Забезпечення ефективного функціонування інфраструктури ринку в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Декабря 2013 в 17:09, курсовая работа

Краткое описание

Метою роботи є з’ясування суті інфраструктури ринку, її види, елементи та шляхи стимулювання її в Україні. Досягнення цієї мети передбачає вирішення наступних завдань:
розкрити суть ринкової інфраструктури;
визначити функції та види ринкової інфраструктури;
охарактеризувати основні елементи інфраструктури ринку;
дослідити проблеми функціонування установ ринкової інфраструктури в Україні;
дослідити стан біржової торгівлі в Україні на сучасному етапі;

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. Ринкова інфраструктура як необхідна умова нормального функціонування ринку…………………………………………………………..…..5
Сутність, види і функції ринкової інфраструктури………………………...…5
Основні елементи інфраструктури ринку…………………………................10
РОЗДІЛ 2. Дослідження сучасного стану споживчого та біржового ринку в Україні……………………………………………………………………………....18
2.1. Основні проблеми функціонування установ ринкової інфраструктури в Україні……………………………………………………………………………....18
2.2. Розвиток біржової торгівлі в Україні на сучасному етапі…………….........24
РОЗДІЛ 3. Забезпечення ефективного функціонування інфраструктури ринку в Україні……………………………………………………………………………...32
Висновки……………………………………………………………………..……..36
Список використаних джерел………………………

Прикрепленные файлы: 1 файл

політична економія.doc

— 260.00 Кб (Скачать документ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ РИНКУ В УКРАЇНІ

 

Формування ринку, адекватного до вимог соціально-зорієнтованої ринкової економіки, вимагає подальшого вдосконалення його інфраструктури.

Україні в сучасних умовах, як і іншим постсоціалістичним країнам, що переходять до ринкової економіки, необхідне ринкове регулювання, в тому числі щодо ціноутворення. Конкуренція, а також вільне ціноутворення – необхідні інститути ринку, не можуть функціонувати через відсутність бірж, інформаційно-комерційних,  оптових та постачальницьких організацій, пунктів прокату, культури введення ринкової економіки. Відсутність введення культури ринкової економіки пов’язане з нестачею досвіду роботи і кадрів.

Так створення ринкової інфраструктури відбувається дуже повільно, з великим відхиленням. Товарних бірж, наприклад, у нас засновано  більше, ніж у США або в будь-якій іншій країні. Проте процес формування ринкової інфраструктури відбувається повільно, його необхідно прискорювати. Набувають досвіду і кадри, що працюють в інститутах ринку [16, с. 12].

Для того щоб суб’єкти національного ринку не тільки мали ринкову інфраструктуру, право власності на засоби виробництва, а й могли реалізувати це право, крім економічних потрібні ще й правові передумови. Ось чому в країні іде процес відпрацювання і прийняття законів, які сприяють формуванню ринкового середовища. Проте він іде повільно, часто в прийняті закони вносяться суттєві зміни, відсутня узгодженість законодавчих актів. Все це гальмує ринкові перетворення. Юридичні закони мають відображати реалії економічного життя, бути націленими на відтворення конкурентного середовища. Слід відпрацювати механізм реалізації цих законів. Відтворюючи ринкові інститути, не можна забувати, що ринок будують люди, від їхньої свідомості, бажання, розуміння залежить дуже багато. Якщо суспільна свідомість не буде направлена на ринкову хвилю, то ринок будуватись не буде. Цей процес може затягтись, а то й піти в іншому напрямі. Слід врахувати, що психологічний стан наших людей досить складний і суперечливий. Вони не тільки мало знають про ринок, а й вважають, що держава кинула їх напризволяще. У такій обстановці вибір моделі й шляху побудови ринку має надзвичайно важливе значення.

Важливо усвідомлювати, що лише ефективна, розвинена (як на рівні  держави, так і на рівні її окремих регіонів), сучасна інфраструктура здатна не тільки формувати пріоритетні напрямки розвитку конкурентоспроможних галузей, а й визначати рейтинг цих напрямків для залучення інвестицій.

