Проблеми та перспективи розвитку валютних операцій комерційних банків України

У 2012 році було зареєстровано найнижчий за останні десять років показник інфляції – індекс споживчих цін (ІСЦ) знизився на 0,2% порівняно з попереднім роком (на противагу зростанню даного показника на 4,6% у 2011 році). середній рівень інфляції становив 0,6%. суттєва дефляційна тенденція у 2012 році виявилася цілком неочікуваною і може пояснюватися, головним чином, проведенням надзвичайно жорсткої грошово-кредитної політики (спрямованої на утримання валютного курсу), зниженням економічного зростання та посиленням адміністративного тиску з метою забезпечення стабільності цін перед загальнодержавними виборами. стосовно компонентів споживчого кошика для розрахунку ІСЦ, зниження цін на продовольство на 2,3% стало головним чинником сповільнення інфляції у звітному році, вплинувши на зниження показника зростання ІСЦ на кінець періоду на 1,2 п.п. Падіння цін на овочі, цукор та молочні продукти порівняно з попереднім роком склало, відповідно, 22,5%, 16,8% та 6,6%. зростання цін на непродовольчу продукцію було також помірним. комунальні платежі зросли лише на 0,7% порівняно з попереднім роком (тоді як у 2011 році аналогічний показник становив 11%), оскільки з огляду на політичні чинники тарифи утримувалися на рівні, значно нижчому за рівень компенсації витрат. Ціни на транспорт зросли на 4,1% у 2012 році (після зростання на 20,9% у 2011-му) – підвищення цін на бензин становило лише 6,9% після стрибка на 31% у 2011 році, тоді як ціни на транспортні послуги у звітному році зросли на 3,5% (після майже 20-відсоткового зростання у 2011 році). Показники платіжного балансу України значно погіршилися у 2012 році у зв’язку з падінням зовнішнього попиту та стрімким зростанням неенергетичного імпорту. в результаті, у 2012-му дефіцит рахунку поточних операцій збільшився до 14,4 млрд. дол. США (8,4% ВВП) порівняно з 10,2 млрд. дол. США (6,2% ВВП) у 2011 році. Після стрімкого зростання у 2011 році на 33% експорт товарів у звітному році практично не збільшився (лише на 0,5%). У 2012 році імпорт товарів зріс

на 5,3%, що також свідчить про помітне сповільнення після різкого підйому на 41,4% у попередньому році. Глобальний економічний спад призвів до стрімкого скорочення попиту на український експорт. Погіршення експортної динаміки мало місце в усіх основних галузях – обсяг експорту сталі та хімічної продукції у звітному році скоротився на 14,6% та 3,1%, відповідно (після відповідного зростання на 27,7% та 49,9% у 2011 році), тоді як річні темпи зростання експорту в галузі машинобудування сповільнилися з 29,5% до 11,7% (що, окрім зниження зовнішнього попиту, пов’язано з уведенням податку на утилізацію автомобілів у Росії, яка є головним імпортером української продукції машинобудування). з іншого боку, 2012 рік характеризувався зростанням експорту сільськогосподарської продукції на 39,6% на тлі низької статистичної бази 2011 року, коли відбулося скорочення сільськогосподарського експорту через введення квот на експорт зерна. іншим чинником погіршення торговельного балансу стало зростання імпорту не сировинної продукції, пов’язане із передвиборчим збільшенням витрат, низьким рівнем конкурентоспроможності вітчизняної промисловості та значним розширенням інвестиційного імпорту у зв’язку з підготовкою до Євро-2012. зокрема, річне зростання імпорту промислових товарів у звітному році склало 27,3%, продукції машинобудування – 12%. водночас, імпорт енергоресурсів у 2012 році скоротився на 7,8% у зв’язку зі зниженням імпорту нафти. обсяг імпорту газу в 2012 році у вартісному вимірі лишився практично незмінним порівняно з 2011 роком, оскільки зростання середньорічної ціни на газ на 36% було компенсоване зниженням фізичних обсягів імпорту продукції приблизно на 30%.

