іноземний капітал у банківському секторі україни

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………… 3

Основна частина…………………………………………………………………….. 5

1. Теоретичні засади функціонування іноземного капіталу у банківському секторі України…………………………………………………………………………... 5

2. Аналіз залучення  іноземного капіталу в банківський сектор України………… 10

3. Державне регулювання іноземного капіталу в банківському секторі України…………………………………………………………………………………… 16

4. Перспективи  залучення іноземного капіталу у банківський сектор України. …………………………………………………………………………………. 23

Висновки……………………………………………………………………………... 31

Список  використаних джерел……………………………………………………... 33

Додатки……………………………………………………………………………… 36

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

 

Як демонструє досвід країн Центральної й Східної  Європи, прихід іноземного інвестора  до банківського сектору країни є тільки питанням часу. Відповідно в такій ситуації перед урядом держави постає завдання концентрації зусиль на запобіганні можливих втрат, мінімізації ризиків і максимізації вигод від такої присутності. З огляду на вищезазначене, тема даної дипломної роботи представляється особливо актуальною.

Процеси глобалізації світової економіки  не могли й не зможуть обійти ні Україну, ні її фінансово-банківську систему, особливо якщо врахувати відкритість  вітчизняної економіки. Це означає, що більшість позитивних і негативних явищ зовнішнього світу будуть “імпортуватись” до України з відповідними наслідками. Отже, адекватною повинна бути й економічна політика, направлена на мінімізацію втрат й максимізацію користі від участі України у світовому процесі розподілу праці.

Вітчизняна банківська система  однією з перших переживає процес прискорення інтеграції шляхом розширення присутності в ній іноземного капіталу. Й чим скоріше держава  визначить і почне відстоювати  національні інтереси у цьому  процесі, тим більш корисними й менш хворобливими будуть його наслідки.

Присутність банків з іноземним  капіталом у банківській системі  України відповідає інтересам розвитку національної фінансової системи, сприяє залученню іноземних інвестицій і розширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку. У той же час існують доволі серйозні фінансові й економічні ризики швидкого зростання частки іноземного банківського капіталу, пов'язані з можливою втратою суверенітету у сфері грошово-кредитної політики, можливим посиленням нестабільності, неочікуваними коливаннями ліквідності банків, спекулятивними змінами попиту й пропозиції на грошово-кредитному ринку, можливим відтоком фінансових ресурсів. Динамічне поглинання іноземними інвесторами вітчизняних банків є своєрідним передвісником тих процесів, які можуть охопити економічну систему вже у найближчому часі. Тому рішення питання про форми й масштаби розширення присутності іноземного банківського капіталу на ринку банківських послуг повинно бути підкорено стратегічним цілям соціально-економічного розвитку, підвищення національної конкурентоздатності, економічної безпеки, укріплення грошово-кредитної системи України. В цьому і полягає актуальність даної теми.

Мета даної  роботи –  дослідити та аналізувати залучення іноземного капіталу у банківському секторі України.

З окресленої мети витікають  наступні завдання:

• визначити теоретичні засади функціонування іноземного капіталу у банківському секторі України;
• проаналізувати залучення іноземного капіталу в банківський сектор України;
• дослідити основні засади державного регулювання іноземного інвестування у банківський сектор України;
• окреслити можливі  тенденції та перспективи залучення іноземного капіталу у банківський сектор України;

Об'єктом дослідження  є іноземний капітал у банківському секторі України.

Предметом вивчення є вплив іноземного капіталу на результати діяльності ринку банківських послуг в Україні.

Проблеми функціонування та залучення іноземного капіталу в банківському секторі України широко дискутуються у наукових колах упродовж останніх років. Цим напрямам наукових досліджень присвячено низку робіт відомих науковців, серед яких вітчизняні фахівці: Ліневич Ю.В., Дзюблюк О.В., Гриньова В.М., Колодізєв О.М., Олександр Сугоняко, Валерій Геєць, Станіслав Аржевітін, Адаменко С.І., Бутенко О., Версаль Н.І., Гаврилюк О.В.. Поміж інших іноземних науковців, що займалися цим питанням, можна виділити наступних: Міхал Юрек, Павел Маршалек, Проф. Владислав Л. Яворскі, Збігнев Кшижкевич, Богдан Косінський, Пік та Розенгрен, Клаесенс, МакКіннон та Піл,  результати досліджень яких було використано при написанні даної роботи.

