Фінансове забезпечення господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва

Державний вищий навчальний заклад

“Запорізький національний університет”

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне завдання

на тему:

«Фінансове забезпечення господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва»

 

 

 

                                                                            Виконав:

                                                                             студентка групи 3582-2

                                                                            Вітковська О.О.  

                                                                             Перевірив: 

                                                                             к.е.н., доцент                                                                                                

                                     Лепьохін О.В.

 

 

 

 

 

Запоріжжя

2013 рік

                                                     

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП                                                                                                                          3

РОЗДІЛ 1.ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗЧЕННЯ ГОСПОДАРЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1.Сутність поняття фінансове забезпечення малого підприємництва                 5

1.2. Особливості формування фінансових ресурсів малого підприємництва        6

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

2.1 Джерела фінансового забезпечення господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва                                                                                                             9

2.2.Система кредитування фінансового забезпечення господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва                                                                                12

2.3.Розвиток державної фінансової підтримки.                                                          18

РОЗДІЛ 3.НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

3.1. Узагальнення зарубіжного досвіду фінансового забезпечення господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва                                                              22

3.2. Удосконалення системи залучення малими підприємствами кредитів і їх фінансової підтримки з боку держави                                                                         27

ВИСНОВКИ                                                                                                                   33

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ                                                                   35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Розвиток малого підприємництва є важливим засобом залучення  великої кількості людей до участі в економічному житті країни і  в міжнародному розподілі праці, засобом прискорення технічного прогресу та зростання рівня задоволення  споживчого попиту населення, зменшення соціальної напруги та збільшення надходжень до бюджету. Кількість малих підприємств в Україні щорічно збільшується. Зокрема їх кількість у 2012 р. зросла на 12289 од., або на 4,2% проти 2011 р., а порівняно з 2010 р. - більше ніж на 21%. Обсяг реалізованої продукції, робіт та послуг, наданих малими підприємствами у 2012 р., становив 90309 млн. грн., або на 82,8% більше ніж у 2010 р. Проте частка обсягу реалізованої продукції, робіт (послуг) малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції, робіт та послуг у цілому по Україні залишається незначною. У 2012 р. вона становила лише 4,8%, або на 1,9% менше порівняно з 2010 р., що свідчить поки що про недостатній розвиток малого підприємництва в Україні. 
          Однією з причин повільного розвитку малих підприємств в Україні в сучасних умовах є недостатність фінансових ресурсів, основна частина яких формується із власних джерел господарюючих суб’єктів. Бюджетна підтримка розвитку малих підприємств практично відсутня. Суттєві проблеми виникають при отриманні банківських кредитів, а ресурси міжнародних фінансових інститутів для суб’єктів малого підприємництва майже недоступні. Недостатність фінансових ресурсів негативно впливає на фінансово-господарську діяльність малих підприємств, спричиняє виникнення та зростання їх заборгованості у взаємних розрахунках з іншими суб’єктами господарювання, щодо оплати праці та сплати податків. При цьому має місце постійна нестача коштів для розширення виробництва, що загострює проблему фінансового забезпечення господарської діяльності малих підприємств.

Враховуючи важливість підвищення ефективності діяльності суб’єктів  малого підприємництва для економічного зростання, вивченню зазначеної вище проблеми присвятили свої роботи багато вчених. Різні її аспекти розкриваються у працях таких українських вчених: З.Варналія, А.Даниленка, М.Сорокіна, О.Галущак, А.Пересади, О.Барановського, Л.Буряка, Л.Воротіної, І.Жиляєва, М.Білик, І.Зятковського, В.Гаврилишина, О.Усенко, О.Кохалик, Л.Томашик та ін. Серед російських учених, які зробили значний внесок у дослідження фінансового забезпечення підприємництва, необхідно назвати В.Савченко, Л.Павлову, А.Блінова, Ф.Шахмалова, В.Афанасьєва, а також учених інших зарубіжних країн – Ю.Брігхема, Дж.К. Ван Хорна, Дж.М.Семюелса, Дж.Сінкі, Р.Н.Холта. Однак, питання щодо розширення джерел фінансового забезпечення діяльності суб’єктів малого підприємництва в умовах трансформаційного періоду, з урахуванням специфіки українських реалій, залишаються недостатньо дослідженими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗЧЕННЯ ГОСПОДАРЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

1. Сутність поняття фінансове забезпечення

малого підприємництва

 

