Техніко-економічне обґрунтування інвестиційного проекту впровадження лінії з виробництва слабоалкогольних напоїв

 

2.1. Розрахунок потреби  в обладнанні та виробничій  площі

 

Технологія виготовлення слабоалкогольних напоїв являє собою кількаденну процедуру. Повний цикл виробництва спирту – основної сировини – становить близько 3-х діб з моменту засипання зерна до моменту виходу першої партії спирту.

Після цього спирт по трубопроводу передається у горілчаний цех, де певна частина його використовується для формування спиртово-ароматних сиропних розчинів. Паралельно проходить процес очистки (фільтрації) води, після чого проходить  процес купажування (змішування) очищеної води та ароматно-спиртових настоїв та розчинів. Цей купаж доводиться до міцності 8% і надходить на автомат розливу, де безпосередньо проходить наповнення пляшок, які йдуть по транспортувальній ленті та в ході проходження стадій процесу закупорюються, отримують етикетки, акцизні марки, проходять через світловий екран в процесі перевірки  на наявність різного роду дефектів. Після цього пляшки надходять на термопакувальний апарат та упаковуються у термоплівку після чого по транспортній ленті надходять на автокар, який перевозить готову продукцію у склад готової продукції.

Отже, основною ланкою технологічного процесу виробництва слабоалкогольних напоїв є їх купажування та фільтрування. Встановлення нової італійської лінії дозволить значно скоротити допоміжні роботи при купажуванні та проходженні продукції основних стадій технологічного процесу, а також поліпшити контроль за якістю.

Для налагодження виробництва слабоалкогольних напоїв комбінату потрібно практично повністю встановлювати відповідну технологічну лінію, адже діючі 2 лінії розливу горілчаних виробів (які можна було б модернізувати під випуск слабоалкогольних напоїв) задіяні у горілчаному виробництві.

У таблиці     представлено потреба в обладнанні на кожній технологічній операції виробництва слабоалкогольних напоїв, а також його орієнтовна вартість (за умови закупівлі у спеціалізованих італійських фірм), нормативний строк служби та щомісячна сума амортизаційних відрахувань.

Крім того, для забезпечення нового виробництва необхідною сировиною та матеріалами враховуючи паралельне завантаження горілчаних потужностей, виникає потреб у придбанні вантажного автомобіля (зокрема, пропонується придбати вантажний КРАЗ з такими характеристиками: б/у не більше 5 років у хорошому стані).

При цьому, практично все обладнання, крім пляшкомиючої машини та 4-х технологічних ємностей планується ввести в експлуатацію у лютому 2004 року, а решту – у березні, щоб починаючи з 2-го кварталу забезпечити повноцінне функціонування нової лінії.

Реалізація проекту походитиме виключно в межах території комбінату, що є його власністю, безпосередньо у горілчаному цеху та не передбачатиме проведення значних обсягів будівельно-монтажних робіт, тобто не додаватиме значних сум витрат на підготовку по запуску нових виробничих потужностей.

 

2.2. Розрахунок чисельності  працівників та фонду оплати  праці

 

Діюча організаційна структура підприємства була представлена раніше. Встановлення нової лінії не внесе змін у цю структуру. Передбачається лише поповнення виробничих дільниць додатковим виробничим персоналом, а також збільшення кількості маркетингового персоналу.

Взаємозв’язки між окремими підрозділами підприємства будуть здійснюватися згідно представленої схеми. Особлива увага буде приділятиметься забезпеченню тісної співпраці планово-економічного відділу з бухгалтерією та відділом збуту, що забезпечить своєчасне реагування підприємства на зміни на ринку та у законодавчій базі.

Виконання планової виробничої програми слабоалкогольних напоїв не вимагатиме значних додаткових трудових ресурсів, адже горілчане виробництво характеризується певним надлишком робочої сили, так як 2-га лінія налагоджена під виробництво горілчаних виробів у ємностях 0,25 л у зв’язку з незначними обсягами їх виробництва практично пустує, тому частина робітників матиме змогу залучатися у виробництво слабоалкогольних напоїв, що не потребуватиме значних додаткових знань та навичок.

Планова чисельність та додаткова потреба в персоналі для забезпечення виробництва слабоалкогольних напоїв представлена у таблиці   . Зокрема, у цеху розливу горілки та слабоалкогольних напоїв у зв’язку із нарощенням обсягів виробництва щорічно виникатиме додаткова потреба у прийнятті по одному транспортувальнику та машиністові розфасувально-пакувальних машин. Крім того, у посудному цеху щорічно додатково потрібно залучати по одному транспортувальнику пляшок на лінії.