 

 

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

 

 

1. Теоретичні засади функціонування іноземного капіталу у банківському секторі України.

Уже упродовж багатьох років як на рівні державного управління, так і серед банківських практиків та науковців тривають важливі дискусії з приводу необхідності подальшого розкриття національного фінансового ринку для іноземного капіталу різного походження та об`єктивного визначення якості таких заходів. У першу чергу це стосується діяльності філій іноземних банків. З огляду на активну експансію іноземними фінансовими групами на вітчизняному ринку неоднозначним є дилема про межі та наслідки такої присутності. У розрізі даного питання висловлюються різні думки, досить часто діаметрально протилежні.

На сьогоднішній день спостерігається  активна інтеграція іноземного капіталу впливових фінансових установ до національної банківської системи  України. Присутність банків з іноземним  капіталом у банківській системі  України відповідає інтересам розвитку національної фінансової системи, сприяє залученню іноземних інвестицій та розширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку. Водночас слід зважати на низку фінансових ризиків, пов'язаних зі швидким зростанням частки іноземного банківського капіталу. Вони можуть призвести до втрати суверенітету у сфері грошово-кредитної політики, можливого посилення нестабільності, несподіваних коливань ліквідності банків, імовірного відпливу фінансових ресурсів.¹

Вітчизняна економіка  в умовах економічної та політичної нестабільності потребує підвищення рівня конкурентоспроможності та надійності через укріплення її банківського сектора. Необхідним в цих умовах вбачається участь іноземного капіталу у розбудові банківського сектору задля переймання передового досвіду, методів роботи та стандартизації головних аспектів банківської діяльності.²

Вивченню проблем присутності  іноземного капіталу присвячено праці  вітчизняних та зарубіжних учених В.Д. Базилевича, О.І. Барановського, І.В. Буковського, В.В. Вітлінського, В.М. Гейця, В.В. Корнєєва, В.Є. Новицького та ін.

На сьогодні з певністю можна стверджувати, що українська банківська система вже значною  мірою інтегрована у світовий фінансовий ринок. Говорячи про прихід іноземного капіталу в банківську систему України треба дотримуватись того принципу, що допуск філій іноземних банків на фінансовий ринок України має задовольняти перш за все національні інтереси. Слід зазначити, що іноземні інвестори приходять на український банківський ринок не з метою підвищити його капіталізацію, а з метою збільшення активних операцій та отримання прибутку. Причини в тому, що філії не є окремими самостійними юридичними особами, а лише структурними підрозділами іноземних банків, діяльність яких регулюється іноземним законодавством і які абсолютно непідконтрольні Національному банку України. Як наслідок, необмежений прихід філій іноземних банків на фінансовий ринок України може призвести до того, що переважна частина банківських операцій буде сконцентрована у цих установах.

Наразі іноземний капітал  в Україні представлений 23-ма країнами. Найбільшу частку в загальній  сумі становить капітал Росії (9,7%), Кіпру (20,3%), Австрії (20,3%), Франції (12,3%), Нідерландів (8,2%), Польщі (7,9%), Швеції (6,1%) [16]. Що ж до наймасштабніших операцій іноземних банків і українських, то можна відмітити: придбання шведським "Swedbank" "ТАСКомерцбанку", німецьким "Комерцбанком" українського банку "Форум", консолідацію австрійського банку "Райфайзен" та українського "Аваль" в єдиний орган банківської системи "Райфайзен банк Аваль" .³

Найбільша частка іноземних  активів контролюється інвесторами  з колишніх метрополій - Росії (12%) та Австрії (35%). Спільність історичного  минулого і геополітичні амбіції  урядів даних держав безперечно відіграли свою роль в процесі захоплення українського банківського ринку. Решта великих банків з іноземним капіталом належить французьким, італійським, угорським, німецьким, шведським інвесторам, що свідчить про особливу зацікавленість в контролі над українським банківським бізнесом фінансових інститутів з Європейського Союзу.

Вітчизняне законодавство  пояснює термін «банк з іноземним  капіталом» як банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10% .⁴ Таке трактування враховує участь іноземного капіталу в банківській установі, частка якого становить більше ніж 10 % і не враховує можливості вкладених кількома інвесторами коштів менше цієї частки.