Збільшення притоку капіталу частково компенсувало дефіцит рахунку поточних операцій – профіцит фінансового рахунку зріс із 7,8 млрд. дол. США у 2011 році до 10,2 млрд. дол. США у 2012-му. Головними чинниками, які сприяли покращенню фінансового рахунку, стали зростання притоку боргового капіталу до державного і реального секторів та зменшення відтоку готівкової валюти. стосовно останнього, обсяг готівкових валютних коштів поза банківською системою у звітному році зріс аж на 8,8 млрд. дол. США, хоча це на 25% нижче від показника зростання (11,4 млрд. дол. США) роком раніше. Позитивне сальдо довгострокових державних зовнішніх запозичень у 2012 році становило 4,5 млрд. дол. США (порівняно з 1,1 млрд. дол. США у 2011 році). У середині 2012 року уряд зміг відновити доступ до світових ринків боргового капіталу та залучити майже 4 млрд. дол. США шляхом розміщення єврооблігацій. крім того, було досягнуто домовленості щодо зміни умов короткострокового боргу перед ВТБ Банком на суму 2 млрд. дол. США та його часткової реструктуризації у довгостроковий борг. відбулося зростання притоку довгострокового боргового капіталу в реальний сектор економіки з 4,2 млрд. дол. США у 2011 році до 6,9 млрд. дол. США у 2012 році. оскільки в звітному році не спостерігалося помітного розширення ринкових запозичень із боку українських компаній, аналітики банку пояснюють зростання притоку боргового капіталу збільшенням масштабів внутрішньо корпоративних транскордонних потоків капіталу. Цей самий чинник, скоріше за все, сприяв неочікувано високому притоку прямих іноземних інвестицій у 2012 році в розмірі 7 млрд. дол. США (на такому самому рівні, як і в попередньому році). на практиці ж події розвивалися з точністю до навпаки – несприятливий бізнес-клімат та макроекономічна невизначеність сприяли виходу іноземних інвесторів з ринку України (найяскравішим прикладом є банківський сектор).

Окремі показники платіжного балансу та монетарні показники, 2008-2012 рр.

 

	2008	2009	2010	2011	2012
Сальдо рахунку поточних операцій, % ВВП	(7,1)	(1,5)	(2,2)	(6,3)	(8,5)
торговий баланс товарів, млрд. дол. США	(16,1)	(4,3)	(8,4)	(16,3)	(20,5)
Прямі іноземні інвестиції, млрд. дол. США	9,9	4,7	5,8	7,0	6,6
Зовнішній борг, % ВВП	56,4	90,7	86,2	77,3	76,7
Грошова база, річна зміна, %	31,6	4,4	15,8	6,3	6,4
Грошова маса, річна зміна, %	29,8	(5,5)	22,7	14,7	12,5
USD/UAH, на кінець періоду	7,65	8,00	7,97	8,00	8,03
USD/UAH, середньорічний	5,26	8,02	7,95	7,97	8,12
EUR/UAH, середньорічний	7,73	11,17	10,57	10,98	10,56
Валові міжнародні резерви, млрд. дол. США	31,5	26,5	34,6	31,8	24,5

 

Отже, дефіцит платіжного балансу у звітному році досяг рівня 4,2 млрд. дол. США (порівняно з 2,5 млрд. дол. США у 2011 році) та покривався за рахунок скорочення валових міжнародних

