Доходи місцевих бюджетів України

 

Міністерство освіти і науки  України

Тернопільський національний економічний  університет

Факультет фінансів

 

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

Курсова  робота

з дисципліни

“Фінанси”

на тему:

“Доходи  місцевих бюджетів України”

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

студент групи Ф – 31

Михайлюк І. І.

Керівник:

Біловус І.М.

 

 

 

 

 

 

Тернопіль – 2012

План

Вступ

1. Теоретична концептуалізація дохідної бази місцевих бюджетів.
2. Аналіз складу, структури, динаміки доходів місцевих бюджетів України.
3. Проблеми виконання місцевих бюджетів за доходами, шляхи їх зміцнення.

Висновки 

Список використаних джерел

 

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………...4

1. Теоретична концептуалізація дохідної бази місцевих бюджетів…….....6
2. Аналіз складу, структури, динаміки доходів місцевих бюджетів України…………………………………………………………………….15
3. Проблеми виконання місцевих бюджетів за доходами, шляхи їх зміцнення………………………………………………………………….24

Висновки ………………………………………………………………………...32

Список використаних джерел…………………………………………………..35

 

Вступ

 

Актуальність теми. Формування доходної бази бюджетів усіх рівнів перебуває від впливом макроекономічних чинників і залежить від загальної економічної ситуації. Однак місцеві бюджети знаходяться у двоякому становищі – як фінансові плани самостійної діяльності органів місцевого самоврядування і як важелі, через які центральні органи влади впливають на соціально-економічний стан територій. Структура доходів місцевих бюджетів має відображати баланс самодостатності органів місцевої влади і фінансової залежності від держави.

Практика  свідчить про недостатність дохідної бази місцевих бюджетів для забезпечення виконання функцій, покладених на місцеве самоврядування. Основна проблема полягає у формуванні доходів місцевих бюджетів.

Різні аспекти  реформування місцевих бюджетів, зокрема  їх доходної частини, досліджувалися у  працях багатьох українських науковців: О.Василика, В.Зайчикової, О.Кириленко, І.Луніної та інші. В Україні висловлюють різні пропозиції щодо формування доходної бази місцевих бюджетів. Шляхи вирішення таких проблем обговорюються і російськими економістами такими як Бутко М.П. і Білокура К.О., С.Мельник і С. Криниця. Проте їхні дослідження не внесли вагомих змін у покращення формування дохідної бази місцевих бюджетів.

Предметом дослідження роботи є дохідна база місцевих бюджетів України.

Мета. Вивчення теоретичних аспектів дохідної бази місцевих бюджетів України.

Завдання даної роботи:

• вивчення теоретичної концептуалізації дохідної бази місцевих бюджетів;
• проаналізувати склад, структуру та динаміку доходів місцевих бюджетів;
• дослідити проблеми виконання місцевих бюджетів за доходами та визначити шляхи зміцнення.

Методологічну базу дослідження становить діалектичний метод наукового пізнання, системний  та комплексний підходи до вивчення теоретико-організаційних  аспектів формування доходів місцевих бюджетів, у межах якого в роботі використовувались методи концептуального аналізу та синтезу, методи наукової абстракції (при узагальнені теоретичних підходів до визначення соціально-економічної сутності доходів місцевих бюджетів, систематизація принципів їх формування та доповнені класифікаційних ознак); статистичні прийоми групування, динамічних порівнянь , метод графічного зображення; метод узагальнення.

Інформаційною  базою дослідження є законодавчо-нормативні акти України, статистичні дані, практичні  матеріали Міністерства фінансів України. А саме: Декрет Кабінету Міністрів  України «Про місцеві податки  і збори» від 20.05.1993р., Конституція  України від 28.06.1996 р., Закон України  «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р., Бюджетний кодекс України  від 22.06.2001 р., Закон України «Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань» від 1.07.2004, Європейська хартія про  місцеве самоврядування, Щорічні  закони України про державний  бюджет України

Обсяг і  структура. Курсова робота складається  з вступу, трьох розділів, висновку і списку літератури. Обсяг роботи становить 37 сторінок . Список використаних джерел налічує 26 джерел.

 

1. Теоретична концептуалізація дохідної бази місцевих бюджетів

Бюджету належить важлива роль у фінансовій системі держави. Через бюджет здійснюється фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що мають  загальнодержавне значення, а також  стосуються міждержавних відносин. За його допомогою перерозподіляється частина фінансових ресурсів між  адміністративно-територіальними одиницями  України з метою вдосконалення  структури суспільного виробництва  і забезпечення соціальних гарантій населенню. Бюджет є важливим інструментом держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва в  цілому.