Наявність в економіці  будь-якої держави значних обсягів  іноземного капіталу є ознакою макроекономічної стабільності, високого рівня довіри інвесторів до її законодавчої, виконавчої, судової гілок влади. При цьому важливе значення має не так рівень розвитку демократії в країні, як її політична стабільність. не допускати іноземні банки у вітчизняну банківську систему невигідно ані з економічних, ані з політичних міркувань, проте на такий крок треба йти, передбачаючи збереження можливості для реальної конкуренції вітчизняних банків із іноземними фінансовими установами. Разом з тим очевидно, що перспективи та наслідки функціонування іноземного капіталу у вітчизняному банківському секторі неоднозначні. адже мета іноземних інвесторів - не підвищувати добробут населення країни об’єкта інвестицій, а максимізувати прибуток для своїх власників та акціонерів.⁵

Переваги та недоліки існування іноземного капіталу в  банківській системі України  висвітлені в роботах багатьох науковців. на нашу думку, серед усього спектра  переваг функціонування банків з  іноземним капіталом в Україні, слід виокремити основні:

1. Залучення іноземного  капіталу в банківську сферу  позитивно впливає на 

економіку України, прискорюючи  процеси розвитку фінансових ринків, розширюючи спектр банківських послуг та їх якість.

2. Позитивом у діяльності  банків з іноземним капіталом для економіки України є швидке впровадження передових, новітніх технологій банківської діяльності, нових методів ведення банківського бізнесу, зокрема, використання досвіду фінансового менеджменту, антикризового управління, новітніх маркетингових технологій.

3. Запровадження зарубіжного  досвіду ведення банківської  справи та здійснення міжнародних  фінансових операцій. упровадження  системи страхування банківських  ризиків та міжнародного досвіду  щодо фінансового оздоровлення, реорганізації та реструктуризації комерційних банків.

4. Здешевлення банківських  послуг: кредитних ресурсів у  довгостроковій перспективі та  зростання строків їх надання.  іноземні банки можуть стати  важливим джерелом довгострокового  фінансування капіталомістких проектів  та забезпечення підприємства необхідними кредитами за нижчими відсотками.

5. Посилення розвитку  конкуренції на ринку банківських  послуг, як наслідок – підвищення  ефективності функціонування банківської  системи, розширення спектра якісних  послуг, підвищення кваліфікаційного рівня банківських працівників, що насамперед вигідно для позичальника.

Серед основних факторів, що сприяли значній активізації  діяльності банків з іноземним капіталом  в Україні, можна виділити такі: позитивні  структурні зрушення у вітчизняній  економіці та високі темпи інфляції; активне зростання попиту на банківські послуги з боку населення; розширення зовнішньоекономічних зв’язків українських підприємств; можливість отримання високих прибутків.⁶

В Україні немає суттєвих законодавчих бар'єрів входження іноземного капіталу в національну банківську сферу. Закон України « Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р., значно розширює можливості проникнення філій іноземних банків. Так, станом на 1 лютого 2011р. в Україні діяли 55 банків з іноземним капіталом із 195 зареєстрованих, у тому числі 20 - зі 100 % іноземного капіталу. Частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків за рік (2010-2011) зросла з 35,8% до 40,6% - на 4,8%, тобто іноземний капітал все швидшими темпами вливається у банківську систему нашої держави. За два останні роки іноземним інвесторам вдалося взяти під контроль майже всіх основних лідерів вітчизняного банківського ринку: «РайффайзенБанк Аваль» (8,7% ринку), «Укрсиббанк»(7,06%), «ОТП- банк» (3,5%).⁷  

 Сьогодні немає  потреби протистояти процесам глобалізації у фінансовій сфері. Але можна й потрібно протистояти і протидіяти впливу негативних факторів, притаманних цим процесам на нинішньому етапі їх розвитку. Необхідно управляти процесами входження іноземних банків на вітчизняний фінансовий ринок, регулювати їхню діяльність у тих напрямах, які відповідають інтересам вітчизняної економіки, забезпечують стабільність функціонування вітчизняної банківської системи. Збільшення частки іноземного банківського капіталу у банківській системі України має відбуватися поступово - відповідно до створення сприятливих внутрішніх умов розвитку банківського сектора та підвищення конкурентоспроможності національного банківського капіталу.⁸  

 Отже, зростання кількості  банків з іноземним капіталом  має більше позитивних наслідків, сприяючи поглибленню економічної інтеграції України з розвинутими країнами. Але слід враховувати, що головною проблемою у діяльності філій іноземних банків є недосконалість законодавства у частині визначення інструментів впливу, за необхідності на діяльність філії, яке не є юридичною особою.