Теоретичні основи управління ліквідністю підприємства

Реферат на тему: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЛІКВІДНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1 Поняття  ліквідності підприємства

 

Ринкові умови господарювання забов’язують підприємство в будь – який період часу зуміти розрахуватися  за зовнішніми забов’язаннями (тобто  бути платоспроможним) або за короткостроковими забов’язаннями (тобто бути ліквідним).

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи більші,  ніж довгострокові та короткострокові забов’язання. Підприємство є ліквідним, якщо його поточні активи більші , ніж короткострокові забов’язання. Крім того, для успішного керування фінансовою діяльністю готівкові (грошові ) кошти для підприємства важливіші, ніж прибуток, оскільки їх брак на рахунках у банках у певний момент може призвести до кризового фінансового стану. [20]

 Стійкий фінансовий  стан підприємства формується  в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально і всебічно характеризують фінансовий стан підприємства. [11]

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством  економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому плані, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження своїх відносин з підприємством або встановлення таких відносин. У кожного з партнерів підприємства — акціонерів, банків, податкових адміністрацій — свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

Зрозуміло, що в підтримуванні доброго фінансового стану заінтересоване передовсім саме підприємство. Однак такий фінансовий стан формується в процесі взаємовідносин будь-якого підприємства з постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними і фізичними особами. Інша річ, що безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, котрі завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес. [35]

Отже, вкрай  потрібно систематично, детально й у динаміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

Фінансовий стан підприємств можна  оцінювати з точки зору його короткострокової і довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто спроможність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися по короткострокових зобов’язаннях. Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна в гроші. [24]

Термін «ліквідність» (від лат.  Liquidus - рідкий, текучий) у буквальному значенні слова означає легкість реалізації, продажі, перетворення матеріальних цінностей у кошти.

Ліквідність – термін, який характеризує здатність окремих видів майнових цінностей швидко і без значних втрат своєї вартості перетворюватися у грошові кошти. [22]

Ліквідність означає  безумовну платоспроможність підприємства й припускає постійну рівність між  активами й зобов'язаннями як по загальній сумі, так і по строках настання. [40]

Іншими  словами ліквідність  будь – якого підприємства, фірми, господарюючого суб’єкта – це “здатність швидко погашати свою заборгованість”

Розрізняють кілька ступенів ліквідності, зокрема - недостатню ліквідність та високий рівень недостачі ліквідності. [37]

Недостатня ліквідність  означає, що підприємство не в змозі  скористатися перевагами надання йому знижок і вигідними комерційними можливостями. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що керівництво підприємства не має свободи вибору і це обмежує його дії.

Високий рівень недостачі  ліквідності означає, що підприємство неспроможне погасити свої поточні  борги і зобов'язання. Це може спричинити його неплатоспроможність і навіть банкрутство.

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю, часткову або повну втрату вкладень капіталу.

Для кредиторів такий  стан ліквідності в боржника може означати затримку в сплаті відсотків  та основної суми боргу або часткову чи повну втрату позичених коштів. Стан ліквідності підприємства може вплинути на його взаємовідносини з партнерами, оскільки підприємство може бути неспроможним виконувати умови контрактів, а це, у свою чергу, призводить до втрат зв'язків підприємства з постачальниками.

Ось чому ліквідності  надається таке важливе значення. Якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов’язання по мірі того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування ставиться під сумнів. Це відсуває всі інші показники діяльності підприємства на другий план.

В економічній літературі прийнято розрізняти ліквідність активів, ліквідність балансу і ліквідність  підприємства.  [36]

Під ліквідністю активу розуміється здатність його до трансформації  у грошові засоби, а ступінь ліквідності активу визначається проміжком часу, необхідним для його перетворення у грошову форму. Чим менше потрібно часу для інкасації певного активу, тим вища його ліквідність. При цьому варто розрізняти поняття ліквідності сукупних активів як можливість їхньої швидкої реалізації при банкрутстві й самоліквідації підприємства і поняття ліквідності оборотних активів, що забезпечує його поточну платоспроможність. Тут мається на увазі, що кожен вид оборотних активів має пройти відповідні стадії операційного циклу, перш ніж трансформується в готівку:

Так, наприклад, грошові  засоби (ГЗ), вкладені у виробничі  запаси (ВЗ), повинні послідовно пройти стадії незавершеного виробництва (НВ), готової продукції (ГП), дебіторської заборгованості (ДЗ), і тільки після цього вони прийдуть до своєї вихідної форми.

Ліквідність активів – характеристика окремих видів активів підприємства по їх здатності до швидкого перетворення в грошову форму без втрати своєї балансової вартості з метою забезпечення необхідного рівня платоспроможності підприємства. [13]

З цієї точки зору можна  виділити ліквідні і важко ліквідні активи.

До ліквідних активів відносяться оборотні активи підприємства:

Найліквіднішою є готівка (або сальдо балансового рахунку). Наступним за ступенем ліквідності активом є короткострокові інвестиції (цінні папери), оскільки на випадок необхідності вони можуть бути швидко реалізовані в гроші.

Дебіторська заборгованість — теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок у найближчому майбутньому.

Найменш ліквідним поточним активом є запаси, тому що для  перетворення їх в гроші спочатку необхідно їх продати.

До важко ліквідних  активів відносяться необоротні активи підприємства

Отже, під ліквідністю  будь-якого активу слід розуміти можливість перетворення його в гроші, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Чим коротший цей період, тим вищою є ліквідність даного виду активів.

