Забезпечення ефективного функціонування інфраструктури ринку в Україні

Ускладнення процесу трансформації заощаджень домогосподарств у інвестиційні ресурси товаровиробників, що зумовлено рядом причин, з яких головна - втрата довіри населення до банківської системи.

Все це гальмує соціально-економічні перетворення.

 

2.2. Розвиток біржової торгівлі

Серед багатьох елементів  інфраструктури реальної економіки, які  обслуговують ринки товарів і  послуг, природних ресурсів і ринок  праці, особливо важливим є інститут біржі. Термін “біржа”, за однією версією, походить від латинського слова “bursa”, що означає “шкіряний гаманець”, за іншою – від імені першого біржовика голландського купця Уап йе Виrзе.

Біржі виникли давно. Ще у Стародавньому Римі відбувалися  збори торгівців з метою обміну інформацією та укладання угод. У XIX ст. розвиток виробництва призвів до виникнення широкої мережі бірж у Німеччині, США, Франції, Японії, Росії. У XX ст. центр біржової торгівлі перемістився до США, на який у 90-ті роки XX ст. припадало майже 80 угод з кожних 100 [3, с. 302 ].

В Україні перші товарні  біржі з'явилися у XIX ст.: 1834 р. – у 
Кременчуці, 1865 р. – у Києві.

В даний час в Україні  зареєстровано 557 бірж, із них діючих — 267.

 Динаміка бірж в Україні показана в табл. 2.2.

Таблиця 2. 2

Динаміка бірж в Україні за період  2008 – 2012 рр.

Показники	Роки
	01.01.08	01.01.09	01.01.10	01.01.11	01.01.12
Усього зареєстровано	499	503	531	537	557
Універсальні	118	103	106	106	108
Товарні й товарно-сировинні	293	318	341	368	385
Агропромислові	30	26	25	25	25
Фондові та їх філії	17	19	21	_	_
Інші	41	37	38	38	39

 

Отже, виникнення і розвиток інституту біржі пов’язані з розширенням ринкових відносин, зокрема зі зростанням торгівлі сировинними ресурсами і сільськогосподарськими товарами, а згодом і цінними паперами. Традиційна організація торгівлі – ярмарок – вже не могла задовольняти контрагентів ринку; на зміну йому й приходить біржа як досконаліша форма торгівлі. Особливостями біржової торгівлі було те, що вона, на відміну від ярмарку, функціонує практично щоденно і, до того ж, торгує особливими товарами. Біржовим товарам властиві: масовість, взаємозамінюваність у межах своїх товарних груп, непередбачуваність коливання цін.

Специфіка цих товарів  зумовила особливу увагу покупців і  продавців до їхньої ціни, яка мала б відображати реальне співвідношення між попитом і пропозицією. Це міг забезпечити тільки високоцентралізований ринок, спроможний оперативно опрацьовувати велику кількість інформації. Таким ринком і стала біржа.

Інфраструктура біржового  ринку включає: універсальні, товарні й товарно-сировинні, агропромислові, фондові та їх філії, спеціалізовані, біржі нерухомості, валютні та інші. Тобто вона має свої підсистеми: організаційно-технічну (товарні біржі, оптові ринки, аукціони, ярмарки); фінансово-кредитну (банки, фондові, валютні біржі, інвестиційні, пенсійні та інші фонди); державно-регулятивну (законодавче регулювання ринкових відносин, біржі праці, оподаткування, ліцензування); науково-дослідне та інформаційне забезпечення (науково-дослідні установи, рекламні агентства, консалтингові компанії) [10, с. 57].

Біржа – це торговельний посередник між покупцем та продавцем, і об’єднання фізичних та юридичних осіб (продавців, покупців і торгівців), які розробляють правила, що сприяють проведенню торговельних операцій.

Особливістю біржі є  те, що вона орієнтована на якийсь певний вид товару або групу товарів. Це масові стандартні товари. Зазвичай, сам товар на біржі відсутній, що тільки наголошує, що біржа є передусім  засобом поєднання попиту і пропозиції й визначення ринкової ціни.

Торгівля на біржі  має ту особливість, що вона відбувається не безпосередньо між покупцями  і продавцями, а через посередників. Ними є брокери, дилери і маклери.

