Організація формування та використання фінансових ресурсів страхових компаній

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГЕНІЧЕСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра ФІНАНСІВ І КРЕДИТУ

 

 

 

 

 

 

К У Р С О В А  Р О Б О Т А

 

з дисципліни "Фінанси"

на тему:

1. " Організація формування та використання фінансових ресурсів страхових компаній.

"

 

 

 

 

 

 

 

Виконав студент: ____________________               (підпис)
Науковий керівник: ___________________            (підпис)
Дата здачі роботи:   _______________________20__ р.

Генічеськ 2013

 

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………….………………………………3

Розділ 1. Cутність формування та використання фінансових ресурсів страхових компаній ………………………….…………………………………...5

1. Зміст та значення формування та використання фінансових ресурсів страхових компаній ……………………………....………5
2. Сутність фінансових ресурсів страхових компаній ……...….……9

Розділ 2. Організація формування та використання фінансових ресурсів страхових компаній ……………………………………...……………………...19

1. . Організація формування та використання фінансових ресурсів страхових компаній …………………………………………………...19
2. Напрямки покращення формування та використання фінансових ресурсів страхових компаній ………………………………...…........23

Висновки…………………………………………………………………………29

Список використаних джерел…………………………………………………..30

Додатки

 

Вступ

 

 

Актуальність теми. По мірі поглиблення ринкових перетворень в економіці зростає роль ефективного управління фінансовими ресурсами, які нерозривно зв’язані з відтворювальними процесами і є необхідною умовою здійснення розширеного відтворення на всіх його стадіях і в усіх формах. 
Важливим стратегічним сегментом економіки виступає страхування, оскільки воно забезпечує страховий захист, сприяє соціально-економічній стабільності в суспільстві та зниженню навантаження на витратну частину бюджетів різних рівнів, дозволяє оптимізувати діяльність суб’єктів економіки за рахунок централізованих фондів фінансових ресурсів, а також накопичувати фінансові ресурси для інвестування їх в економіку країни. 
Постановка проблеми. Для здійснення ефективного страхового захисту своїх клієнтів страхові компанії повинні мати достатній обсяг фінансових ресурсів і забезпечувати їх ефективне розміщення. При цьому встановлення оптимальних співвідношень між окремими джерелами формування та використання фінансових ресурсів страховиків є важливою передумовою забезпечення безперервності процесу страхування, постійної платоспроможності страхових компаній та стабільних фінансових результатів їх діяльності.

Аналіз останніх публікацій та досліджень. Питання процесу формування фінансових ресурсів страхових компаній, особливо в умовах фінансової кризи широко розглядається спеціалістами в даній сфері. Так Нагайчук Н.Г. дослідив методи оцінки вартості капіталу страховиків [2]. Супрун А.А. розглянув організацію фінансового менеджеру страхових організацій з точки зору формування фінансових ресурсів [3]. Ткаченко Н. було досліджено зміни, які відбуваються в структурі капіталу страхових організацій [4].

Мета роботи полягає в дослідженні процесу формування фінансових ресурсів страхових компаній та механізму його удосконалення.

Предметом дослідження виступають економычны відносини приводу формування і використання фінансових ресурсів страхових компаній

Обєктом дослідження виступає страховий ринок України в цілому

Завданнями курсової роботи виступають:

• Дослідження механізму формування та використання фінансових ресурсів (потенціалів) страхових компаній;
• Дослідження складу і структури фінансових ресурсів страхових компаній страхових компаній;
• Дослідження фінансової стійкості;
• Вивчення акторів, що визначають фінансову стійкість.

 

РОЗДІЛ 1.

 

Cутність формування та використання фінансових ресурсів страхових компаній

 

 

1. Зміст та значення формування та використання фінансових ресурсів страхових компаній

 

Необхідність формування страхового фонду пов'язана з потребою в страховому захисті, яка може бути задоволена завдяки коштам, нагромадженим у страхових фондах (резервах). Ця потреба має природну, економічну, соціальну та глобалізаційну зумовленість.

