Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Мая 2013 в 11:19, курсовая работа
Мета аналізу полягає не тільки і не стільки в тому, щоб встановити та оцінити фінансовий стан підприємства, а також і в тому, щоб постійно проводити роботу, спрямовану на його покращення. Аналіз фінансового стану показує, по яким конкретним напрямкам необхідно вести цю роботу. У відповідності з цим результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші засоби покращення фінансового стану підприємства в конкретний період його діяльності.
Вступ……………………………………………………………………………….3
1. Зміст аналізу балансу…………………………………………………...…...…6
2. Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності підприємства………………………………………………………..…9
3. Основні джерела даних для аналізу (додатки)………………………………11
4. Напрями аналізу фінансового стану підприємства (об'єктивна оцінка вартості господарських засобів, рівень ефективності використання засобів та джерел їх формування). ………………………………………………………...18
5. Загальна оцінка стану засобів підприємства………………………………...25
5.1.Аналіз структури засобів (активів) підприємства ....……………………..26
5.1.1. Аналіз дебіторської заборгованості……………………………………...27
5.2. Аналіз структури джерел засобів (пасивів)……………………………….28
5.2.1. Аналіз кредиторської заборгованості……………………………………30
6. Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання:…………………………………………………………………32
6.1. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства………………...34
6.2. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства…………………38
6.2.1. Аналіз ліквідності підприємства…………………………………………39
6.2.2. Аналіз довгострокової платоспроможності підприємства…………......46
6.3. Аналіз фінансової надійності підприємства………………………………50
6.4. Аналіз рентабельності активів і капіталу підприємства…………………53
6.5. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства……………………………56
7. Рух коштів на підприємстві…………………………………………………..59
8. Фінансовий план підприємства………………………………………………67
Висновки…………………………………………………………………………71
Використана література…………………………………………………………74
Продовження таб.6
12. Надзвичайні відрахування (р. |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Усього витрат і відрахувань |
1018432 |
100 |
1356748 |
100 |
+338316 |
0 |
133,22 |
З Таблиці 6 ми бачимо як змінилася структура витрат підприємства.
Висновок: Ми бачимо, що найважливіше місце у структурі витрат займає собівартість продукції, яка за минулий рік становила 55,99% в структурі витрат, а в поточному - 53,35%, тобто відбулося її зменшення, за рахунок зростання інших статей витрат.
Зростання витрат відбулося за адміністративними витратами, які зросли на 42543 тис. грн. , та збільшили питому вагу з 4,49% в минулому році до 6,51% в поточному. Крім того на 275,45% зросли витрати підприємства на збут ( з 4766 тис. грн. до 13128 тис. грн.) , інші операційні витрати – з 278308 тис. грн. до 410424 тис. грн. Також спостерігається зростання суми податку на додану вартість на 10120 тис. грн. та податку на прибуток на 6813 тис. грн.
Ми бачимо, що загальна сума витрат зросла на 338316 тис. грн. або на 33,22%, що перевищує темпи зростання доходів, і можна очікувати зменшення прибутку.
Виходячи з наявних доходів і витрат прибуток
підприємства має склад, що наведено в
Таблиці 7.
Прибуток підприємства
Показник |
За попередній період |
За звітний період |
Відхилення (+, -) |
1. Прибуток від реалізації продукції (валовий дохід) |
83392 |
95394 |
+12002 |
2. Прибуток від операційної діяльності |
21145 |
-5134 |
-26279 |
3. Прибуток від звичайної діяльності |
29154 |
-6354 |
-35508 |
4. Усього прибутку до оподаткування (ряд.1 + ряд. 2 + ряд 1) |
133691 |
83906 |
-49785 |
5. Податок на прибуток |
33422,75 |
20976,5 |
-12446,25 |
6. Усього прибутку від звичайної діяльності (ряд.4 – ряд.5) |
100268,25 |
62929,5 |
-37338,75 |
Продовження таб.7
7. Прибуток від надзвичайних подій |
0 |
0 |
0 |
8. Податок на прибуток від надзвичайних подій |
0 |
0 |
0 |
9. Чистий прибуток (ряд.6 – ряд.7) |
100268,25 |
62929,5 |
-37338,75 |
Висновок: Таким чином, ми бачимо, що дійсно з причини перевищення темпів зростання витрат над доходами за звітний період спостерігається зменшення чистого прибутку на 37338,75 тис. грн.
Крім того характерна поява збитків від операційної та звичайної діяльності, що вплинуло на зменшення прибутку до оподаткування.
Таким чином підприємство за звітний період має певні проблеми з формуванням прибутку. Все це повинно сказатися на показниках фінансової діяльності. Резервами збільшення прибутку є збільшення прибутку від операційної та звичайної діяльності.
6.2. Аналіз ліквідності
та платоспроможності
Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.
Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.
Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.
Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.
Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.
Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона "стійкою" (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув.
Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.
Для того, щоб уникни ту банкрутства слід не тільки знати ліквідність підприємства, а й прогнозувати довгострокову платоспроможність.
