Теоретичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства

З таблиці 2.2 бачимо, що зростання джерел формування майна підприємства за 2011 рік на 2 040 436 тис. грн. або на 33,2% обумовлено зростанням поточних зобов’язань на 368 161 тис. грн. (17,7%). Разом с цим власний капітал збільшився на 1 323 658 тис. грн. або на 34,9%.

Зменшення довгострокових зобов’язань  на 182 696  тис. грн. або на 68,7%,  збільшення поточних зобов’язань на 368 161 тис. грн. за рахунок збільшення поточних зобов’язань за розрахунками з одержаних авансів.

В структурі власних коштів найбільшу питому вагу мають додатковий капітал та цільове фінансування. Доля додаткового капіталу у власному капіталі за звітній період не змінилася, а доля цільового фінансування збільшилась на 529 253 тис. грн. (110261%). Розмір статутного фонду не змінився і становив 280 529 тис. грн.

Велике значення мають  власні обігові кошти підприємства, величина яких обчислюється як різниця  між власним капіталом та необоротними активами і показує яка частка із загальної суми власних коштів підприємства спрямовується на покриття обігових коштів:

• на початок року: 3 785 140 – 1 881 713 = 1 903 427 тис. грн.;
• на кінець року: 5 108 798 – 2 543 661 = 2 565 137 тис. грн.

Тобто за рік сума власних  обігових коштів зросла з 1 903 427 тис. грн. до 2 565 137 тис. грн., тобто на 1 903 427 тис. грн.

Аналіз активів підприємства дозволяє надати загальну оцінку зміні  всього його майна. Оцінка сукупних активів, в свою чергу, дозволяє зробити висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові ресурси  або які активи зменшились за рахунок  зменшення фінансових ресурсів, чи навпаки.

Аналітичний розрахунок, що відображає динаміку та структуру активу балансу, приведений в таблиці 2.3.

Таблиця 2.2

Аналіз складу та структури активу балансу

ПАТ «Мотор Січ»

Розміщення майна	На початок  року		На кінець року		Зміни за звітний  період (+ , -)
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	% до початку  року
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	1 394	0,02	9 757	0,12	+8 363	+599,9
первісна вартість	16 767	0,27	28 018	0,12	+11 251	+67,1
накопичена амортизація	15 373	0,25	18 261	0,22	+2 888	+18,8
Незавершене будівництво	287 023	4,7	310 819	3,8	+23 796	+8,3
Основні засоби:
залишкова вартість	1 197 879	19,5	1 820 594	22,2	+622 715	+51,9
первісна вартість	254 853	4,1	3 313 588	40,4	+3 058 735	+1 200,2
знос	1 326 974	21,6	1 492 994	18,2	+166 020	+12,5
Довгострокові фінансові  інвестиції:
які обліковуються  за методом участі в капіталі  інших підприємств	357 385	5,8	373 765	4,6	+16 380	+4,6
інші фінансові  інвестиції	30 795	0,5	21 438	0,3	-9 357	-30,4
Довгострокова дебіторська  заборгованість	6 595	0,1	6 646	0,08	+51	+0,8
Відстрочені податкові активи
Інші необоротні активи	642		642		-	-
Усього за розділом І	1 881 713	30,6	2 543 661	31,08	+661 948	+35,2
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	552 669	8,9	881 974	10,8	+329 305	+59,6
поточні біологічні активи	122	0,002	157	0,002	+35	+28,6
незавершене виробництво	1 549 420	25,2	2 339 595	28,6	+790 175	+50,9
готова продукція	135 758	2,2	217 507	2,6	+81 749	+60,2
товари	5 542	0,09	5 166	0,06	-376	-6,8
векселі одержані
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна  вартість	328 356	5,3	415 548	5,07	+87 192	+26,5
первісна вартість	355 889	5,8	442 980	5,4	+87 091	+24,5
резерв сумнівних  боргів	27 533	0,45	27 432	0,34	-101	-0,36
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	200 687	3,26	242 757	2,9	+42 070	+20,9
за виданими  авансами	766 729	12,5	731 861	4,5	-34 868	-4,5
з нарахованих  доходів
із внутрішніх  розрахунків	3 717	0,06	5 242	0,06	+1 525	+41,02
Інша поточна дебіторська  заборгованість	84 512	1,37	185 217	2,26	+100 705	+119,2
Поточні фінансові інвестиції	69 031	1,12	100 108	1,22	+31 077	+45,01
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній  валюті	116 070	1,9	89 820	1,09	-26 250	-22,6
в іноземній  валюті	327 268	5,3	258 347	3,2	-68 921	-21,06
Інші оборотні активи	116 844	1,9	152 746	1,8	+35 902	+30,7
Усього за розділом ІІ	4 256 586	69,34	5 625 754	68,76	+1 369 168	+32,2
ІІІ. Витрати майбутніх  періодів	3 604	0,06	12 924	0,16	+9 320	+258,6
Баланс	6 141 903	100	8 182 339	100	+2 040 436	+33,2

