іноземний капітал у банківському секторі україни

 Необхідно запровадити  моніторинг доступу іноземного  банківського капіталу на основі  національних пріоритетів розвитку  і розробити раціональну стратегію  державного управління процесом  входження іноземних банків в Україну, яка полягає в тому, щоб максимально інтегрувати іноземні банки в українську економіку, орієнтуючи їх на виконання пріоритетних національних завдань. Реалізація таких заходів дасть змогу нейтралізувати або принаймні мінімізувати негативні наслідки збільшення частки іноземного капіталу в банківський системі України, а також сповна скористатися перевагами такої присутності для подальшої розбудови національної економіки.

 

 

 

2. Аналіз залучення іноземного капіталу в банківський сектор України.

Сучасні умови господарювання характеризуються активним розвитком процесів інтеграції та глобалізації в усіх сферах фінансово  – економічної системи країн, в тому числі у банківському секторі. Інтеграція та глобалізація супроводжуються  рухом іноземного банківського капіталу між країнами, який є додатковим джерелом коштів для розвитку та модернізації банківського сектору, реалізації певних програм для покращення становища банків, способом інтеграції у світовий фінансовий простір.

Характерними ознаками глобалізації та світової фінансової інтеграції є створення різного роду міжнародних установ, організацій, інституцій, входження іноземного капіталу на національні фінансові ринки і посилення його впливу на фінансовий розвиток приймаючої країни. В Україні наслідком впливу даних процесів стало створення банків з іноземним капіталом, які поряд із позитивним впливом несуть за собою і негативний вплив на вітчизняну банківську систему. В умовах відкритості національної економіки відбувається зростання частки іноземного капіталу в загальному капіталі вітчизняних банківських установ. Тому постає необхідність проаналізувати місце банків з іноземним капіталом в банківській системі України. Особливої актуальності дана тема набуває в сучасних умовах, коли банківська система України перебуває в посткризовому стані.

В останні роки роль іноземного капіталу в банківському секторі України зростає. Станом на 01.01.2013 року кількість діючих банків з іноземним капіталом збільшилась  до 53, з них 12 банків – зі 100 % іноземним капіталом. (див Дод. А). 

Причиною входження іноземних  банків на інші ринки є пошук не переповнених, менш розвинутих та менш ефективних ринків для того, щоб  реалізувати свою конкурентні переваги, такі як: якісніші послуги, менші відсоткові ставки на кредит, досконаліше управління ризиками, більший розмір капіталу.  Крім цього, вважаємо, що для іноземного інвестора найбільш привабливим на українському ринку банківських послуг є:

- низькі відсоткові  ставки;

- розвиненість  банківської системи;

- високий попит на іноземні інвестиції;

- низькі бар’єри входження  на ринок;

- дешева робоча сила.

Одним з головних показників, який характеризує ситуацію, що склалася, є базова облікова ставка, яка встановлюється центральним банком країни. Чим вища відсоткова ставка, тим дорожче надаються кредити банкам і, відповідно, підприємствам і населенню. Облікова ставка Національного банку України з 13 серпня 2013 становить 6,5%, тоді як у провідних країнах світу даний відсоток коливається з 0,1 % до 3,75 % (див Дод Б).

На вітчизняному ринку банківських послуг присутня велика кількість великих європейських фінансових груп. Свій інтерес до України виявив австрійськийRaiffeisen Bank International AG (придбавши банк Аваль), французький BNP Paribas (Укрсиббанк),голландський TBIF Financial Services Group NV (ВАБанк), російські «Ренесанс-капітал» (банк «Лідер») та ВТБ банк (банк «Мрія»), австрійський UniCredit Bank Austria AG (Укрсоцбанку) тощо. Крім цього, практичний інтерес до українських банків виявили також австрійський Erste Bank (банк «Престиж»), французька фінансова група Credit Agricole («Каліон», «Індекс-банк»), чеська PPF Group(Агробанк, ПриватКредит), грецький EFG Eurobank Ergasias (Універсальний), російський банк «Руский стандарт» (АІС-банк). Додаткова інформація про процес придбання іноземними покупцями українських банків (див. Дод. В)

За кількістю  банків, які функціонують на території  України, лідируюче місце на кінець 2011 року займає Кіпр. Капітал цієї країни належить 12 банкам, що займає найбільшу  частку в загальній кількості банків з іноземним капіталом – 20,34%, і 15,25% банків з іноземним капіталом в Україні контролюються Російською Федерацією. Третє місце за кількістю банків належить Австрії (10,17%). інші країни мають менше 10 % банків з іноземним капіталом (див. Дод. Г).