Одним із механізмів стимулюючого впливу на розвиток інфраструктури ринку споживчих товарів може бути пільговий податковий режим для інвесторів (залежно від рівня розвитку та наявності інфраструктури ланок). Світовий досвід показує, що ефект досягається тоді, коли всі фінансові складові інфраструктури товарного ринку розвиваються комплексно.

З метою реалізації функцій розвитку інфраструктури ринку споживчих товарів держава впроваджує систему державно-приватного партнерства, яка є одним із новітніх механізмів розвитку інфраструктури в Україні. Це дозволить суттєво підвищити значення дієвого техніко-економічного обґрунтування та соціальних вигод інвестиційних проектів, всебічної ефективності реалізації заповідних інвестиційних програм.

В умовах розгортання  економічної кризи поєднання  ресурсів держави та бізнесу за збереження стратегічно важливих об’єктів державної власності стає одним з важливих інструментів виходу з кризи. Відповідно до проекту Закону України “Про державно-приватне партнерство” цей вид співпраці застосовується для регулювання відносин, які виникають при реалізації проектів з будівництва та експлуатації об’єктів інфраструктури торгівлі та інших проектів, спрямованих на забезпечення модернізації соціальної інфраструктури, підвищення якості товарів, робіт і послуг, а також конкурентоспроможності державного сектору економіки, ефективне використання державного майна, залучення інвестицій в регіони країни. Одним з основних пріоритетів у сфері внутрішньої торгівлі є розробка і виконання державних і регіональних програм комплексного оновлення основних фондів і розвитку інфраструктури та забезпечення проведення ефективної загальнодержавної і регіональної потайки, спрямованої на розвиток ринку споживчих товарів.

Ефективним  механізмом формування структурно-територіальної інфраструктури ринку споживчих товарів є складання генеральних планів територій (міст). Даний документ затверджується місцевими органами влади і покликаний визначити подальший напрямок розвитку як міста в цілому, так й інфраструктури зокрема. Генеральний план допомагає регулювати забезпеченість мешканців інфраструктурою ринку споживчих товарів, її місце розташування та концентрацію. Також при розробці генеральних планів необхідно визначати їх функціональне призначення соціально важливих торговельних об'єктів, що дасть можливість уникнути нерівномірності їх розміщення [13, с. 179].

Загалом, вищезгаданий перелік важелів державного впливу на розвиток інфраструктури ринку споживчих товарів не є вичерпним, існують й інші механізми та інструменти, які прямо або опосередковано можуть впливати на кількість торговельних об’єктів, їхню структуру, функціональне призначення та інші складові.

На сьогодні пріоритетні напрямки вдосконалення  інфраструктури ринку споживчих товарів полягають у нормативно-правовому, економічному (в т.ч. податковому) й адміністративному стимулюванні підприємницької активності та потенційних інвесторів; сприянні подальшому розвитку мережі загальнодоступних (за критеріями вартості товарів і послуг для споживачів) підприємств і закладів, жорсткому контролі за дотриманням санітарно-гігієнічних норм і галузевих нормативів функціонування об’єктів інфраструктури ринку споживчих товарів.

Отже, для того щоб суб’єкти національного ринку не тільки мали ринкову інфраструктуру, право власності на засоби виробництва, а й могли реалізувати це право, крім економічних потрібні ще й правові передумови. Ось чому в країні іде процес відпрацювання і прийняття законів, які сприяють формуванню ринкового середовища. Проте він іде повільно, часто в прийняті закони вносяться суттєві зміни, відсутня узгодженість законодавчих актів. Все це гальмує ринкові перетворення. Юридичні закони мають відображати реалії економічного життя, бути націленими на відтворення конкурентного середовища. Слід відпрацювати механізм реалізації цих законів.

Одним із механізмів стимулюючого впливу на розвиток інфраструктури ринку споживчих товарів може бути пільговий податковий режим для інвесторів (залежно від рівня розвитку та наявності інфраструктури ланок).

Ефективним  механізмом формування структурно-територіальної інфраструктури ринку споживчих товарів є складання генеральних планів територій (міст). Генеральний план допомагає регулювати забезпеченість мешканців інфраструктурою ринку споживчих товарів, її місце розташування та концентрацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В результаті проведеної роботи вдалося досягти поставленої  мети – з’ясували суть інфраструктури ринку, її види, елементи, визначили проблеми  та розробили рекомендації щодо підвищення її ефективності в Україні.  

