Шляхи удосконалення загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи розвитку загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття……………………

1. Огляд періодичних джерел і нормативної бази…………………………………
2. Основи розвитку загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття…………………………………………………….

Розділ 2. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття……………………………………………………………..

2.1.Принципи страхування на випадок  безробіття…………………………………..

2.2.Джерела формування коштів  фонду…………………………………………………..

2.3.Порядок використання коштів  фонду…………………………………………………

2.4.Діяльність Державної служби  зайнятості в 2012 році…………………………

Розділ 3. Шляхи удосконалення  загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття…………………………….

Висновки і пропозиції………………………………………………………............

Використана література……………………………………………………………..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Державні цільові фонди є основною складовою державної системи соціального захисту населення. Створення структурних підрозділів фондів на регіональному рівні повинно забезпечувати вирішення визначених завдань безпосередньо в адміністративно-територіальних одиницях.

Функціонування державних  цільових фондів є одним з методів  державного регулювання соціально-економічних процесів. Джерела фінансування цільових фондів, які формуються під контролем держави – Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд соціального захисту інвалідів, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань визначаються законодавством України. Фінансове обслуговування та порядок звітності про виконання кошторисів зазначених фондів визначає Державне казначейство України. Діяльність Фонду соціального страхування України на випадок безробіття регламентується Законом України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Закон України « Про зайнятість населення».

Змістом реформи соціального  забезпечення населення України  шляхом запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального страхування було:

• Створення стійкої фінансової системи для економічного захисту

   Людини у разі  настання безробіття, тимчасової  непрацездатності, вагітності та  пологів, народження дитини, нещасного  випадку на виробництві та  професійного захворювання, старості та інших випадків, передбачених законодавством, за рахунок страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб.

• створення ефективної системи управління соціальним страхуванням за участю представників трьох сторін соціального партнерства.
• удосконалення виплат.
• встановлення дієвого контролю за цільовим  використанням коштів цільових  страхових фондів.

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття – державний цільовий фонд. Державні цільові фонди – це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних потреб з визначених джерел, які мають цільові призначення. Рахунки цільових фондів Державного бюджету створюють у відповідності до законів.

Передача коштів з рахунка  загального фонду на рахунки цільових фондів бюджету дозволяється тільки у відповідності до бюджетних призначень.

Управління коштами державних  цільових фондів є автономним відносно бюджетів. Керівництво цих фондів самостійно визначає напрями витрачання коштів відповідно до законодавства.

Цільові фонди певною мірою  доповнюють Державний бюджет, мають  строго цільове призначення і  на інші цілі не використовуються.

По суті перелічені фонди  є новою складовою частиною фінансів України, яка перебуває на стадії становлення.

Фонд загальнообов’язкового  державного соціального страхування  України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року і статутом Фонду.

Фонд є цільовим централізованим  страховим фондом, некомерційною  самоврядною організацією.

Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

  Головною метою   Фонду соціального забезпечення  населення є розширення соціальної бази ринкових перетворень на основі стабілізації життєвого рівня населення, зменшення тягаря наслідків реформ для найвразливіших верств населення, вжиття заходів щодо соціальної адаптації населення до цих перетворень.

  Актуальність дослідження обумовлена необхідністю стабілізації ситуації на ринку праці України в умовах світової фінансової кризи, так як державна служба зайнятості є одним з головних органів по забезпеченню соціального захисту в умовах загострення ситуації на ринку праці на засадах соціального страхування. Вона єдина в українському суспільстві надає широкий спектр послуг громадянам, які звертаються у пошуках роботи, і роботодавцям щодо забезпечення їх робочою силою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ

1.1  Огляд періодичних джерел і нормативної бази.

      Фонд загальнообов'язкового  державного соціального страхування на випадок безробіття створений для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів для надання соціальних послуг.

Фонд є цільовим централізованим  страховим фондом, некомерційною  самоврядною організацією.

Діяльність фонду регулюється:

-  Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР);

-  Законом України «Про зайнятість населення 803-12»;

-  Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (від 2.03.2000 р. № 1533-ІП);

-  Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» (від 11.01.2001 № 2213-ІП).

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок  безробіття — система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи  тих, хто проходить альтернативну (невійськову) службу, працює неповний робочий день або неповний робочий тиждень та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

     Об'єктом страхування  на випадок безробіття є страховий  випадок, із настанням якого  у застрахованої особи (члена  її сім'ї, іншої особи) виникає  право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Матеріальне забезпечення здійснюється у таких формах:

>  допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

>    допомога по частковому безробіттю;

> матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

>  матеріальна допомога  по безробіттю, одноразова матеріальна  допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

>  допомога на поховання  у разі смерті безробітного  або особи, яка перебуває на його утриманні.

Суб'єкти  страхування  на випадок безробіття – застраховані особи,  а у випадках,  передбачених цим Законом,  також  члени  їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

 Страховий випадок  - це подія, через яку застраховані  особи   втратили заробітну плату  (грошове забезпечення)  або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок   втрати   роботи  з  незалежних  від  них  обставин  та зареєстровані  в  установленому  порядку  як безробітні, готові та здатні  приступити  до  підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Страховий стаж - період  (строк),  протягом  якого  особа  підлягає  страхуванню  на  випадок  безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем).

Страхові  внески  -  кошти відрахувань на страхування  на випадок безробіття.

   Фонд  загальнообов’язкового   державного соціального страхування  України на випадок безробіття  створюється для управління страхуванням  на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг згідно із Законом та його статутом. Кошти Фонду не включаються до складу Держбюджету України. Членами Фонду є всі застраховані особи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Основи розвитку  загальнообов'язкового   державного  соціального страхування  на  випадок  безробіття.

Загальнообов'язкове   державне  соціальне  страхування  на випадок безробіття - система  прав,  обов'язків і гарантій,  яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від  застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального  страхування  України на випадок безробіття.

Об'єктом страхування  на випадок безробіття є страховий  випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи  тих, хто проходить альтернативну службу, працює неповний робочий день або неповний робочий тиждень та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

 Соціальні послуги,  які здійснюються за Законом  «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» мають такі види:

• професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;
• пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;
• інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття. Усі застраховані особи є членами Фонду.

Управління Фондом здійснюють правління Фондом та виконавча дирекція Фонду. До складу правління Фонду входять по 15 представниках від держави, застрахованих осіб  та  роботодавців, які виконують свої обов’язки на громадських засадах. Строк повноважень членів правління фонду становить 6 років і закінчується в день першого засідання нового складу правління Фонду. Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів правління Фонду строком на два роки.   

Мета створення фонду  — сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобігання безробіття, створення нових робочих місць та інше.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ НА ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ

2.1 Принципи страхування  на випадок безробіття.

Страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:

• надання державних гарантій реалізації застрахованими  особами своїх прав;
• цільового використання    коштів   страхування   на   випадок безробіття;
• солідарності та субсидування;
• обов'язковості фінансування   Фондом    загальнообов'язкового державного  соціального  страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття  та  соціальних  послуг  в  обсягах,  передбачених  цим Законом;
• паритетності в управлінні страхуванням на випадок  безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;
• диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;
• законодавчого визначення    умов    і    порядку   здійснення страхування на випадок безробіття.