Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Января 2014 в 13:23, дипломная работа
Завдання даної курсової роботи – розкриття теми «Організація діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній в Україні» за допомогою отриманих знань на заняттях; вивченні ринку інститутів спільного інвестування із підручників та інших джерел законодавчої, економічної і фінансової бази.
Завдання дослідження - вдосконалення інститутів спільного інвестування, яке передбачає вирішення проблем з якими стикаються, як інвестори, так і управлінці активами. Основи спільного інвестування в Україні беруться з досвіду розвинених економік світу та адаптуються до українських законодавчих умов.
Вступ 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО - МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ КУА 6
1.1. КУА як об’єкт фінансового управління 6
1.2. Поняття та типи КУА 7
1.3. Механізм формування та стратегії управління КУА. 9
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ФОНДАМИ УКРАЇНИ 11
2.1. Сучасні тенденції розвитку фондового ринку України 11
2.2. Аналіз динаміки розвитку інвестиційних фондів України 12
2.3. Оцінка діяльності КУА 22
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ, ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД. 33
3.1. Напрямки розвитку 33
3.2 Світовий досвід функціонування інвестиційних фондів 35
3.3 Рекомендації щодо удосконалення та розвитку ринку спільного інвестування в Україні 48
ВИСНОВКИ 50
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 52
2.2. Аналіз динаміки розвитку
інвестиційних фондів України
Український ринок інститутів
спільного інвестування характеризує
таблиця 1.
Таблиця 1.
Характеристика ринку ІСІ за типами та видами у 2010 році
Ознака |
Відкриті |
Інтервальні |
Закриті | ||
диверсифіковані |
недиверсифіковані |
Венчурні | |||
КІФ |
Х |
2 |
Х |
141 |
72 |
% до попереднього |
Х |
0,00% |
Х |
-2,76% |
4,35% |
ПІФ |
36 |
48 |
9 |
32 |
755 |
% до попереднього |
2,86% |
0,00% |
0,00% |
10,34% |
3,14% |
Активи млн.грн |
286,07 |
252,53 |
8 351,82 |
96 976,17 | |
% до попереднього |
18,84% |
-0,87% |
38,09% |
27,55% | |
ВЧА млн.. грн. |
281,35 |
245,22 |
7 775,72 |
86 439,05 | |
% до попереднього |
20,05% |
-0,52% |
40,88% |
29,67% | |
Розподіл активів % |
0,30% |
0,26% |
8,21% |
91,24% | |
Джерело: Складено за даними річних та квартальних звітів УАІБ за 2008 -2010 роки.
Розвиток ІСІ характеризуємо за видами окремо корпоративні інвестиційні фонди (КІФ) та пайові інвестиційні фонди (ПІФ). Одразу хочеться зазначити, що в Україні відсутні корпоративні інвестиційні відкритого типу та закритого диверсифікованого. Це пояснюється складністю в юридичному оформленні та управлінні. В закритих диверсифікованих корпоративних інвестиційних фондах немає необхідності, адже диверсифікації можна за бажанням притримуватись і без додаткового слова в назві. Корпоративний інвестиційний фонд це юридична особа – акціонерне товариство і він підпадає під вплив закону про акціонерні товариства, а також під всі нормативні документи, які регулюють діяльність акціонерних товариств. Це означає додаткові витрати на бухгалтерський облік, на виконання вимог ДКЦПФР, тощо. Відкриті фонди акумулюють так звані «короткі» гроші. Інвестиційний управляючий не може розраховувати на довгострокові вкладення, адже в будь який момент інвестор може подати заяву на викуп цінних паперів і компанія з управління активами не має права відмовляти інвестору. Інвестори корпоративних інвестиційних фондів більш захищені від неефективного управління їхніми активами, адже основні рішення приймаються загальними зборами акціонерів та наглядовою радою яка представляє інтереси власників акцій. Корпоративні інвестиційні фонди зазвичай створюються для реалізації довгострокових стратегій інвестування, адже це більш складний механізм організаційно-правового оформлення та функціонування фонду. Враховуючи специфіку різних типів та видів фондів робимо висновок, що інвестори в Україні віддають перевагу закритим інвестиційним фондам. Серед корпоративних інвестиційних фондів найбільш популярні є закриті недиверсифіковані інвестиційні фонди, а серед пайових інвестиційних фондів найбільш популярні венчурні.