Ринкова інфраструктура – це свідомо утворені елементи, певні установи, за допомогою яких регулюються ринкові зв’язки між суб’єктами ринкової економіки.

ЇЇ зводять до двох видів: спеціалізовану, тобто таку, яка обслуговує окремі ринки та загальну, тобто таку, яка обслуговує економічну систему, нею зайнятий весь економічний  простір від виробника до споживача.

Елементами інфраструктури є:  підприємства роздрібної та оптової  торгівлі; кредитна система й комерційні банки; емісійна система й емісійні банки; організаційно оформлене  посередництво на товарних, сировинних, фондових і валютних біржах; аукціони, ярмарки та інші форми організованого позабіржового посередництва.

Виявлено основні проблеми ринкової інфраструктури, якими є  невідповідність номінально існуючих елементів реальному середовищу їх існування: правовим нормам, діловим  звичаям, а точніше, їх відсутності. Організаційно  створені такі елементи інфраструктури, як комерційні банки, біржі, інвестиційні посередники та інші елементи, але у той же час не прийнятий необхідний і достатній пакет нормативних актів, а ті, що прийняті, часто суперечать один одному.

Нагальною проблемою  вітчизняного ринку споживчих товарів  є цінова нестабільність. Періодичні цінові збурення переростають у справжні колапси, що охоплюють різні товарні  ринки, незалежно від обсягу попиту і пропозиції. Щоб поліпшити цінову ситуацію в Україні, необхідно обмежувати надмірну кількість посередників, котрі “розташувалися” між виробником та споживачем, бо кожен з них максимально піднімає ціни.

Одним із механізмів стимулюючого впливу на розвиток інфраструктури ринку  споживчих товарів може бути пільговий податковий режим для інвесторів (залежно від рівня розвитку та наявності інфраструктури ланок). Світовий досвід показує, що ефект досягається тоді, коли всі фінансові складові інфраструктури товарного ринку розвиваються комплексно.

З метою реалізації функцій  розвитку інфраструктури ринку споживчих  товарів держава впроваджує систему  державно-приватного партнерства, яка  є одним із новітніх механізмів розвитку інфраструктури в Україні. Це дозволить  суттєво підвищити значення дієвого  техніко-економічного обґрунтування та соціальних вигод інвестиційних проектів, всебічної ефективності реалізації заповідних інвестиційних програм.

В умовах розгортання  економічної кризи поєднання  ресурсів держави та бізнесу за збереження стратегічно важливих об’єктів державної власності стає одним з важливих інструментів виходу з кризи. Відповідно до проекту Закону України  “Про державно-приватне партнерство” цей вид співпраці застосовується для регулювання відносин, які виникають при реалізації проектів з будівництва та експлуатації об’єктів інфраструктури торгівлі та інших проектів, спрямованих на забезпечення модернізації соціальної інфраструктури, підвищення якості товарів, робіт і послуг, а також конкурентоспроможності державного сектору економіки, ефективне використання державного майна, залучення інвестицій в регіони країни. Одним з основних пріоритетів у сфері внутрішньої торгівлі є розробка і виконання державних і регіональних програм комплексного оновлення основних фондів і розвитку інфраструктури та забезпечення проведення ефективної загальнодержавної і регіональної потайки, спрямованої на розвиток ринку споживчих товарів.

Ефективним механізмом формування структурно-територіальної інфраструктури ринку споживчих  товарів є складання генеральних  планів територій (міст). Даний документ затверджується місцевими органами влади і покликаний визначити подальший напрямок розвитку як міста в цілому, так й інфраструктури зокрема. Генеральний план допомагає регулювати забезпеченість мешканців інфраструктурою ринку споживчих товарів, її місце розташування та концентрацію. Також при розробці генеральних планів необхідно визначати їх функціональне призначення соціально важливих торговельних об'єктів, що дасть можливість уникнути нерівномірності їх розміщення.

