Охорона праці, техніка безпеки та пожежна профілактика на державному підприємстві “Полярон”

 

За наведеними даними видно, що освоєння виробництва нової продукції на ДП “Полярон” забезпечить покриття усіх збитків і зростання розміру прибутку на 162,5%.

 

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ, ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТА ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА НА ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ “ПОЛЯРОН”

 

4.1. Вступ

 

У дипломній роботі передбачається розширення діяльності ДП “Полярон”. Охорона праці на підприємстві полягає у дотриманні вимог, норм і правил, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я і працездатності людини у процесі роботи на є обов’язковою для суб’єктів господарювання всіх форм власності. Охорона праці є надзвичайно важливою в умовах виробництва.

Керівництво підприємства створює всі умови, які забезпечують безпеку діяльності працівників і клієнтів. Відповідальність за охорону праці покладено на відповідні органи на підприємстві. Вони організовують охорону праці на підприємстві відповідно до законодавства України з питань охорони праці та внутрішніх регламентів підприємства. А саме:

• Закон України “Про охорону праці”;
• Положення про службу охорони праці;
• Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань;
• Положення про розслідування та облік нещасних випадків і відшкодування шкоди потерпілому тощо.

У Законі України “Про охорону праці” вказується, що управління охорони праці здійснюється власником організації або уповноваженим ним органом, кий несе економічну відповідальність за недотримання вимог охорони праці, стягнення штрафів з порушників, відшкодування збитків потерпілому або його родині.

 

 

 

4.2. Аналіз умов праці

 

Для продуктивної праці співробітників необхідно створити оптимальні умови на кожному робочому місці. Забезпечення таких умов досягається дотриманням відповідних стандартів і норм.

Розмір кабінетів функціональних служб відповідає чисельності працюючих в них людей. Відповідно до діючих “Санітарних норм проектування промислових підприємств” (БН245-71) об’єм робочого приміщення на одного працюючого повинен складати не менше 15 м., а площа 4,5 м. кв.

Об’єктом дослідження вибраний фінансовий відділ. Роботи виконані в відділі, відносяться до категорії легких. Відповідно до ДСТ 12.1.005-88 “Повітря робочої зони” загальними санітарно-гігієнічними вимогами встановлені такі норми метеорологічних умов:

а)температура:

• зимовий період: 20-250С
• літній період: 20-250С

б) відносна вологість:

• 50-60%

в) швидкість руху повітря:

• зимовий період: не більше 0,2 м/с/
• літній період: не більше 0,5 м/с

Освітлення в приміщенні природне, бічне і штучне загальне. Нормування природного і штучного освітлення здійснюється БНіП 11-4-79. природне і штучне освітлення в залежності від характеру зорової роботи. Найменший розмір об’єкта розрізнення, з яким можуть працювати при експлуатації комп’ютерної системи, складає 0,3-0,5 мм. (розмір точки, що друкується на папері), що дозволяє віднести даний вид роботи до 3 розряду згідно БНіП 11-4-79.

У відділі, де встановлена обчислювальна техніка та електронні пристрої, основним джерелом шуму є вентилятори охолодження блоків, апаратури. Джерела живлення виконані в імпульсному варіанті з високочастотними середніми частотами тональністю, яка не перевищує 42 ДБ для машин типу ІМ. РС, встановлених у приміщенні відділу, що відповідає нормі згідно  БНіП 11-12-77 “Захист від шуму”. Норми проектування (табл.. 4.1.)

Таблиця 4.1.

Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях ОЦ (ДБ)

Рівень звукового тиску (ДБ) в октавних смугах із середньометричними частотами Гу								Рівень звуку, ДБ
63	125	250	500	1000	2000	4000	8000	50
71	61	54	54	45	42	40	38

 

 

Дотримання заходів пожежної профілактики здійснюється згідно Сніп 2.01.02-85 “Протипожежні норми”, у яких викладені основні вимоги до вогнестійкості будинків і споруд.

Роботи в відділі виконуються персоналом на ПЕОМ і пристроях. Сполучення з ними, що підключаються в мережу напругою 220 В, частотою 50 Гц. Відповідно до ПУЕ приміщення відноситься до 2-ї категорії “Приміщення з підвищеною небезпекою”, оскільки існує можливість торкання корпусів апаратури і батарей центрального опалення. У приміщення відсутні відкриті струмоведучі частини з напругою більше 12В (послідовний інтерфейс RС – 232с). поразка електричним струмом можлива тільки у випадку несправності апаратури и кабелів, що живлять пристрої.

