Предоставление услуг в условиях предствительской демократии

 

 

Зміст
Вступ…..…………………………………………………………………	3
Громадські блага….…………………………………………….........	5
1.1.  Сутність і значення суспільних благ ………………………..	5
1.2.  Класифікація суспільних благ і їх особливості …….............	8
1.3.  Способи надання суспільних благ : можливості ринку та          держави…………………………………………………………………………	11
2. Теорія суспільного вибору …………………………………………..	14
2.1. Сутність і основні передумови виникнення теорії суспільного вибору ………..………………….……………………………….	14
2.2. Суспільний вибір в умовах прямої та представницької демократії ……………………………………………………………………..	18
2.3. Економіка бюрократії та «провали» держави (уряду) ……..	23
Висновок…………………………………………………………………	30
Список використаної літератури…..…………………………………	31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Що таке «благо» і «вибір»? Якщо Если скористатися словником, то для визначення даних термінов ми побачимо наступні значення. Благо – це те, що має корисні властивості, тобто здатне задовольнити певні людські потреби, а вибір – наявність різних варіантів для здійснення волі.

На сьогоднішній день вищезазначені економічні показники грають немаловажну роль в суспільстві.

Адже блага були і залишаються одним з факторів, що забезпечують зростання добробуту, виступаючи найважливішим показником якісного стану продуктивних сил.

У нашому житті з вибором  ми стикаємося кожну хвилину. Від нього залежить майбутнє і суспільства, і держави в цілому. Як прийняти правильне рішення? Як вплинути на співгромадян, щоб вони не вчинили непоправну помилку, адже вибір у демократичному суспільстві залежить від думки більшості? Чому відбувається перекручення демократичного ідеалу, а закон перероджується в свавілля? Що необхідно зробити, щоб запобігти перетворенню демократії в авторитарний режим, а суспільства вільних - в суспільство рабів?

Все вищевикладене і зумовило вибір теми научної дослідної роботи- особливості надання суспільних благ в умовах представницької демократії, які аналізують вищезгадані проблеми.

Мета науково-дослідної  роботи є вивчення теоретичних основ  показника суспільних благ в умовах представницької демократії та теорії суспільного вибору.

У відповідності з поставленою  метою в науково-дослідній роботі визначаємо такі завдання:

- вивчити економічну сутність суспільних благ, їх класифікацію та особливості;

- ознайомитися зі способами надання суспільних благ;

- вивчити суть і основні передумови виникнення теорії суспільного вибору;

- розглянути формування суспільного вибору в умовах прямої і представницької демократії;

- розглянути такі явища, як економіка бюрократії і «провали» держави (уряду).

Об'єктом дослідження  в роботі виступає суспільні блага  і вибір.

Предметом дослідження є  економічні відносини, що складаються  між виробниками і споживачами, виборцями, що обираються і є обраними.

Питання суспільних благ та теорії суспільного вибору висвітлювалися такими авторами: Е. Аткінсон, Дж. Б'юкенен, Ж. Дюпюї, Г. Ліндаль, Р. Масгрейв, М. Олсон, Д. Стігліц, Ч. Тібо, К. Ерроу, і багато інших.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1:ГРОМАДСЬКІ БЛАГА

Поняття суспільних благ широко використовується в теоретичній  і навчальній літературі, але немає  єдиного, базового визначення суспільного  блага. Однак всі автори визнають наявність у суспільних благ двох характерних рис - неконкурентності у споживанні і непрісвояемості - і не демонструють розбіжностей щодо розуміння змісту цих рис, але розходяться в думках щодо того, що є визначальною ознакою суспільного блага, а також того, які характеристики притаманні «суспільного блага».

Благо - це все те, що містить  у собі певний позитивний сенс, предмет, явище, продукт праці, що задовольняє  певну людську потребу і відповідає інтересам, цілям, устремлінням людей; економічні блага — це блага, що є об'єктом чи результатом економічної діяльності, а отже, що існують в обмеженій кількості порівняно з потребами, які вони задовольняють (наприклад автомобіль, хліб, одяг) [1, c.44].