резервів. не дивує той факт, що з погіршенням зовнішніх умов та зниженням рівня довіри до внутрішньої політики, національна валюта в 2012 році перебувала під постійним девальваційним тиском. із політичних міркувань та через побоювання відпускати курс у вільне плавання влада вирішила зберегти курсову прив'язку. Це призвело до необхідності вживати як традиційні (валютні інтервенції, державні запозичення в іноземній валюті), так і нетрадиційні заходи (адміністративні обмеження на операції на валютному ринку). в результаті, нацбанку все ж вдалося забезпечити стабільність національної валюти, однак за це йому довелося заплатити досить високу ціну. По-перше, у 2012 році НБУ витратив майже чверть своїх валютних резервів (7,3 млрд. дол. США) на підтримку слабкої гривні. зокрема, рівень покриття резервами імпорту складає менш ніж три місяці (рік тому він становив 6 місяців), у той час як відношення сукупних валютних резервів до короткострокового зовнішнього боргу (за залишковим терміном погашення) зменшилося з і без того низького рівня 55% станом на кінець 2011 року до 40% на кінець 2012-го. тим не менш, необхідно обачливо підходити до аналізу даних щодо зовнішнього боргу, оскільки міжнародні розрахунки за торговими операціями та внутрішньо корпоративні транскордонні потоки, які характеризуються високим рівнем рефінансування, складають близько 60% непогашеної короткострокової заборгованості. По-друге, посилення девальваційного тиску на гривню в другій половині 2012 року викликало постійну напругу на грошовому ринку. як наслідок, захмарні відсоткові ставки призвели до фактичного припинення кредитування, що мало негативний вплив на економічне зростання. У 2012 році сукупний дефіцит держбюджету зріс до 5,5% ВВП (із 4,2% у 2011 році) та тлі недостатніх податкових надходжень, передвиборчого підвищення соціальних витрат та збиткової діяльності державної газової монополії. зокрема, внаслідок сповільнення економічного зростання зменшилися обсяги надходжень до бюджету – у 2012 році вони були на 10% нижчими від запланованого рівня. водночас відбувалося значне розширення витратної частини бюджету. на тлі передвиборчого збільшення соціальних виплат субсидії та поточні трансферти зросли на 30% у річному вимірі. однак скорочення податкових надходжень у звітному році викликало недовиконання бюджету в частині видатків, які виявилися на 7,4% нижчими від запланованого рівня. найбільшого впливу традиційно зазнала стаття капітальних видатків, за якою було витрачено лише дві третини від запланованого. за наявними даними, в останні два місяці 2012 року влада зіштовхнулася із серйозною проблемою дефіциту фінансування, який призвів до зростання заборгованості за виплатою зарплати у державному секторі. Цю ситуацію вдалося певною мірою стабілізувати лише під кінець 2012 року за рахунок додаткових перерахувань від НБУ, зовнішніх державних запозичень та використання практично всіх коштів на єдиному казначейському рахунку. У 2012 році дефіцит держбюджету досяг 53,4 млрд. грн. (3,8% ВВП), перевищивши заплановані 44 млрд. грн. однак, із урахуванням інших сфер державного сектору, таких як Пенсійний фонд України та НАК «нафтогаз України», сукупний державний дефіцит у 2012 році склав 5,5%. як наслідок, сукупний державний борг України порівняно з 2011 роком зріс на 9%, тоді як співвідношення державного боргу до ВВП збільшилося із 36,0% до 36,8%. У звітному році частка боргу в іноземній валюті в загальній структурі державного боргу збільшилася з 55,7% до 58%, що свідчить про зростання ризику знецінення національної валюти. крім того, борг перед МВФ, за яким наступає строк платежу, було заміщено дорожчими ринковими запозиченнями, що призвело до зростання вартості обслуговування боргу. Аналітики банку очікують, що в 2013 році показник зростання ВВП буде кращим, ніж у звітному році, та складе близько 2,5%. Це можливо за умови покращення глобального економічного середовища (що цілком реально, принаймні, починаючи з другого півріччя) та пом’якшення монетарної політики. з іншого боку, збереження м’яких фіскальних умов є малоймовірним з огляду на зростання бюджетного дефіциту, обмежений доступ до фінансування та можливе відновлення співпраці з МВФ. схоже, що влада в 2013 році зосередиться на покращенні показників економічного зростання та допустить незначне знецінення валюти на рівні 5-10% для підтримання економіки на плаву. Цей сценарій є досить ризикованим через можливість погіршення очікуваних показників зростання світової економіки та подальшу фіксацію валютного курсу. У цьому разі, навіть за відсутності значних потрясінь у світовій економіці, Україна в 2013 році може знову опинитися на межі рецесії з показниками зростання на рівні 0,5-1,0%. відновлення зростання продовольчих цін та неминуча корекція комунальних тарифів наймовірніше призведуть до підвищення показників інфляції до рівня 8-9%. з огляду на невтішні економічні прогнози, зростання імпортних цін на енергоресурси, великі потреби в зовнішньому рефінансуванні та несприятливий інвестиційний клімат,у 2013 році не варто очікувати суттєвого покращення стану платіжного балансу. тож, беручи також до уваги погіршення стану покриття резервами, давно очікувана корекція валютного курсу в 2013 році здається неминучою.

Конверсійні операції з парами валют долар/євро та євро/долар. Конверсія цих валют здійснюється за крос-курсом, що визначається як співвідношення офіційного курсу НБУ однієї іноземної валюти до курсу іншої на поточну дату.

Комісія за здійснення конверсійної операції складає 3 проц. від суми валюти, що надається.        

