Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Марта 2013 в 16:24, курсовая работа
Змістом реформи соціального забезпечення населення України шляхом запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального страхування було:
Створення стійкої фінансової системи для економічного захисту
Людини у разі настання безробіття, тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, народження дитини, нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, старості та інших випадків, передбачених законодавством, за рахунок страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб.
створення ефективної системи управління соціальним страхуванням за участю представників трьох сторін соціального партнерства.
удосконалення виплат.
встановлення дієвого контролю за цільовим використанням коштів цільових страхових фондів.
ВСТУП…………………………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи розвитку загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття……………………
Огляд періодичних джерел і нормативної бази…………………………………
Основи розвитку загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття…………………………………………………….
Розділ 2. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття……………………………………………………………..
2.1.Принципи страхування на випадок безробіття…………………………………..
2.2.Джерела формування коштів фонду…………………………………………………..
2.3.Порядок використання коштів фонду…………………………………………………
2.4.Діяльність Державної служби зайнятості в 2012 році…………………………
Розділ 3. Шляхи удосконалення загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття…………………………….
Висновки і пропозиції………………………………………………………............
Використана література……………………………………………
По-п’яте, через підвищення
Під ефективністю професійного навчання розуміють співвідношення додаткових економічних і соціальних переваг, що утворюються за рахунок більш повного і продуктивного використання трудового потенціалу осіб, які пройшли професійне навчання, до витрат, що здійснюються на навчання.
На ефективність професійного навчання безробітних впливають ряд факторів, які можна поєднати у три групи. Перша група факторів – організаційні фактори, пов’язані з визначенням професій для навчання. Друга група – соціально-психологічні фактори, стосуються формування у безробітних мотивації до навчання та впевненості у власних силах. Третя група – навчально - технологічні, включають все, що безпосередньо визначає якість навчального процесу: викладацький склад навчального закладу, методичне забезпечення, види і форми проведення занять. Ефективність працевлаштування безробітних та їх подальша трудова діяльність багато в чому залежить від правильного вибору людиною професії (спеціальності). Сприяти цьому може проведення тестування безробітного з метою встановлення його рівня розвитку і здатності до здобуття професії. Психодіагностичні методики повинні забезпечувати виявлення й об’єктивну оцінку фізіологічних особливостей людини, її психічних якостей, стану здоров’я, здібностей, інтересів, професійних спрямувань, прагнень.
До організаційних факторів
ефективності навчання безробітних
також відноситься визначення доцільності
і передумов залучення у
Друга група факторів спрямована на посилення у безробітних мотивації професійного навчання. Недостатня мотивація безробітних до праці та навчання призводить до відсіву слухачів з навчання без поважних причин. Для зменшення відсотку відрахування без поважних причин необхідно підвищувати зацікавленість слухачів в опануванні професій та постійно покращувати якість навчання.
Також велике значення мають методи психологічної підтримки безробітних. Якщо до недавнього часу серед науковців точилися суперечки, чи дійсно високий рівень тривожності та стресовий стан є характерними для безробітної людини, то нині, завдяки накопиченню емпіричних даних, дане питання можна вважати вирішеним: ситуація безробіття розглядається як стресогенний чинник, а стан безробітного — як такий, що потребує психологічної підтримки та психологічної допомоги, в тому числі через формування в нього впевненості у власних силах.
Посиленню мотивації до навчання за обраною професією сприяє інформування слухачів про тенденції розвитку професій, по яким здійснюється навчання, роль кожної теми, кожного заняття в досягненні мети навчання.
Використання навчально-
З метою підвищення ефективності професійного навчання слід розширювати навчання безробітних на базі освітніх підрозділів підприємств [6]. Дана форма навчання має ряд переваг. По-перше, вона коштує менш, ніж навчання в навчальних закладах; по-друге, підприємства тісніше пов’язують підготовку з вимогами, яким повинен відповідати випускник; по-третє, у людини з’являється шанс зарекомендувати себе і залишитися на підприємстві після навчання.
Ще більшу перспективу щодо підвищення ефективності навчання має впровадження так званої стажувальної практики, що стала однією із самих популярних програм служби зайнятості в багатьох країнах.
Перспективним на сьогодні є професійне навчання безробітних за напрямами підприємництва. Успішний розвиток підприємництва серед безробітних має передбачати і ефективну державну підтримку тих громадян, які бажають відкрити власну справу, створення сприятливих умов, у тому числі і належної фінансово-кредитної, податкової політики тощо. Водночас за нестабільного законодавства щодо малого та середнього бізнесу, високого до останнього часу податкового тиску, невизначеності щодо напрямів розвитку підприємництва, результативність професійного навчання безробітних з підприємницької діяльності залишається незначною.
Одним з найважливіших напрямів реформування системи професійного навчання безробітних в Україні є питання удосконалення нормативно-правового забезпечення цієї системи. Нормативно-правова база системи професійного навчання безробітних потребує перегляду та значного удосконалення з урахуванням набутого вітчизняного досвіду, досвіду зарубіжних країн, а також з урахуванням становища на ринку праці, вимог роботодавців і, звичайно, потреб особистості.
Ефективність професійного навчання безробітних громадян залежить не тільки від загальнодержавних заходів, а й від того як організовано центрами зайнятості це навчання, і як центри зайнятості співпрацюють з навчальними закладами. Для підвищення ефективності професійного навчання незайнятого населення необхідно зміцнювати взаємодію центрів зайнятості з соціальними партнерами – роботодавцями і профспілками. Органи державної влади, навчальні заклади, громадськість необхідно забезпечувати інформацією щодо попиту на працівників певних спеціальностей, перспектив розвитку професій, попиту на певних фахівців в майбутньому.
Таким чином, існуюча система професійного навчання в Україні потребує змін як у обсягах, так і в структурі підготовки і перепідготовки незайнятого населення, що сприятиме досягненню продуктивної зайнятості, яка є стратегічною метою сучасного суспільства.