Отже, суспільне благо - це така група товарів і послуг, які  задовольняють потреби не окремої  індивідуума, а потреби всього суспільства  або соціальних груп. Суспільне благо-суспільні фонди споживання - товари и послуги,що надаються державою її громадянам на рівних засадах. Такі блага не можуть бути надані окремим особами без надання їх іншим(оборона,безкоштовна освіта,загальнодоступне відвідування парків,музеїв). Їх виробництво, як правило, фінансується державою.

Окремим випадком блага виступає товар, який задовольняє певні потреби, має цінність (вартість) і призначений для обміну . Товар для виробника не має безпосередньої споживчої вартості, інакше він не виніс би його на ринок. Його безпосередня споживча вартість для власника полягає лише в тому, що він - носій мінової вартості і, отже, виступає засобом обміну. З цієї причини власник прагне реалізувати свій товар в обмін на інші , в споживчої вартості яких він потребує. Для своїх власників всі товари не мають споживної вартості і являють споживчу вартість для не своїх власників. Внаслідок цього, всі товари повинні завжди переходити з одних рук в інші. Однак такий перехід, по суті, з рук в руки і становить товарний обмін , саме як вартості вони відносяться в обміні один до одного і реалізуються як вартості . З цього випливає , що товари повинні реалізовуватися як вартості , до того, як вони отримають мож-ливість реалізовуватися як споживчі вартості .

Послуга на відміну від  товару являє собою відсутність  матеріальної форми, і процес споживання послуги збігається з моментом її виробництва. Надаються населенню послуги поділяються на платні і безкоштовні для кінцевого споживача , тобто фінансовані з бюджетів різних рівнів . У ряді галузей можуть надаватися тільки платні або переважно платні послуги, а в інших - переважно безкоштовні або на пільгових умовах. В якості основного постачальника комплексу послуг, що надаються споживачам на безоплатній та безповоротній (повністю або частково) основі виступає держава за рахунок фінансування з бюджетів усіх рівнів бюджетної системи та цільових бюджетних фондів . І як суб'єкт, який надає послугу, держава може надавати послуги на безкоштовній , пільгової або частково платній і платній основі. На сьогоднішній день, в сучасній економіці простежується тенденція, коли під товаром розуміли тільки речі і предмет, однак зараз в поняття товар включається повний комплекс послуг (наприклад, від упаковки та гарантійного обслуговування і до якості взаємодії з клієнтами тощо).

Таким чином, суспільні блага – ці такі блага,яким властиві наступні характеристики:     

-відсутність конкурентів у споживачів;    

- неконкурентність;     

- неаддітівность (неподільність в споживанні);    

- невизначеність кінцевого споживача;     

- невизначеність прав власності. [2]

Відсутність суперництва означає, що зміна кількості споживачів дан-ного блага не впливає на кількість корисності, одержуваної кожним з них. У такій ситуації збільшення числа споживачів веде до збільшення суспільної корисності блага і означає, що додаток додаткового споживача не знижує корисності інших.

Умова рівного споживання суспільного блага усіма індивідами в свою чергу пов'язано з неподільністю блага, а також з наявністю зовнішніх ефектів.

Відсутність конкуренції  означає, із збільшенням числа споживачів блага рівень споживання кожного  з них не зменшується.

Неподільність блага в споживанні означає,що індивід не може безпосередньо вибирати обсяг споживання блага. Ми неминуче користуємося всім об'ємом послуг з оборони країни. Населення користується всім обсягом наданного на даній території чистого суспільного блага. Йдеться про неподільність у споживанні, а не у виробництві та наданні суспільних благ. Суспільство, безумовно, може вибрати необхідний рівень національної оборони (чисельність військ, їх матеріальне забезпечення, обсяг фінансування ), що призводить до різного обсягу надання блага.

Неподільність блага передбачає лише спільну пропозицію суспільного  блага (joint supply) - весь обсяг послуг з  національної оборони представляє держав.

