Податкова политика України на сучасному етапі

Усі ці проблеми переконують, що система  оподаткування гостро потребує комплексної  реформи і передовсім удосконалення  законодавства.

Для розв'язання вищезгаданих проблем  доцільно вжити заходів, які могли  б удосконалити податкову політику держави, зокрема:

1. Зменшити податкове навантаження:

- зменшення податку на прибуток  підприємств. Ставка оподаткування  була знижена до 25%. Доцільно було  б спробувати зрівняти ставку  податку на прибуток підприємств  зі ставкою податку з доходів  фізичних осіб. На думку деяких  експертів, це зменшить стимули  для мінімізації та ухилення  від сплати податків, стимулюватиме  розвиток підприємництва, спростить  систему оподаткування;

- спрощення вимог до амортизації  активів підприємств стимулює  інвестиційну діяльність;

- зменшення ставки ПДВ розширює  базу оподаткування за умови  скасування усіх пільг. За розрахунками  експертів, при скасуванні лише  деяких пільг з ПДВ ставку  податку можна було б негайно  зменшити до 16% без будь-яких втрат  доходів;

- не піднімати ставку податку  з доходів фізичних осіб більше 15 %, як це пропонують деякі  гореполітики;

- зменшення відрахувань до фонду  заробітної плати сприятиме виходу  трудових ресурсів з тіні та  легальному працевлаштуванню. Слід  урахувати й те, що збільшення  фонду оплати праці, з одного  боку, зумовлює зростання надходжень  до бюджету у формі податку  на доходи громадян, а з другого  - дає змогу скоротити бюджетні  витрати на деякі соціальні  потреби, які громадяни можуть  оплачувати за рахунок власних коштів[10, c. 81-83].

2. Зменшити державні видатки  та вирівняти податкове навантаження  допоможе:

- розширення бази оподаткування,

- збереження балансу державного  бюджету та створення конкурентнішого  бізнес-середовища,

- зменшення державних витрат;

- скасування майже усіх податкових  пільг.

3. Зробити податкове законодавство  простішим, послідовним та прозорішим:

- прийняти Податковий кодекс, який  замінить чинне законодавство.  Кодекс має стати головним  законодавчим актом, що регулюватиме  усі податкові взаємини у суспільстві  і застосовуватиметься до усіх  податків, зборів та обов'язкових  платежів до бюджету, окрім  тих, що підпадають під дію  Митного кодексу України;

- скоротити кількість податків, тобто усі малоефективні податки  мають бути скасовані.

4. Реформувати податкову системи  не лише на загальнодержавному  рівні, але й на регіональному  рівні, основним напрямом якого  є вдосконалення системи місцевого  оподаткування, яка має ліквідувати  дисбаланс між дохідною та  видатковою частинами доходів  регіонів.

В Україні до довгострокових цілей  регіональної економічної політики слід віднести:

- реформування системи господарювання;

- впровадження усіх форм власності  та роздержавлення виробництва;

- наближення до економічної  самостійності регіонів у контексті  стратегії розвитку країни та  зближення рівнів їх економічного  розвитку;

- забезпечення економічного зростання  в регіонах;

- раціональне використання інтегрального  потенціалу території тощо.

5. Змінити розмір неоподаткованого  мінімуму доходів громадян.

Величина неоподаткованого мінімуму 17 грн. (встановлена у жовтні 1995р.) на сьогодні залишається вихідною базою  визначення грошових сум по тих чи інших платежах, а також штрафних санкцій і стягнень. Збільшення розміру  неоподаткованого мінімуму збільшить  доходи малозабезпечених верст населення, тим самим пожвавить сукупний попит. Потрібно запровадити неоподаткований  мінімум доходів громадян на рівні, що відповідає межі малозабезпеченості.

6. Реалізувати соціально орієнтовану  податкову політику шляхом поетапного  запровадження соціальних податкових  пільг.

7. Поліпшити адміністрування податків .

Для того щоб реформування податкової системи було ефективним необхідно  також провести комплекс заходів  по економічному зростанню країни, зменшенню інфляції, збільшенню сукупного попиту тощо [12, c. 43 -45].

