Забезпечення ефективного функціонування інфраструктури ринку в Україні

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Ринкова інфраструктура як необхідна умова нормального функціонування ринку…………………………………………………………..…..5

1. Сутність, види  і функції ринкової інфраструктури………………………...…5
2. Основні елементи інфраструктури ринку…………………………................10

РОЗДІЛ 2. Дослідження сучасного стану споживчого та біржового ринку в Україні……………………………………………………………………………....18

2.1.  Основні проблеми функціонування установ ринкової інфраструктури в Україні……………………………………………………………………………....18

2.2.  Розвиток біржової торгівлі в Україні на сучасному етапі…………….........24

РОЗДІЛ 3. Забезпечення ефективного  функціонування інфраструктури ринку  в Україні……………………………………………………………………………...32

Висновки……………………………………………………………………..……..36

Список використаних джерел…………………………………………….….........39

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Проголошення України  незалежною державою відкрило реальні  можливості переходу її  до ринку. Побудова розвинутого ринкового господарства в Україні – процес досить складний і тривалий. У розвинутих країнах він відбувається як природній, взаємопов’язаний з економічним і соціальним прогрессом суспільства.

Україна, як нова самостійна держава, що виникла на розколотому  колишньому народногосподарському комплексі СРСР зі складною інфраструктурою, не може повторити за короткий час той шлях, який пройшов ринок Заходу. Вона може тільки скористатись певним досвідом цих країн, а шлях переходу  до ринкової системи має бути свій, з урахуванням усіх національних, політичних, економічних, географічних та інших особливостей історичного розвитку України. Цим зумовлена актуальність теми даної курсової роботи

Значний внесок у дослідження  інфраструктури ринку, її основних видів  та елементів, проблем функціонування установ ринкової інфраструктури зробили  такі вчені - економісти, як: Мельник Л.Ю., Макаренко П.М., Громова Т.М., Кірєєв О.І., Бєлєвцев М.І., Шестопалова Л.В. В їхніх роботах досліджується історія розвитку  сучасного ринку, його інфраструктура, види та елементи інфраструктури. Разом з тим такі  питання як проблеми функціонування установ ринкової інфраструктури, шляхи стимулювання інфраструктури ринку в Україні не знайшли відображення у працях цих вчених в повній мірі.

Метою роботи є з’ясування суті інфраструктури ринку, її види, елементи та шляхи стимулювання її в Україні.  Досягнення  цієї мети передбачає вирішення наступних завдань:

• розкрити суть ринкової інфраструктури;
• визначити функції та види ринкової інфраструктури;
• охарактеризувати основні елементи інфраструктури ринку;
• дослідити проблеми функціонування установ ринкової інфраструктури в Україні;
• дослідити стан біржової торгівлі в  Україні на сучасному етапі;
• розробити рекомендації підвищення ефективності функціонування  інфраструктури ринку в Україні.

Об’єктом дослідження є інфраструктура ринку, як необхідна умова функціонування ринку.

 Предметом – дослідження сучасного стану споживчого та біржового ринку в Україні.

При написанні роботи були використані загально - наукові  та специфічні методи дослідження. Зокрема, такі методи, як діалектичний матеріалізм, наукової абстракції, аналізу та синтезу, логічний та історичний підходи; урядові нормативні акти, статистичні джерела, монографії, підручники, збірники наукових праць та наукові статті.

Практичне  значення одержаних  результатів даного дослідження полягає в тому, що в роботі розглянуто інфраструктуру, як необхідну умову функціонування ринку. Висновки та отримані результати роботи можуть бути використані як додатковий теоретичний матеріал при вивченні питань з економічних дисциплін, при написанні рефератів та наукових статей.

Наукова новизна одержаних  результатів полягає в тому, що в роботі на підставі зазначених джерел здійснено систематизацію  дій, комплексний  аналіз причин та особливостей сучасного  функціонування інфраструктури ринку  в Україні.