Для цього
також використовують
6.2.1. Аналіз ліквідності підприємства
Ліквідність балансу є одним із критеріїв оцінки фінансового стану підприємства акціонерами, банками, постачальниками та іншими партнерами. Ліквідність балансу – виражається у можливості швидко мобілізувати існуючі засоби (активи) для оплати у відповідні строки своїх зобов’язань (пасивів), а також непередбачених боргів. Ми послідовно розмістили засоби (активи) за їхньою ліквідністю та визначили їх величину, тобто можливістю їх переведення у готівку, а саме:
Таблиця 8
Динаміка зміни коштів підприємства за ступенем їх ліквідності
№ п/п |
Показники |
На початок року |
На кінець року |
Відхилення (+,-) |
1. |
Грошові кошти |
39498 |
14690 |
-24808 |
2. |
Цінні папери, які легко реалізуються |
0 |
0 |
0 |
3. |
Дебіторська заборгованість |
94383 |
77987 |
-16396 |
Продовження таб.8
4. |
Матеріально-виробничі запаси: |
8132 |
5244 |
-2888 | ||
4.1 |
Готова продукція |
1262 |
3255 |
+1993 | ||
4.2 |
Матеріали |
0 |
0 |
0 | ||
4.3 |
Товари |
543 |
408 |
-135 | ||
4.4 |
Незавершене виробництво |
6327 |
1581 |
-4746 | ||
4.5 |
Інші матеріальні запаси |
0 |
0 |
0 | ||
5. |
Позаоборотні активи: |
852124 |
202225 |
+1170101 | ||
5.1 |
Основні засоби |
698361 |
1793358 |
+1094997 | ||
5.2 |
Нематеріальні активи |
658 |
728 |
+70 | ||
5.3 |
Інвестиції |
153105 |
228139 |
+75034 | ||
5.4 |
Відстрочені платежі і видатки |
0 |
0 |
0 |
Висновок: Таким чином в Таблиці 9 ми бачимо, що найбільш ліквідними активами є грошові кошти. Після цього за ступенем ліквідності знаходиться дебіторська заборгованість та матеріальні активи підприємства.
Найменш ліквідними є основні засоби, нематеріальні активи та інші необоротні активи підприємства. Тобто, підприємство повинно піклуватись про те, щоб сума його ліквідних активів відповідала сумі поточних зобов’язань. Для цього використовують показники ліквідності.
При оцінці ліквідності балансу підприємства використовують такі показники (які розраховуються на початок і кінець періоду з визначенням відхилень та проведенням висновків):
Зменшення робочого капіталу
Такий коефіцієнт дає загальну оцінку ліквідності активів і показує скільки гривень поточних активів приходиться на 1 гривню поточних зобов’язань.
Значення коефіцієнту покриття:
Цей коефіцієнт подібний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину – виробничі запаси. Оптимальне значення даного показника повинно наближатися до 1.
Значення коефіцієнта не повинно бути менше 0,2. Розрахована величина характеризує достатність поточних активів для погашення поточних зобов’язань.
Кожний з розглянутих коефіцієнтів ліквідності відображає різні аспекти фінансового стану підприємства, які цікавлять різних користувачів облікової інформації. Наприклад, постачальників найбільше цікавить коефіцієнт абсолютної ліквідності, банків – коефіцієнт швидкої ліквідності, учасників та інвесторів – коефіцієнт покриття.
Дані коефіцієнти
Тому використовують такий показник як інтервал захищеності. Це час протягом якого підприємство може здійснювати поточну господарську діяльність на основі наявних ліквідних активів, не звертаючись до додаткових джерел надходження.
Інтервал захищеності = Ліквідні активи (р.230 + р.240 + р.220 + р.161 – р.162 ф.1) , дні
Щоденні оперативні витрати - це усі передбачувані витрати за мінусом тих, що не потребують оплати. Розрахована величина означає, скільки днів підприємство може проіснувати без додаткових фінансових надходжень.
Звичайно дуже низький рівень показника може свідчити про можливі фінансові проблеми.
Коефіцієнт оборотності запасів показує, як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продажу і розраховується за формулою:
Коефіцієнт оборотності запасів =
= Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт,послуг)(р.040ф.2)
(Запаси на початок + Запаси на кінець):2 (р.100-140 гр.3 + р.100-140 гр.4 ф.2)
Чим вищий цей коефіцієнт, тим швидше обертаються запаси. Зменшення коефіцієнта свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів, тобто зниження ефективності їх використання.
Поділивши тривалість звітного періоду (1 рік) на коефіцієнт оборотності запасів, отримаємо кількість днів необхідних на 1 оборот запасів. Розрахована величина показує, що для збереження поточного рівня продажу поповнення запасів необхідно здійснювати через розраховану кількість днів.
В процесі господарської діяльності існує розрив у часі між продажем товару і надходженням оплати за нього, в результаті чого виникає дебіторська заборгованість. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися кошти вкладені в розрахунки і обчислюється як відношення загального обсягу реалізації до середнього розміру дебіторської заборгованості.