 

 

 

4.3. Вибір і обґрунтування заходів  для створення нормативних умов  праці

4.3.1. Вимоги до системи вентиляції

 

Пристрої вентиляції та кондиціонування повітря, використовуються для забезпечення нормативних параметрів мікроклімату, підтримуючі постійну температуру, вологість, чистоту та швидкість повітря (БНіП 2.04.05-86 “Опалення і кондиціонування повітря”.

Визначаємо надходження тепла у відділ (Q):

Q=Qобл+Qл+Qосв+Qрад (ккал/год),    (4.1.)

де Q обл. – виділення тепла від устаткування та обладнання;

л – виділення тепла від людей, що працюють в приміщенні;

Qосв – виділення тепла від електричного освітлення;

Qрад – надходження тепла через зовнішні конструкції, що захищають від сонячної радіації.

Q=860 х n х Р х К1 х К2,       (4.2.)

Де n – кількість ПЕОМ (1 машина);

Р – встановлена потужність машини 0,2 кВТ;

К1 – коефіцієнт використання встановленої потужності 0,8;

К2 – коефіцієнт одночасної роботи устаткування 0,5;

860 – коефіцієнт  відношення між потужністю устаткування  і кількістю тепла, що виділяється  при переході електричної енергії  в теплову: 1кВт=860 ккал/год.

Qобл=860 х 1 х 0,2 х 0,5=687,8 ккал/год.

Qл=n х g,         (4.3.)

Де n – кількість працюючих, чол. (3 чол);

g – кількість тепла, що виділяється однією людиною (125 ккал/год).

Qл=3 х 125=375 ккал/год

Qосв=680 х N х К (ккал/год)      (4.4.)

де N – сумарна потужність лампочок 0,56 кВт

К – коефіцієнт засобу встановлення приладів електроосвітлення 0,5.

Qосв=68,8 х 0,56 х 0,5=240,8 ккал/год.

Розмір Qрад із СН7-57 для західної півкулі 50-ї широти береться рівною 135 ккал/год. підставляючи відповідні значення у формулу 4.1. одержимо:

Q=68,8+375+240,8+135=819,6 ккал/год.

Виконуємо розрахунок повітрообміну по надлишках тепла:

L=Q/(C*P*t),        (4.5.)

де С – питома теплоємкість повітря 0,24 (ккал/кг*рад);

Р – цільність повітря в приміщенні 1,3 (кг/м3);

t – різниця температури повітря 5 град.

L=819,9/(0,24 х 1,3 х 5)=523,3 (м/год)

Для підтримки настановчих параметрів мікроклімату в досліджуваному приміщенні цілком достатньо 1 кондиціонера БКО-500, холодопровідність якого 550 ккал/год.

Повітря в забору повинно ретельно очищатись від пилюки. Для цього використовуються фільтри очищення повітря.

L=Q/(C*Р*t),        (4.6.)

де С – питома теплоємкість повітря 0,24 (ккал/кг*рад);

Р – цільність повітря в приміщенні 1,3 (кг/м3);

t – різниця температури повітря 5 град.

L=819,9/(0,24 х 1,3 х 5)=525,3 (м/год)

Для підтримки настановних параметрів мікроклімату в досліджуваному приміщенні цілком достатньо 1 кондиціонера БКО-500, холодопровідність якого 550 ккал/год.

Повітря в забору повинно ретельно очищатись від пилюки. Для цього використовуються фільтри очищення повітря.

 

 

 

4.3.2. Нормування природного освітлення

 

Нормування природного освітлення здійснюється БНіП 11-4-79 “Природне і штучне освітлення” в залежності від характеру зорової роботи, розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі зорових прорізів:

Sp=(Sn*Iн*Кз*n0)/(100*T*r1)*Kзт,     (4.7)

де Sp – площа, що освітлюється, м2;

Ін – нормативне значення коефіцієнта природного освітлення;

Кз – коефіцієнт запасу, що залежить від концентрації пороху в приміщенні та періодичності очищення скла;

n0 – світлова характеристика вікна;

Кзт – коефіцієнт затінення;

Т – загальний коефіцієнт світлового проникнення;

r1 – коефіцієнт урахування підвищення Ін при відбитті світла від стелі, стін, підлоги.