Дослідження визначень поняття “фінансове забезпечення малого підприємництва” у вітчизняній та зарубіжній економічній літературі дозволило обґрунтувати визначення його сутності як процесу формування, на основі самоокупності витрат, власних і залучених грошових коштів, які своєчасно і в повному обсязі забезпечують поточну та інвестиційну діяльність суб’єктів малого підприємництва. Самофінансування – економічна основа самостійності й самоуправління підприємства. Воно зменшує економічні ризики та сприяє дієвому самоконтролю за результатами діяльності підприємства. 
Аналіз точок зору щодо визначення поняття “фінансові ресурси” дозволив зробити висновок, що більшість науковців розглядає фінансові ресурси як грошові кошти, що мають цільове призначення. Розвиток економіки вимагає системної державної підтримки малого підприємництва, в тому числі в частині відповідного фінансового забезпечення, що є важливою складовою фінансового механізму підприємства.У господарській діяльності як великих, так і малих підприємств присутній фактор ризику, тобто вірогідність негативного впливу об’єктивних і суб’єктивних непередбачених подій на результати фінансових чи господарських операцій. Особливо ризиковою є фінансова діяльність малого підприємства, а тому ризики в цій сфері виділяються в окрему групу ризиків. Вірогідність впливу фінансових ризиків на результати фінансової діяльності малого підприємства постійно зростає, що пов'язано із швидкою зміною економічної ситуації в країні, появою нових видів діяльності та розширенням можливостей і напрямів використання капіталу (участь у різноманітних, в тому числі, ризикових проектах, придбання цінних паперів, нерухомості; вкладання грошей на депозитні рахунки комерційних банків)..

 

1.2. Особливості формування фінансових ресурсів

 малого підприємництва

 

У господарській діяльності як великих, так і малих підприємств  присутній фактор ризику, тобто вірогідність негативного впливу об’єктивних і суб’єктивних непередбачених подій на результати фінансових чи господарських операцій. Особливо ризиковою є фінансова діяльність малого підприємства, а тому ризики в цій сфері виділяються в окрему групу ризиків. Вірогідність впливу фінансових ризиків на результати фінансової діяльності малого підприємства постійно зростає, що пов'язано із швидкою зміною економічної ситуації в країні, появою нових видів діяльності та розширенням можливостей і напрямів використання капіталу (участь у різноманітних, в тому числі, ризикових проектах, придбання цінних паперів, нерухомості; вкладання грошей на депозитні рахунки комерційних банків).

У структурі фінансових взаємозв'язків ринкового господарства фінанси підприємницьких структур, зокрема малого підприємництва, відіграють важливу роль, тому що вони обслуговують головну ланку суспільного виробництва, де створюються матеріальні та нематеріальні блага і формується визначальна маса фінансових ресурсів країни. їм властиві, з одного боку, риси, що характеризують економічну природу фінансів у цілому, а з іншого — особливості, зумовлені функціонуванням фінансів у підприємницьких структурах.

Незважаючи на відмінності  у видах діяльності, фінанси суб'єктів  малого підприємництва мають однакові принципи організації:

1. Жорстка централізація фінансових ресурсів, що забезпечує швидку маневреність ними, їхню концентрацію на головних напрямах підприємницької діяльності.
2. Фінансове планування, що визначає на перспективу всі надходження грошових коштів суб'єктів господарювання та основні напрями використання їх.
3. Формування фінансових резервів, що забезпечують сталу (стійку) роботу в умовах можливих коливань ринкової кон'юнктури.
4. Безумовне використання фінансових зобов'язань перед партнерами.

Фінансові ресурси підприємницьких структур можна поділити на три групи відповідно до джерел їхнього формування.

До першої групи слід віднести доходи та надходження, які  утворюються за рахунок власних  та прирівняних до них коштів. Доходи: прибуток від основної діяльності; прибуток від виконаних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) та інші цільові доходи; прибуток від фінансових операцій; прибуток від будівельно-монтажних робіт, які виконуються господарським способом; інші види доходів. Надходження: амортизаційні відрахування; виручка від майна, що вибуло; непоточні пасиви; цільові надходження (плата за утримання дітей тощо); мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві; пайові та інші внески членів трудового колективу; інші види надходжень.

До другої групи належать кошти, які мобілізуються на фінансовому ринку, а саме: продаж власних акцій, облігацій та інших видів цінних паперів, а також кредитні інвестиції.

До третьої групи  слід віднести надходження коштів від  фінансово-банківської системи в  порядку перерозподілу. До таких джерел належать: фінансові ресурси, що формуються на пайових засадах; страхове відшкодування ризиків; фінансові ресурси, що надійшли від концернів, асоціацій тощо; дивіденди та проценти за цінні папери інших емітентів; бюджетні субсидії; інші види ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

 

2.1 Джерела фінансового забезпечення господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва

 

Подальший динамічний розвиток малого бізнесу значно сприяє загальноекономічному зростанню. Однак його активність стримується фінансовими бар'єрами. Основним джерелом інвестицій поки що залишаються власні фінансові ресурси суб'єктів малого бізнесу та сімейні позики. Банківські кредити використовуються обмежено через великі процентні ставки та відсутність гарантій для банків (у вигляді застав або високоліквідних активів). 
 Фінанси суб'єктів малого бізнесу мають важливе значення для формування фінансів держави. Виникають різноманітні прямі та зворотні зв'язки між макрорівнем та чисельними мікрорівнями фінансів господарських одиниць. Суб'єкти малого підприємництва сплачують державі та місцевим органам влади податки, у свою чергу, держава надає їм прямі та непрямі субсидії, здійснює непрямі заходи, що сприяють розвитку підприємництва.