Ліквідність балансу  – можливість суб’єкта господарювання перетворити активи в готівку і погасити свої платіжні зобов’язання, а точніше – це ступінь покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівку відповідає терміну погашення платіжних зобов’язань. Якісна відмініть цього поняття від ліквідності активів у тому , що ліквідність балансу відбиває міру погодженості обсягів і ліквідності активів з розмірами і термінами погашення зобов’язань, тоді як ліквідність активів визначається безвідносно до пасиву балансу.

Ліквідність господарюючого суб'єкта можна довідатися по його балансу. Виходить, власне кажучи, ліквідність  балансу досліджуваного підприємства буде означати ліквідність усього підприємства в цілому.

Ліквідність підприємства – більш загальне поняття, ніж ліквідність балансу.

Ліквідність підприємства в короткостроковому періоді  визначається його можливостями покрити  свої короткострокові зобов’язання. Під короткостроковим періодом умовно розуміють строк до одного року, хоча іноді він також ототожнюється з операційним циклом.

Ліквідність балансу  передбачає вишукування платіжних  засобів тільки за рахунок внутрішніх джерел (реалізації активів). Але підприємство може залучити позикові засоби зі сторони, якщо в нього є відповідний  імідж у діловому світі і досить високий рівень інвестиційної привабливості. Тому, оцінюючи ліквідність підприємства, треба враховувати його фінансову гнучкість, тобто здатність позичати кошти з різних джерел, збільшувати акціонерний капітал, продавати активи, швидко реагувати на кон’юнктуру ринку і т.д.

Таким чином, поняття  платоспроможності й ліквідності  дуже близькі, але друге більш  містке. Від ступеня ліквідності  балансу залежить платоспроможність  підприємства. Разом з тим ліквідність  характерна як для поточного стану розрахунків, так і на перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості в майбутньому, і навпаки.

На рис. 1.1 показано блок-схему, що відбиває взаємозв'язок між платоспроможністю, ліквідністю підприємства і ліквідністю балансу, яку можна порівняти з багатоповерховим будинком, у якому всі поверхи рівнозначні, але другий поверх не можна звести без першого, а третій — без першого і другого. Якщо завалиться перший, то розваляться і всі інші. Отже, ліквідність балансу, що базується на рівновазі активів і пасивів, є основою (фундаментом) платоспроможності й ліквідності підприємства. Іншими словами, ліквідність — це спосіб підтримки платоспроможності. Але разом з тим, якщо підприємство має високий імідж і постійно платоспроможне, то йому легше підтримувати свою ліквідність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Взаємозв'язок між показниками ліквідності й платоспроможності підприємства

Щоб підтримувати підприємство у платоспроможному стані, фінансова  служба має дбати про те, щоб його суто грошові активи відповідали потребам щоденних платежів (постачальникам, у бюджет, робітникам і службовцям, іншим кредиторам). Втім, характеристика постійних значних залишків грошей на поточному рахунку підприємства як ознаки високої майстерності управління фінансовими ресурсами, високої ліквідності підприємства є помилковою. Динаміка залишків коштів на поточному рахунку характеризує не міру ліквідності підприємства, а його поточну платіжну готовність, поточну платоспроможність. [38]

Майстерність фінансового менеджера підприємства має проявлятися в тому, щоб на поточному рахунку і в касі грошей було б не менше (але й не більше), ніж потрібно для виконання поточних платежів, а решта їх повинна бути вкладена в матеріальні та інші ліквідні активи.

 

1.2 Аналіз та  оцінка ліквідності балансу підприємства

 

Ґрунтуючись на даних  про минулу діяльність підприємства, аналіз ліквідності спрямований  на зниження невизначеності щодо його майбутнього стану. Результати аналізу  ліквідності підприємства мають  першорядне значення для широкого кола користувачів, як внутрішніх, так і зовнішніх стосовно підприємства - менеджерів, партнерів, інвесторів і кредиторів. Для внутрішніх користувачів, до яких у першу чергу ставляться керівники підприємства, результати аналізу ліквідності необхідні для оцінки діяльності підприємства й підготовки рішень про коректування фінансової політики підприємства. Для зовнішніх користувачів - партнерів, інвесторів і кредиторів, інформація про підприємство необхідна для прийняття рішень про реалізації конкретних планів відносно даного підприємства (придбання, інвестування, висновок тривалих контрактів).

Зовнішній  аналіз ліквідності орієнтований на відкриту фінансову інформацію підприємства й припускає використання типових (стандартизованих) методик. При цьому, як правило, використається обмежена кількість базових показників. При виконанні аналізу основний акцент робиться на порівняльні методи, тому що користувачі зовнішнього аналізу найчастіше перебувають у стані вибору - з яким з досліджуваних підприємств установлювати або продовжувати взаємини й у якій формі це найбільше доцільно робити.

 Внутрішній аналіз ліквідності відрізняється більшою вимогливістю до вихідної інформації. У більшості випадків для нього не досить інформації, що втримується в стандартних бухгалтерських звітах, і виникає необхідність використати дані внутрішнього управлінського обліку.

Як уже відзначалося, у процесі аналізу особливо важливо  визначити причини змін, що відбуваються, фінансового стану підприємства й розробити заходу, спрямовані на поліпшення цього стану. За допомогою аналізу ліквідності послідовно вирішуються наступні завдання:

Загальна оцінка фінансового  стану й факторів його зміни;

- вивчення відповідності  між коштами й джерелами, раціональності  їхнього розміщення й ефективності використання;

- виявлення тенденцій  і закономірностей у розвитку  підприємства за досліджуваний  період;

- визначення факторів, що негативно впливають на  фінансовий стан підприємства;

- виявлення резервів, які підприємство може використати  для поліпшення свого фінансового стану;

- вироблення рекомендацій, спрямованих на поліпшення фінансового  стану підприємства.