 

З таблиці 2.2 бачимо, що загальна вартість майна підприємства збільшилась на 2 040 436 тис. грн. або на 33,2%. В складі майна частка необоротних активів збільшилися на 661 948 тис. грн. (35,2%). Розмір інших необоротніх активів в звітному році не змінився.

Оборотні ж активи за звітний  період збільшились на 1 369 168 тис. грн. (32,2%). Але не слід розглядати це збільшення як позитивну тенденцію, оскільки воно відбулось головним чином за рахунок збільшення незавершеного виробництва (на 790 175 тис. грн.) і значного збільшення виробничих запасів (на 329 305 тис. грн.).

Доля кредиторської заборгованості в формуванні оборотного капіталу складала:

• на початок року: (2 083 938 : 4 256 586) × 100 = 48,9%;
• на кінець року: (2 452 099 : 5 625 754) × 100 = 43,6%.

          Тобто за рік відсоток кредиторської  заборгованості зменшився з 48,9% до 43,6%, тобто на 5,3%.

 

 

 

2.3. Аналіз фінансового  стану ПАТ «Мотор Січ»

Аналіз фінансового стану підприємства слід розпочати з аналізу платоспроможності  і ліквідності підприємства.

Таблиця 2.3

Актив	На початок  року 2011	На кінець року 2011	Пасив	На початок  року 2011	На кінець року 2011	Платіжний надлишок(+) або нестача(-)
						на початок  року	на кінець року
А1	512 230	447 984	П1	1 652 816	2 669 257	-1 140 586	-2 221 273
А2	1 504 449	1 746 295	П2	438 051	321 084	1 066 398	1 425 211
А3	2 243 511	3 444 399	П3	265 896	83 200	1 977 615	3 361 199
А4	1 881 713	2 543 661	П4	3 785 140	5 108 798	-1 903 427	-2 565 137
Баланс	6 141 903	8 182 339	Баланс	6 141 903	8 182 339	0	0

 

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо: А1>П1; А2>П2; А3>П3; А4<П4.

При цому,  якщо виконуються перші  три обов'язкові умови ліквідності  А1>П1; А2>П2; А3>П3,  тобто  поточні  активи  перевищують  зовнішні  зобов'язання підприємства,  то  виконується  і  остання  нерівність  А4<П4,  яка  має  балансуючий характер  та  підтверджується  наявність  у  суб'єкта  господарювання  власних оборотних коштів і означає дотримання мінімальної умови фінансової стійкості.

Невиконання  однієї  з  перших  трьох  нерівностей  свідчить  про  порушення ліквідності балансу. При цьому нестача коштів по одній групі активів компенсується їх  надлишком  по  іншій  групі  лише  теоретично ,  оскільки  при  цьому  має  місце компенсація  за  вартісною  величиною.  Однак  у  реальній  платіжній  ситуації  менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні. Тому якщо будь-яка з нерівностей  має  знак,  протилежний  зафіксованому  в  оптимальному  варіанті, ліквідність балансу більшою або меншою мірою буде відрізнятися від абсолютної.

Зіставлення  найбільш  ліквідних  активів  і  тих  їх  елементів,  що  швидко реалізуються, з найбільш строковими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дає  змогу  оцінити  поточну  ліквідність.  Порівняння  активів,  що  повільно реалізуються,  з  довгостроковими  зобов'язаннями  відображає  перспективну діяльність.

