Фінансова політика як складовоа економічної політики держави

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Сентября 2013 в 20:58, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність теми. В умовах реалій існування України як незалежної, демократичної, соціальної та правової держави постає проблема вдосконалення фінансової системи. У цій системі, як переконує світовий і вітчизняний досвід, важливе місце насамперед за силою впливу на інші ринки та економічну систему в цілому посідає фінансова політика. Фінансова система пронизує всю національну економіку країни, починаючи з домогосподарств, індивідуальних і партнерських підприємств, корпоративних підприємств і закінчуючи державою.
Актуальним в наш час є те, що у сучасних умовах створення основ ринкового господарства помітно зростає інтерес до фінансових аспектів розвитку економіки, яка за своєю структурою, взаємозв’язками, регулюванням та іншими параметрами є досить складною системою.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Кур. роб.Фін.політика.Вареник,М-31.doc

— 663.00 Кб (Скачать документ)

У розвинених країнах  Європи відновлення буде, як і раніше, гальмуватися невизначеністю динаміки суверенного боргу, а також посиленням бюджетної політики. Тим не менш, зростання в більшості країн ЄС залишатиметься на рівні близьким до, або трохи вище минулого року. У цілому, ВВП єврозони, після збільшення на 1,7 % в 2010 р., може сповільнитися до 1,4 % в 2011 р. і зростидо 2 % у 2012 р. , що стане результатом поступового посилення податково-бюджетної політики і залежності від банківського кредитування.

Після активного зростання  ВВП Японії в III кварталі 2010 р. після  природних катастроф цей регіон зіткнеться з суттєвими проблемами, що негативно позначаться на глобальному попиті.

За винятком Європи і  Центральної Азії, більшість країн, що розвиваються, демонструватимуть високі темпи зростання. В цілому країни з середнім рівнем доходу зазнали набагато більш вираженого впливу циклічності, ніж країни з низькими доходами. Так, ВВП країн із середнім рівнем доходів зріс лише на 1,9 % в 2009 р., перш ніж відновитись на 5,9 % в 2010 р.

Таким чином, невизначеність трендів світової економіки формується за рахунок:

  • асиметричності трендів і нерівномірності зв’язків між розвиненими та менш розвиненими країнами: якщо у США в докризовий період економічний розвиток визначальною мірою залежав від зростання внутрішнього попиту, нині ця залежність стає більш актуальною для країн із середнім та низьким рівнем доходу, в тому числі й України, у зв’язку з повною втратою або частковою відсутністю можливості «дорогого» імпорту;
  • наявності суттєвого часового лагу у динаміці макроекономічних показників високо та менш розвинутих країн, що утруднює прогнозування структури та динаміки тенденцій економічного відновлення світової економіки. Наприклад, якщо в 2008 р. зростання ВВП в США та країнах єврозони складало 0 та 0,6 % відповідно, то ВВП України зріс майже на 2,5 % що було підкріплено інерційним розвитком промисловості та сприятливою кон’юнктурою на зовнішніх ринках;
  • невиваженої реструктуризації світової економічної системи внаслідок безсистемності та хронологічної непослідовності застосування важелів у різних країнах та наростаючої тенденції до регіоналізації [37].

Основні сучасні тенденції  та прогнози щорічної зміни ВВП у країнах світу

зазначені в додатку  Е.

Фінансова політика на нинішньому етапі повинна характеризуватись  якісно новими підходами до суб’єктів  господарювання з урахуванням переходу на ринкові відносини, реформи цін, оплати праці, податкової і кредитної системи, спрямованих на формування нового фінансового механізму.

На сучасній стадії реалізація фінансової політики України можна визначити такі основні її напрямами: акумулювання фінансових ресурсів задля забезпечення виконання загальнодержавних функцій, стимулювання економічної діяльності у різних сферах, розвиток соціальної сфери, стимулювання сектора житлово-комунального господарства. Головні напрями реалізації фінансової політики України наведені у додатку Ж.

Таким чином, слід відзначити, що основні напрямки фінансової політики держави можна визначити, аналізуючи видатки державного бюджету. Для кожної країни притаманний особливий їх склад, обумовлений насамперед, фінансовим становищем країни та спрямований на забезпечення цілей і завдань  національної економіки,  що реалізуються шляхом фінансової політики.

Вітчизняна економічна система є досить інтернаціоналізованою  у світове господарське життя  і тому не змогла не відчути проявів  порушення макростабільності на зовнішніх ринках. Економічна інтеграція нашої держави призвела до того, що кризові явища у світі все ж знайшли відгук у внутрішніх процесах в Україні.

 

 

 

 

 

3.2. Пропозиції щодо формування ефективної фінансової політики України.

 

З проголошенням незалежності України почався новий етап державотворення, формування власної національної політики та розвитку суспільно-економічних відносин.

Фінансова політика має бути жорстокою, але справедливою і активною, і  повинна стимулювати економічне зростання, захищати національні інтереси та бути привабливою для суб’єктів іноземних країн. Фінансова політика повинна весь час коригуватися відповідно до ситуації та вдосконалюватися.

Необхідно визначити пріоритетні  напрямки розвитку національного господарства та за структурною його перебудовою  створити умови для підприємницької діяльності, захисту інтересів власних товаровиробників та сприяння залученню іноземних інвестицій.

