Поняття «концепту» як основної одиниці дослідження в когнітивній лінгвістиці

                                    

                                                      ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………4

 

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ  «КОНЦЕПТУ» ЯК ОСНОВНОЇ ОДИНИЦІ ДОСЛІДЖЕННЯ  В КОГНІТИВНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ………………………8

1. Що таке Когнітивна лінгвістика, етапи становлення………………….8
2. Поняття «концепт». Розглядання різних підходів до вивчення концепта

ПОНЯТТЯ КОГНІТИВНОЇ ЛІНГВІСТИКИ  ТА КОНЦЕПТУ. ВИКОРИСТАННЯ КОНЦЕПТА ЯК КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО РОЗУМІННЯ

РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТ  «ВИПРОБУВАННЯ» В УКРАЇНОМОВНІЙ  ТА АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ………………………………………………………………………

2.1 Особливості  вербалізації концепту Випробування  в україномовній картині світу……………………………………………………………………..

2.2 Особливості  вербалізації концепту Випробування  в англомовній картині світу……………………………………………………………………..

 

 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………                       

 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ……………………………………

 

 

 

 

 

                                 

 

                                        ВСТУП

      Багато процесів глобалізації, які відбуваються у різних сферах життя впливають на наукові тенденції, стратегії, методичні орієнтири.У перекладознавстві це зазнає помітніших змін щодо концептуальних тлумачень та дослідницьких перспектив. Це також призвело до активізації когнітивної лінгвістики як провідної наукової галузі перекладознавчої науки, яка найглибше орієнтована на пізнання різних життєвих сфер і категорій. Дослідження та аналіз концепту (формулювання загального поняття,думки), те що дає глибше вивчити когнітивну лінгвістику та в результаті цього розширити спрямованість вивчення різноманітних лінгвокультур. Перш за все когнітивна лінгвістика- це наука, яка досліджує когнітивні процеси у свідомості людини, завдяки яким сприймає, пізнає та зв’ясовує навколишній світ. Когнітивна лінгвістика міцно зайняла місце у парадигмі концепцій сучасного світового мовознавства. Когнітивні досліджувані отримали  покликання у Росії, як підкреслює Кубрякова, тому, що вони звертаються «до тем, завжди хвилюючих вітчизняне мовознавство: мові та мисленню, головним мовним функціям, ролі людини у мові і ролі мови для людини.» Кожна лінгвокультура своєрідна в сприйнятті того чи іншого концепту. Недостатність розкриття цієї проблеми є причиною для поданого дослідження.

       Мета дослідження полягає в етнолінгвістичному аналізі концепта «Випробування» в українській та англійській лінгвокультурах, в вирішенні проблеми використання відповідного еквіваленту при перекладі поданого поняття.

          Мета роботи передбачає вирішення  таких завдань:

1.Прослідкувати історичне  становлення та визначити теоретичні засади понять «когнітивна лінгвістика», «концепт», «мовна картина світу».

2.Виявити  національно-обумовлені  особливості концепту Випробування  в українській та англійській  лінгвокультурах, сформувати образ  концепту ВИПРОБУВАННЯ.

3. Зіставити отримані  результати дослідження та обґрунтувати  етнографічні особливості концепту  «Випробування» в поданих лінгвокультурах.

4.Актуальність роботи  зумовлена недостатністю висвітлення  поданої теми концептів в українській  та англійській лінгвокультурах,  в особливості «Випробування».

5. Наукова новизна полягає  в тому, що вперше проводиться  лінгвокультурологічний та перекладацький  аналізи концепту «Випробування»  в англійській та українській  мовних культурах.

                 6.Дослідити етимологію ВИПРОБУВАННЯ  двох лінгвокультур, тлумачення  концепту, побудування синонімічних  рядків концепту ВИПРОБУВАННЯ  українською та англійською мовами, сформувати інформаційний зміст  і інтерпретаційне поле концепту  двох мов, що досліджують.

                    7. Розглянути перекладацькі особливості  концепту «Випробування», беручи  до уваги полісемантичність вищезгаданого  поняття.

                    8.Зробити висновки , які стосуються перекладу концепту «Випробування» в українській та англійській лінгвокультурах, зважаючи на етнографічні особливості сприймання концепту, що його досліджують.

                      Об’єкт дослідження це вербалізація концепту ВИПРОБУВАННЯ в українській та англійській лінгвокультурах.

                 Предмет дослідження це перекладацькі особливості концепта ВИПРОБУВАННЯ в українській та англійській мовах.

                   Актуальність роботи зумовлена недостатню висвітлення поданої теми концептів в українській та англійській лінгвокультурах, в особливості, концепту ВИПРОБУВАННЯ.

                   Останнім часом, перекладацька  діяльність набирає обертів, що  в свою чергу зумовлює актуальність  поданої дослідницької теми.

 

Матеріалами дослідження є дані тлумачних, фразеологічних, синонімічних, ідіоматичних та словників із прислів’ями української та англійської мов.             

              Сучасний світ характеризується активним впровадженням англійської культури та мови в українське суспільство. Людство повинно бути обізнаним в концептосфері іноземної мови. Останнім часом, перекладацька діяльність набирає обертів, і в свою чергу зумовлює актуальність до поданої дослідницької теми.