Організаційними формами функціонування бюджетних відносин є конкретні види бюджетів (державний бюджет, бюджет Автономної Республіки (АР) Крим і місцеві бюджети). Втілюючи внутрішньобюджетні відносини в зазначених формах, держава організовує бюджетні взаємовідносини по централізації бюджетних ресурсів в розпорядження органів влади, які наділені правом представляти інтереси держави і від її імені здійснювати певні функції.

За допомогою  організаційних форм держава “вибудовує”  внутрішньобюджетні відносини стосовно форм державного і адміністративно-територіального устрою. Сформовані бюджетні взаємовідносини одержують матеріально-речове втілення у відповідних фондах грошових коштів, створюваних у розпорядженні органів державної структури. Впливаючи на процеси формоутворення бюджетних відносин (шляхом зміни принципів, методів, способів формування доходів і видатків, їх регулювання і т.п.), держава коректує встановлені бюджетні взаємовідносини, регулює канали проходження бюджетних потоків, уточнює пропорції розподілу централізованих ресурсів і забезпечує управління внутрішньобюджетними відносинами, а через бюджетні відносини – економічними процесами.

Стосовно  визначення поняття “місцеві бюджети” в економічній літературі немає  єдиної точки зору.

В перші  роки організації бюджетної системи  місцеві бюджети розглядались як сукупність завдань, доручених місцевим органам, і сукупність коштів, котрими  вони володіють для їх задоволення.

В Положенні  про фінанси 1926 р. дається таке трактування: “Місцеві фінанси складають частину  єдиної системи фінансів СРСР і знаходяться  в безпосередньому віданні місцевих Рад та їх виконавчих комітетів”. Аналогічне визначення поняття “місцеві фінанси” дає професор В.Н. Твердохлібов[24].

Н.А. Ширкевич так визначає сутність місцевих бюджетів: “Це частина основного річного фінансового плану країни – державного бюджету, крім того, місцеві бюджети утворюють централізований фонд грошових коштів місцевих Рад, котрим вони розпоряджаються з метою здійснення заходів, які щорічно передбачаються планом економічного і соціального розвитку” [24, с.123]

Деякі вчені  за основу визначення місцевих бюджетів приймають територіальний принцип, розглядаючи їх як бюджети окремих адміністративно-територіальних одиниць. Ряд економістів характеризують місцеві бюджети як економічні відносини. Наприклад, І.Н. Ходорович характеризує місцеві бюджети як “сукупність економічних відносин, що забезпечують фінансову базу місцевих Рад щодо розвитку і утримання головним чином галузей господарства, які безпосередньо спеціалізуються на підвищенні доброту населення” [24, с.118]. А Н.В. Васил’єва визначає місцеві бюджети як “обумовлену адміністративно-територіальним поділом і бюджетним устроєм частину економічних відносин у суспільстві, пов’язаних з формуванням, розподілом і використанням фондів грошових коштів, призначених для задоволення суспільних потреб”. [10, С.16].

Усе наведене вище свідчить про різні підходи  до трактування поняття місцевих бюджетів, що, в свою чергу, позначається на визначенні ролі місцевих бюджетів у фінансовій системі держави.

Розгляд різних поглядів щодо визначення поняття  “місцевих бюджетів” дозволяє охарактеризувати їх як сукупність економічних відносин, які сприяють територіальному перерозподілу  національного доходу країни та забезпечують створення фінансової бази місцевих Рад.

При дослідженні  проблеми місцевих бюджетів, їх необхідно розглядати у двох аспектах. По-перше, як організаційну форму мобілізації частини фінансових ресурсів у розпорядження місцевих органів самоврядування. По-друге, як систему фінансових відносин, що складаються між місцевими та державним бюджетами, а також у середині сукупності місцевих бюджетів.

Як організаційна  форма мобілізації доходів і  здійснення витрат місцевими органами самоврядування, місцеві бюджети  – це балансові розрахунки, які  відповідають вимогам складання  балансів, тобто вони мають доходну  й витратну частини, в їх основі покладено принципи збалансування тощо. Тому можна стверджувати, що місцеві бюджети – це балансові розрахунки доходів і витрат, які мобілізуються й витрачаються на відповідній території.