На сьогодні пріоритетні напрямки вдосконалення інфраструктури ринку споживчих товарів полягають у нормативно-правовому, економічному (в т.ч. податковому) й адміністративному стимулюванні підприємницької активності та потенційних інвесторів; сприянні подальшому розвитку мережі загальнодоступних (за критеріями вартості товарів і послуг для споживачів) підприємств і закладів, жорсткому контролі за дотриманням санітарно-гігієнічних норм і галузевих нормативів функціонування об’єктів інфраструктури ринку споживчих товарів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

 

  1. Азарян, О. М. Аналіз розвитку споживчого ринку України в сучасних умовах [Текст]  / О. М. Азарян // Вісник ДонДУЕТ. – 2006. - № 3. – C. 123-128.
  2. Бєлявцев, М. І.  Інфраструктура товарного ринку: навч. Посібник / М. І. Бєлявцев, Л. В. Шестопалова. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 416 с.
  3. Вступ до економічної теорії [Текст]: підручник / Видання третє, доповнене. За ред. З. Ватаманюка. З. Ватаманюка (теми 1, 5, 7, 8, 10), З. Ватаманюк, С. Панчишин, С. Кудин (теми 2, 4), С. Панчишин, З. Ватаманюк (теми 3), О. Ватаманюк (тема 11), З. Ватаманюк, Л. Цимбал ( теми 6), Є. Майовець, З. Ватаманюк (тема 9), Н. Гнатюк ( тема 12), О. Пікулик, Н. Гнатюк (тести). Львів: «Новий Світ» - 2000», 2006. – 504 с.    
  4. Іванова, А. М. Інфраструктура ринку споживчих товарів : проблеми і напрями розвитку [Текст] / А. М. Іванова // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - № 9. – С. 55-65.
  5. Кіреєв, О. І. Питання функціонування та вдосконалення інфраструктури фондового ринку України [Текст] : інформаційно-аналітичні матеріали / О.І. Кіреєва – К.: Центр наукових досліджень НБУ, 2005. – 132 с.
  6. Лагутін, В. Д. Внутрішній ринок споживчих товарів: теорія розвитку і регулювання [Текст]: монографія. – К., 2008. - 327 с.
  7. Мазаракі, А. І. Ринок споживчих товарів в Україні: посткризові тенденції [Текст] / А. І. Мазаракі, В. Д. Лагутін  // Економіка України. – 2011. - № 9. – С. 17-26.
  8. Мельник, Л. Ю. Економічна теорія – політекономічний контекс [Текст] : навч. посібник / Л. Ю. Мельник, П. М. Макаренко. – К. : Кондор, 2008. – 524 с.
  9. Мочерний, С. В. Політична економія [Текст] : навч. посібник / С. В. Мочерний. – К. : Знання – Прес, 2002. – 687 с.
  10. Політична економія [Текст] : підручник / В. Г. Федоренко, О. М. Діденко, М. М. Руженський, О. Ф. Іткін. – К. : Алерта, 2008. – 487 с.
  11. Предборський, В. А. Основи економічної теорії [Текст] / В. А. Предборський. – Київ. – Кондор – 2002. – 621 с.  
  12. Пустовойт, О. К. Ринок споживчих товарів України : тенденції розвитку і вплив на структуру економіки [Текст] / О. Пустовойт // Економіка України. – 2011. - № 1. – С. 59-69.
  13. Савощенко Л. С. Інфраструктура товарного ринку [Текст]: навч. посібник. – К. : КНЕУ, 2005. – 336 с.
  14. Солтис, В. В. Політична економія [Текст] : навч. посібник / В. В. Солтис, Ю. М. Лелюк, В. Ф. Іванюта. – К. : Зовнішня торгівля, 2007. – 432 с. 
  15. Сорока, І. В. Інфраструктура товарного ринку [Текст]: навч. посібник / І. В. Сороки. – К.: НМЦВО МОІН України, НВФ «Студцентр», 2002. – 608 с.
  16. Щербіна, Ю. С. Про тип сучасної економічної системи України [Текст] / Ю. С. Щербіна // Вісник Університету банківської справи НБУ. – 2010. - № 1. – С.10-14.
  17. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

Информация о работе Забезпечення ефективного функціонування інфраструктури ринку в Україні