Теоретичне значення дослідження- вагомий внесок до теорії перекладознавства та також до когнітивної лінгвістики. Результати можуть використовуватись у психологічному аналізі представників двох лінгвокультур, що поповнить теоретичну базу когнітивної лінгвістики. Подане дослідження гарантує розвиток теорії перекладознавства в сфері когнітивного аналізу.

Практична цінність полягає в можливості застосування результатів дослідження в підготовці до курсу лінгвокультурологічних лекцій, до перекладознавства, мовознавства та проведення практичних занять звищезгаданих дисциплін. Подана робота допоможе в підготовці професійним перекладачам: уникнення помилок при перекладі, пов’язаних із вірним обраним еквівалентом, обґрунтовуючи свій вибір етнографічними особливостями носіїв перекладацької мови.

Методологічна база дослідження- метод концептуального аналізу, зіставний метод та метод компонентного аналізу, які дали змогу зробити вагомі висновки з яскравих прикладів для перекладацької та лінгвокультурної сфер.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теоретична частина.

1. Концепт- як основна одиниця дослідження в когнітивній лінгвістиці.
1. Що таке когнітивна лінгвістика. Етапи становлення.
2. Поняття «концепт». Розглянуті різні підходи до вивчення концепта.

 

Практична частина.

2. Концепт «Випробування» в україномовній та англомовній картині світу.
1. Особливості вербалізації концепту «Випробування» в україномовній картині світу.
2. Особливості вербалізації концепту «Випробування» в англомовній картині світу.

 

1. Що таке когнітивна лінгвістика. Етапи становлення.

      Когнітивна лінгвістика складається  в останні 20 століття, але її  предмет- особливості засвоєння  та обробки інформації, способи  ментальної репрезентації знань  за допомогою мови - був намічений  вже у перших працях з мовознавства  у 19 столітті.

1.Когнітивна лінгвістика базується на положенні про те, що поведінка і діяльність людини визначаються у значному ступені його знаннями, а мовна поведінка – мовними знаннями. І це положення з різних боків вивчається усіма переліченими витоками наук.

 

2. Можно виділити наступні етапи формування когнітивної лінгвістики: у США, де зародився цей напрям, його частіше називають «когнітивною граматикою», що пояснюється поширеним розумінням терміна «граматика» в англомовній лінгвістиці. У Россії нерідко використовується термін «когнітивної семантики», що вказує на один з джерел данного досліджуваного напряму.

 

 

3. (1) Термін «когнітивна граматика» вперше з‘явился в 1975 р. у статі Дж.Лакоффа і Г.Томпсона «Уявляємо когнітивну граматику». В 1987 г. були опубликовано перший том «Основ когнітивної граматики» Р. Лангакера (второй – в 1991 г.), а также этапные для данного направления книги «Женщины, огонь и опасные предметы» Дж. Лакоффа и «Тело в мышлении» (англ. «The Body in the Mind») М. Джонсона.

 

4.Етапними у розвитку когнітивної граматики були статі Л. Талмі 1980-х, Ч. Філмора и У. Чейфа. И хоча когнітивна лінгвістика зародилась і більш активно розвивалась в США, у Європі також склався власний напрям досліджень.Це перш за все німецька і австрійська школи когнітивної лінгвістики, представники яких більш активно займаються проблемою обробки інформації у час породження та сприйняття речі. Однією з головних в них стала проблема розуміння та вилучення інформації з текста, а також проблеми ментального лексикона (знання про слова), когнітивна семантика, в рамках которой параллельно развивались прототипічна семантика і фреймова семантика. Фрейми визначені як мовні категорії представниками структурної лінгвістики і поки що когнітивістами не було усвідомлено констатовано визначуваного нами їх статусу і співвідношення з концептом у моделі світу. Фрейм - це синтагматична (а не просто синтаксична, як у тексті звукової мови) одиниця-категорія, що репрезентує стереотипні типізовані ситуації у свідомості людини у комплексі звукової мови та позавербальних засобів й призначена для ідентифікації нової ситуації, яка базується на такому ж ситуативному принципі. Поняття фрейму запроваджено М. Мінським у 1974 році. Фрейм не є закритою структурою. Він може доповнюватися шляхом поглиблення інформації про ситуацію образного уявлення про неї. Ідея фреймів реалізувалася у процесі застосування в дослідженні механізмів розуміння природної мови. Р. Шенк застосовує фреймовий аналіз для витлумачення розуміння смислу зв’язного тексту. Він розрізняє фрейми- сценарії та фрейми-плани. Сценарії відтворюють стандартні, типові ситуації у розвитку. До сценаріїв входить назва його, імена учасників ситуації, причин виникнення, набір дій. Плани дають змогу визначити причинково-наслідкові зв’язки між сценаріями. Виявлення зв’язку сценаріїв дає змогу визначити мету ситуації.