Місцеві бюджети є фінансовою базою органів  місцевого самоврядування та вирішальним  фактором регіонального розвитку. Наявність  місцевих бюджетів закріплює економічну самостійність місцевих органів  самоврядування, що передбачено Конституцією та Законом України “Про місцеве  самоврядування в Україні” від 27.05.97р., активізує господарську діяльність, дозволяє їм розвивати інфраструктуру на підвідомчій території, розширювати  економічний потенціал регіону, виявляти і використовувати резерви  фінансових ресурсів. В кінцевому  підсумку все це розширює можливості місцевих органів влади у більш  повному задоволенні потреб населення.

Місцеві бюджети є основним каналом доведення  до населення кінцевих результатів  суспільного виробництва, що спрямовуються  на суспільне споживання. Через місцеві  бюджети суспільні фонди споживання розподіляються в територіальному  і соціальному розрізах. Разом  з іншими ланками бюджетної системи  місцеві бюджети є одним з  головних інструментів реалізації на практиці програми економічного і соціального  розвитку як регіонів, так і країни в цілому.

Важливим  при розкритті економічної сутності бюджету є розгляд його функцій: розподільчої і контрольної.

Прояв розподільчої функції зумовлений тим, що у відносини  з бюджетом вступають майже всі  учасники суспільного виробництва. Основним об’єктом бюджетного розподілу  і перерозподілу є чистий дохід, що створюється в суспільстві. Через  розподільчу функцію бюджету  відбувається зосередження грошових коштів в руках держави і їх подальше використання з метою задоволення  суспільних потреб. Розподіл і перерозподіл грошових коштів відбувається між окремими галузями і сферами діяльності, між окремими групами населення. В результаті розподілу і перерозподілу здійснюється формування основних фондів грошових ресурсів – державного і місцевих бюджетів, фондів соціального страхування, фондів зайнятості та ін.

Контрольна  функція бюджету заключається в тому, що при формуванні доходів фінансовий контроль здійснюється за правильністю здіймання різних видів податків, мобілізацією інших джерел доходів, дотриманням встановлених пропорцій між ними, визначенням податкової бази. При витрачанні бюджетних коштів контролюється ефективність їх використання за цільовим призначенням. Фінансовий контроль здійснюється за виробництвом, розподілом і споживанням сукупного суспільного продукту і національного доходу.

Як економічна категорія, місцеві бюджети відображають обумовлену адміністративним поділом  і бюджетним устроєм держави  сферу економічних відносин суспільства, пов’язаних із формуванням, розподілом і використанням централізованих  грошових коштів, що знаходяться у  розпорядженні місцевих органів  влади і призначених для соціально-економічного розвитку конкретних регіонів країни.

У відповідності  з Законом України “Про бюджетну систему України” від 29.06.95р. бюджетна система нашої держави складається  з державного бюджету, бюджету АР Крим та місцевих бюджетів. До місцевих бюджетів в Україні відносять: бюджети областей, міст республіканського підпорядкування, міст обласного підпорядкування, міст районного підпорядкування, районів (в містах), сільські та селищні бюджети.

Бюджет  АР Крим об’єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського  підпорядкування Криму.

Сукупність  усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України є  зведеним (або консолідованим) бюджетом України. Він використовується для  аналізу і визначення економічного і соціального розвитку України.

На сьогоднішній день формування бюджету АР Крим, місцевих бюджетів регулюється Законами України: “Про бюджетну систему України”, “Про місцеве самоврядування”, законами і декретами України про оподаткування. Слід зазначити, що міжбюджетні відносини в Україні включають такі основні елементи: власні, закріплені та регулюючі доходи, нормативи відрахувань від регулюючих доходів, дотації, субвенції, субсидії, внески до державного бюджету України, бюджетні позички, міжбюджетні взаєморозрахунки.

Власні  доходи – це доходи, які належать місцевому органу влади, формуються на підвідомчій йому території на основі рішень цього органу. Перелік  власних доходів в Україні  законодавчо не визначений. У практиці міжбюджетних взаємовідносин власні доходи об’єднуються з поняттями “закріплені  доходи”.

Закріплені  доходи – це доходи, які повністю або певною частиною на довгостроковій основі закріплюються за тим чи іншим  бюджетом. Перелік закріплених доходів  місцевих бюджетів визначається чинним законодавством.