Загальний обсяг курсової роботи становить 40 сторінок. Робота складається з вступу, 3 розділів, 4 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, 3 додатків, ілюстрована 3 таблицями, 1 рисунком. Список використаних джерел включає 17 найменувань.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. РИНКОВА ІНФРАСТРУКТУРА ЯК НЕОБХІДНА УМОВА НОРМАЛЬНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ

1.1. Сутність, види і функції ринкової інфраструктури

Початково поняття  “інфраструктура” означало певну сукупність об’єктів і споруд, які забезпечували функціонування збройних сил. Пізніше (у 40-х роках) у зарубіжній економічній літературі це поняття почали вживати для характеристики галузей, які забезпечували розвиток матеріального виробництва (дороги, мости, порти, лінії електропередач тощо).

Оскільки воно походить від латинських слів “інфра” – нижче, і “структура” – будова, розташування, то в узагальненому вигляді під інфраструктурою почали розуміти основу, внутрішню будову економічної системи. Таке тлумачення не дає повного значення інфраструктури. Розглянемо погляди окремих учених на цю проблему.

Так, в економічній енциклопедії за редакцією Л. Абалкіна інфраструктура визначається як “мережі, в яких здійснюється постачання продукції між віддаленими один від одного економічними агентами, а також галузі економіки, що експлуатують ці мережі”. Автори виділяють при цьому такі рівні інфраструктури, як матеріальні мережі (наприклад дороги), операції (діяльність щодо експлуатації певної інфраструктурної мережі, наприклад, рух автомобілів, підтримання у робочому стані автодоріг), інфраструктурні ринки (автодороги, вокзали тощо, наближені до матеріальних мереж, але які не збігаються з ними з огляду на оптимізацію потоків товарів з урахуванням попиту і пропозиції). В окремих випадках виробник зростається з інфраструктурою. Наприклад, для комп’ютерних мереж виробником інформації є оператор, а його інфраструктурою є Інтернет.

У “Сучасному економічному словнику”, підготовленому російськими вченими, інфраструктура розглядається як “сукупність галузей, підприємств і організацій, що входять до цих галузей, видів їх діяльності, покликаних забезпечувати, створювати умови для нормального функціонування виробництва й обігу товарів, а також життєдіяльності людей”. Подібне визначення дається й у “Великому економічному словнику” та інших роботах.

У зв’язку з цим постає питання: що має бути вихідним при визначенні поняття “інфраструктура” – мережі чи сукупності галузей, підприємств та організацій? Оскільки мережі – це, передусім, певна система комунікацій, то у цьому випадку акцент робиться на виключно технологічному аспекті категорії. Доцільніше у зв’язку з цим говорити про сукупність певних галузей, що перетворює поняття “інфраструктура” на категорію технологічного способу виробництва, подібно до понять “продуктивні сили”, “засоби виробництва” тощо.

Діяльність людей у  цих галузях, організаціях тощо спрямована на вилучення корисних властивостей із об’єктів інфраструктури і характеризує матеріально-речовий зміст відносин економічної власності. Водночас у такому визначенні відсутні чітко окреслені суб’єкти діяльності. Якщо усунути цей недолік, то інфраструктура як категорія технологічного способу виробництва є сукупністю базових галузей та техніко-економічних відносин між людьми у процесі їхньої діяльності щодо забезпечення умов виробництва, обігу, розподілу та споживання товарів і послуг. Адже саме у процесі спеціалізації, кооперування, обміну діяльністю та інших форм техніко-економічних відносин здійснюється постачання продукції від одного суб’єкта господарювання до іншого [8, с. 245-246].

Необхідною умовою дієвості ринкових відносин, нормального функціонування ринку є створення добре розвинутої ринкової інфраструктури. За рівнем її розвитку можна говорити і про  ступінь розвитку ринкових відносин, сучасного ринку в певній країні (див. додаток А) [10, с. 344].

На думку Солтиса  В.В. “інфраструктура – це сукупність галузей та видів діяльності, які обслуговують виробничу й невиробничу сфери економіки (транспорт, зв’язок, комунальне господарство, освіта, охорона здоров’я та ін.)”. Вона виступає фундаментом, підґрунтям економічної системи, яка забезпечує потік товарів від продавця до покупця. Тобто під поняттям інфраструктура розуміють складові спільного устрою економічного або політичного життя, що мають підпорядкований, допоміжний  характер. Вони забезпечують нормальну діяльність економічної або політичної системи в цілому. Відповідно ринкова інфраструкрура – це свідомо утворені елементи, певні установи, за допомогою яких регулюються ринкові зв’язки між суб’єктами ринкової економіки. Іншими словами, ринкова інфраструктура підвищує ефективність дії ринку, прискорює купівлю-продаж товарів, зменшує витрати обігу [14, с. 125].