5.До початку 1990-х зарубіжна когнітивна лінгвістика уявляла собі совокупність індивідуальних дослідницьких програм, слабо пов’язаних чи зовсім незв’язаних між собою. Це дослідницькі програми Дж. Лакоффа, Р. Лэнакера (Лангакера), Т. ван Дейка (Нідерланди), Дж. Хэймана (Канада) та ін.

6.(2) У середині 1990-х у Європі вже випустили перші підручники з когнітивної лінгвістики: Ф. Унгерер и Х.–Й. Шмідт «Вступ до когнітивної лінгвістики» (1996) і Б. Хайне «Когнітивні основи граматики» (1997).

7.У 1985 р. когнітивна граматика була представлена вітчизняному читачу в огляді В.І. Герасимова [Герасимов, 1985]. Він визначив важливу роль у становленні науки таких напрямів і програм дослідження, як психосемантика У. Чейфа, процедурна семантика Т. Винограда, когнітивна теорія вживання мови Т. ван Дейка та ін.

4. Ці дослідження дали толчок розвитку вітчизняної когнітивної лінгвістики. Для її формування важливу роль зіграли наступні роботи з моделювання розуміння природної мови: переклади книг Т. Винограда

«Програма, розуміюча природну мову » (1976, оригінал 1972) і Р. Шенка з колегами «Обробка концептуальної інформації» [1980, оригінал 1975), а також XXIII том «Новий у зарубіжній лінгвістиці», призначений когнітивним мовним аспектам. В 1995 р. Був видан збірник перекладів «Мова та інтелект».

5. В России передумови формування когнітивної лінгвістики існували ще у 20-ті р. минулого сторіччя: перш за все це проблеми співвідношення мови та мислення, традиции в вивченні психології речі. Значний вклад в розвиток вітчизняної когнітивної лінгвістики внесли також роботи представників ономасіологічного напряму (В.Г. Гак, Є.С. Кубрякова, А.А. Уфімцева, Г.В. Колшанський), а також роботи з мовних картин світу і проблемам категоризації світу (Б.А. Серебреніков, Ю.С. Степанов, Є.С. Кубрякова, В.І. Постовалова, В.Н. Телія, Н.Д. Арутюнова, А.А. Уфімцева, Є.С. Яковлева и др.).
6. Зявились прекрасні огляди:

1) Ченки А. Сучасні когнітивні підходи до семантики схожості та розрізнення у теоріях і цілях // ВЯ. 1996. № 2;

2) Рахилина О.В. Когнітивна семантика: Історія. Персоналії. Ідеї. Результати // Семіотика і інформатика. М., 1998;

3) Рахилина О.В. Про тенденції у розвитку когнітивної лінгвістики // Вісті АНРАН. Сер. Літератури і мови. 2000. Т. 59. № 3.

7. И, нарешті, вийшла хрестоматія у значній мірі полегшуюча знайомство з когнітивною лінгвістикою: Піщальникова В.А, Лукашевич Є.В. Когнітивізм як нова методологія семантичних досліджувань // Когнітивні дослідження у мовознавстві і зарубіжній психології (Барнаул, 2001).
8. Вагомий внесок у розвиток вітчизняної когнітивістики внесли роботи таких вчених, як Н.Д. Арутюнова, Є.С. Кубрякова, Ю.С. Степанов, І.А. Стернін, В.Н. Телія та ін., котрі постійно підкреслювали значення «чинника людини» в мові, а також тісний зв'язок лінгвістики з філософії і психології. Але все ще на всьому пострадянському простору значення терміна «когнітивний» коливається від приписування усієї сучасної наукової парадигми назви «когнітивної» до оголошення цього терміна «розмитим і майже порожнім» [Фрумкіна, 1996: 55].
9. (3) Особливу роль для розвитку когнітивної лінгвістики зіграла робота Ю.С. Степанова «Константи: словник російської культури», яку видали у 1997 р. Це перший досвід систематизації російської культури, які закладені концептах, константах культури. Тут описані такі константи, як «Правда», «Закон», «Любов», «Слово», «Душа», «Гріх», «Наука», «Інтелігенция», «Вогонь», «Вода», «Хліб», «Писемність», «Число», «Час», «Рідна земля», «Дім», «Мова» и др.
10. Узагальнювальною працею у вітчизняній когнітивній лінгвістиці вийшов в 1996 р. під редакцією Е.С. Кубряковой "Короткий словник когнітивних термінів", в якому зібрані і систематизовані ключові поняття загальної когнитології і когнітивної лінгвістики.
11. С 1998 г. проводять міжнародні конференції з когнітивної лінгвістики у  Тамбові; в 2000 г. пройшла міжнародна конференція «Когнітивне моделювання» в МГУ; у рамках різних міжнародних конференцій і симпозіумів виділяють секції з когнітивної лінгвістики, яка стала насправді «основною крапкою роста сучасної лінгвістики» [Кибрик, 1995: 100].
12. Тим не меньш А.Н. Баранов і Д.О. Добровольський вважають, що к кінцю ХХ віку ні в російській, ні в зарубіжній лінгвістиці не виявилося робіт, «котрі б складалися в експліцитному виді з комплексу методологичних основ когнітивного підходу до мови» [Баранов, Добровольський. Хрестоматія, 2001: 95].