Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Мая 2013 в 15:05, курсовая работа
Метою дослідження є визначення найоптимальніших способів застосування економіко-математичного методу прогнозування безробіття.
Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити наступні поставленні завдання:
з’ясувати сутність та причини виникнення безробіття;
проаналізувати види безробіття та правове забезпечення права на працю;
дослідити систему заходів, щодо регулювання безробіття в Україні;
ВСТУП
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СУТНОСТІ БЕЗРОБІТТЯ
1.1.Економічна сутність безробіття та причини його виникнення…………………….
1.2.Види безробіття та правове забезпечення права на працю………………………..
1.3. Система заходів щодо регулювання безробіття в Україні……………………
РОЗДІЛ ІІ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ ОЦІНКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ
2.1. Аналіз існуючих підходів щодо оцінки рівня безробіття
2.2. Концептуальні положення моделювання та прогнозування безробіття
2.3. Прогнозна модель рівня безробіття
РОЗДІЛ ІІІ ПРОГНОЗУВАННЯ РІВНЯ БЕЗРОБІТТЯ
3.1. Оцінка та прогноз рівня безробіття в Україні
3.2. Шляхи подолання високого рівня безробіття в Україні
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
2.3. Прогнозна модель рівня безробіття
На кожний економічний показник впливає безліч факторів і безробіття не є виключенням. При побудові регресійного рівняння виникає питання, які саме з них слід уводити в модель. Причому при використанні моделі для прогнозу бажано використовувати якомога більше факторів. З іншого боку, збирання та обробка великої кількості інформації потребують значних витрат, тобто кількість факторів доцільно зменшити. Для вибору компромісної рішення не існує єдиної моделі, тому у нашому випадку ми будемо використовувати багатофакторну регресійну модель.
Найважливішими
умовами побудови багатофакторн
Узагальнена багатофакторна лінійна регресійна модель може бути записана у такому вигляді
y = a0 + a1x1 + a2x2 + … + anxn + E,
де у – досліджувана зміна або регресанд;
х1, х2, …, хn – незалежні змінні (фактори) або регресори;
aо, a1, a2, … , an – параметри моделі (константи), які потрібно оцінити;
E – випадково складова регресійного рівняння.
Оцінка параметрів рівняння множинної регресії здійснюється методом найменших квадратів. Параметри а1, а2 , . . . , аn називаються коефіцієнтами регресії та показують, на скільки одиниць змінюється у при збільшенні х на одиницю, при умові, що інші фактори є сталими.
Для однозначного визначення параметрів моделі (8.1) необхідно, щоб виконувалась нерівність
де n – число спостережень;
m – число регресорів в моделі.
Тісноту взаємозв'язку між результативною ознакою та сукупністю всіх факторних ознак визначають на основі коефіцієнта множинної кореляції R. Величина D = R2 називається коефіцієнтом детермінації, що показує, на скільки процентів варіація Y обумовлюється варіацією всіх факторних ознак, включених у модель.
Отримані багатофакторні моделі значущі, забезпечують достатню достовірність і надійність та містять великі інформаційні можливості.
Адекватність розрахованих економетричних моделей (статичної і динамічної) визначалася за такими критеріями математичної статистики:
1) коефіцієнтом множинної детермінації, яким оцінюють дисперсію результуючого показника;
Зрозуміло, що для адекватності даної моделі коефіціент детермінації має прямувати до одиниці, тобто
2) критерієм Дарбіна—Уотсона, який визначає наявність автокореляційних залежностей, що існують між самими аналізованими чинниками;
3) критерієм Ст'юдента, що оцінює значущість (відмінність від нуля) коефіцієнтів регресії ( його значення наводяться в дужках під відповідними параметрами).
РОЗДІЛ ІІІ ПРОГНОЗУВАННЯ РІВНЯ БЕЗРОБІТТЯ
3.1. Оцінка та прогноз рівня безробіття в Україні
3.2. Шляхи подолання високого рівня безробіття в Україні
Виходячи з вищевикладеного,
Для України позитивним
буде розглянути досвід інших країн у
сфері роботи із безробітними і взяти
з них позитивні аспекти для себе. Існує
два принципово різних підходи до скорочення
безробіття або упередження його розвитку
— американський («жорсткий») і шведський
(«протекціоністський»).