Баланси  ліквідності  за  декілька  періодів,  років  дають  можливість  виявити тенденції  зміни  фінансового  стану  підприємства.  Якщо,  наприклад,  суб'єкт господарювання має достатньо високий рівень ліквідності,  то це свідчить про те,  що після  погашення  найбільш  термінових  зобов'язань  у  нього  залишаються  вільні кошти,  отже  воно  має  можливість  значно  швидше  розрахуватися  з  установами банків, постачальниками,  іншими кредиторами.

Haведений  баланс  підприємства(табл. 2.3) на  вказані дати  не  є ліквідним,  а саме:

•  підприємство  не  має  достатньої  суми  наявних  грошових  коштів  для розрахунків з кредиторами(А1<П1);

•  ліквідними  є  друга  та  третя  група  активвів  протягом  усього  аналізованого періоду. Тому вважаємо виконання2 та3 співвідношень умовними;

• відмічаємо  недостатність  власного  капіталу  як  для  формування  важко ліквідних  активів,  так  і  оборотних  активів. 

Отже,  загалом  зміни  в  балансі  свідчать  про  погіршення  фінансового  стану підприємства. 

Аналіз  ліквідності  балансу,  проведений  за  вищезазначеною  схемою,  не відрізняється  абсолютною точністю.  Тому  з  метою  комплексної  оцінки  ліквідності балансу  доцільно  застосовувати загальний  показник  платоспроможності.

Алгоритм його розрахунку наступний:

Кзпл= (А1+0,5×А2+0,3×А3)/(П1+0,5×П2+0,3×П3)

Якщо  розрахувати  даний  коефіцієнт  на  початок  і  кінець  періоду,  то

отримаємо:

Кзпл(поч.)=(512 230+0,5×1 504 449+0,3×2 243 511)/( 1 652 816 +0,5×              ×438 051+0,3×265 896) = 0,99

 

Кзпл(кін.)=(447 984+0,5×1 746 295+0,3×3 444 399)/(2 669 257+0,5×

× 321 084 +0,3×83 200) =0,82

 

Таким чином,  коефіцієнт платоспроможності  зменшився,  що свідчить про послаблення платоспроможності підприємства та зрушення в бік погіршення структури активів і пасивів.

Для оцінки рівня фінансової стійкості  використовують наступні показники:

- Коефіцієнт співвідношення залучених  і власних коштів;

- Коефіцієнт автономії(платоспроможності);

- Коефіцієнт маневреності власних  коштів;

- Коефіцієнт ефективності використання  власних коштів;

- Коефіцієнт використання фінансових  ресурсів усього майна;

Коефіцієнт співвідношення позикових  і власних коштівхарактеризує структуру  фінансових ресурсів підприємства. Розраховується як частка від розподілу суми позикових  коштів на суму власного капіталу. Максимально  припустиме значення цього показника  становить 1 (що припускає рівність позикових і власних коштів).

 

Ксп= ( ф.1ряд.430+ф.1ряд.480+ф.1ряд.620)/ ф.1ряд.380

Ксп(поч.р.)=2 356 703/3 785 140=0.62≤1

Ксп(кін.р.)=3 073 343/5 108 798=0.6≤1

 

Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує частку коштів, вкладених власниками підприємства в загальну вартість майна. Розрахунок коефіцієнта автономії  проводиться за формулою:

 

Кав= ф.1ряд.380/ф.1ряд.640

Кав(поч.р.)=3 785 140/6 141 903=0.61≥0,5

Кав(кін.р.)5 108 798/8 182 339=0.62≥0,5

 

Нормальне мінімальне значення коефіцієнта  автономії орієнтовано оцінюється на рівні 0,5, що припускає забезпеченість позикових коштів власними, тобто, реалізувавши майно, сформоване із власних джерел, підприємство зможе погасити зобов’язання. Однак, у ході оцінки цього коефіцієнта, необхідно приймати до уваги галузеву приналежність підприємства, наявність  довгострокових позикових коштів й  інші розглянуті вище фактори.

Коефіцієнт маневреності власних  коштів характеризує степінь мобільності  використання власного капіталу, та визначається за формулою:

 

Км= ф.1ряд.380-ф.1ряд.080/ф.1ряд.380

Км(поч.р.)=1 903 427/3 785 140=0.5>0.2

Км(кін.р.)=2 565 137/5 108 798=0.5>0.2

 

Коефіцієнт маневреності показує  частку власних коштів, вкладених  в оборотні активи. Чітких рекомендацій у значенні цього коефіцієнта  немає, але вважається, що його значення повинно бути не менше 0,2 , що дозволить  забезпечити достатню гнучкість  у використанні власного капіталу . Для оцінки коефіцієнта маневреності необхідно порівняти його значення з рівнем минулих періодів, середньогалузевим  значенням або рівнем у найближчих конкурентів.

