Сутність,форми і ситеми заробітної плати

Міністерство науки  і освіти України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний  університет імені Вадима Гетьмана»

 

Кафедра політичної економії факультетів управління та маркетингу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

на тему :

 

«Сутність , форми і системи заробітної плати»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка

денної форми навчання

1-го курсу

спеціальність – 6504

група № 11

Сингаївська Ірина

 

Науковий керівник :

 

Погоріла  Л.М.

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2009 
План

Вступ

1. Заробітна плата як економічна категорія(сутність , функції , принципи , структура)
2. Форми і системи заробітної плати
3. Особливості оплати праці в Україні

Висновки

Список літератури

 

Вступ

 

Одним із регуляторів ринку праці  та зайнятості населення є заробітна  плата. З розвитком ринкових відносин в Україні посилюється роль оплати праці як мотиваційної складової продуктивної зайнятості. Рівень заробітної плати , її структура , динаміка – показники , які істотно впливають  як на економічну політику підприємства , так і на економіку країни загалом.

 

Однак аналізу і оцінці впливу зарплат на ринок праці й,

передусім, на зайнятість в Україні  не приділяється належна увага, що

призводить до негативних наслідків  – прискореного зростання безробіття,

руйнування мотивів і стимулів до праці , зубожіння більшості населення.

 

Заробітна плата як показник, залежний безпосередньо від ефективності

виробництва, продуктивності праці, конкурентоспроможності продукції, є

не лише індикатором, що визначає загальний  життєвий  рівень працівників.

 

Від її стану та форм реалізації, частки у валовому національному

продукті багато в чому залежать також можливості розвитку економіки

взагалі.

 

Сьогодні українське законодавство  приділяє значну увагу питанням

організації оплати праці. При цьому  заробітна плата визначається як

винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку власник

або уповноважена ним орган  виплачує працівникові за виконану ним

роботу. Заробітна плата була, є  і ще тривалий час буде важливим якісним

показником економічного господарювання.

 

Суспільством на заробітну плату покладено значні функції щодо розвитку

та вдосконалення робочої сили людини .

 

Розвиток соціально-трудових відносин  багато в чому залежить від рівня

оплати праці, удосконалення цих  відносин повинні ґрунтуватися на реальній вартості праці, щоб усунути існуючі сьогодні диспропорції на споживчому ринку і в мотиваціях до праці.

 

Головна мета роботи полягає в тому, щоб широко і різносторонньо   розкрити саме поняття заробітної плати , зрозуміти її сутність , принципи , функції та структуру. Не менш важливим є з’ясування таких понять як форми і системи заробітної плати.  Показати важливе значення вдосконалення, існуючих на сьогоднішній день систем, таких як тарифна система оплати праці, безтарифна система оплати праці.

 

Важливим є розгляд питання  про основні напрямки поліпшення організації

оплати праці , тобто виконання заробітною платою певних принципів, які відіграють роль стратегічних та тактичних напрямків.

 

Актуальним є аналіз перебудови організації заробітної плати на підприємстві згідно з вимогами ринкової економіки.

 

Розглянувши форми заробітної плати  і системи заробітку , можна зрозуміти  як роботодавець управляє інтенсивністю  та якістю конкретних працівників.

 

Взагалі заробітна плата складає  основу соціально-трудових відносин у суспільстві , адже включає інтереси всіх учасників трудового процесу.

 

Не менш важливим є питання пов’язане  з мінімальною заробітною платою в Україні, бо зміна її рівнів впливає  на рівень середньомісячної заробітної плати , диференціацію заробітної плати та зайнятість населення.

 

 

Особливо важливим є питання  щодо особливостей оплати праці в  Україні на сьогодні, де існує низка  проблем та негативних наслідків , наявність  останніх – 

загроза економічній  та соціальній безпеці країни. 
1.Заробітна плата як економічна категорія

 

Сутність

 

Заробітна плата - це винагорода,  обчислена,  як  правило,  у 

грошовому   виразі,   яку   за   трудовим  договором  власник  або 

уповноважений ним орган  виплачує  працівникові  за  виконану  ним 

роботу.

 

Розмір заробітної  плати  залежить  від  складності  та  умов

виконуваної   роботи,   професійно-ділових   якостей   працівника,

результатів його праці та господарської  діяльності підприємства. Це визначення є найбільш точним ,адже воно викладене у Законі України «Про оплату праці».

 

Взагалі трудові доходи є основним джерелом для величезної більшості людей[14,ст. 322].

 

Для найманого працівника заробітна плата – це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпечити об`єктивно необхідне відтворення робочої сили.

 

Для підприємця заробітна плата – це елемент витрат виробництва, і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці.

 

В умовах ринкової економіки заробітна плата – це елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції і виражає ринкову вартість використання найманої праці. Цей особливий вид ціни ще називаюсь ставкою заробітної плати. Щоб дати кількісну характеристику заробітної плати , треба знати її ставки за одиницю часу : годину ,день ,тиждень тощо , а також кількість годин ,відпрацьованих робітником за день ,тиждень, місяць[7,ст. 523].

 

Сутність заробітної плати виявляється у функціях, які вона виконує в процесі суспільного відтворення. Винятково важлива роль заробітної плати в механізмі функціонування ринкової економіки зумовлена тим, що вона має виконувати багато функцій.

