресурсів за рахунок власного капіталу веде до втрати певною групою акціонерів контролю над банком, зниження рівня виплати дивідендів та ринкової вартості акцій.

4. Забезпечувати  одержання банком прибутку за  рахунок залучення якомога “дешевших” ресурсів.

5. Забезпечувати  взаємозв’язок і взаємоузгодженість  між депозитними операціями і  операціями по видачі позик  за їх строками та сумами.

6. Особливу  увагу в процесі організації  депозитних операцій приділяти  строковим депозитам, які в найбільшій мірі забезпечують підтримку ліквідності балансу банку.

7. Постійно  намагатись, щоб резерви вільних  (не залучених в активні операції) коштів на депозитних рахунках  були мінімальними (резерв вільних  банківських ресурсів визначається як різниця між залишками коштів на поточних та інших депозитних рахунках і величиною позичкової заборгованості).

8. Здійснювати  заходи щодо розвитку банківських  послуг і підвищенню якості  та культури обслуговування клієнтів, що буде сприяти залученню  вільних грошових коштів .

При управлінні кредитними ресурсами  на рівні банку останній складає плани, в яких прогнозуються надходження вкладів та їх вилучення. При цьому враховуються загальні економічні умови, сезонність, рух процентних ставок, потреби клієнтів (особливо великих) у коштах.

У процесі планування використовуються:

• макроекономічний аналіз;

• інформація від клієнтів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

III РОЗРАХУНКОВО-КАСОВІ  ОПЕРАЦІЇ АТ «ОЩАДБАНК»

3.1.  Організація грошових  розрахунків

Грошові розрахунки є необхідним елементом  розширеного відтворення, кінцевою ланкою у процесі реалізації суспільного продукту. Грошові розрахунки можуть здійснюватися як у готівковій, так і в безготівковій формах.

Організації розрахунків із використанням  безготівкових грошей надається  перевага порівняно з платежами  готівкою, оскільки в першому випадку досягається значна економія на витратах обігу. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяє розвинута мережа банків, а також заінтересованість держави в їхньому розвитку.

Безготівковими є розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші списуються з рахунку платника і зараховуються отримувачу.

Безготівкові розрахунки організовані за певною системою, яка складається  з таких елементів:

—принципи організації розрахунків;

—вимоги щодо їх організації, які визначаються певними умовами господарювання;

— форми і способи розрахунків  і пов'язаного з ними докуменообігу.

Національний банк України розробив інструкцію «Про безготівкові розрахунки в платіжному обороті України», в  якій знайшли відображення зазначені  елементи системи безготівкових розрахунків.

У названій вище інструкції НБУ та в інших нормативно-правових актах сформульовані такі принципи організації безготівкових розрахунків:

1. Розрахунки здійснюються через  банківські рахунки, які відкриваються  клієнтам для зберігання і переказування коштів.

2. Платежі за рахунками мають  здійснюватися банками за розпорядженням  власників коштів у порядку  встановленої ними черговості та в межах залишків коштів на рахунках платників.

3. Суб'єкти ринку мають свободу  вибору форм безготівкових розрахунків і закріплення їх у господарських договорах за невтручання банків у договірні відносини.

4. Момент платежу має бути  максимально зближеним із моментом виникнення грошового зобов'язання.

5. Суб'єкти господарювання мають  право вибору банку для відкриття свого рахунку.

Національний банк є методичним центром організації готівкового обороту в країні. Він розробив «Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України», який був затверджений 2 лютого 1995 р. НБУ встановив єдині правила приймання грошей до кас, їх зберігання і видавання, оформлення касових документів, ведення касової книги, проведення ревізій каси і дотримання касової дисципліни всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності, крім банків і підприємств Мінзв'язку. У цих структурах організація обороту готівки здійснюється за спеціально встановленими правилами.

З метою обмеження готівкового  обороту НБУ використовує такі методи його регулювання:

• лімітування залишків готівки у касах підприємств і установ;
• визначення норм і цілей витрачання грошей із виторгу;
• встановлення порядку і строку здавання готівкового виторгу у банк;
• контроль за дотриманням правил касової дисципліни.

Організація грошового обігу, касових  операцій та інкасації в АТ «Ощадбанк»

Протягом 2011 року установи Ощадбанку приділяли належну увагу розвитку послуги з надання в оренду індивідуальних сейфів для зберігання цінностей та документів клієнтів. Цією послугою скористалося понад 3 250 клієнтів, що на 15 % більше порівняно з попереднім роком.

Установи Ощадбанку обслуговуються власною службою інкасації коштів та перевезення валютних цінностей, яка складається із 354 підрозділів, розташованих у містах та районних центрах України. Крім того, служба інкасації банку обслуговує 4926 суб’єктів господарювання, 3581 установу та 1520 банкоматів інших банків.

Для здійснення надійного захисту  цінностей усі працівники служби інкасації забезпечені відомчою вогнепальною зброєю, індивідуальними  засобами захисту і зв’язку. Парк оперативних інкасаційних автомобілів становить майже 1200 од.

Згідно з вимогами Національного  банку України банк здійснює заміну всього парку оперативних автомобілів  на броньовані, обладнані супутниковою системою відстеження руху.

3.2. Порядок оформлення розрахункових документів та їх приймання установами банків

Клієнт, виходячи із своїх технічних  можливостей, може подавати до банку  розрахункові документи як у паперовій  формі, так і у вигляді електронних  розрахункових документів (електронних  повідомлень) каналами зв’язку. Спосіб подання ним документів до банку передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

Розрахункові  документи приймаються банками  до виконання без обмеження їх максимального або мінімального розміру суми. Платежі з рахунків клієнтів виконуються банками у межах залишків коштів на початок операційного дня.

Розрахункові  документи, які подаються клієнтами  в банк у паперовій формі, повинні  мати такі реквізити:

1. Назву документа;
2. Номер документа, число, місяць, рік його виписки;
3. Назви платника та одержувача коштів;
4. Назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО;
5. Суму платежу цифрами та літерами;
6. Призначення платежу;
7. На першому примірнику – відбиток печатки та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів;
8. Підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);
9. Суму податку на добавлену вартість або напис “без податку на добавлену вартість”.

У разі, якщо хоча б один з вищезазначених реквізитів (якщо вони передбачені формою документа) не заповнений або заповнений неправильно, банк такий документ до виконання не приймає.