Шляхи вдосконалення податкової політики України

─ у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги (підпункт 169.1.3 пункту 169.1 статті 169), визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для такого платника податку, який:

а) є одинокою матір'ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда - у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років;

в) є особою, віднесеною законом  до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

г) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом;

ґ) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена підпунктом "б" підпункту 169.1.4 цього пункту;

д) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

е) є учасником бойових  дій на території інших країн  у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту", крім осіб, визначених у підпункті "б" підпункту 169.1.4 цього пункту;

─ у розмірі, що дорівнює 200% суми пільги(підпункт169.1.4 пункту 169.1 статті 169), визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для такого платника податку, який є:

а) Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями "За відвагу";

б) учасником бойових  дій під час Другої світової війни  або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни  на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

ґ) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська  Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

У розділі ХІХ прикінцевих  положень Кодексу визначено, що підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового  кодексу, набирає чинності з 1 січня 2015 року для цілей застосування цього  підпункту податкова соціальна  пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платнику податків [52,С. 3].

В процесі реформування сфери соціального забезпечення динамічно розвивається і законодавство про соціальні допомоги.Було прийнято ряд законів. Це, зокрема, Закони України: «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р., «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р., «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 р. та інші[34, с. 2].

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачає в разі настання страхового випадку, крім відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплати пенсії та надання інших соціальних послуг, такі види матеріальних допомог [34, с. 2]:

- допомогу у  зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

- одноразову  допомогу в разі стійкої втрати  професійної працездатності або  смерті потерпілого;

- у разі невідкладної  потреби інвалідам разову грошову  допомогу. В разі смерті застрахованої особи Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Видами матеріального  забезпечення за Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є [34, с. 2]:

- допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її  виплата для організації безробітним  підприємницької діяльності;

- допомога по частковому  безробіттю;

- матеріальна допомога  у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення  кваліфікації безробітного; матеріальна  допомога по безробіттю, одноразова  матеріальна допомога безробітному  та непрацездатним особам, які  перебувають на його утриманні;

- допомога на поховання  уразі смерті безробітного або  особи, яка перебувала на його  утриманні.

За загальнообов'язковим  державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою  працездатності та витратами, зумовленими  народженням та похованням, відповідно до Закону України від 18 січня 2001 р. надаються такі види матеріального забезпечення:

- допомога по тимчасовій  непрацездатності (включаючи догляд  за хворою дитиною);

- допомога по вагітності  та пологах, при народженні дитини;

- допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- допомога на поховання  (крім поховання пенсіонерів,  безробітних та осіб, які померли  від нещасного випадку на виробництві).

Податкова політика оказує значний вплив на розвиток і благополуччя суспільства, адже податкам властива перерозподільна функція.

Як свідчить практика, існує залежність співвідношення прямих і непрямих податків від таких факторів, як життєвий рівень населення країни, рівень його культури, існуючі традиції в оподаткуванні та шляхи вдосконалення механізму стягнення податків, зборів та обов'язкових платежів, властивості системи оподаткування мінімізувати ухилення від їх сплати [53, с. 66].

Держава не може встановлювати занадто високий рівень оподаткування, тому що цьому протистоїть суспільство, вона змушена використовувати державні займи для покриття державних видатків. Проблему ідеальної фіскальної системи можна поставити таким чином: який із способів — податки чи займи — краще відповідає найвищим цілям розвитку суспільства, забезпечує оптимальний розподіл наявних та завжди обмежених ресурсів між державою та приватним сектором. Як і податки, збори й обов'язкові платежі займи окремо чи в комплексі впливають на соціально-економічний стан в країні, на суспільне багатство, особисте благополуччя громадян [24, с. 33].

Пропоную розглянути надходження і видатки державного бюджету та бюджету Луганської області  для проведення аналізу благополуччя суспільства.

Проаналізуймо ефективність податкової політики України  за розмірами податкових надходжень до державного бюджету у 2008-2010 роках за основними видами податків [28].Дані представимо у табл. 2.2 [28]. Детальна інформація щодо податкових надходжень до держбюджету подана у додатку А.

 

Таблиця 2.2. Податкові надходження до держбюджету у 2008-2010 роках, грн. коп.

Група податків	2008		2009			2010
	план	факт	план	факт	план		факт
1	2	3	4	5	6		7
Податок на прибуток підприємств	42 259 457 585,00	47 456 339 574,16	42 332 296 867,00	32 569 802 512,09	40 110 732 385,00		39 969 208 780,23
ПДВ	99 292 722 384,00	92 082 618 591,21	97 642 994 107,00	84 596 655 849,05	90 692 502 300,00		86 315 915 750,02
Акцизний збір із вироблених в Україні товарів	11 133 120 000,00	10 124 955 336,71	19 262 021 400,00	17 584 549 713,73	25 342 000 000,00		23 019 888 822,55
Акцизний збір із ввезених на територію України товарів	2 573 125 400,00	2 553 002 841,31	4 387 360 000,00	3 690 001 223,12	4 374 000 000,00		4 600 812 584,97
Ввізне мито	12 096 000 000,00	11 932 823 799,13	10 382 909 600,00	6 328 815 274,62	8 390 000 000,00		8 556 410 702,83
Вивізне мито	364 840 000,00	197 418 374,66	294 720 000,00	382 705 847,04	376 940 000,00		294 796 063,09

Данні, наведені у табл. 2.2, переведемо у відсотки для визначення рівня виконання  бюджету (табл. 2.3). Для цього реально  отримані надходження розділимо на заплановані надходження.