Функціонування ринку  передбачає постійний рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої  сили. Для цього потрібні певні організації, які, діючи в рамках закону, обслуговували б ринкові відносини. Система підприємств, організацій, закладів виробничої та невиробничої сфери, що становить інфраструктуру ринку й покликана створювати умови для своєчасного та безперервного нарощування обсягів пропозиції продукції на ринку. Її підприємства й організації виконують також функції оптової торгівлі, транспортування, зберігання, комунікаційного зв’язку, стандартизації, сертифікації, цінового моніторингу, інформаційної служби. Інфраструктура заповнює величезний економічний простір від виробництва до споживання. Отримуючи вироблену продукцію, вона організовує укладання контрактів на її постачання, просуває товарні потоки по галузях і регіонах, регулює збут і обслуговування економічної системи. Тому ефективність функціонування ринкової економіки насамперед залежить від комплексності й ефективності її інфраструктури.

Кожний  вид ринку  має конкретну ринкову установу. Так, ринок засобів виробництва  і ринок предметів  споживання обслуговують аукціони, ярмарки, товарні біржі, торгові доми, торговельно-промислові палати, магазини, пункти прокату і лізингу, брокерські компанії. Фінансовий ринок (грошей і цінних паперів) обслуговують фондові біржі, банки, фінансово-кредитні посередники. Валютний ринок обслуговують банки. Ринок праці (робочої сили) обслуговують біржі праці або служби зайнятості.

 Основними завданнями інфраструктури ринку є:

а) створення умов для ділових контактів підприємців;

б) сприяння матеріально-технічному забезпеченню й реалізації товарів та послуг;

в) регулювання руху робочої сили;

г) здійснення маркетингового та рекламного обслуговування [14, с. 127].

Сучасна інфраструктура ринкової економіки сформувалась у  результаті тривалої еволюції товарного  виробництва. Разом з цим формувалися її функції. Такими функціями є:

1) постачання різних  видів ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних) між функціонуючими  підприємствами та організаціями,  виробниками і споживачами (фінансова  і кредитна підтримка, включно з лізингом, аудитом, страхуванням суб’єктів підприємницької діяльності);

2)купівля-продаж різноманітних товарів (матеріально-технічне забезпечення і реалізація продукції товаровиробників);

3)забезпечення інформацією учасників ринку (маркетингове, інформаційне і рекламне обслуговування);

4) підвищення ефективності  роботи суб’єктів ринкових відносин внаслідок їх спеціалізації;

5) організаційно-правове  оформлення регульованих ринкових  відносин (правове та економічне  консультування підприємців);

 6) відображення економічної кон’юнктури загалом, найважливіших видів ринку зокрема;

7) сприяння процесу державного регулювання економіки та контролю над ринковими процесами [14, с. 132].

Для зручності аналізу  всі елементи ринкової інфраструктури зведено в три функціональні групи (див. рис.1.1).

Виходячи із цього, можна  говорити про два види ринкової інфраструктури: спеціалізовану, тобто таку, яка  обслуговує окремі ринки (ринок товарів, послуг, цінних паперів і т.п.) та загальну, тобто таку, яка обслуговує економічну систему, нею зайнятий весь економічний простір від виробника до споживача.

Основними елементами спеціалізованої  інфраструктури, тобто структури, яка  сприяє організаційному оформленню ринкових відносин, є біржі, підприємства оптової й роздрібної торгівлі, ярмарки, аукціони, торгові доми, аудиторські фірми, інвестиційні фонди, страхові фірми та ін. [9, с. 175].

Інфраструктура			Сприяє організаційному  оформленню ринкових відносин		Спеціалізована
			Полегшує суб’єктам  ринку реалізацію своїх інтересів
			Опосередковує всю систему  ринкових відносин		Загальна