Звіт по практиці в Івано-Франківське обласне

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Сентября 2013 в 02:54, отчет по практике

Краткое описание

Виробнича практика є логічним продовженням навчальних курсів, що розглядають питання організації діяльності, технології та управління організацією (підприємством) та складовою частиною процесу підготовки майбутніх фахівців з економіки. Виробнича практика, проходить в організаціях та установах різних форм власності на робочих місцях спеціалістів за економічним профілем діяльності .Мета практики полягає у набутті практичного досвіду економічної діяльності та закріпленні й поглибленні набутих під час теоретичного навчання знань з теоретико-методичних аспектів функціонування установ та організацій; здобуття навичок самостійної практичної роботи у сфері їх економічної діяльності; ознайомлення з конкретним виробництвом, роботою маркетолога, економіста, менеджера, керівників підрозділів

Прикрепленные файлы: 1 файл

Звіт мій.doc

— 1.36 Мб (Скачать документ)

  • - візувати документи про створення, ліквідацію і реорганізацію структурних підрозділів підприємства; про встановлення окладів; про виплату премій, надбавок до заробітної платні.
  • Відповідальність за належне і своєчасне виконання відділом функцій, передбачених дійсним положенням, несе начальник відділу.
  • На начальника відділу організації й оплати праці покладається персональна відповідальність за:
  • - організацію діяльності відділу по виконанню задач і функцій, покладених на відділ.
  • - організацію у відділі оперативної і якісної підготовки і оформлення документів, ведення діловодства відповідно до діючих правил та інструкцій.
  • - дотримання співробітниками відділу трудової і виробничої дисципліни.
  • - забезпечення збереженості майна, що знаходиться у відділі, і дотримання правил пожежної безпеки.
  • - підбір, розміщення і діяльність співробітників відділу.
  • - відповідність чинному законодавству проектів наказів, інструкцій, положень, постанов і інших документів, що візуються.
  • Відповідальність співробітників відділу встановлюється посадовими інструкціями.
  • Оплата праці – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги і спрямований на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності праці.  
  • На ІФОДОП  використовують дві  форми оплати праці: погодинну та відрядну.

    Погодинна форма оплати праці передбачає оплату праці залежно від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації. Вона застосовується тоді, коли недоцільно нормувати роботи або вони взагалі не піддаються нормуванню.

    Погодинна форма охоплює такі системи  оплати праці:

    1. пряма погодинна. При застосуванні цієї системи оплати праці заробіток робітникові нараховується на базі присвоєної йому тарифної ставки або окладу за фактично відпрацьований час.. Заробіток при цій системі (Зп.пог)обчислюється:

    ,грн.,

    де Фміс – фактично відпрацьований за місяць час, год/міс.;

    Сг – годинна ставка за розрядом робітника, грн.

    2. погодинно – преміальна .Заробіток робітника тут складається з тарифного заробітку (обчислюється так, як у попередній системі) та премій, обчислюється (Зп.прем) обчислюється:

    ,грн.,

    де Зтар – сума заробітку, нарахованого за прямою погодинною системою оплати праці, грн.

    Д – сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.

    Сума доплат визначається із залежності:

     грн.

    3. погодинно – преміальна система з нормованими завданнями. За цією системою заробітна плата робітників – погодинників залежить від відпрацьованого часу, а й від виконання установлених їм нормованих завдань.

    4. Для оплати праці спеціалістів  і службовців застосовується погодинна форма зарплати. Преміювання даної категорії працівників здійснюється за конкретні досягнення у виробничій діяльності. У зв'язку з цим найпоширенішою системою оплати їх праці є погодинно – преміальна, за якої заробітна плата складається з посадового окладу, доплат, надбавок і суми премій.   

    Відрядна форма  передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

    Основними умовами застосування відрядної  форми оплати праці є наявність  кількісних показників роботи, що безпосередньо залежать від конкретного працівника і піддаються точному обліку, а також необхідність стимулювання зростання обсягу випуску продукції.

    Відрядна форма включає такі системи:

    1. пряма відрядна. Заробіток(Зп.відр) при цьому обчислюється за формулою:

    ,грн.

    де  Pі – відрядний розцінок за виготовлення одного виробу і – го виду, грн./шт.;

      Nфі – фактична кількість  виробів і – го виду, виготовлених робітником за певний час (найчастіше місяць), шт.;

    n – кількість видів виробів.

     

    ,грн  

    де – Тшті – час на виготовлення одного виробу і – го виду, год.

    2. відрядно – преміальна. Сума заробітку (Зв.прем) при цій системі визначається в залежності

    ,грн,

    де Зтар.в. – тарифний заробіток робітника при прямій відрядній системі оплати праці, грн.;

    Дв – сума преміальних доплат, яка обчислюється за формулою:

     грн.

    де П1 – процент доплат за виконання  плану;

    П2 – процент доплат за кожен  процент перевиконання плану;

    Ппп – процент перевиконання  плану, який можна знайти

     

    де  Nф,Nпл. – відповідно фактичний  і запланований обсяг випуску  продукції за місяць , шт./міс.

    3.відрядно – прогресивна. Заробітна плата (Зв.прогр) обчислюється за формулою

    ,грн,

    де Nвб – вихідна база для нарахування  доплат (встановлюється на рівні 100 – 115% Nпл) , шт./міс.;

    Рзв – звичайний розцінок за один виріб, грн./шт..;

    Рпідв – підвищений розцінок за один виріб, грн./шт..

     

    Процент росту розцінку визначається зі шкали залежно від процента перевиконання вихідної бази. Така шкала розробляється і затверджується підприємствами самостійно і фіксується в Положенні про застосування відрядно – прогресивної оплати праці, яке розробляється на підприємстві за погодженням із трудовим колективом і затверджується керівником.