 

Курси іноземних валют

	Купівля	Продаж	НБУ
Долари США	10,000	10,600	10,109200
ЄВРО	13,800	14,800	13,912281
Рублі	0,277	0,298	0,279970
Англійські фунти стерлінгів	16,500	17,750	16,670398
Швейцарські франки	11,300	12,200	11,412864

 

Крос-курси іноземних валют

Долар/Євро	0,7266
Євро/Долар	1,3762

 

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надає наступні послуги іншим банкам при виконанні валютних операцій :

1. Обслуговування кореспондентських  рахунків у гривнях і у валюті:

- операції платежів в гривнях та іноземній валюті, включаючи ОКВ;

- операції зарахування коштів від клієнтів і кореспондентів «Райффайзен Банк Аваль» на користь банка-кореспондента у режимі реального часу;

- операції розміщення тимчасово вільних коштів безпосередньо на кореспондентському рахунку за поточними ставками міжбанківського ринку.

- операції консультування про порядок оформлення платіжних документів з урахуванням вимог українського валютного законодавства та інструкцій Національного банку України;

- операції оптового постачання і купівлі банкнот;

- проведення розрахункових операцій з використанням експортних та імпортних документарних акредитивів;

- проведення розрахункових операцій з використанням експортних та імпортних інкасо.

В табл. 2 (Додаток 1) наведені тарифи на відкриття і ведення мультивалютного кореспондентського рахунку банків в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

2. Проведення валютних  документарних операцій:

• Комісії з операцій в іноземній валюті стягуються у валюті операції за крос-курсом НБУ на день їх здійснення.

• Ставки з переліку тарифів застосовуються тільки до операцій, що здійснюються у межах сталої міжнародної банківської практики. Райффайзен Банк Аваль залишає за собою право стягувати спеціальні і додаткові комісії за нестандартні операції, що вимагають додаткових витрат і/чи при виникненні екстраординарних обставин.

• Перелік тарифів може бути змінений, доповнений чи відмінений з повідомленням банка-кореспондента за п’ять робочих днів до набуття ними чинності.

• При поверненні помилково нарахованої на кореспондентський рахунок Райффайзен Банку Аваль суми стягується комісія 30.00 USD (чи еквівалент в іншій валюті за крос-курсом НБУ) із суми платежу, що надійшов.

• Комісії за операції стягуються Райффайзен Банком Аваль самостійно при проведенні операції.

• Нарахування відсотків на середньомісячний залишок у кореспондентських рахунках установлюється Комітетом з управління міжбанківськими ризиками і доводиться окремим листом.

В табл. 3 (Додаток 2) наведені тарифи на проведення валютних розрахунків з використанням документарних акредитивів для інших банків (резиденти та нерезиденти) в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

В табл. 4 (Додаток 3) наведені тарифи на проведення валютних розрахунків з використанням інкасових операцій для інших банків (резиденти та нерезиденти) в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

В табл.5 (Додаток 4) наведені тарифи на проведення валютних розрахунків з використанням операцій документарних гарантій для інших банків (резиденти та нерезиденти) в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

В табл.6 (Додаток 5) наведена мережа банків – нерезидентів, в яких відкриті кореспондентські рахунки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» для проведення міжнародних валютних розрахунків.

Райффайзен Банк Аваль станом на 1 січня 2010 року обслугував більш ніж 220 тис. юридичних осіб, у т.ч. понад 10 тис. підприємств, що за європейсь-кими стандартами відносяться до великого бізнесу (річний дохід кожного з них — більш ніж 5 млн. євро).

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» при наданні послуг корпоративним клієнтам виконує наступні валютні операції :

1. Купівля—продаж валюти

Райффайзен Банк Аваль згідно з заявками клієнтів здійснює купівлю-продаж іноземної валюти на Українському міжбанківському валютному ринку (УМВР). При цьому банк проводить постійну роботу пошуку на ринку індивідуального оптимального курсу для кожного клієнта. Гривневий еквівалент від продажу валюти, а також придбана на УМВР валюта зараховуються на рахунок клієнта у день здійснення операції.

2. Депозити

Райффайзен Банк Аваль пропонує корпоративним клієнтам ефективне використання тимчасово вільних коштів — розміщення на депозитних рахунках з різним терміном дії. Депозитні рахунки можуть бути відкриті у доларах США чи євро. Мінімальна сума депозиту складає 10 тис. доларів США чи 10 тис. євро.