Проблеми та перспективи розвитку валютних операцій комерційних банків України

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи валютних операцій комерційних банків

1.1. Економічний зміст валютних операцій та їх класифікація

1.2. Механізм здійснення валютних розрахунків

1.3. Правове забезпечення здійснення валютних операцій

Розділ 2. Аналіз здійснення валютних операцій на прикладі діяльності ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»

2.1.Загальна фінансово-економічна характеристика ПАТ               «Райффайзен Банк Аваль»

2.2. Аналіз валютних операцій ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку валютних операцій комерційних банків України

3.1. Сучасні проблеми здійснення валютних операцій комерційних банків України

3.2. Перспективи розвитку та шляхи підвищення ефективності валютних операцій комерційних банків України

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У процесі розвитку вітчизняної банківської системи та її інтеграції у міжнародний фінансовий простір виникає гостра необхідність теоретичного дослідження діяльності комерційних банків у сфері валютних операцій. Ефективність діяльності комерційних банків на валютних ринках має безпосередній вплив на фінансові результати його клієнтів.

Актуальність теми. Валютні операції є відносно новою сферою діяльності для українських комерційних банків. Водночас позитивна тенденція щодо збільшення видів та обсягів валютних операцій свідчить про те, що  вони розвиваються прискореними темпами, і сьогодні займають вагоме місце у діяльності вітчизняних банків.

Валютні операції є одним із найскладніших і найризикованіших видів банківського бізнесу, які можуть бути як джерелом значних прибутків, так і збитків. Це зумовлює необхідність вдосконалення їх регулювання, а також  підвищення ролі бухгалтерського обліку   та аналізу в процесі управління валютними  операціями  комерційних банків.

Розвиток та стабілізація банківської системи значною мірою визначають успішний хід ринкових перетворень в Україні. Діяльність банків глибоко проникає в усі сфери економіки і активно впливає на соціальні процеси в державі.

Побудова структурної системи економічної стабільності є тривалим процесом і передбачає утворення нових та вдосконалення вже існуючих структур державних органів влади, до функцій яких входить забезпечення економічної стабільності і нейтралізації реальної або можливої загрози національній економіці. Світовий досвід свідчить, що внутрішній валютних ринок успішно розвивається, як правило, за активної участі і при ефективному контролі з боку уповноважених органів регулювання валютних операцій.

Об'єктом дослідження – діяльність комерційних банків України на валютних ринках.

Предмет дослідження – методика, організація та аналіз банківських валютних операцій на прикладі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Мета і задачі дослідження. Метою курсової роботи є  вироблення науково обгрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення  правового регулювання валютно-банківських відносин, та  аналізу валютних операцій комерційних банків України.

Курсова робота містить: три розділи, вступ, висновок та список використаних джерел. В першому розділі розглянуті теоретичні аспекти валютних операцій. Другий розділ присвячений аналізу здійснення валютних операцій на прикладі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Третій розділ – перспективи розвитку валютних операцій комерційних банків.

 

                                                       

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ  ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНИХ  БАНКІВ

1.1. Економічний зміст  валютних операцій та їх класифікація

 

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» [1] від 19.02.1993р. № 15—93, валютні операції — це операції, пов’язані з:

• переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

• використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;

• увезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Валютні операції, які здійснюють банки, можна визначити як вид банківської діяльності у сфері міжнародних валютних відносин, що спрямований на одержання прибутку і охоплює різноманітні види операцій з валютними цінностями (за винятком операцій резидентів у національній валюті), що здійснюються на національному та міжнародних валютних ринках як за дорученням клієнтів, так і за власні кошти банків.

Для більш повного розкриття економічного змісту «банківських валютних операцій», розглянемо їх види, які можуть здійснювати вітчизняні банки.

Згідно з Положенням про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами, затвердженим постановою Правління НБУ від 6.08.2003 р. № 325, уповноважені банки на підставі письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями в частині проведення операцій з банківськими металами на валютному ринку України мають право здійснювати такі види операцій з банківськими металами:

а) відкриття кореспондентських рахунків у банківських металах в інших уповноважених банках, у Національному банку та проведення операцій за ними;

б) відкриття та ведення кореспондентських рахунків у банківських металах інших уповноважених банків;

в) відкриття та ведення поточних та вкладних (депозитних) рахунків клієнтів у банківських металах;

г) купівля-продаж банківських металів за гривні;

ґ) залучення банківських металів на вклади (депозити) клієнтів (крім банків);

д) залучення та розміщення міжбанківських депозитів у банківських металах;

е) надання та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах;

є) надання кредитів у банківських металах резидентам (юридичним особам та фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності);

ж) надання та отримання банківських металів у заставу;

з) відповідальне зберігання банківських металів у Національному банку (Державна скарбниця України), в інших уповноважених банках, у власному сховищі.