Коефіцієнт ефективності використання власних коштів показує скільки  прибутку дає 1 грн. власних коштів. Теоретично, нормальним значенням цього  коефіцієнта є значення не менше 0,4.

 

Кевк=ф.№2,ряд.170 / ф.1ряд.380

Кевк(поч.р.)=2 056 670/3 785 140=0,54>0.4

Кевк(кін.р.)=1 533 335/5 108 798=0.3<0.4

Коефіцієнт використання фінансових ресурсів (усього майна) дає змогу  визначити, за який період одержаний  прибуток може компенсувати вартість майна. Нормативного числового значення для цього коефіцієнта немає, позитивним вважається збільшення цього  коефіцієнта по відношенню до попереднього періоду.

 

Квфр=ф.№2,ряд.170 / ф.1ряд.280

Квфр(поч.р.)=2 056 670/6 141 903=0,3

Квфр(кін.р.)=1 533 335/8 182 339=0,19

0,19-0,3= -0,11

 

До основних показників рентабельності, які використовуються у ході аналізу  фінансового стану підприємства, належать:

- Коефіцієнт рентабельності активів; 

- Коефіцієнт рентабельності власного  капіталу;

- Коефіцієнт рентабельності діяльності;

Коефіцієнт рентабельності активів(економічна рентабельність) характеризує – рівень прибутку, що створюється всіма активами підприємства, які перебувають у  його використанні згідно з балансом. Даний показник розраховується за формулою :

 

Кра=ф.2ряд220/(ф.1ряд280гр3+ ф.1ряд280гр4)/2)

Кра(поч.р.)=1 344 161/7 162 121=0,19

Кра(кін.р.)=1 248 028/7 162 121=0,17

0,17-0,19= -0,02

 

Зменшення рівня рентабельності активів  може свідчити про падаючий попит  на продукцію підприємства й про  пере нагромадження активів.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (фінансова рентабельність) характеризує рівень прибутковості  власного капіталу, вкладеного в дане підприємство, тому найбільший інтерес представляє для наявних і потенційних власників й акціонерів й є одним з основних показників інвестиційної привабливості підприємства, тому що його рівень показує верхню межу дивідендних виплат.

 

Крвк=ф.2ряд220/(ф.1ряд380гр3+ ф.1ряд380гр4)/2)

Крвк(поч.р.)=1 344 161/4 446 969=0,3

Крвк(кін.р.)=1 248 028/4 446 969=0,28

 

Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується як відношення чистого  прибутку підприємства до чистої виручки  від реалізації продукції (робіт, послуг).

 

Крд= ф.2ряд220/ф.2ряд.035

Крд(поч.р.)=1 344 161/5 792 524=0,23

Крд(кін.р.)=1 248 028/5 001 803=0,25

0,25-0,23= 0,02

Збільшення цього показника  свідчить про зростання ефективності господарської діяльності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ III. Напрямки покращення фінансового стану ПАТ «Мотор Січ»

 

Реалізація заходів щодо покращення фінансового стану діяльності ПАТ «Мотор-Січ» включає  підтримку і вирішення взаємопов'язаних проблем: ефективної виробничої діяльності, ефективного фінансування та інвестування, ефективної маркетингової стратегії, системи управління персоналом, ефективних організаційних змін і впровадження нововведень. Тільки комплексне розв'язання цих проблем дасть можливість підприємству швидше вдосконалити свою діяльність. ПАТ «Мотор-Січ» успішно  буде функціонувати, якщо регулярно  буде проводитися глибокий аналіз діяльності (вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на діяльність підприємства, діагностика його економічного та фінансового  стану, які проведені у попередньому розділі); послідовно будуть впроваджуватися  заходи щодо вдосконалення культури управління як на оперативному, так  і на стратегічному рівнях; вчасно проводитися підготовка і перепідготовка персоналу; поліпшуватиметься якість продукції шляхом удосконалення  техніки представлення і структуризації даних, впроваджуватимуться нові інформаційні технології; підтримуватимуться процеси  нововведень на підприємстві.