Активізація збутової діяльності вимагатиме також додаткового залучення робочої сили. У 2004 та 2006 рр. додатково буде прийнято по одному менеджеру з реалізації, а у 2005 році – одного маркетолога. Отже, щорічна загальна додаткова потреба у робочій силі оцінюється у 4 одиницях, з них 3 – виробничі робітники і 1 – працівники служби збуту.

Проект не передбачає створення нових підрозділів, адже наявна організаційна структура комбінату дозволяє в повному обсязі та з найменшими втратами часу виконувати покладені завдання.

Загальний середньомісячний фонд оплати праці по комбінату на 2004 рік визначено на рівні 105,5 тис.грн., а середньооблікова чисельність працівників – 209 чол. (таблиця   ). За середнім розміром заробітної плати комбінат постійно випереджує середній галузевий рівень у харчовій промисловості і тим більше закріплений у Галузевій угоді гарантований профспілками мінімум (238 грн.).

Середньомісячна заробітна плата виробничих робітників на комбінаті становить 450 грн. З метою стимулювання виробничих працівників до підвищення зацікавленості у якісному виконанні своїх трудових обов’язків планується її щорічне збільшення (у 2005 році – до 470 грн., та у 2006 році – до 500 грн.).

Крім того, збережуться всі затверджені у діючому колективному договорі пільги щодо забезпечення виробничим одягом, засобами захисту та особистої гігієни за рахунок комбінату. Поряд з цим, збережеться система заохочення працівників грошовими преміями з нагоди дня народження та цінними подарунками за особливі трудові досягнення на загальних зборах трудового колективу до загальнодержавних та професійних свят.

Основним завданням кадрової стратегії комбінату є підготовка висококваліфікованих спеціалістів та керівників серед своїх працівників, кращі з яких пройшовши шлях від нижчої ланки та отримавши авторитет серед своїх колег, діставатимуть можливість вирішувати важливі питання життєдіяльності комбінату на керівних посадах.

 

2.3. Визначення капітальних  затрат та калькуляція продукції

 

ДП „Луцький спиртогорілчаний комбінат” розглядає 3 найбільш прийнятні та реальні альтернативи придбання нових лінії розливу слабоалкогольних напоїв для налагодження виробництва напоїв, які не поступалися напоям згадуваних відомих торгових марок. Це дозволить порівняно з існуючим станом справ, підтримувати курс на збільшення ринкової долі з метою подальшого збереження лідируючих позицій на місцевому ринку, а також закріплення на національному ринку.

Перший варіант – придбання лінії розливу вітчизняного виробництва з паспортною потужністю 5000 пляшок за годину або 10 тис.пляшок в день з врахуванням простоїв з різних причин. Нормальна річна потужність лінії складає 2300 тис.пляшок. Вартість  лінії – 1450 тис.грн.

Другий варіант – придбання лінії розливу виробництва Італії з паспортною потужністю 7000 пляшок  за годину або 12 тис.пляшок в день з врахуванням простоїв з різних причин. Нормальна річна потужність лінії складає 2760 тис.пляшок. Вартість  лінії – 1800 тис.грн.

Третій варіант – придбання лінії розливу виробництва Німеччини з паспортною потужністю 8000 пляшок за годину або 14 тис.пляшок в день з врахуванням простоїв з різних причин. Нормальна річна потужність лінії складає 3220 тис.пляшок. Вартість  лінії – 2500 тис.грн.

Крім того слід зазначити, що в умовах реалізації кожного з цих варіантів, обсяги виробництва слабоалкогольних напоїв та відповідно їх ресурсне забезпечення (матеріальні затрати, кількість зайнятих працівників, їх оплата праці та витрати обслуговуючого характеру) залишаються на тому ж рівні. Тому в обґрунтуванні порівняльних розрахунків їх вклад у результати виключимо.

Для порівняння доходності по двох варіантах складемо зведену таблицю оцінки середніх річних витрат на експлуатацію ліній (таблиця     ). Як бачимо, найбільш економною відповідно до запланованих обсягів виробництва є лінія італійського виробництва, витрати на експлуатацію якої в розрахунку на 1 тис.пляшок вироблених слабоалкогольних напоїв за планової потужності (максимальна у 2006 році – 1890 тис.пляшок.) нижчі відповідних витрат по інших лініях. Крім того, вартість цієї лінії в розрахунку на 1 тис.пляшок. проектної річної потужності поступається лише лінії вітчизняного виробництва. Тому немає потреби купляти більш потужну лінію німецького виробництва, щоб витрачати додаткові грошові кошти на її обслуговування і не забезпечувати роботою на повну потужність. З іншого боку українська лінія є не надто надійною та потребує порівняно високих витрат на обслуговування.

Отже, необхідність впровадження нової лінії італійського виробництва  не викликає сумнівів.