Аналізуючи  частку активів, яку контролює іноземний  інвестор в Україні, ми можемо, сказати, що вона не залежить від кількості  банків, які належать цим країнам. Найбільшу питому вагу серед цих  країн у банківській системі  України займають активи саме російських банків (21,7%), яких за кількістю менше, ніж банків Кіпру. На другому місці – австрійські банки, питома вага активів яких також є більшою ніж у Кіпра і становить 21,4%, хоча кількість банків Австрії є вдвічі меншою. Така ситуація пов’язана з тим, що Австрія володіє більше ніж 90% акціями таких потужних банків як: «Укрсоцбанк», ПаТ «Райффайзен Банк аваль» та ПаТ «Надра» банк, які входять у групу найбільших банків, і яким належить значна питома вага активів всієї банківської системи України.

Частка активів, яка належить Росії, становить 21,8%, що надто відрізняється від Австрії. Але слід зазначити, що в 2011році, порівняно з 2010 роком, вона залишилась незмінною. Велику питому вагу у загальних активах займають такі російські банки як: ПаТ «ВТБ Банк», «Промінвестбанк», а також дочірний банк «Сбербанку» Росії, якому належить 100 % статутного капіталу, і який повністю підпорядкований іноземному власнику. Також, значна питома вага іноземних активів банківської системи України належить Франції (8,9%), не дивлячись на те, що французьких банків лише 5% від загальної кількості банків з іноземним капіталом. Нідерланди, Німеччина та Британія мають більше банків, але частка їх активів є значно меншою.

Для аналізу  ефективності діяльності банків з іноземним  капіталом на українському банківському ринку доцільно оцінити частку, яку вони займають в кожній групі (згідно з рішення Комісії національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків), і яку частку активів контролюють іноземні власники. (див. Дод. Д).

У першій та другій групі частка іноземних інвестицій є більш вагомою, зокрема в групі великих банків частка іноземних банків займає 71,43%, а частка активів, яку вони займають, є найбільшою (72,23%). у групі середніх банків банки з іноземним капіталом займають 39,3% активів, при цьому їх кількість у групі становить 38,1% від загальної, а от у групі малих банків з іноземним капіталом лише 17,24%, але їх частка активів є найменшою – 20,55%. це свідчить про те, що банки з іноземним капіталом є досить потужними і контролюють досить велику частину активів банківської системи України, витісняючи середні та малі українські банки, що свідчить про значну ефективність їх діяльності в українському банківському секторі.

Для дослідження  впливу банків з іноземним капіталом на прибутковість банківської системи України було використано кореляційно-регресійну модель. основною метою створення моделі було встановлення наявності зв’язку між показниками прибутковості банківської системи України та присутності іноземного капіталу на території України. У якості екзогенних змінних обрано такі показники:

1. Питома вага  банків з іноземним капіталом  (більше ніж 10%) у загальній  кількості зареєстрованих банків  України – Х1, %.

2. Питома вага  іноземних банків (100% капіталу банку) у загальній кількості зареєстрованих банків України – Х2, %.

3. Питома вага  іноземного капіталу у статутному  капіталі банків – Х3, %.

Ендогенною  величиною є показник процентної маржі, що представляє собою процентне  вираження прибутку банків – Y,%. для побудови моделі використовували статистичну інформацію НБУ за 2006–2011 роки. Рівняння кореляційно-регресійної моделі має вигляд: Y = 5,3732 + 0,3587 Х1+ 1,7146 Х2 - 0,5806 Х3. Коефіцієнт детермінації R2 = 0,8249, коефіцієнт кореляції R= 0,9082. Коефіцієнти детермінації та кореляції наближені до одиниці, тому зв’язок між змінними Х та Y – тісний. Коефіцієнти еластичності Кел1=0,955, Кел2=2,527, Кел3=-3,473 показують переважаючий виплив Х2. Розрахований критерій Фішера F= 18,277 перевищує табличне значення, що підтверджує значимість зв’язку між залежною та незалежними змінними в економетричній моделі. Загалом кореляційно-регресійна модель показує переважаючий вплив на динаміку прибутковості банківської системи України питомої ваги іноземних банків. Дослідження показали, що значний обсяг іноземного капіталу зосереджений саме в банках першої та другої групи, що мають і переважаючий вплив на прибутковість (чи збитковість) всієї банківської системи України. Отже, вплив банків з іноземним капіталом на банківську систему України є досить суттєвим і може витіснити українські банки з банківського сектору, що можуть не витримати сучасних умов конкуренції, свідченням чого, є значна кількість малих банків, які контролюються саме українськими інвесторами.

Банки з іноземним капіталом демонструють за багатьма ознаками вищу конкурентоспроможність порівняно з вітчизняними, відбирають найвигідніших клієнтів, здійснюють географічну експансію у найпривабливіші регіони, на початкових етапах мало працюють із фізичними особами (хоча останнім часом низка банків з іноземним капіталом активно просуваються на ринок вкладів населення.