Ринкові відносини вимагають  від суб'єктів малого бізнесу  об'єктивної оцінки фінансового стану  свого підприємства, фінансової ситуації у народному господарстві. 
 Неймовірно важкий тягар оподаткування, обмеженість або повна відсутність матеріально-фінансових та кредитних ресурсів спонукає багатьох суб'єктів малого підприємництва збочити у тіньову економіку.

Суб'єкти малого підприємництва умовно можна поділити на дві групи: ті, що зайняті у формальному державному та недержавному секторі, а також – у неформальному. 
 Фактори, що роблять вплив на джерела фінансування, можна розділити на виробничі і ринкові. До виробничих відносяться такі суб'єктивні фактори, як обсяги виробництва, обсяги і канали реалізації продукції, рівень витрат, обсяги постачань сировини і ступінь ефективності ЇЇ переробки, суми втрат у натуральному і вартісному вираженні, а також комплекс факторів, що охоплює аспекти управління виробничою діяльністю. До ринкових - об'єктивні фактори, не контрольовані в умовах ринку вільної конкуренції з боку підприємців: ціни на сировину і вироблену продукцію, зміни попиту, інфляційні процеси. 
 Фінансування підприємницької діяльності здійснюється за рахунок грошових доходів і надходжень засобів у розпорядженні суб'єкта господарювання. Основне призначення такого процесу -виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат відповідно до виробничої програми й економічне стимулювання розвитку діяльності. Фінансування розрізняють у залежності від джерел, обсягів, видів засобів, а також способів забезпечення ними суб'єктів, що господарюють. 
 Основним джерелом фінансового відшкодування виробничих витрат на діючих комерційних підприємствах виступає вартість реалізованої продукції (наданих послуг), різні частини якої в процесі розподілу виторгу приймають форму грошових доходів і нагромаджень. Власні фінансові ресурси формуються головним чином за рахунок прибутку й амортизаційних відрахувань. Поряд з ними джерелами фінансових ресурсів виступають: виторг від реалізації вибулого майна, стійкі пасиви, різні цільові надходження, мобілізація внутрішніх ресурсів й ін. Якщо для здійснення діяльності підприємці не вдаються до допомоги зовнішніх джерел фінансування, такий бізнес функціонує на принципах самофінансування. 
 Найважливішою умовою ефективного функціонування підприємств є забезпечення принципу самофінансування здійснення господарської, фінансової та інвестиційної діяльності за рахунок власних і прирівняних до власних ресурсів. 
Однак, ведучи мову про самофінансування, у більшості випадків практиками І науковцями прийнято змішувати всі наявні ресурси незалежно від їх економічної суті. 
 В розрахунок показника самофінансування (обсягу формування) включаються не тільки власні і прирівняні до власних фінансові ресурси, а й позичені. Це значить, що такий показник відображає, у першу чергу, не рівень чистого або валового самофінансування, а фінансування господарської та інвестиційної діяльності підприємств за рахунок інвестиційних ресурсів. 
При дослідженні самофінансування, на нашу думку, варто оперувати, насамперед, власними фінансовими ресурсами, включаючи ресурси, які підприємство отримує на безповоротній основі (кошти вищестоящих холдінгових і акціонерних товариств, асигнування з бюджету, кошти фондів підтримки підприємництва тощо), інвестиції, які надаються підприємствам у формі фінансової або іншої участі в статутному капіталі або прямих грошових вкладень. 
Суми, отримані таким чином, не підлягають поверненню. а суб'єкти, які їх надали, як правило, беруть участь у доходах підприємства на правах пайової власності. 
Прирівняними до власних можна вважати сталу кредиторську заборгованість (стійкі пасиви), яка Має місце на діючих підприємствах, та інвестиції, що надаються підприємствам у формі фінансової участі для проведення спільної діяльності без створення юридичної особи і прийняття участі в доходах підприємства без права пайової власності в статутному капіталі. 
Різні форми позичених коштів на умовах повернення, в тому числі кредити банків, іноземних інвесторів, облігаційні займи та кошти інших інституціональних інвесторів, інвестиційних фондів, страхових товариств, пенсійного фонду тощо, формують позичений капітал підприємства (това-риства). ЦІ кошти потрібно повертати на визначених раніше умовах (терміни, проценти). Суб'єкти, які надали кошти за таким каналом, в доходах підприємства участі не беруть.Показники рівня самофінансування на підприємстві повинні враховувати різну економічну природу ресурсів, які спрямовуються на забезпечення відтворення.  
 Ці показники в комплексі відображають реальну картину забезпечення принципів самофінансування розвитку підприємств і структуру джерел залучення фінансових коефіцієнт самофінансування розраховують так: 
Кс=(Вк+3к):Рі