Венчурні фонди займають основну частку як в структурі за типами фондів, так і в активах. З 1095 інвестиційних фондів 827 є венчурними. У відсотковому співвідношенні за вартість чистих активів венчурні фонди 91,24%.(Рис.2) Це легко пояснюється тим, що ІСІ не популярні серед масового інвестора, а у компаній з управління активами не має впевненості в стабільність чи зростання фондового ринку, а саме біржового ринку. Така маленька кількість відкритих фондів показує низький попит серед інвесторів.
Рис. 2 Структура І СІ за вартістю чистих активів у 2010-му році
Різниця між кількістю корпоративних та пайових фондів вказує на те, що компанії з управління активами не бажають пропонувати інвесторам більше прав в управлінні фондом. Окремих інвесторів, які змогли б створити фонд і заключити договір про управління активами з КУА, майже не має. На практиці, так само як і пайовий фонд, корпоративний фонд створюється з ініціативи КУА попередньо знайшовши інвесторів.
Інтервальні фонди, на сьогодні взагалі не цікаві для КУА. Інтервальні фонди по звітності схожі на відкриті, але перед кожним періодом для викупу КУА потрібно переводити активи в грошовий вираз і чекати, чи подасть заявку інвестор, або скуповувати ліквідні активи. Це дуже негативно для активного та динамічного фондового ринку, коли за кілька днів можна заробити або втратити велику суму коштів. Як видно з таблиці 1 у 2010 році в порівнянні з 2009-м, активи інтервальних фондів зменшились на 0,84%, коли активи решти фондів зростали.
Найбільше зростання у 2010-му році показали закриті (не венчурні) фонди. Це зростання в активах було на рівні 38%, а у вартості чистих активів більше 40% відносно попереднього 2009-го року.
Зростання вартості чистих активів близько 30% (29,67%) відбувалось у венчурних фондів. В відкритих фондах вартість чистих активів зросла лише на 20%. Зростання фондових індексів за рік складало 60% -70Ф%. Те що не збігаються темпи зростання активів ІСІ та фондового ринку говорить про відмінність активів ІСІ від активів, які беруться у розрахунок індексів фондового ринку.
При здійснені інвестування в інвестиційні фонди інвестори обирає вид та тип інвестиційного фонду залежно від мети інвестування. В законодавстві існують чіткі вимоги до структури активів різних інвестиційних фондів.
Безпосередньо таким інвестуванням займаються винятково компанії з управління активами (КУА). Характерною особливістю КУА є те, що інвестування для неї — винятковий вид діяльності, який вона не має права поєднувати з будь-якою іншою діяльністю. Основне джерело доходу КУА — комісія з управління фондами. Залежно від видів фондів і стратегій, які вони реалізують, розмір комісії з управління коливається від 0,9% до 3,5% від середньорічної вартості чистих активів. Таким чином, КУА насамперед зацікавлена в максимізації суми активів під своїм управлінням. У деяких видах фондів передбачено додаткову винагороду — так звану комісію за успіх — у разі високої річної доходності фонду, хоча на практиці така винагорода виплачується украй рідко.
Прибуток інвестора може бути отримано у формі торгового доходу, а також дивідендів. Торговий дохід є різницею між ціною купівлі та продажу інвестиційних сертифікатів або акцій фонду. Додатковим доходом інвестора можуть бути дивіденди у разі їх нарахування та виплати.
Дуже важливим моментом є оподаткування. Протягом усього строку діяльності фондів вони не сплачують ані податку на прибуток, ані ПДВ. Саме тому на сьогодні практично усі заможні люди активно інвестують до різних українських фондів, їх використання частіше є безпечнішим і дешевшим, ніж офшори.
В Україні інститути спільного інвестування поки що відіграють надзвичайно малу роль в сфері залучення інвестицій в реальний сектор економіки. Ситуація ускладнюється катастрофічними наслідками світової фінансової кризи для вітчизняного фондового ринку. Проте за два після кризових роки фондовий ринок України разом зі світовими ринками все таки підіймається. Про це свідчать дані Української асоціації інвестиційного бізнесу (далі УАІБ).
Таблиця 2.