Як видно з наведених вище переліків, коло валютних операцій, які можуть здійснювати уповноважені банки України є досить широким. Потрібно зазначити, що різні види валютних операцій характеризуються неоднаковим ступенем складності та ризикованості. Широкий спектр банківських валютних операцій дозволяє провести їх класифікацію як за ознаками, що є загальними для всіх банківських операцій, так і властивими лише валютним операціям, зокрема:

• економічною суттю;

• видами ринків, на яких здійснюються валютні операції;

• видами валютних цінностей;

• ступенем конвертованості іноземних валют;

• видами руху грошових потоків;

• характером посередницької діяльності;

• контрагентами, з якими проводяться валютні операції;

• наміром проведення;

• джерелами коштів;

• строками проведення;

• впливом на валютну позицію банку;

• відображенням на рахунках бухгалтерського обліку;

• типом події;

• видами доходів (витрат).

За економічною суттю валютні операції поділяються на касові, розрахункові, кредитні, депозитні, обмінні, гарантійні, довірчі та інші.

Більшість валютних операцій за своєю суттю аналогічні операціям, які здійснюються в національній валюті.

Обмінні операції — це операції з обміну одних валютних цінностей на інші.

В залежності від того, в якій формі одні валютні цінності обмінюються на інші, обмінні операції поділяються на: готівкові, безготівкові та комбіновані (готівково - безготівкові).

Операція спот — це операція з купівлі-продажу одних валютних цінностей за інші за обумовленим курсом на умовах їх поставки контрагентами не пізніше ніж на другий робочий день після дати укладення угоди.

До строкових обмінних операцій належать: 1) форвардні; 2) свопові;   3) ф’ючерсні;  4) опціонні операції.

Форвардні операції — це вид строкових валютних угод, за яких під час укладення угоди фіксується сума, валютний курс і термін поставки валюти, який перевищує два робочих дні.

Валютний своп — це купівля-продаж однієї валюти за іншу на умовах зворотного викупу на певну дату в майбутньому за визначеним курсом.

Валютними ф’ючерсами називають контрактні угоди на купівлю, або продаж стандартизованої суми іноземної валюти за стандартизованою специфікацією валют та узгодженою ціною.

Валютний опціон — контракт, який надає його покупцеві право, але не зобов’язання, придбати, або продати визначену суму однієї валюти в обмін на іншу за обумовленим валютним курсом впродовж визначеного періоду або за курсом на визначену наперед дату.

Залежно від місця продажу опціони поділяють на біржові та позабіржові.

За видами валютних цінностей валютні операції класифікуються на:

• операції, що здійснюються в національній валюті з нерезидентами;

• операції, що здійснюються в іноземній валюті;

• операції, що здійснюються в банківських металах.

За ступенем конвертованості іноземних валют розрізняють: валютні операції, що здійснюються у вільноконвертованих валютах та операції, що здійснюються у валютах з обмеженою конвертацією.

За видами руху грошових потоків валютні операції поділяються на:

• поточні торговельні операції;

• поточні неторговельні операцій;

• операції, пов’язані з рухом капіталу.

Згідно з Положенням про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженим постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281, до поточних торговельних операцій в іноземній валюті відносяться:

• розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу, або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, встановлені законодавством України для здійснення таких розрахунків;

• розрахунки на території України між резидентами суб’єктами господарювання за товар на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку.

Поточними неторговельними операціями в іноземній валюті є такі:

• виплати готівкової іноземної валюти за платіжними картками;

• купівля за рахунок коштів, розміщених на поточному рахунку, чеків, що виражені в іноземній валюті;

• виплати на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;

• платежі, що пов’язані зі смертю громадян;

• оплата зборів, мита та дій, пов’язаних з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності;

• оплата за рахунок коштів фізичних осіб витрат на лікування громадян у медично-профілактичних закладах іншої держави;

• оплата за рахунок коштів фізичних осіб навчання в навчальних закладах, стажування в закладах іншої держави;

• оплата витрат фізичних осіб на придбання літератури та передплатних видань, що видаються за кордоном;

• оплата витрат, пов’язаних з відрядженням за кордон;

• платежі у зв’язку з прийняттям спадщини;

• виплата авторських гонорарів фізичним особам;

• перерахування вступних і членських внесків до міжнародних організацій.

Валютними операціями, пов’язаними з рухом капіталу, є такі:

• надання та отримання резидентами фінансових кредитів і позик;

• операції, пов’язані з виконанням зобов’язань за гарантіями, поруками та заставою;

• операції, пов’язані з виконанням зобов’язань за лізингом;

• операції, пов’язані з виконанням зобов’язань за факторингом;

• здійснення прямих інвестицій в Україну;

• здійснення резидентами прямих інвестицій за межі України;

• здійснення портфельних інвестицій в Україну;

• здійснення резидентами портфельних інвестицій за межі України;

• операції з цінними паперами;

• розміщення коштів на вкладних (депозитних) рахунках;

• міжнародні перекази за угодами, пов’язаними з накопиченням пенсійних активів;

• інші валютні операції, які не є поточними.

За характером посередницької діяльності валютні операції можна класифікувати на активні та пасивні. До активних валютних операцій відносяться операції із надання кредитів клієнтам в іноземній валюті та банківських металах, розміщення іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та міжнародних ринках, розміщення міжбанківських депозитів та надання міжбанківських кредитів у банківських металах. До пасивних валютних операцій відносяться операції із залучення коштів клієнтів в іноземній валюті та банківських металів на вклади, залучення іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України та міжнародних ринках, отримання міжбанківських кредитів та залучення міжбанківських депозитів у банківських металах.