 

Таблиця 2.3. Виконання держбюджету в 2008-2010 роках, %

Група податків	Виконання бюджету по роках, %
	2008	2009	2010
Податок на прибуток підприємств	112,3	76,9	99,6
ПДВ	92,7	86,6	95,2
Акцизний збір із вироблених в Україні товарів	90,9	91,3	90,8
Акцизний збір із ввезених на територію України товарів	99,2	84,1	105,2
Ввізне мито	98,7	61	102
Вивізне мито	54,1	129,9	78,2

 

Отже, з наведених  даних видно, що податкові надходження  до держбюджету у 2008-2010 роках не виконуються у запланованих обсягах, за виключенням: податку на прибуток підприємств (2008 році його фактичні надходження перевищували заплановані на 12,3 % (5196881989,16 грн.)), вивізного мита (у 2009 році перевищення фактичних находжень над запланованими складало 29,9 % (87985847,04 грн.)) акцизного збору з ввезених товарів (у 2010 році 5,2 % (226812584,97грн.) понад заплановані надходження), ввізного мита (2010 року податкові надходження на 2 % (166410702,83) більше запланованих). Найбільшу частку надходжень складають податок на прибуток підприємств та ПДВ.

Отже, тепер  дослідимо податкові надходження  до місцевого бюджету Луганської області, як джерела фінансування соціально-економічного розвитку області. Дані наведемо у таблиці (табл. 2.5) [64].

У зв’язку з  тим, що на 2010 рік було заплановано відшкодування ПДВ у сумі «мінус» 1274,9 млн грн, надходження до державного бюджету у 2010 році склали 2291,8 млн грн. Обсяги отриманого акцизного збору з вироблених в Україні товарів

 

Таблиця 2.4. Структура зборів до зведеного бюджету по Луганській області в розрізі основних податків

Показники	2009 р. звіт		2010 р. очікуване		2011 р. прогноз
	обсяг, млн грн	у %	обсяг, млн грн	обсяг, млн грн	обсяг, млн грн	у %
1	2	3	4	5	6	7
Усього	6080,9	100	6433,6	100	6859,6	100
з них т. ч. по основних видах податків
ПДВ	1285,2	21,1	1448,8	22,5	1459,0	21,3
Податок на прибуток підприємств	537,0	8,8	641,2	10,0	643,1	9,4
Податок на доходи фіз. осіб	2003,9	33,0	2269,7	35,3	2372,2	34,6
Акцизний збір із вироблених в Україні товарів	1468,0	24,1	1204,3	18,7	1575,2	22,0

у 2010 році зменшились на 18 % порівняно з попереднім роком  і становлять 1204,3 млн. грн. Податку  на додану вартість зібрано 1448,8 млн.грн., або на 10,4 % більше попереднього року[64].

Прогнозні розрахунки на 2011 рік по збору платежів до Державного бюджету України становлять 3885,4 млн. грн. з приростом на 318,7 млн грн до 2010 року

(108,9%), у т.ч.  до загального фонду державного  бюджету – 2281,7 млн грн.

Надходження до держбюджету складуть 1367,3 млн грн, що менше рівня 2010 року на 924,5 млн грн (відшкодування ПДВ –2518,1 млн грн) [64].

Значною проблемою  для регіону є наявність великого обсягу податкового боргу. На кінець 2010 року його сума по підприємствам  області (з банкрутами) складає 1054,4 млн грн, у тому числі до державного бюджету – 844,4 млн грн. Прогнозується, що на кінець 2011 року податкова заборгованість становитиме 1045,9 млн грн, у тому числі до держбюджету – 816,7 млн грн, до місцевих бюджетів – 229,2 млн грн [64].

Для аналізу  благополуччя населення у Луганській області розглянемо програму її соціально-економічного розвитку (напрями і розміри видатків). Її основна мета – створення системи втілення єдиної політики щодо сталого розвитку економіки у 2011 році та забезпечення соціальними гарантіями всіх верств населення. [64].

Видатки на освіту на 2011 рік для області розрахунковими показниками Міністерства фінансів України передбачені у сумі 1977,9 млн грн, що більше виконання у 2010 році на 11,6 %.

Прогнозний  обсяг ресурсів на охорону здоров’я на 2011 рік, що враховується у розрахунках міжбюджетних трансфертів з держбюджету до місцевих бюджетів, визначено в загальній сумі 1624,4 млн грн, або більше проти 2010 року на 20,3 %.

Важливою подією у законодавчій сфері та податковій політиці України сталоприйняття Податкового кодексу. Найбільшою перевагою Кодексу є систематизація законів, що регулюють оподаткування. Та Кодекс має ряд недоліків, пов’язаних з протиріччями у податковому законодавстві та можливістю неоднозначного їхнього трактування.

Досягнення  головної мети – постійного економічного росту і забезпечення рівня соціальної справедливості – можливе лише за рахунок створення надійної фінансової основи, стабільного, своєчасного і повного надходження платежів у бюджет. Реалізація цієї задачі пов’язана з визначенням цілей податкової політики держави, зміною методів проведення податкової реформи, визначенням першочергових задач, які найбільш ефективно впливатимуть на інвестиційну, інноваційну та соціально-орієтовану модель економічного розвитку, вдосконалення механізмів функціонування основних елементів податкової системи України.