Отже, основними шляхами удосконалення  податкової політики є реформування податкової системи, що можливе за таких  умов:

- зменшення податкового навантаження;

- зменшення державних видатків  та вирівнювання податкового  навантаження;

- спрощення законодавства, послідовне  та прозоре;

- реформування податкової системи  не лише на загальнодержавному  рівні, але й на регіональному  рівні;

- зміни розміру неоподаткованого  мінімуму доходів громадян;

- поліпшення адміністрування податків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В Україні через економічну кризу, характерними рисами якої є істотний спад виробництва ВВП і національного  доходу при загальному падінні фізичного  обсягу товарної продукції та послуг, деформуючий вплив руйнівних  інфляційних процесів на національні  системи грошового і кредитного обігу, а також посилення бюджетного дефіциту та дефіциту платіжних балансів і бурхливе соціальне розшарування населення та інші об`єктивні й  суб`єктивні причини, податкова політика не набула стабільності і має багато протиріч.

Досі не визначено чіткі концепції  побудови системи оподаткування. Це стосується співвідношення підсистем  оподаткування юридичних і фізичних осіб, складу податків, співвідношення прямих і непрямих податків, визначення об`єктів оподаткування і джерел сплати податків, рівня податкових ставок і принципів диференціації  їх, напрямків та умов надання податкових пільг.

Податки відображають складні економічні відносини і тому мають бути адекватними  цим відносинам. У протилежному разі вони не зможуть повною мірою виконувати покладені на них функції.

Я вважаю, що визначну роль у податковій системі України мають відігравати  податки на майно, на землю і на використання природних ресурсів. Вони не залежать від обсягу виробництва, продажу і є стабільними, а  значить, створюють гарантію поповнення бюджету і будуть стимулювати  ефективне використання природних  ресурсів і закріплених основних та оборотних фондів.

Для нормального функціонування держави  повинна здійснюватися ефективна  податкова політика, яка передбачає встановлення і стягнення податків. На жаль, на сьогодні економіка України  має багато вад: збільшується кількість  збиткових підприємств, зростає  безробіття, ускладнюється соціально-економічна ситуація в країні. Зумовлюється це тим, що акцент у податковій політиці зроблено на фіскальній функції, а її регулююча та стимулююча роль фактично зведена нанівець. Тому проблема побудови ефективної податкової системи залишилася однією з найактуальніших у процесі становлення ринкових відносин і закладання підвалин для економічного зростання України.

У ринковій економіці існує ряд  підходів до вирішення питань податкової політики. Але використовувати їх теоретичні концепції в умовах переходу України до ринкових відносин неможливо. Однією із складових реформувань  і розвитку економіки України, забезпечення її фінансової стабільності є подальша розробка теоретичних основ оподаткування.

Якщо зробити аналіз доходів  сектора державного управління в  Україні, то він покаже існування  заборгованості по податках і обов`язкових  платежах, що приховує справжній рівень податкового навантаження в країні. Без зміни існуючих інституціональних  умов збільшити обсяг державних  доходів неможливо. Найважливішими елементами інституціональних реформ повинні стати реструктуризація підприємств і створення ефективних процедур майнової відповідальності підприємств  за виконання своїх зобов`язань.

На мою думку, зниження податків (наприклад, ставки ПДВ) в Україні  стане можливим тільки після перегляду  зобов`язань держави і соціальних гарантій, фінансування яких вона зберігає за собою.

З огляду на недоліки української  податкової системи, Уряд і Парламент  повинні сконцентрувати свої зусилля  на швидкому реформуванні та раціоналізації податкової системи. Крім того, варто  використовувати моменти економічного підйому, оскільки економічне зростання  може полегшити податковий тягар  без зменшення бюджетних надходжень. Варто створити нейтральну, стабільну  і постійну податкову систему, із широкою базою оподаткування, що буде сприяти стабільному економічному зростанню і розвитку економічної  та інвестиційної діяльності як внутрішньої, так і зовнішньої.

