Проблеми та перспективи розвитку електронних грошей в економіці України

Серед основних причин, які стримують розвиток електронних грошей в Україні, зазначимо такі:

1. Недовіра споживачів  і звичка розраховуватися готівкою. Більше 80% користувачів українських  Інтернет‐магазинів продовжують розраховуватися готівкою. При здійсненні купівлі в Інтернет‐магазині користувачі обирають варіант розрахунку готівкою по факту доставки. Таким чином, користувач убезпечує себе від ризиків, пов’язаних з Інтернет‐комерцією (доставка недоброякісного товару, шахрайство та ін.). Дана ситуація спровокована спільнотою Інтернет‐магазинів і недостатнім законодавчим регулюванням цього бізнесу.

2. Несформоване законодавче  поле. В Україні наразі не сформована  необхідна законодавча база регулювання  обігу електронних грошей і  ведення Інтернет‐бізнесу, що породжує недовіру громадян і можливості для шахрайства з боку підприємців.

3. Недостатній розвиток  електронної комерції в країні. Більшість Інтернет‐ магазинів в Україні є просто сайтами‐каталогами. Користувач не має можливості здійснити весь цикл придбання товару або послуги, перебуваючи на веб‐сайті, йому потрібно сформувати замовлення, дочекатися дзвінка менеджера (або самостійно зателефонувати), уточнити всі деталі замовлення (основна проблема - наявність на складі товару) і лише після цього сплатити за товар або сплатити за нього після отримання товару готівкою.

4. Низький рівень інформаційної  грамотності населення України. Більша частина громадян віком  від 40 років в Україні не володіє  навичками роботи з комп’ютером  і тому природно, що вони відчувають  недовіру до електронних грошей та Інтернет‐ комерції, тож не в змозі користуватись їх перевагами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Міжнародний досвід свідчить, що розвиток електронних платежів і, зокрема, електронних грошей сприяє зменшенню витрат на готівковий обіг та прискоренню економічного зростання. Електронні гроші також можуть сприяти розвитку нових секторів економіки та електронної комерції. Однак, розвиток ринку електронних грошей в значній мірі залежить від нормативно‐ правового регулювання. Запровадження інновацій у сфері електронних платежів може бути неможливим, якщо відповідні норми регулювання не є достатньо гнучкими. Крім того, враховуючи можливості, які пропонує користувачам мережа Інтернет, системи електронних грошей можуть досить ефективно функціонувати поза межами юрисдикції країни з неефективним регулюванням електронних грошей.

Тому державне регулювання повинно стимулювати широке впровадження інноваційних платіжних інструментів та водночас забезпечити інтереси користувачів щодо безпеки операцій з електронними грошима, особливо враховуючи той факт, що проблеми щодо втрати електронних грошей через шахрайські операції та будь-які затримки з погашенням електронних грошей можуть мати негативний вплив на стабільність ринку в цілому. Також завданням регулятора повинно стати забезпечення рівних умов конкуренції на ринку та відсутності надмірних бар'єрів щодо входу на нього, оскільки таке регулювання має відповідати зобов'язанням України в рамках ГАТТ і СОТ та державній політиці України щодо адаптації власного законодавства до європейського та процесу інтеграції України в ЄС.

Слід зазначити, що електронні гроші всіх відомих сьогодні систем є наперед оплаченими і, таким чином, тісно пов’язаними з грошима центральних банків. Сьогодні більшість дослідників виділяють два основних види електронних грошей:

• на основі карток;
• на програмній основі.

Ринок електронних грошей в Європейському Союзі розвивається не так швидко, ніж очікувалося, і сьогодні не використав свого потенціалу. Серед головних причин можна виділити недостатню чіткість бізнес-правил і відсутність таких пропозицій, які б переконали більшість користувачів у перевагах електронних грошей. Разом з цим, певні продукти, зокрема, серверні он-лайнові схеми, мають успіх у вільних нішах ринку та при деяких специфічних використаннях. Крім того, постійно з’являються нові продукти та проекти.

Нині кількість електронних платежів на одного мешканця Америки майже така сама, як і в більшості країн – членів Європейського Союзу. Хоча використання чеків зменшується значно повільніше, ніж цього можна було очікувати з урахуванням відносно широкого поширення електронних платежів. Картки, що зберігають вартість, сьогодні є одним із найбільш стрімко зростаючих продуктів фінансової індустрії Сполучених Штатів Америки.

Протягом кількох років у нашій країні діють системи розрахунків електронними грошима як на програмній основі, так і на основі карток. Серед найбільш розповсюджених в Україні систем електронних грошей програмного виду – системи WebMoney Transfer і «Интернет. Деньги» (на технології PayCash). Електронні гроші на основі карток представлені, зокрема, оф-лайновими інструментами Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) і наперед оплаченими картками міжнародних карткових платіжних систем.

Прогнозування розвитку електронних грошей в Україні є складною справою, оскільки цей засіб платежу сьогодні ще не має правового підґрунтя для свого існування. Якщо емісія електронних грошей на карткових носіях за відсутності в законодавстві належних правових положень регулюється нормами щодо емісії платіжних карток і здійснюється в Україні лише банками, то системи розрахунків електронними грошима програмного типу та небанківські емітенти цих грошей працюють в умовах правової невизначеності. Вони на власний ризик упроваджують сучасні схеми розрахунків, на свій розсуд дбають про захист користувачів та управляють фінансовими й не фінансовими ризиками.

Краща міжнародна практика показує, що для того, щоб система регулювання була ефективною та стимулювала розвиток ринку електронних грошей, потрібно на законодавчому рівні закріпити наступне:

- дозволити випуск електронних  грошей широкому колу компаній (а не лише банкам);

- водночас, для отримання  дозволу на випуск електронних  грошей, компанія повинна відповідати  вимогам щодо розміру власного  капіталу, технічної спроможності та ділової репутації. При цьому рівень капіталу повинен бути суттєво менший за обсяг, що встановлений для банків;

- дозволити використання  електронних грошей для всіх  видів розрахунків між фізичними, юридичними особами та державним  сектором;

- забезпечити погашення  випущених електронних грошей  користувачам через вкладення  залучених коштів в ліквідні  та безпечні активи;

- діяльність щодо випуску, обігу та погашення електронних  грошей повинна бути ізольованою  від операцій, що не є пов’язаними  із платіжними послугами;

- для уникнення ризику  відмивання коштів анонімні операції  з електронними грошима повинні  бути обмеженими за розміром, а юридичні особи, що здійснюють  такі операції та мають відповідні  рахунки в системах електронних  грошей, мають реєструвати їх згідно з вимогами податкового законодавства. Також повинен проводитись моніторинг можливих зловживань у системі електронних грошей.

Разом з цим очевидно, що електронні гроші, з’явившись на ринку, вже не здадуть своїх позицій і, долаючи перешкоди, утвердяться на ньому назавжди.