    4. непряма відрядна. Використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників. Заробіток підсобника (Знв.підс) можна обчислити із залежності.

    грн,

    де Nфі – фактично виготовлена кількість  продукції і – тим основним робітником за зміну, шт./зміну;

    Рнві – непрямий відрядний розцінок при обслуговуванні і – го робітника, грн./шт..;

    n – кількість основних робітників, що обслуговуються одним підсобником, чол.

    ,грн.

    де Сзм – змінна тарифна ставка підсобника, грн./зміну;

    Пл.і – плановий випуск продукції і – тим основним робітником, шт./зміну.

    Заробіток допоміжного робітника(Знв.доп.) визначається за формулою :

    грн,

    де Тф – фактично відпрацьований допоміжним робітником час, год/міс.;

    Сг – годинна тарифна ставка допоміжного робітника, грн./год.;

    Квн – середній коефіцієнт виконання  норм на дільниці, яку обслуговує допоміжний робітник.

    5.колективна система оплати праці (бригадна).Використовується в тому випадку, коли характер обладнання чи специфіка технології потребують зусиль групи працівників різної кваліфікації.

    6. акордна система. Передбачає встановлення розцінку працівникові або групі працівників не за окремі вироби чи операції, а за весь обсяг робіт із визначенням кінцевого строку його використання. Ця система заохочує  до скорочення строків виконання робіт і тому використовується при ремонтних роботах, ліквідації наслідків аварії тощо.

    Для кращого висвітлення даного питання наведемо конкретні приклади нарахування заробітної плати

    Тарифна сітка є сукупністю кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

     

    Розмір тарифної ставки першого розряду визначається на рівні встановленого державою мінімального розміру заробітної плати, нижче якого не може проводитися оплата за фактично виконану працівником норму праці.

     

    Тарифні ставки інших  розрядів (Сі) визначаються множенням тарифної ставки першого розряду (Сı) на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду (Кі).

     

    Середній тарифний коефіцієнт (Ксер) визначається як середньозважена величина добутку чисельності погодинників певного розряду і відповідного тарифного коефіцієнта або добутку трудомісткості робіт по певному розряду і відповідного тарифного коефіцієнта для відрядників.

     

    Розрахуємо місячну заробітну  плату робітників по розрядах. Планова  кількість робочих днів – 22,тривалість зміни 8 год. Чисельність працівників  задамо у вигляді таблиці 3.1.

     

     

     

     

     

     

    Таблиця 1.8 Тарифна сітк

    Умови праці

    Форма оплати праці

    годинний тарифні  ставки по розрядах, грн.

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    10

    11

    12

    тарифний коефіцієнт

    1,00

    1,09

    1,2

    1,33

    1,5

    1,72

    1,81

    1,92

    2,03

    2,2

    2,42

    2,51

    нормальні

    погодинна

    1,00

    1,09

    1,2

    1,33

    1,5

    1,72

    1,81

    1,92

    2,03

    2,2

    2,42

    2,51

    відрядна

    1,2

    1,31

    1,44

    1,6

    1,8

    2,06

    2,17

    2,3

    2,44

    2,64

    2,9

    3,01

    важкі,шкідливі

    погодинна

    1,25

    1,36

    1,5

    1,66

    1,88

    2,15

    2,26

    2,4

    2,54

    2,75

    3,03

    3,14

    відрядна

    1,4

    1,53

    1,68

    1,86

    2,1

    2,41

    2,53

    2,69

    2,84

    3,08

    3,39

    3,51

    особливо важкі і  шкідливі

    погодинна

    1,5

    1,64

    1,8

    1,99

    2,25

    2,58

    2,72

    2,88

    3,05

    3,3

    3,63

    3,77

    відрядна

    1,8

    1,96

    2,16

    2,39

    2,7

    3,1

    3,26

    3,46

    3,65

    3,96

    4,36

    4,52




     

     

     

     

    Таблиця 1.9 Чисельність працівників 

    Посада

    Чис.(чол)

    1

    Директор

    1

    2

    Головний інженер

    1

    3

    Заступник директора

    3

    4

    Начальник відділу

    3

    5

    Інженер вищої  категорії

    8

    6

    Інженер 1-ї категорії

    4

    7

    Інженер 2-ї категорії

    3

    8

    Інженер б/к

    2

    9

    Технік - технолог

    1

    10

    Технік по наладці

    4

    11

    Робочі по виготовленню основної продукції

     
     

    3-го розряду

    18

     

    4-го розряду

    10

     

    5-го розряду

    10

     

    6-го розряду

    7

    12

    Робочі по ремонту обладнання в т.ч.

     
     

    5-го розряду

    4

     

    6-го розряду

    6


     

    Щоб визначити заробітну плату  основних та допоміжних робітників використаємо наступну формулу:

    ,грн.,

    Заробітна плата ІТП визначимо  як добуток мінімальної заробітної плати(1218 грн) та годинної ставки працівника.

    Основні робітники:

    • робочі  3 – того розряду: (22*8*1,2)*18=3801,6 (грн)
    • робочі 4 –того розряду:   (22*8*1,333)10=2340,8 (грн)
    • робочі 5 – того розряду:   (22*8*1,5)*10=2640 (грн)
    • робочі 6 – того розряду:   (22*8*1,72)*7=2119,04 (грн)

    Допоміжні робітники:

    •   робочі 5 – того розряду: (22*8*1,5)*4=1056 (грн)
    •   робочі 6 -  того розряду:(22*8*1,72)*6=1816,32 (грн)

    Інженерно – технічний персонал:

    Информация о работе Звіт по практиці в Івано-Франківське обласне