Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2013 в 04:07, реферат
Розвиток малого підприємництва є важливим засобом залучення великої кількості людей до участі в економічному житті країни і в міжнародному розподілі праці, засобом прискорення технічного прогресу та зростання рівня задоволення споживчого попиту населення, зменшення соціальної напруги та збільшення надходжень до бюджету. Кількість малих підприємств в Україні щорічно збільшується. Зокрема їх кількість у 2012 р. зросла на 12289 од., або на 4,2% проти 2011 р., а порівняно з 2010 р. - більше ніж на 21%. Обсяг реалізованої продукції, робіт та послуг, наданих малими підприємствами у 2012 р., становив 90309 млн. грн., або на 82,8% більше ніж у 2010 р.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1.ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗЧЕННЯ ГОСПОДАРЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1.Сутність поняття фінансове забезпечення малого підприємництва 5
1.2. Особливості формування фінансових ресурсів малого підприємництва 6
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ
2.1 Джерела фінансового забезпечення господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва 9
2.2.Система кредитування фінансового забезпечення господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва 12
2.3.Розвиток державної фінансової підтримки. 18
РОЗДІЛ 3.НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
3.1. Узагальнення зарубіжного досвіду фінансового забезпечення господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва 22
3.2. Удосконалення системи залучення малими підприємствами кредитів і їх фінансової підтримки з боку держави 27
ВИСНОВКИ 33
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ 35
Удосконалення державної фінансової підтримки підприємництва потребує впровадження єдиної фінансово-кредитної політики, спрямованої на підтримку суб'єктів малого підприємництва. Реалізація цієї політики має передбачати такі чинники: по-перше, вдосконалення кредитної політики;по-друге, вдосконалення податкової політики. Важливим кроком у забезпеченні державної підтримки підприємництва є створення сприятливого податкового клімату для суб'єктів малого підприємництва, зокрема для тих, котрі здійснюють діяльність у пріоритетних напрямах; по-третє, подальше вдосконалення прямої фінансової підтримки з боку держави, що передбачатиме:
- фінансування за рахунок бюджетних коштів державних, галузевих та основних регіональних програм підтримки малого підприємництва;
- залучення коштів місцевих бюджетів для фінансування регіональних програм розвитку підприємництва, цільових проектів;
- забезпечення умов для створення й діяльності недержавних фондів підтримки підприємництва;
- заохочення громадських об'єднань, фінансових організацій у спрямовуванні коштів на підтримку розвитку малого підприємництва за пріоритетними напрямами тощо.
Якщо держава має
намір реально допомагати суб'єктам
малого підприємництва, у тому числі
й окремим громадянам-
Розгляд та аналіз системи державної підтримки малого підприємництва України дає зробити певні висновки, зокрема, виділити три взаємопов'язані групи причин неефективності системи державної підтримки, що формується.
По-перше, невизначеність і незрілість концептуально-програмної бази розвитку та підтримки малого підприємництва. Схвалені Кабінетом Міністрів України "Концепція державної політики розвитку малого підприємництва" (3 квітня 1996 року) та "Програма розвитку малого підприємництва в Україні на 1997—1998 роки" (29 січня 1997 року) викликають певні сумніви щодо правочинності та юридичної сили. Відповідно до Конституції України визначення засад внутрішньої політики, затвердження загальнодержавних програм економічного розвитку належать до повноважень Верховної Ради України30. Окрім того, виключно законами України визначаються: права й свободи громадян; гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина (а це стосується і підприємця як фізичної особи); правовий режим власності; правові засади та гарантії підприємництва; засади цивільно-правової відповідальності тощо37. Тому названі "Концепцію" і "Програму" слід розглядати не як документи загальнодержавного, концептуально-програмного значення, а тільки як акти вищого органу виконавчої влади, що мають силу лише в системі цих органів. Безумовно, це обмежує їхні економіко-правові можливості щодо правового регулювання підприємницьких відносин в Україні. Юридично не можуть випливати з цих документів загальнодержавні економічні, правові та організаційні заходи, за допомогою яких можна було б усунути причини, що стримують розвиток малого підприємництва.
Другою групою причин неефективності наявної державної підтримки підприємництва є недосконалість та незавершеність, а в окремих випадках (зокрема на регіональному рівні) те, що немає організаційної побудови комплексної і дійової системи, недостатнє її ресурсне (насамперед фінансове) забезпечення.
Третьою групою зазначених причин є суперечливість напрямів і механізмів функціонування системи державної підтримки малого підприємництва, неадекватних реальному стану внутрішнього та зовнішнього середовища малого підприємництва. Таким чином, для того, щоб система державної підтримки малого підприємництва відповідала масштабності завдань, які вона має розв'язувати, необхідно підняти її на якісно інші (нові) концептуально-програмні, організаційні та функціональні параметри.
З метою удосконалення державної фінансової підтримки підприємницької діяльності необхідно передбачити такі заходи:
1. Удосконалення кредитної політики, а саме організація державних кредитних установ з метою пільгового кредитування під-приємницької діяльності.
2. Удосконалення податкової політики, тобто створення сприятливого податкового клімату для суб’єктів малого підприємництва, зокрема для тих, котрі здійснюють діяльність у пріоритетних напрямах.
3. Подальше вдосконалення прямої фінансової підтримки з боку держави, а саме:
фінансування за рахунок бюджетних коштів державних, галузевих та основних регіональних програм підтримки малого підприємництва; залучення коштів місцевих бюджетів для фінансування регіональних програм розвитку підприємництва, цільових проектів; забезпечення умов для створення і діяльності недержавних фондів підтримки підприємництва; заохочення громадських об’єднань, фінансових організацій до надання коштів на підтримку розвитку малого підприємництва за пріоритетними напрямами тощо.
