Ринок державних цінних паперів та його ліквідність

Перелічені Законом  України «Про цінні папери і фондовий ринок » цінні папери є традиційними. Підґрунтя їх становлять майнові права на будь-який актив (зазвичай на товар, гроші, капітал, майно, різні ресурси тощо). Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів. Їх види та порядок обігу встановлюються законом. Цінні папери можуть випускатися у документарній та бездокументарній формі відповідно до закону

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Сучасні тенденції розвитку ринку цінних паперів є досить перспективними. Спостерігається постійне збільшення емісії цінних паперів, зростає кількість учасників торгів цінними паперами тощо.

Так, у січні-вересні поточного року на фондовому ринку України спостерігалося збільшення обсягів випусків цінних паперів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Лідерами у цій сфері були інвестиційні сертифікати ПІФ та акції.

Обслуговування обігу  цінних паперів в Україні регулюється  низкою законодавчих і підзаконних  нормативних актів, проте ця база залишається недосконалою і суперечливою. Тому необхідне здійснення ряду невідкладних заходів, серед яких першочерговими є такі:

- завершити процеси  приватизації

- здійснити випуск  і обіг державних всеукраїнських  та муніципальних цінних паперів,  відновивши довіру до них з  боку населення;

- на державному рівні  вирішити комплекс питань щодо  вільного обігу в Україні цінних паперів іноземних компаній, купівлі українських цінних паперів іноземними інвесторами;

- удосконалити чинне  законодавство 

- більш ефективно використовувати  наявні можливості структур, що  вже працюють на національному  ринку цінних паперів;

- державним органам  управління здійснювати належний  контроль за функціонуванням  ринку цінних паперів.

Здійснення цих та інших заходів дозволить прискорити формування в Україні фондового  ринку. Та щоб цей ринок мав  цивілізований характер, був адаптований до сучасних світових умов, необхідно враховувати набутий зарубіжний досвід, поширені у світі тенденції, кращі зразки його розвитку.

Список використаних джерел