Стосовно реальних змін, які вже відбулися під  впливом іноземного капіталу, слід зазначити, що прихід іноземного капіталу в банківський сектор призвів до перерозподілу ринку міжбанківського кредитування. Справа в тому, що іноземні інвестори дотримуються більш консервативної політики у відкритті лімітів на міжбанківське кредитування, відбувається їх зниження для деяких банків, установлюються великі розміри мінімальних лотів за міжбанківським кредитом, що суттєво обмежує коло потенційних позичальників і підвищує якісні вимоги до них. На думку експертів, експансія іноземних банків призведе до подальшого розшарування ринку міжбанківського кредитування. Очікується, що приблизно 90 % ринку міжбанківського кредитування буде сконцентровано в 20–30 найбільших фінансових установах. А дрібні банки можуть виявитися відрізаними від кредитів великих фінансових установ і підтримки НБУ.

Крім того, відбулися  зміни структури активних операцій за рахунок того, що іноземні банки  орієнтуються в основному на роздрібну  торгівлю і, як наслідок, сфера кредитування зміщується від виробника до покупця. Результати аналізу причин і можливих наслідків припливу іноземного капіталу у вітчизняну банківську систему зображено в таблиці.(див. табл. 2.1)

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1 

SWOT-аналіз  іноземних інвестицій у банківський  сектор України

Джерело: Шкура  І. С. Іноземний капітал у банківському секторі України / І. С. Шкура // Вісник Академії митної служби України. – 2007. – № 3 (35). –С. 16–20.

 

Перспективи вітчизняного банківського сектора (S) дають переваги для іноземних інвесторів і створюють простір для їх активних дій. Зазначені слабкі сторони фінансової системи України (W) потребують суттєвих змін у банківській системі, їх можна подолати за рахунок участі іноземних інвесторів. Сектор (О) відображує той позитивний вплив наявності іноземного капіталу у вітчизняному фінансовому секторі, який можливо отримати. У блоці (Т) наведено можливі загрози зростанню темпів іноземних інвестицій у банківський сектор для економіки країни в цілому та її банківського сектора зокрема.⁹

Сьогодні вітчизняна банківська система характеризується цілою низкою проблем у сфері  залучення іноземних інвестицій. Основними з них є наступні:

1. нестабільність національної грошової одиниці;
2. незбалансоване законодавче забезпечення іноземних інвестицій та банківської діяльності;
3. нерозвинений ринок банківських послуг;
4. відсутність сучасної банківської інфраструктури та ккваліфікованого персоналу;
5. неефективна система державних регулятивних інститутів.

Тому для  вирішення даних проблем варто  здійснити такі заходи:

1. розширити ресурсну базу вітчизняних банків за рахунок використання незадіяних джерел власних фінансових ресурсів;
2. здійснити нагляд за діяльністю банків з іноземним капіталом на консолідованій основі, з врахуванням макро- та мікроекономічних показників країни-резидента банку;
3. постійно відстежувати ступінь концентрації капіталу банків у розрізі країни його походження. Це дасть змогу нівелювати вплив негативних зовнішніх факторів, що можуть виникати у фінансових системах тих чи інших країн, на банківський сектор;
4. переглянути мінімальний розмір регулятивного капіталу для банків з частковою та повною участю іноземного капіталу в бік його збільшення;
5. розробити чіткий механізм відбору потенційних претендентів на купівлю значної частки вітчизняного банку чи заснування банку з іноземним капіталом;
6. застосовувати протекціоністські заходи, а саме – встановити максимальну частку іноземного капіталу відносно національного.
7. Розробити регулятивні документи щодо процедури допуску іноземного банківського капіталу шляхом створення філій і контролю за їхньою діяльністю, прийняттям Закону України «Про діяльність іноземних банків»

Втілення на практиці запропонованих заходів дасть  змогу вирішити проблеми, які перешкоджають  нормальному функціонуванню як самих  банків з іноземним капіталом, так  і розвитку банківської системи  нашої країни.

 

 

 

3. Державне регулювання іноземного капіталу в банківському секторі України.

Зі здобуттям  незалежності та прийняттям рішення  про ринкове реформування соціально-економічної  системи перед Україною розкрилися можливості залучення іноземного капіталу до фінансової системи. Присутність  банків з іноземним капіталом, з одного боку, сприяє залученню іноземних інвестицій і розширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку, а з іншого посилює вразливість вітчизняної економіки до світових фінансових криз та послаблює дієвість грошово-кредитної політики Національного банку України. За цих обставин наукове обґрунтування та практичне впровадження запобіжних заходів виступає невід’ємною передумовою ефективної та безпечної взаємодії України зі світовими фінансовими ринками.