Наявність позитивних або  негативних зовнішніх ефектів - неможливість відобразити в ринкових цінах  повні громадські витрати, що виникли  у зв'язку з виробництвом і споживанням  товару, - одна з основних причин державного втручання в економіку. Саме зовнішні ефекти є причиною не виключеності суспільних благ.

Під не виключеністю в споживанні розуміється неможливість шляхом встановлення ринкових цін виключити окремі фірми або окремих індивідів з числа одержувачів принаймні частини вигод (або частини витрат), прямо пов'язаних з виробництвом і споживанням певного товару.

Невиключеність може виникнути як в результаті неможливості фізично виключити будь-кого з користування даними благом, так і внаслідок надзвичайно високих витрат на виключення в порівнянні з можливими вигодами продавця. Таким чином, сутність суспільних благ, полягає у задоволенні певних суспільних потреб та забезпеченні по засобом цього розширеного відтворення суспільства, передбачає визнання суспільства в якості реальної освіти, який володіє субстанціональності стосовно що становить його індивідам.

Загально відомо, що в різноманітті благ можна розібратися і виявити їх ознаки за допомогою класифікації. Класифікація, як метод наукового дослідження дозволяє удосконалювати розуміння особливостей та економічної призначеного благ, вміння їх розпізнавати, формувати оптимальні варіанти виробництва і забезпечення ними споживачів, аналізувати можливості заміщення суспільних благ приватними і навпаки, а також визначити ознаки зіставлення реального попиту і фактичної пропозиції благ. Як правило, класифікація будується по головній, основній ознаці. Обрана ознака ( або ознаки ) дозволяють встановити особливості і можливу мета державного та регіонального управління даним конкретним об'єктом.

   Таблиця 1

       Класифікація  економічних благ

В економічній теорії багато дослідників поділяють блага на теперешні (поточні) і майбутні, прямі і непрямі, довготривалі і короткострокові, матеріальні та нематеріальні, економічні та неекономічні ( дармових ), індивідуальні та колективні  приватні та громадські. Необхідно відзначити, що класифікація суспільних благ може бути проведена і з урахуванням критерію зовнішнього ефекту ( крім класифікації з урахуванням можливості виключення і ступеня використання цих благ), що найбільш значимо при характеристиці економічних відносин, що виникають з приводу виробництва і споживання соціально значущих послуг.

Таблиця 2

   Види економічного блага

 

 

 

 Для початку ми розглянемо поділ суспільних благ на: чисті і змішані.

Чистими називаються такі суспільні блага, які у високій  мірі мають властивості відсутності конкуренції в споживанні і невиключенності.

Змішаними називаються такі суспільні блага, для яких хоча б  одна із зазначених вище властивостей присутній в помірному ступені.

Ще один критерій класифікації суспільних благ. Це ступінь зацікавленості в них держави. У цьому випадку  блага поділяються на такі групи:

1. Що не призначені для індивідуального споживання і виражають необхідність сталого розвитку всього суспільства.
2. Що не призначені для індивідуального споживання і виражають можливість забезпечення споживання даного блага на певному рівні всім суспільством (групою людей).
3. Призначені для індивідуального споживання і виражають можливість і необхідність забезпечення споживання даного блага на заданому рівні всім суспільством (групою людей) [3].

Також при класифікації використовується ряд характеристик, одна з яких пов'язана  зі специфікою територіального охоплення. Територіально-регіональне пристрій формує специфіку спільноти, яка  споживає благо. Межі цієї спільноти  можуть не збігатися з кордонами  суспільства, що фінансує і виробляє дане благо. З точки зору диференціації  меж споживання та надання виділяються  міжнародні, загальнонаціональні (загальнодержавні) та місцеві громадські блага.

Міжнародні суспільні  блага або доступні всім жителям  планети (боротьба з забрудненням повітря  і розширенням озонової діри, міжнародна стабільність і т. п.), або надаються жителям певного регіону Землі, кільком країнам. До числа суспільних благ, у тому числі міжнародних, в наші дні економісти відносять стандарти, що скорочують транзакційні витрати, в тому числі міри довжини і ваги, мова, грошову систему, результати фундаментальних наукових досліджень, міжнародну і регіональну стабільність.