Американський підхід відображає сутність
ліберального ринку праці. Він будується
на субсидарному ставленні до людини,
тобто спрямований зберігати намагання
людини на самовідповідальність і самореалізацію
з мінімальною відповідальністю суспільства
за особу. Тому допомога по безробіттю
при «жорсткому» підході сплачується
не більше півроку, що спонукає особу шукати
роботу. Ті, хто не знаходять роботи за
цей період, переходять до групи бідних
громадян, які проживають на державну
допомогу.
Шведський
підхід до державного регулювання зайнятості
віддає перевагу активним заходам. Безробітних
перенавчають новим професіям, створюють
нові робочі місця, підтримують самозайнятість,
мале підприємництво, здійснюють інші
заходи щодо розширення сфери докладання
праці. Такий підхід називається «протекціоністським»
і є основою соціал-демократичного ринку
праці [10, с. 225]. Саме він найбільш прийнятний
для України.
Отже, можна виділити такі шляхи подолання
високого рівня безробіття в Україні:
4) привести у відповідність з вимогами світового співтовариства чинне законодавство про соціальне страхування на випадок безробіття. Насамперед щодо впровадження нових форм роботи, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності робочої сили, розвиток підприємницької ініціативи безробітних;
5) потрібно визначити
для кожної галузі економіки
перспективи розвитку і
6) прияти створенню та діяльності бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів та інтернет-центрів з метою надання допомоги підприємцям-початківцям.
Державне регулювання
ринку робочої сили здійснюється
за такими основними принципами:
Окрім
того держава застосовує такі
методи забезпечення
Рис. Методи державного забезпечення зайнятості
Що стосується
соціального захисту
ВИСНОВОК
Безробіттям називається соціально-економічна ситуація у суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлено переважанням пропозиції над попитом. Хоча й існує думка, що безробіття є стимулятором трудової дисциплінованості і активності населення, яке працює однак соціально-економічні втрати від безробіття настільки значні, що в усьому світі докладається багато зусиль для його мінімізації, і все ж жодній країні не вдається ліквідувати його повністю.
Такими причинами виступають техніко-технологічні, організаційно-виробничі, соціально-економічні та інші фактори розвитку економіки. Аналіз факторів безробіття дозволив удосконалити та поглибити класифікацію видів безробіття та його форм. В основу класифікації видів безробіття покладено соціально-економічні причини, які його викликають. В зв’язку з цим слід розрізняти такі види безробіття: економічне, інституційне, фрикційне та структурне. Кожен із перелічених видів безробіття може приймати різні форми, які можна класифікувати за рівнем безробіття, тривалістю, відкритістю, віком, статтю.
Правове забезпечення прав громадян на праці зазначенні в Законі України «Про зайнятість населення», Законі «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та у Конституції України у якій чітко зазначено право на працю та трудову діяльність. В сучасних умовах питання безробіття набуває однієї з найгостріших проблем суспільства. В період кризової ситуації, яка призупинила економічну діяльність країни та призвела її до стану розбалансованості, безробіття тягне за собою такі наслідки, як: знецінення національної грошової одиниці, падіння виробництва, збільшення собівартості продукції, скорочення робочих місць тощо. Саме тому заробітна плата залишається основним доходом, що допомагає забезпечити мінімальний рівень життя. Питання безробіття є надзвичайно актуальним сьогодні, оскільки при неповному використанні наявних ресурсів робочої сили економічна система працює, не досягаючи межі своїх виробничих можливостей. Тому держава застосовує певні заходи, щодо регулювання рівня безробіття на допустимому рівні.
Проблематикою безробіття займаються як зарубіжні вчені: А.Пігу, А.Фрідман, Д.Філіпс, О.Хеффе, Г.Теренс; так і вітчизняні науковці: О.Баранова, Л.Польовий, Л.Білик, К.Ходзінський.
Але найбільш відомими є дослідження економіста О.У. Філіпса, який у 1958р. показав зв'язок між рівнем безробіття і темпами росту середньої заробітної плати та відомого дослідника Артура Оукена, який у 1960р. математично виразив зв’язок між рівнем безробіття та відставанням в обсязі виробленого ВВП.
Информация о работе Застосування економіко-математичних методів прогнозування безробіття