Розрізняють два типи біржових операцій: 1) на реальний товар; 2) угоди на термін. Якщо в першому випадку об’єктом біржової операції є реальний товар, а метою угоди – його купівля-продаж, то об'єктом угоди на термін є не сам товар, а контракт, зобов’язання на поставку, іншими словами – титул власності на товар.  У сучасних умовах масовими стали угоди на термін (термінові угоди). Розрізняють такі їх види: форвардні, ф’ючерсні, опціонні. Світова практика має досвід створення так званих розумних бірж. Саме такою є міжнародна біржа Бінітек, акції якої гарантовано американським банком. Об’єкти угод на таких біржах – “ноу-хау”, тобто науково-технічні,   технологічні та інші нововведення.

Розрізняють біржі: товарні, фондові, товарно-сировинні, валютні, біржі праці.

Найпоширенішою складовою  частиною інфраструктури ринкової економіки  є товарна біржа – особливий ринок, де відбувається торгівля масовими однорідними товарами й де зароджується попит та пропозиція цих товарів. Її головна мета – це впорядкування, уніфікація ринкової економіки та визначення можливостей розвитку кожної галузі. Основною рисою товарної біржі є здійснення купівлі-продажу товарів та контрактів на їхні поставки, що забезпечує можливості розвитку всіх галузей без дефіциту й затоварювання.

На товарні біржі  покладається два важливих завдання: виявляти ринкові ціни як ціни попиту та пропозиції й забезпечувати товаровиробників оборотними коштами за рахунок біржової торгівлі ф’ючерсними контрактами [5, с. 118].

Вони функціонують на підставі Закону України “Про товарну біржу”.

Взаємовідносини підприємства з біржею ґрунтуються на біржовій угоді. Структура укладених угод на біржах показана у табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Структура укладення  угод на біржах за видами товарів (послуг) (млн.грн.)

	І квартал 2011 р.	ІІ квартал 2011 р.	ІІІ квартал 2011 р.
Усього	18541,9	32418,1	56819,2
Метал і металопродукція	0,4	4,2	5,7
Будівельні матеріали	34,7	93,0	156,3
Транспортні засоби	21,2	40,3	48,8
Лісоматеріали	171,0	448,4	650,8
Паливо	1130,1	4357,4	6002,5
Хімічна продукція	10,9	10,9	10,9
Непродовольчі товари	7,1	8,0	9,0
Продукція рослинництва	11239,1	16905,3	35409,4
Продукція тваринництва	1527,0	2166,6	2702,2
Продукти харчування	3909,4	7364,7	10430,4
Нерухомість	68,5	166,5	202,4
Земельні ділянки	0,2	3,4	4,3
Інші види	422,3	849,4	1186,5

 

Проаналізувавши дані таблиці, можна сказати, що протягом 2011 р. домінують укладені угоди на сільськогосподарську продукцію, тобто на продукцію тваринництва та рослинництва. В I кварталі 2011 р. вони складають 68% всіх укладених угод, в II кварталі – 58%, в III кварталі – 67,1%. Значне місце займають і укладені угоди на паливо та нерухомість. В I кварталі відповідно це 6,1% та 21,1%, в II кварталі 13,4% та 22,7%, III кварталі  10,6% та 18,4%.

Сенс і  мета біржової торгівлі – швидше купити або продати товар, прискорити обіг, зменшити його витрати.

Фондову біржу можна визначити як базову установу сучасної інфраструктури, в межах якої функціонують і розвиваються відносини економічної власності у процесі купівлі-продажу цінних паперів акціонерних компаній, облігацій державних позик, біржових місць, діяльності посередників, а також мобілізації коштів для довготермінових інвестицій. Або фондова біржа – це насамперед торговельний зал, де брокери виконують замовлення на купівлю-продаж цінних паперів від своїх клієнтів.

Для створення  фондової біржі необхідні певні суб’єкти: хто випускає цінні папери; хто їх купує; хто об’єднує продавця й покупця (брокерська компанія).

Цінні папери - документи, що виражають майнові (боргові) зобов’язання. Торгівля ведеться або партіями на визначену суму, або за видами, при цьому угоди здійснюються без наявності на біржі самих цінних паперів.

Нині у  світі функціонує близько 200 фондових бірж. У кожної з них є свої особливості, нерідко істотні. Навіть у Західній Європі, незважаючи на спроби сформувати єдиний ринок цінних паперів, у правилах діяльності фондових бірж зберігаються значні розходження.

