Аналіз фінансового стану підприємства

   Зростання необоротних фондів відбулося на суму 226368тис.грн. за рахунок зростання  нематеріальних активів на суму 16тис.грн., збільшення вартості основних засобів  на суму 127304тис.грн. і інших необоротних  активів на суму 102063тис.грн. При цьому відбулося зменшення незавершеного будівництва на  3015тис.грн.

   Збільшення  суми активів підприємства говорить про збільшення платоспроможності. При цьому зменшення запасів  у складі оборотних активів позитивно  характеризує діяльність підприємства, тоді як зменшення суми грошових коштів на 3,83% може говорити про зменшення показника абсолютної ліквідності. 

   5.1.1Аналіз  дебіторської заборгованості

   Відповідно  до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського  обліку №10 "Дебіторська заборгованість". Дебіторська заборгованість - це сума заборгованості дебіторів підприємств на певну дату, а дебітори - це юридичні та фізичні особи, які в наслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів. 

   Аналіз  стану дебіторської заборгованості проведемо за допомогою Таблиці 2

    Таблиця 2 

Аналіз  стану дебіторської заборгованості

 

  Висновок: З Таблиці 2 ми бачимо, що дебіторська заборгованість підприємства займає 55,51% на кінець періоду і за 2009 рік вона зменшилась на 16396тис.грн., за рахунок зменшення дебіторської заборгованості по розрахунках за товари, роботи, послуги. При цьому склад дебіторської заборгованості у структурі активів виріс на 4,93% за рахунок того що зменшилась сума оборотних активів.

  Ми  бачимо, що підприємство не має простроченої дебіторської заборгованості, що особливо позитивно характеризує його фінансову діяльність. 

  5.2 Аналіз структури  джерел засобів  (пасивів)

  Пасиви підприємства (тобто джерела фінансування його активів) складаються з власного капіталу і резервів, довготермінових зобов'язань, поточних зобов'язань та кредиторської заборгованості.Узагальнено джерела засобів можна поділити на власні і позичені (прирівнюючи до останніх кредиторську заборгованість).  Аналіз структури пасивів проведемо так як показано в Таблиці 3                                                                                        Таблиця 3

Склад і структура джерел формування засобів  підприємства (пасивів)

 

  Висновок: Ми бачимо, що величина власних оборотних засобів на початок 2009 року становить позитивне число і дорівнює 81971тис.грн., тобто оборотні активи перевищують поточні зобов’язання на вказану суму. На кінець року ми бачимо, що відбулося різке зростання поточних зобов’язань і сума власних оборотних коштів має від’ємне значення і дорівнює (-16687) тис.грн.. Що говорить про необхідність втілення негайних заходів щодо підвищення фінансової стійкості підприємства.

  Аналіз  інших статей пасиву балансу показує, що як і активи, пасиви підприємства мають збільшення на 179210 тис.грн. Це відбулося за рахунок збільшення вартості власного капіталу підприємства на 127710тис.грн., зростання поточних зобов’язань підприємства на суму 55312тис.грн. та суми доходів майбутніх періодів на 617 тис.грн.

  Ми  бачимо, що ці зміни позначилися  на структурі пасивів підприємства. Так, питома вага власних коштів в складі пасивів зменшилася на 2,8%, довгострокових зобов’язань на0,71% і доходів майбутніх періодів на 0,22%. Тоді як питома вага поточних активів зросла на3,73%. Значне підвищення суми поточних зобов’язань зменшило співвідношення між власними та позиковими коштами. 

  5.2.1. Аналіз кредиторської  заборгованості.

  Кредиторська  заборгованість - це заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов’язання її погашення в певний строк.

  Для аналізу кредиторської заборгованості ми побудуємо Таблицю 4

   Таблиця 4

Аналіз  кредиторської заборгованості

Продовження таб.4

 

   Висновок: Ми бачимо, яким чином та за рахунок яких факторів відбулася зміна поточних зобов’язань. Так, сума поточних пасивів зросла за рік на 55312тис.грн. При цьому заборгованість по розрахункам з бюджетом зменшилась на 2664тис.грн. і зі страхування – на 872тис.грн і короткострокові кредити банків – на 2253тис.грн. , тоді як сума інших короткострокових пасивів зросла на 6720тис.грн., заборгованості перед кредиторами   за товари, роботи, послуги, з робітниками підприємства та з іншими кредитора зросла відповідно на 13946тис.грн, на 1811тис.грн. і на  38624тис.грн.

 

   6. Оцінка результативності  фінансово-господарської  діяльності суб’єкта  господарювання

   Такий напрям аналізу проводять за допомогою  коефіцієнтів, які дають оцінку співвідношенню між заборгованістю підприємства та його активами, тобто дають можливість визначити ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість, рентабельність підприємства та його положення на ринку цінних паперів.

   Оцінка  фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

   Відповідно  до показника забезпечення запасів  і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

   1) абсолютна фінансова стійкість;

   2) нормально стійкий фінансовий  стан;

   3) нестійкий фінансовий стан;

   4) кризовий фінансовий стан.

   Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси та витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями.

   Оцінку  фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на основі комплексу показників.

   Розглянемо  методичну послідовність аналізу  ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства на умовному прикладі.

   Будь-якого  користувача фінансової звітності  насамперед цікавить питання про ліквідність та платоспроможність підприємства. Для цього за даними балансу підприємства (форма №1) визначають комплекс оціночних показників. В першу чергу з цією метою використовуються три наступні коефіцієнти:

    1. Коефіцієнт покриття (загальної  ліквідності) – Кп , що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов’язань.

    2. Коефіцієнт швидкої (критичної)  ліквідності – Кшл , що показує,  яку частину поточних зобов’язань  підприємство спроможне погасити  за рахунок найбільш ліквідних  оборотних коштів – грошових  коштів та їх еквівалентів, фінансових  інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

    3. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності (Каб.л), що показує, яку частину поточних зобов’язань підприємство може погасити своїми коштами негайно.

   Для характеристики фінансової стійкості  підприємств доцільно використовувати, в першу чергу, шість таких  показників:

   1. Коефіцієнт автономії (фінансової  незалежності) – Кавт , що показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.