Площа, що освітлюється у відділ дорівнює:

S=6 х 8=48 м2.

Значення Ін визначається за формулою:

Ін4=Ін3 х m х с        (4.8.)

Де Ін – коефіцієнт природної освітленості;

m – коефіцієнт світлового клімату;

с – коефіцієнт сонячності клімату.

Для Львова m=0,9, с=0,8, Ін вибирається відповідно БНіП 11-4-79 *КЕО=2,0).

Ін=2 х0,9 х 0,8=1,44

Значення Кз визначається по БНіП 11-4-79 при очищенні вікон в рік і дорівнює 1,2. значення n0 – визначається конструкцією вікон і відповідно до БНіП 11-4-79 дорівнює 15. коефіцієнт затінення Кзт дорівнює 1, тому що відсутні будинки, що протистоять.

Т=Т1 х Т2 х Т3 х Т4 х Т5

Т=0,8 х 0,65 х 1 х 1 х 1=0,5

Т1 =0,8 – коефіцієнт  світлового проникнення матеріалу;

Т2 =0,65 – коефіцієнт втрат у плетення вікон;

Т3 =1 – коефіцієнт у несучих конструкціях при боковому освітлення;

Т4 =1 – коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях;

Т5 =1 – коефіцієнт втрати світла в захисній стінці для ліхтарів.

Значення Т1  - Т5 визначаються БНіП 11-4-79. значення r1 визначаються БНіП 11-4-79 і дорівнює 1,85.

=4,31 (м)

площі світлових прорізів недостатньо для нормальної освітленості, тому що у відділ є три вікна загальною площею 4 м2, однак розширити прорізи вікон не представляється можливим, тому природне освітлення необхідно комбінувати із штучним.

 

3. Нормування штучного освітлення

 

Нормування штучного освітлення також здійснюється БНіП 11-4-79. для загального освітлення використовують люмінесцентні лампи, що обумовлено їхніми перевагами. Виходячи з економічної доцільності вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛБ білого світла. Для розрахунку штучного освітлення застосовують метод коефіцієнт використання потоку:

,        (4.9.)

 

де Ф – світловий потік;

Е – нормативна мінімальна освітленість;

Л – коефіцієнт запасу;

S – площа, що освітлюється;

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення;

С – коефіцієнт використання, що випромінюється світильниками світлового потоку на розрахунковій площі;

N – число світильників.

Відповідно до БНіП 11-4-79 визначаємо норму освітленості:

У – 400 лк;

К=1,5; Z=1,2

S=6 х 8=48 м2.

При оберненому типі і потужності люмінесцентних ламп їхня необхідна кількість визначається по формулі:

,        (4.10)

 

Найбільш прийнятним для приміщення є люмінесцентні лампи ЛБ (більшого світла) потужністю 80 Вт. Нормативний світловий потік лампи ЛБ дорівнює Ф-5320 люмен (лм). За розміром і індексом приміщення можна встановити залежність від площі і висоти підвісу:

,        (4.11)

 

де А – довжина приміщення – 8м.;

В – ширина приміщення – 6м.;

h – висота підвісу.

h=H-hp-hc,         (4.12.)

де Н – висота приміщення – 4м.;

hp – висота робочої поверхні – 0,8 м.;

hc – висота від стелі до нижньої частини лампи – 0,4 м.

h=4-0,8=2,8 м.

і= =1,2

 

N= =2,9

У такий спосіб буде потрібно 3 люмінесцентні лампи Лб-80.

 В якості  світильників обрані стельові  світильники УСП-35 із двома лампами  Лб-80. Отже, усього необхідно два світильники УСП-35.

 

4.4. Пожежна профілактика

 

Згідно БНіП 2.01.02-85 приміщення відділу відносяться до приміщень ІІ степені вогнестійкості. Згідно БНіП 2.09.02-85 “Виробничі будівлі промислових підприємств” норми проектування приміщення відносяться до приміщень категорії “Д”, оскільки в ньому проводяться роботи з використання горючих речовин і матеріалів.