Таким чином, податкова система і фінансово-кредитна політика мають бути спрямовані на стимулювання розвитку малого підприємництва, реально допомагати у створенні нових фірм, відкритті бізнесу громадянами-підприємцями. Реальна фінансова допомога малому підприємництву сприятиме не лише його ста-новленню, тобто появі нових суб’єктів господарювання, а має бути спрямована також на забезпечення його фінансової самостійності, на створення сприятливих умов розвитку на національному і світовому ринку.
Неефективність нині діючої системи державної фінансової підтримки розвитку малого підприємництва полягає в тому, що заходи у сфері державної політики розвитку малого підприємництва розроблюються і затверджуються на рівні Кабінету Міністрів України і не мають правової та юридичної сили, оскільки правові засади та гарантії підприємництва, основні обов’язки громадяни-на, у тому числі й підприємця як фізичної особи визначаються виключно законами України.
Крім того, неефективність державної підтримки розвитку ма-лого підприємництва зумовлена недосконалістю, незавершеністю організаційної побудови комплексної дійової системи, спрямованої перш за все на фінансове і ресурсне забезпечення розвитку малого підприємництва. В окремих випадках механізм функціонування системи державної підтримки малого підприємництва неадекватний реальному стану внутрішнього та зовнішнього середовища малого підприємництва. Для усунення зазначених недоліків необхідно, щоб система державної підтримки малого підприємництва відповідала тим завданням, які має розв’язувати держава, підняти її на якісно нові концептуально-програмні параметри і затверджуватися на законодавчому рівні.
Слід зауважити, що суб’єктам малого підприємництва надається пільговий кредит за рахунок кредитів Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Для отримання пільгового кредиту суб’єкти малого підприємництва надають спеціальній комісії комерційного банку, якому дозволено кредитування за раху-нок коштів ЄБРР, розрахунки щодо використання кредиту і розмір прибутку від його використання.
Комерційний банк, якому дозволено здійснювати кредитування за рахунок коштів Європейського банку реконструкції і розвитку проводить аналіз господарської діяльності малого підприємства, звертаючи увагу на кредитоспроможність цього підприємства, оскільки комерційний банк бере на себе ризик неповернення виданого кредиту.
Відповідно до домовленості з Європейським банком реконструкції і розвитку комерційний банк, який надає кредит суб’єкту малого підприємництва, повинен відповідати таким вимогам:
1. Комерційний банк
обов’язково має бути
2. Мати ліцензію Національного банку України на проведення операцій з іноземною валютою.
3. Чітко дотримуватися
вимог, які передбачені угодою,
що укладається між
4. Підтримувати співвідношення
між внесеним капіталом і ак-
ВИСНОВКИ
Малі підприємства досягнуть позитивних результатів у господарській діяльності лише за умови відповідного фінансового забезпечення їх діяльності. Вагомий вплив на фінансову базу малих підприємств справляє державна фінансова політика підтримки малого підприємництва. На нашу думку, варто переорієнтувати діяльність Українського фонду підтримки підприємництва з цільової допомоги малим підприємствам на фінансування заходів, які б дали змогу створити цілісну структуру фінансової підтримки малого бізнесу в Україні. У цьому контексті доцільно частину коштів Фонду спрямовувати на створення регіональних гарантійних фондів, які у свою чергу, можуть відшкодовувати процентні ставки за кредитами місцевим банкам, одночасно зберігаючи вільні кошти на їхніх рахунках. Це сприяло б розвитку підприємництва в конкретному регіоні. Ще однією перешкодою, яка унеможливлює ефективну діяльність Фонду, є відсутність правового поля, в якому він працює. Економічні та організаційні умови діяльності малого бізнесу постійно змінюються. Гострою як на державному, так і на регіональному рівні є проблема обмеженості коштів, що виділяються на підтримку підприємництва. Аналіз вітчизняного законодавства свідчить, що воно стримує розвиток фінансової бази малих підприємств. Для поліпшення інституційного середовища діяльності малих підприємств необхідно зменшити кількість законодавчих актів, які регулюють підприємницьку діяльність; в законодавчому порядку потрібно закріпити пільги, які сприяють інвестиційній діяльності малого бізнесу; законодавчо чітко регламентувати діяльність органів, які мають право перевірки суб'єктів малого бізнесу, а також максимально обмежити кількість контролюючих органів. Вагомий вплив на розширення фінансової бази здійснює законодавство, що регулює безпеку підприємництва. Одним із основоположних законодавчих актів у нашій країні має стати спеціальний закон, який захищає підприємницьку діяльність. Наявна в Україні система фінансування і кредитування економіки є неефективною, бо не забезпечує необхідні кошти для прискореного розвитку малого бізнесу і підприємницького сектора загалом. Для вдосконалення системи фінансування потрібно ширше застосовувати нові альтернативні фінансові інструменти, такі як лізинг, селенг, факторинг, форфейтинг, франчайзинг, овердрафт тощо. Проте суттєвою перешкодою, яка нині не дозволяє використовувати нетрадиційні форми фінансування діяльності малих підприємств, є недосконалість, а подекуди відсутність нормативно-правового забезпечення, яке регулює цю сферу діяльності, а також незадовільний фінансовий стан більшості малих підприємств.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Информация о работе Фінансове забезпечення господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва