Поняття «концепту» як основної одиниці дослідження в когнітивній лінгвістиці

С когнитивной точки зрения исследуются  метафора и метонимия. Например, метафора – это осмысление и репрезентация  одних смыслов на основе других. Так, низ негативно оценивается в русской ментальности, отсюда выражения низкие помыслы, низкие вкусы, низкий поступок, низы общества. Метафорический способ постижения мира имеет всеобщий и обязательный характер, поэтому метафора может быть рассмотрена как один из фундаментальных когнитивных механизмов человеческого сознания.

Метонимия – устойчивая ассоциация представлений. В их основе лежит  идея смежности представлений –  сдвиг одного наименования на другое: Я люблю Баха (= музыку Баха). Рассмотренная в системе метонимия высвечивает особые образные блоки, осознаваемые носителями языка, но в целом языком не фиксируемые.

В-третьих, исследование с когнивных позиций дискурса [Кибрик, 1994].

В-четвертых, с позиций когнитивной лингвистики ученые пытаются проникнуть в другие формы представления знаний, играющие важную роль в функционировании языка, – фреймы, скрипты, сценарии, пропозиции и т. д.

В-пятых, предметом исследования в когнитивной лингвистике также являются концепты, точнее, моделирование мира с помощью концептов. Наиболее существенными для построения всей концептуальной системы являются те, которые организуют само концептуальное пространство и выступают как главные рубрики его членения [Арутюнова, 1976; 1999].

Концепты сводят разнообразие наблюдаемых  и воображаемых явлений к чему-то единому, в одну рубрику [Жолковский, Мельчук, 1967: 117–120]. Они позволяют  хранить знания о мире и оказываются  строительными элементами концептуальной системы, способствуя обработке  субъективного опыта путем подведения информации под определенные, выработанные обществом категории и классы.

Когнитивная лингвистика дополняет  анализ языка анализом речи, различных  контекстов употребления соответствующих  лексем, зафиксированных в текстах  суждений о концепте, его определений  в разных словарях и справочниках, анализом фразеологии, пословиц, поговорок, афоризмов, в которых концепт  репрезентирован.

Выделенные нами задачи когнитивной  лингвистики Е.С. Кубрякова сгруппировала  как «изучение языковых процессов, языковых единиц и категорий и  т. п. в их соотнесении с памятью, воображением, восприятием, мышлением» [Кубрякова, 2001: 32].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Основні визначення:

 

  Synonyms of TEST

1.ЕКЗАМЕН, ЗАДАЧА, ПРОБА, ПЕРЕВІРКА,ОПРОБУВАННЯ:  exam, trying, checking.

2. АНАЛІЗ, ДОСВІД, ВИПАДОК,ТУРБУВАННЯ: analyse, experience, cause, worrying.

3. Контрольна, тест :control work, test.

DRIVING TEST- екзамен на водійські права.

TO PUT SOMETHING TO THE TEST- накладати що-небудь перевірці.

TO TEST SOMEBODY FOR SOMETHING-перевіряти що-небудь на що-небудь.

Когнітивна лінгвістика-лінгвістичний напрям, що активно розвивається, у багатьох випадках визначальна особа сучасної світової лінгвістичної науки. Він більш новий, молодий, і в ньому є багато дискусійних митєй як у теоретичних питаннях, так само й у дослідницькій практиці, у методах дослідження. Це визначає потребу у роботах, що розкриває на базі досвіду практичного лінгвокультурного мовного опису теоретичні та методологічні основи когнітивної науки. Ця книга виконана саме в такому жанрі.

   Початок цьому  поклали нейрофізіологи, лікарі, психологи  (П.Брока, К.Верніке, І.М.Сеченов,  В.М.Бехтерев, І.П.Павлов). На її базі  виникла нейролінгвістика (Л.С.Виготський, А.Р.Лукерія).

    Когнітивна лінгвістика  складається в останні два  десятиріччя 20 століття, але її  предмет- особливості засвоєння  та обробки інформації, способи  ментальної репрезентації знань  за допомогою мови- був намічений  вже у перших теоретичних працях  з мовознавства у 19 столітті.

    Ще більш очевидний  предмет когнітивної лінгвістики  за висловлюванням І.А.Бодуена  де Куртене: «…. З мовного мислення  можно виявити ціле своєрідне  мовне знання всіх галузей  буття і небуття, всіх світових  прояв, як матеріальних, так само  й індивідуально-психологічного  та соціального (громадського)».

   Сучасна когнітивна лінгвістика належить до числа ряда наук, досліджуючи своїми специфічними методами один спільний предмет- когницію. Також, когнітивна лінгвістика- одне із напрямів междисциплінарної когнітивної науки. За визначенням Кубрякової когнітивна наука- междисциплінарна та представляє собою термін для цілого ряду наук- когнітивної психології,когнітивної лінгвістики, філософської теорії когніції, логічного мовного аналізу, теорії штучного інтелекту, нейрофізіології: «вже склались такі дисципліни, як когнітивна антропологія, когнітивна соціологія та навіть когнітивне літературознавство, тобто майже  в кожній гуманітарній науці виділили спеціальну галузь, пов’язану із застосуванням когнітивного підходу та когнітивного аналізу до відповідних об’єктів поданої науки».

Термин «языковая картина мира»  – не более чем метафора, ибо  в реальности специфические особенности  национального языка, в которых  зафиксирован уникальный общественно-исторический опыт определенной национальной общности людей, создают для носителей  этого языка не какую-то иную, неповторимую картину мира, отличную от объективно существующей, а лишь специфическую «окраску» этого мира, обусловленную национальной значимостью предметов, явлений, процессов, избирательным отношением к ним, которое порождается спецификой деятельности, образа жизни и национальной культуры данного народа.

Интерес к языковой картине мира обнаруживается еще в работах  В. Гумбольдта, который писал, что  «различные языки являются для нации  органами их оригинального мышления и восприятия» [Гумбольдт, 1984: 324]. Одним  из основоположников сегодняшнего учения о языковой картине мира является также немецкий ученый И. Гердер. В  России разработка этой проблемы началась с тезаурусным изучением лексики (работы Ю.Н. Караулова). К концу ХХ в. появилось много исследований, посвященных данной проблеме – работы С.А. Васильева, Г.В. Колшанского, Н.И. Сукаленко, Е.С. Яковлевой, М. Блэка, Д. Хаймса, коллективная монография «Человеческий фактор в  языке. Язык и картина мира» (1988) и  др. Сейчас эта проблема разрабатывается  также в фундаментальных трудах Н.Д. Арутюновой, Ю.Д. Апресяна, А. Вежбицкой, Ю.С. Степанова, В.Н. Телия, В.Г. Гака и  др.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арутюнова Н.Д. Метафора  і дискурс // Теорія метафори / Ред.Н.Д. Арутюнова. – М.: Прогресс, 1990. – С. 5-32. 
 
2. Аскольдов С.А. Концепт і слово. Російська словесність. Від теорії словесності до структури текста. Антологія. Под ред. проф. В.П. Нерознака. – М.: Academia, 1997. – 432. 
 
3. Бабушкин А.П. Типи концептів у лексико-фразеологічній мовній семантиці. – Вороніж, 1996. – 540с.

4. Баранцев К.Т. Англійські  прислів’я та приказки. - К.: Радянська  школа, 1973. – 176 с.

5. Великий тлумачний словник. Пер. с англ. – М. Вече, АСТ, 2000. – 1350с. 

6. Вежбицька С.Г. Мова. Культура. Пізнання - М. 1996. – 436с. 
 
7. Воркачьов С.Г. Порівняльна етносемантика телеономних концептів . Російсько-англійські паралелі. Монографія. – Волгоград: Перерва, 2003. – 285с. 
 
8. Воркачев С.Г. Любов як лінгвокультурний концепт. Монографія – М.: Гнозис, 2007. – 118с . 
 
9. Жуков В.П. Лінгвістичний енциклопедичний словник. – М., 1990 
 
10. Залевська А.А. Психолінгвістичний підхід до проблеми концепта // Методологічні проблеми когнітивної лінгвістики: Сб. науч. тр. Під ред. І. А. Стерніна. - Вороніж: ВГУ, 2001. – 314с.  
 
11. Карасік В.І. Мовне коло: особистість, концепти, дискурс.- Волгоград: Перерва, 2002. – 432с.  
 
12. Карасік В.І., Слишкін Г.Г. Лингвокультурний концепт як одиниця дослідження. Методологічні проблеми когнітивної лінгвістики: Сб. науч. тр. Під ред. И. А. Стернина. - Воронеж: ВГУ, 2001. – 231с. 
 
13. Красних В.В., Гудков Д.Б., Захаренко І.В., Багаєва Д.В. Когнітивна база та прецедентні феномени у системі інших одиниць і у коммунікації // Вісник Московського університету. - Серія 9. - Філологія, 1997. - №3 .  
 
14. Кубрякова Є.С., Дем’янков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузіна Л. Г. Короткий словник когнітивних термінів. - М., ІПО 'Лев Толстий',1996. – 245 с. 
 
15. Кузнецова Л.Е. Любов. // Антологія концептів / Під ред. В. І. Карасіка, І.А. Стерніна. - Т. 3. - Волгоград: Парадигма, 2006. – 296с. 
 
16. Ляпін С.Х. Концептологія: до становлення підхіда. Концепти. Вид. I. Архангельск, 1997. – 398с. 
 
17. Маслова В.А. Лингвокультурологія. - М.: Академія, 2001. – 85с. 
 
18. Можейко М. А. Любов. Новітній філософський словник. – Мінськ, 1999. – 694с. 
 
19. Нерознак В.П. Від концепта до слова: до проблеми філологічного концептуализма. Питання філології і методики викладання іноземних мов.  Омськ, 1998. – 216с. 
 
20. Піменова М.В. Вступ до когнітивної лінгвистики:  – Кемерово: ІПК «Графіка», 2004. – 453с. 
 
21. Попова З.Д., Стернін И.А. Очерки з когнітивної лінгвістики. – Вороніж Вид-во ВГУ, 2001. – 280с.  
 
22. Попова З.Д., Стернин І.А. Поняття «Концепт» у лінгвістичних дослідженнях. - Вороніж, 1999. – 430с. 
 
23. Савенкова Л.Б. Русская пареміологія: семантичний і лінгвокультурологічний концепти. – Ростов-н/Д.:Вид-во Рост Ун-та, 2002. 
 
24. Слишкін Г.Г. Від текста до символа: лингвокультурні концепти прецедентних текстів у зізнанні і дискурсі. - М.: Academia, 2000. – 218с. 
 
25. Слишкін Г.Г. Лінгвокультурний концепт як системна освіта // Вісник ВГУ. Лінгвістика та межкультурная комунікація, 2004. – 364с.  
 
26. Стернін І.А. Концепти і невербальність мислення. Філологія і культура. – Тамбов: ТГУ, 1999. – 489с. 
 
27. Стернін І.А. Концепт і мовна семантика. Філологія і культура. – Тамбов: ТГУ, 1999. – 640с. 
 
28. Стернін І.А. Методика дослідження структури концепта. Методологічні проблеми когнітивної лінгвістики: Наукове видання / Під ред. І.А. Стерніна. - Вороніж: ВГУ, 2001. – 389с.  
 
29. Степанов Ю.С. Константи. Словник російської культури. Досвід дослідження.- М.: Школа «Мови російської культури», 2001. – 343 с. 128. 
 
30. Табачковський В.Г.; Булатов М.О.; Хамітов Н.В. Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ «Либідь» 2003. – 430 с. 
 
31. Active Study Dictionary of English. - L.: Longman, 1983 
 
32. Apperson G.L. The Wordsworth Dictionary of Proverbs. – Wordsworth Edition Ltd.,1993 
 
33. The Concise Oxford Dictionary of Proverbs. - Oxford, New York: Oxford University Press. Third edition, 1998. 
 
34. Fergusson R. The Penguin Dictionary of Proverbs. Over 6000 proverbs. - London: Claremont Books, 1995.  
 
35. The American Heritage Dictionary of the English Language. - Houghton Mifflin Company, 1992. - Electronic version 

36. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. - In 2v. - V1. - Oxford UP, 1980 
 
37. The World Book Encyclopedia Dictionary / Ed. Clarence L. Barnhart. - Chicago etc., 1966

38. Мещерякова Ю. В. Концепт  «випробування» в англомовній  і україномовній культурах// Мовна  особистість: проблеми лінгвокультурології  і функціональної семантики: Сб. науч. тр. / ВГПУ. — Волгоград: Перерва, 1999.  

39. Мещерякова Ю. В. Про лінгвокультурний концепт «випробування» в англійській мові // Мовна особистість: проблеми міжкультурного спілкування: Тез. науч. конф., посвящ. 50-річчю фак. іноз. мов. Волгоград, 3—4 февр. 2000 г. / ВГПУ. — Волгоград: Перерва, 2000. 

40. Мещерякова Ю. В. Мова і  культура — сутність взаїмозв’язку  і взаємного впливу // Мовна особистість:  проблеми когніції і комунікації:  Зб. наук. тр. / Під ред. Красавського. — Волгоград: Коледж, 2001.

41. Мещерякова Ю. В. Естетичні  цінності у мовній картині  світу // Проблеми лінгвокультурології  і теорії дискурсу: Зб. наук.тр. / Під  ред. Карасика, Красавского. —  Волгоград: Перерва, 2003.

42.  Мова і  наука кінця 20 віку. -- М., 1995.

43. Лінгвістичні дослідження в кінці   XX в. -- М., 2000.

44. Кубрякова Є. С. Початкові етапи становлення когнитивізма: лінгвістика -психологія -когнітивна наука // Питання мовознавства. - 1994. - № 4.

45. Касевіч В. Б. Про когнітивну лінгвістику // Загальне мовознавство і теорія граматики. -СПб., 1998.

46. І. Кочерган М. П. Загальне мовознавство : підручник / М. П. Кочерган. // К. : Видавничий центр “Академія”, 2OO3. - 464 с.

47. Дем’янков В. З. Когнітивна лінгвістика як різновид інтерпретуючого підходу/ В. З. Дем’янков // Питання мовознавства. - 1994. - № 4. 4. Зеленько А. С. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичних вчень. Аспекти, методи, прийоми, процедури дослідження мови.

48.Антологія концептів / під. ред. І. Карасіка, І. А. Стерніна. - Т. 3. - Волгоград : Парадигма, 2006. - 381 с.

49. Антологія концептів / під. ред. В. І. Карасіка, І. А. Стерніна. - М. : Гнозіс, 2007. - 512 с.

50. Психологічна енциклопедія / [автор-упорядник О. М. Степанов]. - К. : “Академвидав”, 2006. - 424 с. 12.

51.Карпенко О. Ю. Проблематика когнітивної ономастики : монографія / О. Ю. Карпенко. // Одеса : “Астра Принт”, 2006. - 328 с.

 

52. Язык и наука конца 20 века. -- М., 1995.

53. Лингвистические исследования в конце XX в. -- М., 2000.

54. Кубрякова Е. С. Начальные этапы становления когнитивизма: линг-вистика -- психология -- когнитивная наука // Вопр. языкознания. -- 1994. -- № 4.

55. Касевич В. Б. О когнитивной лингвистике // Общее языкознание и теория грамматики. -- СПб., 1998.

 

1. Вступ

Хоча мовознавство має більш ніж двадцятивікову традицію, однак найінтенсивніший його розвиток припадає на XX ст. За це століття змінилося три нау-кові парадигми: порівняльно-історична (генетична), системно-структурна (таксономічна) й комунікативно-функціональна¹. Така швидка зміна наукових погля-дів на мову дала підставу російському мовознавцеві П. Б. Паршину кваліфікувати ситуацію в мовознавст-ві XX ст. як перманентні, тобто постійні, безперервні методологічні перевороти. Однак, незважаючи на змі-ни наукових парадигм, надбані у попередні періоди знання про мову не заперечуються, а лише набувають нової оцінки. Різні парадигми ніби накладаються од-на на одну і навіть співіснують, то ігноруючи одна одну, то зближуючись.

Отже, різні течії  і напрями сучасного мовознавства перебувають у доповнювальних відношеннях. науки про людину після «довгої  холодної зими обєк-тивізму» [Bruner 1990: 1]. Таким чином,,, лінгвістика ніби повернулася  назад, до тих парадигмрякі розгля-дали мову як явище суспільне, явище, тісно  повязане з історією народу, його культурою. Іншими словами, на сучасному етапі  відбувається гуманізація мовознавства. Когнітивна лінгвістика виникла  в 70-ті роки XX ст. (у 1975 р. в назві статті американських мовознавців Дж. Лакоффа  та X. Томпсона зявився термін когні-тивна  граматика). Деякі вчені часом  виникнення ког-нітивної лінгвістики  вважають організований у 1989 р. Р. Дірвеном у Луйсбурзькому університеті (Німеччи-на) симпозіум, на якому було засновано  журнал «Ког-нітивна лінгвістика».

2. Когнітивна лінгвістика

На зміну системно-структурній  парадигмі (струк-туралізму), де мова інтерпретувалася як своєрідна су-воро організована система, в якій кожне явище має  свою цінність залежно від місця  в цій системі, і де було проведено  чіткі межі між мовною синхронією і діахро-нією, мовою і мовленням, звуком і фонемою, морфом і морфемою, словом і лексемою, значенням і  смислом, висловленням і реченням тощо, прийшла когнітивна лінгвістика, котра  розглядає мову не як «систему в  самій собі і для самої себе», а у звязку з людиною, без якої виникнення й функціонування цієї системи  було б неможливим.

Когнітивна лінгвістика (від англ. cognition «знання, пізнання», «пі-знавальна здатність») -- мовознавчий  напрям, який функціонуван-ня мови розглядає  як різновид когнітивної, тобто пізнавальної, дія-льності, а когнітивні механізми  та структури людської свідомості до-сліджує  через мовні явища.

Когнітивна лінгвістика  є складовою частиною ког-нітології -- інтегральної науки про когнітивні проце-си у свідомості людини, що забезпечують оперативне мислення та пізнання світу. Когнітологія досліджує моделі свідомості, повязані з процесами пізнання, з  на-буттям, виробленням, зберіганням, використанням, пе-редаванням людиною знань, з репрезентацією знань і обробленням інформації, яка надходить до людини різними  каналами, з переробленням знань, з прийнят-тям рішень, розумінням людської мови, логічним ви-веденням, аргументацією  та з іншими видами пізнава-льної  діяльності. Досліджуючи розум і  розумові сис-теми, когнітивна наука  розумну поведінку розглядає  як певне обчислення. Існує навіть думка, що когнітивна парадигма може перерости в креативну, тобто  творчу парадигму, яка використовуватиме  когнітивні струк-тури для вироблення нових знань.

Когнітологія є  комплексною наукою. Як зауважив К. Стеннінг, «складіть разом логіку, лінгвістику, пси-хологію і компютерну науку -- і ви отримаєте когнітивну науку». Значення мови для когнітології є над-звичайно великим, бо саме через  мову можна обєкти-візувати розумову (ментальну, мисленнєву) діяльність, тобто  вербалізувати («ословити») її. З іншого боку, ви-вчення мови -- це опосередкований  шлях дослідження пізнання, бо когнітивні й мовні структури перебувають  у певних співвідношеннях. Саме тому когнітивна лінг-вістика стала провідною  науковою дисципліною в межах  когнітології. Вона досліджує, як повязані мовні фор-ми зі структурами людських знань, а також те, як вони представлені в голові людини. Зокрема, предметом  когнітивної лінгвістики є проблема ролі мови у проце-сах пізнання й  осмислення світу, в проведенні проце-сів  його концептуалізації й категоризації (підведення явища, обєкта, процесу  тощо під певну рубрику, кате-горію; утворення і виділення самих  категорій, тобто членування зовнішнього  і внутрішнього світу людини й  упорядковане подання різноманітних  явищ через зведення їх до меншого  числа розрядів і обєднань), проблема співвідношення концептуальних систем із мовними, наукової та звичайної (буденної) картин сві-ту з мовною.