Відзначимо, що при розрахунку було оцінено, що модернізація або встановлення нової лінії вимагатиме однакових додаткових витрат на оплату праці та додаткової чисельності робітників, тобто в кінцевому підсумку дана стаття не вплине на результати порівняння цих варіантів.

Орієнтовна вартість вантажного автомобіля  КРАЗ складе не більше 80 тис.грн. Отже, загальна вартість придбання та монтажу необхідних для налагодження виробництва слабоалкогольних напоїв машин та обладнання складає 1880 тис.грн.

Перш ніж розпочати виробництво нових видів продукції потрібен певний час для вирішення ряду організаційних питань, пов’язаних із чітким узгодженням та структуризацією переліку робіт від часу затвердження ідеї інноваційного продукту до строку повної готовності до випуску перших партій продукції. Відповідно до наведених вище обґрунтувань та враховуючи той факт, що дане виробництво матиме сезонний характер (зменшення обсягів збуту у літній період) проведення всіх цих робіт має бути завершене до березня 2005 року, тобто протягом перших двох місяців. Реалізація проекту передбачає паралельне виконання ряду робіт, що забезпечать повну готовність до випуску продукції через 50 днів.

У відповідності з цим графіком розроблюватиметься і графік інвестиційних витрат у придбання нової лінії. Фірма-постачальник обладнання просить проведення авансових платежів перед проведенням поставки та монтажу лінії. Згідно цих умов 50% від вартості лінії (або 900 тис.грн.) комбінат змушений буде заплатити вже у січні (таблиця    ), а решту суми рівними частинами протягом наступних 2-х місців (лютого-березня). Фактичне ж введення в експлуатацію основного обладнання, що забезпечує повноцінну роботу лінії передбачається ще у лютому (його вартість  складає 1580 тис.грн.), а решту – у березні (на суму 300 тис.грн.).

Показники руху основних засобів за групами обліку та суми амортизаційних відрахувань у плановому періоді представлені у додатку       .

Автоматизоване виробництво спирту, горілки, а відтак і слабоалкогольних напоїв вимагає значних витрат палива та енергії як для забезпечення роботи ліній розливу так і чанів розварювання харчової сировини. Загальна сума придбання матеріальних ресурсів розрахована на основі норм їх витрачання у виробництві та прогноз їх витрат на загальновиробничі потреби на 2004 рік визначена у розмірі 12437 тис.грн. (таблиці      та      ).

В таблиці     подано бюджет загальновиробничих витрат, які пропорційно обсягів виробництва розподіляються на кожен вид горілки та слабоалкогольних напоїв.

В таблиці       представлено зведений розрахунок виробничої собівартості кожного виду горілки та слабоалкогольних напоїв в розрахунку на 1 декалітр та на плановий обсяг виробництва.

 

2.4. Складання кошторису  проекту

 

Загальні витрати на збут горілки у 2004 році плануються на рівні 1424,1 тис.грн. та у зв’язку із нарощенням обсягів реалізації продукції у 2005 році зростуть до 1490,0 тис.грн. (або на 4,6 %), а у 2006 році – до 1535,7 тис.грн. (тобто ще на 3,1 %). Рекламний бюджет за цей період зросте із 690 тис.грн. у 2004 році до 758 тис.грн. у 2006 році (майже на 10%). В той же час передбачається, що значні фінансові вливання у сферу маркетингу дозволять досягнути запланованих обсягів реалізації горілки (таблиці                  ).

В таблицях        та       подано кошториси адміністративних витрат та витрат на збут, які прямо відносяться на фінансові результати роботи.

Як показує порівняння статей сукупних витрат інноваційного проекту (таблиця     ) найбільшу питому вагу серед усіх елементів витрат займають прямі матеріальні витрати – у 2004 році – 62,4%, а у 2005 році – 70,5 %, що відповідно показує і основне джерело зниження затратності виробництва за рахунок економічного використання сировини та матеріалів, а також придбання їх за найнижчими цінами. Збільшення витрат на збут у 2006 році на 7,8% порівняно з 2004 роком дозволить продовжувати реалізовувати стратегію цінового лідерства та забезпечити зростання обсягів збуту.

 

 

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУ

 

Фінансова стратегія та результати роботи

Передбачається, що основним поштовхом до позитивних змін в сфері фінансової діяльності комбінату стане зниження дебіторської заборгованості переважно за рахунок забезпечення своєчасних розрахунків за відвантажену продукцію. Основним джерелом забезпечення реалізації цього положення є встановлення гнучкої системи знижок та комісійних винагород залежно від величини замовлення на умовах передоплати та робота на мінімальному рівні рентабельності, що, за попередніми оцінками, буде більш ефективним ніж надання відстрочки платежу при високій ймовірності недотримання платіжної дисципліни.