З позицій природних інтересів суспільства та окремих його громадян, страхування виникло як засіб збереження матеріального благополуччя за настання випадкових, непередбачуваних, а також передбачуваних, але небажаних і таких, яких не можна уникнути, випадків з метою розподілу заподіяних окремим громадянам збитків між багатьма іншими членами суспільства, щоб полегшити тягар потерпілих.

Економічна зумовленість страхового захисту пояснюється необхідністю створення такого різновиду людської діяльності, який ґрунтується на акумуляції фінансових засобів з метою відшкодування збитків, спричинених настанням шкідливих для здоров'я та (або) матеріального благополуччя подій як фізичним, так і юридичним особам, що створює сприятливі умови для безперебійного процесу національного виробництва.

У соціальному плані страхування є формою (способом), участі держави, роботодавців та громадян у справі захисту особистих інтересів громадян і створення у такий спосіб умов для забезпечення соціальної та політичної стабільності в суспільстві.

В юридичному аспекті страхування є різновидом цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів.

Глобалізаційний аспект страхового захисту зводиться до усунення національних відмінностей у законодавствах різних країн і уніфікації способів захисту інтересів економічних суб'єктів, з одного боку, та розробки таких юридичних норм, які б забезпечили страховикам достатні фінансові гарантії, з іншого боку.

Отже, необхідність страхового захисту викликана прагненням обмежити як матеріальні, так і нематеріальні збитки, пов'язані з певними ризиками.

Ризики - можлива небезпека втрат, зумовлена певними природними явищами (землетруси, паводки, засуха тощо), випадковими подіями техніко-технологічного характеру (пожежа, технологічні аварії, вибухи тощо), кримінальними явищами (крадіжки, розбійницькі напади, шахрайство і т. ін.) та явищами суто економічного характеру, різноманітність яких досить стрімко зростає у зв'язку з поглибленням суспільного поділу праці, розвитком грошової та кредитної систем (порушення ритмічності поставок, енергетичні та платіжні кризи, інфляційні процеси тощо), соціальними процесами (міждержавні та міжнаціональні конфлікти, акти громадянської непокори тат. ін.). 

використання фінансових ресурсів страхових компаній

На сьогоднішній день страхування є однією з найважливіших галузей фінансового сектору економіки України. Воно створює передумови для нейтралізації або пом’якшення наслідків непередбачуваних випадків, що мають негативний вплив, на основі визначення розмірів ризику та передачі його від страхувальника до страховика.

Для забезпечення надійного виконання своїх зобов'язань, страхова компанія повинна ефективно формувати та використовувати фінансові ресурси. Тому важливою і актуальною справою є вивчення засад формування та ефективного управління фінансовими ресурсами страхових компаній в період ринкової трансформації економіки України .Фінансові ресурси страхових компаній поділяються на власні та залучені. До власних ресурсів страхової компанії відносять: ▪ грошову частину сплаченого статутного фонду;

▪ гарантійний фонд страховика;

▪ вільні резерви.

До залучених фінансових ресурсів належать:

▪ страхові резерви;

▪ кредити;

▪ кредиторська заборгованість;

▪ залучений капітал.[2]

Головним елементом власного капіталу страхової компанії є статутний капітал, а залученого – страхові резерви. Якщо власний капітал перевищує статутний – це свідчить про те, що діяльність страхової компанії прибуткова, і навпаки. Статутний капітал у страховій діяльності має дещо відмінне призначення, ніж у інших підприємств. Він не тільки забезпечує статутну діяльність страхової організації, а й є джерелом покриття страхових виплат у разі недостатності інших коштів. Страхова компанія буде платоспроможною лише тоді, якщо вона виконає вимоги щодо формування статутного фонду. 

Формування резервів страхової компанії можливе за рахунок збільшення інвестицій, використання яких сприятиме подальшому розвитку страхового ринку України.