Я вважаю, що державі вкрай необхідна  податкова реформа, яка повинна  спрямовуватися на створення привабливої  та стабільної у довгостроковій перспективі  податкової системи. Крім того, органи влади перед тим, як почнуть знижувати  податкові ставки, повинні вживати  заходів для розширення податкової бази. Прогрес у податковій реформі є однією з умов, визначених МВФ для одержання траншів за програмою розширеного фінансування.

Податкова система України регулюється  такими нормативними актами, як Закон  України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про систему оподаткування”, “Про податок на додану вартість” тощо, в яких закріплено принципи побудови системи оподаткування, подається перелік об`єктів оподаткування і видів податків, встановлено розміри ставок податків, визначено права, обов`язки і відповідальність платників податків та службових осіб державних податкових адміністрацій, котрі здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства. Законотворцям потрібно ще багато працювати для вдосконалення даних державних документів, доведення їх до європейських стандартів.

Аналіз структури загальнодержавних  доходів і динаміки податкових надходжень за останні три роки показав, що введення нових податків, навіть державних, мало сприятиме діяльності підприємств  жодної форми власності. Податковий тиск веде до згортання виробництва  і призводить зрештою до значного зменшення доходів бюджетів усіх рівнів.[1]

Отже, головним завданням реформування податкової політики є розроблення  моделі щодо визначення відносного показника  сукупного податкового навантаження , який ефективно враховує критерій фіскальної достатності (інтереси держави), критерій економічної ефективності (інтереси платників податків –  суб’єктів господарювання) і критерій соціальної справедливості (інтереси громадян, які отримують суспільні  блага).[2]

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Закон України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.12 р

2. Податковий кодекс України  // Верховна Рада України // від від 01.04.2013№ 2755-VI

3. Базілінська О. Деякі аспекти бюджетно-податкової політики в сучасних умовах / О. Базілінська // Економіка України (укр.). – 2012. – № 12. – C. 26–31.

4. Грицюк Т. В. Налогово-бюджетная политика как инструмент макроэкономического регулирования / Т.В. Грицюк // Финансы и кредит (рус.). – 2009. – № 13. – C. 42–54

5.   Єфименко Т.І. Концептуальні  підходи до реформування податкової  системи України / Т.І. Єфименко // Формування ринкових відносин в Україні (укр.). – 2011. – №9 – C. 19–28.

6. Іванов Ю.Б. Проблеми розвитку податкової політики та оподаткування : монографія / Ю.Б. Іванов. – Х. : Вид-во ІНЖЕК, 2010. – 448 с

7. Лазебник Л. Л. Сутність та компоненти фінансової політики / Л. Л. Лазебник // Фінанси України (укр.). – 2010. – № 1. – C. 66-74

8. Лютий І. О. Бюджетна політика  і стабільність соціально-економічного  розвитку України/ І. О. Лютий,  Л. М. Демиденко // Фінанси України. – 2012. – № 10. – С. 3–13.

9.  Мельник Н.В. Податкова політика  України: стан, проблеми та перспективи  : монографія / Н.В. Мельник, Л.Л.  Тарангул, З.С. Варналій. – К. : Вид-во "ЗнанняУкраїни", 2010. – 675 с.

10. Мельник П.В. Розвиток податкової  системи в перехідній економіці  / П.В. Мельник. – Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2011. – С. 83

11. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник - 2-ге вид., доп. перероб. - К.: КНЕУ, 2001.

12. Петрович Й. Проблеми розвитку та шляхи вдосконалення податкової політики України / Й. Петрович // Банківська справа : зб. наук. праць. – 2012. – № 6. – С. 43-49.

13. Рябушка Л.Б. Бюджетно-податкова політика і в системі регулювання економічного розвитку держави / Л.Б. Рябушка, Д.В. Веремчук // Вісник Сумського державного університету. – 2012. – № 3. – С. 182-187

14. Система оподаткування та податкова політика / [Захожай В. Б., Захожай К.В., Литвиненко Я.В., Литвиненко Р.Я.]. – К.: ЦНЛ., 2010. – 465 с.