Фондові індекси національних ринків у 2007-2010 роках
Біржа (країна) |
31.12.2007 |
31.12.2008 |
31.12.2009 |
31.12.2010 |
ПФТС (Україна) |
1174,02 |
301,42 |
572,91 |
975,08 |
РТС (Росія) |
3158,76 |
631,89 |
1 444,61 |
1 770,28 |
HANG SENG (Китай) |
27812,65 |
14235,5 |
21 872,50 |
23 035,45 |
WSE WIG (Польща) |
55648,53 |
27228,641 |
2 388,72 |
2 744,17 |
DAX (Німеччина) |
8038,6 |
4810,2 |
5 957,43 |
6 914,19 |
S&P 500 (США) |
1468,36 |
903,25 |
1 115,10 |
1 257,64 |
FTSE 100 (Англія) |
6456,9 |
4434,17 |
5 412,88 |
5 899,94 |
NIKKEI 225 (Японія) |
15307,78 |
8859,56 |
10 546,44 |
10 228,92 |
Складено за даними річних та квартальних звітів УАІБ за 2008 -2010 роки.
Так якщо падіння індексу ПФТС у 2008 році за рік становило -74,33% (з 1174,02 пунктів до 301,42 пункти) , то зростання цього індексу за 2009 рік склало 90,07 (з 301,42 пункти до 572,91 пунктів), зростання ледве дотягло до половини рівня початку 2008 року. У 2010 року зростання індексу ПФТС становило 70,20% до попереднього року і у абсолютному виразі цей показник становив 975,08 пункти.
Таблиця 3.
Динаміка зміни фондових індексів країн світу у 2008-2009 роках
(% до попереднього року)
Біржа (країна) |
31.12.2007 |
31.12.2008 |
31.12.2009 |
31.12.2010 | ||
ПФТС (Україна) |
х |
-74,33% |
90,07% |
70,20% | ||
РТС (Росія) |
х |
-80,00% |
128,62% |
22,54% | ||
HANG SENG (Китай) |
х |
-48,82% |
53,65% |
5,32% | ||
WSE WIG (Польща) |
х |
-51,07% |
-91,23% |
14,88% | ||
DAX (Німеччина) |
х |
-40,16% |
23,85% |
16,06% | ||
S&P 500 (США) |
х |
-38,49% |
23,45% |
12,78% | ||
FTSE 100 (Англія) |
х |
-31,33% |
22,07% |
9,00% | ||
NIKKEI 225 (Японія) |
х |
-42,12% |
19,04% |
-3,01% |
Складено за даними річних та квартальних звітів УАІБ за 2008 -2010 роки.
Як бачимо, темпи зростання фондового індексу не дають змогу фондовому ринку повернутись до передкризового рівня.
Ситуація на фондовому ринку, який є основним об’єктом інвестування коштів невенчурних ІСІ, у 2008 році обумовила подальший спад на ринку спільного інвестування як за обсягами коштів в управлінні КУА, так і за прибутковістю ІСІ під їхнім управлінням.
Під впливом кризових явищ тенденцію до скорочення кількості мають і самі компанії з управління активами. Як видно на малюнку 3 скорочується кількість КУА проте кількість фондів які приходяться на 1 КУА збільшується. Отже, з ринку зникають малі КУА які не здатні ефективно управляти фондами. За даними річних та квартальних звітів УАІБ станом на 01.01.2011 року кількість КУА в Україні становило 339. Кількість ІСІ, що припадають на одну КУА становить 3,62 , що на 14,6% більше ніж у 2009 році.
Рис. 3 Динаміка кількості КУА та ІСІ на одну КУА у 2007 - 2010 рр.
Що стосується складу та
структури активів різних типів
та видів фондів, то вона теж різна.
Проаналізуємо структуру
Таблиця 4.
Структура портфелю активів відкритих ІСІ
Відкриті ІСІ |
% |
Інші активи |
8,69% |
Грошові кошти та банківські депозити |
27,41% |
ОВДП |
13,09% |
Облігації місцевих позик |
5,20% |
Акції |
36,74% |
Облігації підприємств |
8,87% |
усього |
100% |
Джерело: Аналітичний звіт УАІБ за 4-й квартал 2010 року.
Структура портфелю активів відкритих ІСІ є збалансованою, відсоток найбільш ліквідних активів разом з найбільш надійними (грошові кошти та банківські депозити плюс ОВДП) відповідає найбільш ризикованим з дозволених законодавством (акції плюс інші активи). Всі активи в межах дозволених законодавством.
Проте на відміну
від структури активів
Таблиця 5.
Структура портфелю активів венчурних ІСІ
Венчурні |
% |
Інші активи |
59,64% |
Нерухомість |
2,23% |
Грошові кошти та банківські депозити |
2,85% |
ОВДП |
0,02% |
Облігації місцевих позик |
0,00% |
Акції |
10,28% |
Облігації підприємств |
9,22% |
Інші |
15,76% |
Разом |
100% |
Информация о работе Організація діяльності інвестиційних фондів та інвестиційних компаній в Україні