Капітал забезпечує ефективне функціонування такої специфічної фінансової установи як страхова компанія (страховик). Капітал – це накопичений шляхом заощаджень запас економічних благ у формі грошових коштів і реальних капітальних товарів.

Структура капіталу – це співвідношення власних і позикових фінансових засобів, які використовує підприємство у процесі господарської діяльності. Структура капіталу впливає на рівень рентабельності активів і власного капіталу, тобто на рівень економічної та фінансової рентабельності підприємства; визначає систему коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності, тобто рівень основних фінансових ризиків, а також формує співвідношення ступеня прибутковості та ризику в процесі розвитку підприємства.[1]

Значна увага в управлінні капіталом страхової компанії приділяється руху грошових коштів страховика. Саме рухом грошових коштів супроводжується формування статутного капіталу, починається і закінчується виробничий цикл страхової компанії, створюються страхові та вільні резерви, здійснюється розміщення та інвестування тимчасово вільних коштів, відбуваються страхові виплати, отримується та використовується фінансовий результат. 

Результатом управління капіталом повинна бути розроблена підприємством на основі власного досвіду із врахуванням теоретичних узагальнень, наведених в економічній літературі, система показників стану і використання капіталу. Наприклад, співвідношення власного, позиченого і залученого капіталу; норматив власного оборотного капіталу; плече фінансового важеля (фінансовий ліверидж) тощо.

Під стійким фінансовим станом можна вважати такий, при якому компанія має достатньо фінансових ресурсів, здатна як своєчасно виконувати взяті зобов’язання впродовж всього терміну дії укладених договорів, так і сприятливо реагувати на дію (зміну) зовнішніх і внутрішніх факторів середовища. 

Упорядкований рух фінансових ресурсів компанії називають її фінансовими потоками. Серед таких у страхових компаніях виділяють наступні: 
▪ формування фонду страхових резервів за рахунок страхових премій (внесків, платежів) та розподіл цього фонду між страхувальниками у вигляді страхових виплат;

▪ рух коштів у вигляді перестрахувальної премії від прямого страховика до перестраховика та від перестраховика до страховика – у формі комісійної винагороди, фінансування частки збитку за страховими випадками;

▪ використання власних фінансових ресурсів як джерела фінансування збитків і поповнення їх за рахунок прибутку та інших надходжень;

▪ мобілізація фінансових ресурсів у формі кредитів і кредиторської заборгованості (стійких пасивів) та використання їх для поповнення обігових коштів у контексті провадження господарської діяльності;

▪ інвестування тимчасово вільних коштів (власних фінансових ресурсів, страхових резервів, стійких пасивів) та одержання інвестиційного доходу;

▪ рух коштів, який пов’язаний із виконанням фінансових зобов’язань перед державою та іншими суб’єктами ринку.[3]

Отже, фінансові ресурси є основним джерелом реалізації потенціалу страхових компаній, які спрямовуються на досягнення ефективного господарювання, а значить – надійного страхового захисту в процесі надання послуг. Для забезпечення економічного зростання як на макро-, так і на мікроекономічному рівні, у страховій компанії необхідно виважено управляти фінансовими потоками, зокрема ефективно формувати і використовувати фінансові ресурси. 

 

1.2. Сутність фінансових ресурсів страхових компаній

 

Діяльність страхових компаній не може здійснюватися без наявності необхідних факторів, а саме: основних і оборотних засобів, трудових, фінансових та інформаційних ресурсів. Їх сукупність і раціональна структура визначають потенціал страховика.

У діяльності страхових компаній вирішальними є розміри грошових фондів і наявність кваліфікованого персоналу. Формування ресурсів ґрунтується на порівнянні витрат на їх придбання (залучення) і можливої віддачі від їх використання. Компанія має визначити кількісні та якісні параметри необхідних ресурсів, спосіб, тривалість і місце їх взаємодії.