Фінансові аспекти приватизації загальнодержавної власності

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Декабря 2013 в 22:13, курсовая работа

Краткое описание

Процес реформування відносин власності в Україні супроводжується здійсненням політики роздержавлення та приватизації, пов'язаної зі структурною перебудовою економіки, змінами у формах господарювання і,отже перетвореннями в продуктивних силах та виробничих відносинах.
Коло питань, пов'язаних зі здійсненням процесу роздержавлення, торкається всіх сфер соціально-економічного життя. З'ясування їхньої сутності має кардинальне значення як при аналізі пережитого країною періоду, так і гаданих можливостей її майбутнього.Тому проблеми роздержавлення власності відносяться до числа найбільш актуальних проблем сучасного становища України , у них зосереджені найбільш складні в теоритичному відношенні і важкі для практичного вирішення питання розвитку країни.

Содержание

ВСТУП
1.Зміст роздержавлення і приватизації. Цілі приватизації......................................4
2.Форми та методи приватизації..............................................................................13
3.Законодавчі акти, та державні органи, що регулюють процеси приватизації в Україні........................................................................................................................17
4.Причини та передумови приватизації в Україні..................................................23
5.Особливості української приватизації..................................................................25
6.Підсумки приватизації на Україні........................................................................27
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Прикрепленные файлы: 1 файл

Фінансові аспекти приватизації загальнодержавної власності.doc

— 199.50 Кб (Скачать документ)

 

становище за рахунок  зростання цін та переходу на виробництво  зі скороченим асортиментом продукції. У зв’язку з цим з боку держави  мають бути сформовані пріоритети і стимули розвитку приватизованих підприємств.

Проведення швидкої  приватизації обумовлює неможливість в короткостроковий період розпродати державне майно з прибутком. Цей  висновок випливає із загального ринкового  закону, за яким перевищення пропозиції над попитом призводить до падіння цін на об’єкти, які приватизуються.

Найсерйозніша група  інтересів — працівники підприємства, яке приватизується. Вони стурбовані своїм майбутнім. Їм необхідно дати можливість стати співвласниками фірми.

В різних країнах механізми  управління процесами приватизації, як і взагалі економікою, мають  певні особливості. Так, механізм проведенням  приватизації у Франції базується  на сполученні централізованого регулювання  та ринкових важелів. У Південній  Кореї та на Тайвані, де існує значний державний сектор економіки, держава бере безпосередню участь у розвитку народного господарства, здійснюючи планування економіки. В інших випадках, наприклад, у Гонконзі та Сінгапурі державне регулювання забезпечується не прямо, а через регулювання у виробничій інфраструктурі та соціальній сфері. Отже, не може бути універсальної моделі приватизації, яка згодилася б для різних економічних систем і, тим більше, не може існувати однакових моделей приватизації для різних країн, тому що в кожній з них є свої особливості економічного розвитку, макроекономічної політики держави, національних традицій та багатьох інших факторів. Хоча до цього необхідно додати, що незаперечність розробки власної приватизаційної моделі для кожної економічної системи не виключає подібності у застосуванні методів і способів її проведення. Але і вони суттєво відрізнятимуться в залежності від того, чи то відбувається вибіркова приватизація в країнах з розвинутими ринковими відносинами, скажімо, в Англії, Франції, Японії, чи технократична приватизація в країнах Південно-Східної Азії, чи унікальна приватизація в східних землях Німеччини, чи приватизація в умовах нерозвиненого ринку в країнах колишнього Радянського Союзу.

Відносини власності  були, є і залишаться основним економічним питанням в Україні, яке треба вирішити на шляху до ринкової економіки. Вся політична боротьба із Україні точиться за право власності на засоби виробництва і кінцевий продукт, за ініціативу в суспільно-політичному та економічному житті. І основним об’єктом боротьби ставало право на власність.

Підсумовуючи різні  точки зору щодо факторів і моделей  економічного зростання, доходимо висновку, що в Україні потрібна власна системна соціальне орієнтована приватизаційна модель як складова частина системної. реформи економіки.

Немає підстави підтримання  позицій тих вчених-економістів, які стверджують, що розвиток ринкових відносин вирішить проблеми ліквідації технологічного відставання господарства країни та прискорить темпи економічного зростання. На прикладів постсоціалістичних країн, що стали на шлях економічного реформування, та, в першу чергу, в нашій країні, спостерігається протилежне явище — у процесі проведення реформи занепадає науковий потенціал, поглиблюється структурна криза, відбувається величезна втрата висококваліфікованих спеціалістів, які використовуються вже за кордоном. Йде по суті безсистемна, безпланова, непослідовна приватизація загальнодержавної і комунальної власності.

Основоположним принципом, що має загальний характер, є необхідність визнання того, що роздержавлення не може бути кінцевою метою відновлення суспільства й економіки, воно є лише одним із засобів досягнення множини різноманітних цілей.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2001 р. № 2063-III // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 51—52.
  2. Закон України "Про власність" Верховна Рада УРСР; Закон від 07.02.1991 № 697-XII ( в редакції від від 27.04.2007)
  3. Андрущенко В. Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті: (Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів). — Львів: Каменяр, 2000.
  4. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. — К.: Ніос, 2000.
  5. Петрашко Л.П.П 30   Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 221 с.
  6. Романенко О. Р., Огородник С. Я., Зязюн М. С. Фінанси: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 1999.
  7. Рязанова Н. С. Р 99 Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001. — 119 с.ISBN 966–574–174–8
  8. Финансы: Учебник / Под ред. М. В. Романовского, О. В. Врублевской, Б. М. Сабанти. — М.: Перспектива: Юрайт, 2001.
  9. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 240 с.
  10. http://buklib.net
  11. http://www.nbuv.gov.ua
  12. http://ru.osvita.ua
  13. http://www.pidruchniki.ws
  14. http://www.StudentBooks.com.ua
  15. http://www.vuzlib.net
  16. http://uk.wikipedia.org

Информация о работе Фінансові аспекти приватизації загальнодержавної власності