Практикою підтверджено, що фінансова  політика, як і загальнодержавна економічна політика в цілому, залежить від  сформованого правового поля та органів влади і управління в процесі реалізації функцій держави і забезпечення легітимності фінансових відносин. Невипадково фінансова політика виступає результатом дії як об’єктивного, так і суб’єктивного факторів впливу на її формування, реалізацію і розвиток в системі ринкових відносин. Основу фінансової політики складає бюджетна політика, яка пов’язана насамперед із формуванням і виконанням бюджетів усіх рівнів, цільових загальнодержавних фондів.

З прийняттям Бюджетного кодексу України  набирає нового змісту, принципів і напрямів розвитку бюджетна політика як підсистема єдиної фінансової політики. Основні напрями бюджетної політики на 2012 рік ґрунтуються на положеннях Програми економічних реформ на 2010-2014 роки  "Заможне суспільство, конкурентоспроможна   економіка,  ефективна  держава"  
та  Щорічного  Послання  Президента  України  до Верховної  Ради  України  "Модернізація України - наш стратегічний вибір",  а  також  Концепції  Державної  програми  економічного  і соціального розвитку України на 2012 рік, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21  березня 2011  року [33].

Реалізація бюджетної  політики   спрямована   на   формування сприятливого макроекономічного середовища,  здійснення послідовних та ефективних заходів у  податково-бюджетній  сфері,  забезпечення стабільності   державних  фінансів, високих темпів  економічного зростання на основі проведення модернізації економіки  держави  та підвищення її  конкурентоспроможності,   формування   бюджету  на 2012 рік за принципом середньострокового бюджетного  планування  з чіткими фіскальними та видатковими орієнтирами.

Бюджетна політика  як  одна  з  рушійних сил розвитку України  передбачає у 2012 році подальшу стабілізацію  державних  фінансів, забезпечення      економічного      зростання     та     розбудову конкуренто-спроможної економіки,  підвищення стандартів  життя для підтримки збалансованого розвитку держави.

Практика розвитку фінансових відносин ще раз підтверджує і вимагає [24, с.283]:

  • по-перше, формувати Державний бюджет України і Державну програму соціально-економічного суспільно-економічного розвитку і в контексті загальнодержавної фінансово-економічної політики;
  • по-друге, досконалого аналізу та оцінки соціально-економічного стану регіонів і держави та розробки реальних макроекономічних показників розвитку на плановий рік і перспективу;
  • по-третє, виконання Державного бюджету і державної програми соціально-економічного розвитку має проходити у руслі єдиних підходів, цілісного механізму, ефективних норм і методів організації фінансово-економічних відносин;
  • по-четверте, додержання загальних принципів економічного розвитку, і насамперед, принципу формування і виконання доходів бюджету за рахунок платежів, які активно і ефективно впливають на виробництво, виконання показників економічного розвитку, а не шляхом розширення кількості податків та зборів, як сьогодні відбувається;
  • по-п’яте, проведення належного, своєчасного контролю та піднесення рівня відповідальності за стан виконання доходів бюджету та показників соціально-економічного розвитку регіонів, міністерств (відомств), держав в цілому.

Проведенню ефективної фінансової політики значною мірою шкодить  непослідовність у реформуванні податкової системи, її нестабільність. Перші кроки реформування податкової системи зроблені. Але назвати їх вдалими навряд чи можна. Робота з формування податкової політики ще попереду, її необхідно завершити якомога швидше.

Податкова політика має спрямовуватися на розв’язання таких двох взаємопов’язаних завдань, як забезпечення збалансованості бюджету і пожвавлення ділової активності, підтримки виробництва. Поряд з цим загальний рівень оподаткування, розміри ставок податків, кількість видів і база для нарахування податків мають бути стабільними не тільки протягом бюджетного року, а й періоду реформування економіки.

Необхідно здійснювати стимулювання підприємницької та інвестиційної  діяльності у сферах, передбачених програмами структурної перебудови і промислової політики. Одночасно  не допускати надання пільг у  процесі оподаткування окремим  суб’єктам підприємницької діяльності.

Націлення податкової політики на підвищення економічної ефективності діяльності господарюючих суб’єктів пояснюється  також і тим, що в світовій практиці оподаткуванню не підлягають кошти, що йдуть на подальший розвиток виробництва, випуск високоефективної і конкурентноздатної (насамперед на зовнішньому ринку) продукції, охорони навколишнього середовища. Такий порядок безумовно створює стимули до накопичення елементів продуктивних сил платниками податків. [28, с.138].

Реформування податкової системи і розробка ефективного податкового законодавства – це перше, що необхідно зробити уже найближчим часом.

Основними пріоритетами фінансової політики України слід вважати[ 18, с.284]:

  • посилення контролю за раціональним і ефективним витраченням коштів бюджетів усіх рівнів з метою скорочення бюджетного дефіциту і призупинення інфляційних процесів у державі;
  • ширше залучення для покриття дефіциту бюджету коштів від розміщення державних цінних паперів і значне скорочення кредитів національного банку, що спрямовуються на цю мету;
  • посилення контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємницьких структур усіх форм власності і в першу чергу державного сектора економіки, для чого розробити відповідні законодавчі акти;
  • фінансування із бюджету тільки під державні програми і державні замовлення;
  • рішуче здійснення заходів організаторського і економічного характеру по відношенню до державних підприємств, що випускають продукцію, яка<span class="dash041e_0441_043d_043e_0432_043d_043e_0439_0020_0442_0435_043a_0441_0442__Char" style="

Информация о работе Фінансова політика як складовоа економічної політики держави