У країнах з розвиненою ринковою економікою ринок цінних паперів  як частина кредитно-фінансової сфери  є об'єктом пильного державного контролю і регулювання.

Позитивними рисами фондової біржі є акумуляція вільних коштів за рахунок випуску й продажу цінних паперів та їх спрямування на розвиток окремих підприємств, галузей; міжгалузеве переливання капіталу, завдяки якому послаблюються диспропорції в економіці; створення відповідних передумов для підприємницької діяльності; стабілізація заощаджень окремих верств населення та їх відповідне зростання [11, с. 142].

В Україні станом на 01.01.2012 у біржові списки організаторів торгівлі включено 1 957 цінних паперів.

Кількість цінних паперів, які включені до біржових реєстрів організаторів торгівлі, становить 374. У біржовому реєстрі до котирувального списку за І рівнем лістингу включено 116 цінних паперів (з урахуванням перебування у біржовому реєстрі на декількох організаторах торгівлі – 182 цінних паперів), за ІІ рівнем лістингу – 258 цінних паперів (з урахуванням перебування у біржовому реєстрі на декількох організаторах торгівлі – 281 цінних паперів).

За результатами торгів на організаторах торгівлі обсяг  біржових контрактів (договорів) з цінними паперами протягом січня - жовтня 2011 р. становив 200,88 млрд. грн.

Протягом січня- жовтня 2011 р. порівняно з даними аналогічного періоду 2010 р. обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі збільшився більше ніж у 2 рази (або на 109,87 млрд. грн..) (січень-жовтень 2010 р. – 91,03 млрд. грн.).

Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом періоду  зафіксовано з:

- державними облігаціями України – 86,16 млрд. грн. (42,90% від загального обсягу виконаних біржових контрактів (договорів) на організаторах торгівлі у січні-жовтні 2011 р.);

- акціями на суму 70,61 млрд. грн. (або 35,15%).

Обсяг біржових контрактів (договорів) з цінними паперами на організаторах торгівлі на вторинному ринку становить 77,84% від загального обсягу біржових контрактів (договорів) протягом зазначеного періоду (див. додаток Б).

 

 

Організаційним  елементом ринку робочої сили є біржа праці. Вона відіграє досить важливу роль у регулюванні ринку робочої сили. Біржа праці – це установа, яка здійснює посередницькі функції між найманими працівниками і підприємцями при укладенні угоди купівлі-продажу робочої сили відповідно до законів ринку. Саме на ній реєструють безробітних. Інакше кажучи, біржа праці забезпечує підприємства працівниками, а їх робочими місцями. Тут же вирішуються деякі питання соціального захисту працівників, підготовки і перепідготовки кадрів.

Функції біржі  праці виконують переважно державні біржі праці, так звані державні бюро зайнятості, які підпорядковані міністерствам праці. До їхніх обов’язків входить насамперед надання посередницьких послуг при працевлаштуванні безробітних і людей, які бажають змінити місце роботи або професію.

До завдань  біржі праці належать також вивчення попиту і пропозиції робочої сили, надання інформації про потрібні професії, профорієнтація молоді, здійснюють виплату допомоги по безробіттю (див. додатку В) .

В Україні  поряд з державними біржами праці існують і платні приватні агентства з наймання робітників, які мають різну спеціалізацію, а також посередницькі бюро з працевлаштування при профспілкових, релігійних і молодіжних організаціях.

З вище сказаного можна  зробити висновок, що біржа в сучасних умовах визначається як будівля (приміщення),  постійне місце, де регулярно й у визначений час здійснюються біржові операції, відбувається купівля-продаж  товарів, цінних паперів, валюти. 

Біржа – це торговельний посередник між: покупцем та продавцем, і об’єднання фізичних та юридичних осіб (продавців, покупців і торгівців), які розробляють правила, що сприяють проведенню торговельних операцій.

 

Торгівля на біржі  має ту особливість, що вона відбувається не безпосередньо між покупцями  і продавцями, а через посередників. Ними є брокери, дилери і маклери.

Розрізняють біржі: товарні, фондові, товарно-сировинні, валютні, біржі праці. Отже, біржа – це елемент інфраструктури, який забезпечує всі ринки.