 

Функції:

 

1. Стимулююча функція заробітної плати полягає у встановленні залежності її розміру від кількості та якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства. Ця залежність повинна бути такою, щоб заохочувати до постійного покращення результатів праці. Реалізація цієї функції обмежується , здебільшого ,рівнем окремих підприємств і компаній , а також галузей[9,ст. 396].

2. Відтворювальна функція полягає у забезпеченні працівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили , для відтворення поколінь. В ній реалізується економічний закон зростання потреб. Ця функція тісно пов`язана з особливостями державного регулювання заробітної плати, із встановленням на державному рівні її мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої сили.

3. Регулююча, або ресурсно-розміщувальна функція заробітної плати полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон’юнктури. Формування ефективно функціонуючого ринку праці передбачає свободу кожного найманого працівника вільно обирати місце прикладання своєї праці, а його прагнення до підвищення життєвого рівня обумовлює професійні переміщення у пошуках такої роботи, яка максимально б задовольняла зростаючі потреби. Іншими словами, в ринкових умовах вища заробітна плата

на ефективніших робочих місцях стимулює перехід сюди працівників  з неефективних робочих місць. Цим пояснюється ,зокрема ,масова міграція

робочої сили з України впродовж  останніх років[9,ст. 396].

4. Соціальна функція заробітної плати відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між найманими працівниками і власниками

засобів виробництва. Заробітна плата  виступає індивідуальною часткою працівника в новоствореному доході у відповідності  з його трудовим внеском . Соціальне значення цієї функції заробітної плати полягає у забезпеченні соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходу між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, і по-друге, при розподілі між найманими працівниками у відповідності з результатами їхнього трудового внеску.

5. Функція формування платоспроможного попиту населення. Її призначення – узгодження платоспроможного попиту, під яким розуміємо форму виявлення потреб, забезпечених грошовими коштами покупців, з одного боку, і виробництва споживчих товарів – з іншого. Оскільки платоспроможний попит формується під дією двох основних факторів – потреб та доходів населення, то за допомогою заробітної плати в ринкових умовах встановлюються пропорції між товарною пропозицією та попитом.

  6. Оптимізаційна функція заробітної  плати полягає в тому , що заробітна  плата як складова витрат виробництва  є чинником мотивації підприємця  до раціонального використання  праці , постійного підвищення  її продуктивності шляхом вдосконалення матеріально-технічних , соціально-економічних та організаційно-економічних чинників виробництва . Маючи забов’язання виплачувати найманим працівникам заробітну плату на високому рівні , підприємець змушений шукати все нові шляхи раціоналізації виробництва ,

і передусім раціоналізації використання праці. Така раціоналізація передбачає , зокрема , бездоганну організацію праці , стимулюючу організацію оплати

праці, застосування нових технологій , максимальне використання людського

капіталу, та ін., а отже, стимулює розвиток персоналу , оптимізацію- соціально трудових відносин  на підприємстві[4,ст. 399-400].

 

Принципи 

 

Впродовж багатьох років заробітна  плата в Україні підтримувалася на соціально низькому рівні. Нині для  більшості працівників вона перетворилася на невелику соціальну виплату.

 

Штучне стримування заробітної плати призвело до того, що нині витрати  на заробітну плату в Україні  в розрахунку на одиницю валового національного продукту майже вдвоє  нижчі, ніж у країнах з розвиненою ринковою економікою. Разом же з тим трудомісткість виготовлення продукції перевищує досягнуту в зазначених країнах нерідко в 3 – 4 рази.

 

Низький рівень заробітної плати не сприяє зацікавленості працівників  у досягненні високих кінцевих результатів  праці. Разом з тим, використовуючи дешеву робочу силу, підприємці не зацікавлені підвищувати продуктивність праці, вкладаючи кошти в оновлення виробничих фондів та розвиток персоналу. Дешева робоча сила зумовлює не лише низький рівень продуктивності праці, але і низьку якість продукції, і в зв`язку з цим її не конкурентноздатність. Низький рівень заробітної плати є основною причиною небаченого розростання прихованого безробіття і значного падіння платоспроможного попиту населення. Отже, низький рівень заробітної плати є не лише наслідком, а однією з найголовніших причин тривалого перебування економіки України у кризовому стані.

 

Тому надзвичайно актуальним завданням  перебудова організації заробітної плати, проведення відповідної реформи  з метою забезпечення поетапного підвищення заробітної плати, і створення ефективного мотиваційного механізму, який ґрунтується на поєднанні економічних стимулів і соціальних гарантій.

 

Перший етап реформи заробітної плати має включати запровадження  у повному обсязі та реалізацію на практиці всіх положень Закону України «Про оплату праці». Для забезпечення реалізації заробітною платою зазначених вище функцій необхідно дотримуватися таких найважливіших принципів:

• Підвищення реальної заробітної плати мірою зростання ефективності виробництва та праці. Порушення цього принципу може призвести, з одного боку, до виплати незароблених грошей, а значить до інфляції, знецінення отриманої номінальної заробітної плати, що в кінцевому результаті веде до зниження реальної заробітної плати. З іншого боку, може виплачуватися занижена заробітна плата, що не відповідає ефективності трудового внеску працівника.
• Диференціація заробітної плати в залежності від трудового внеску працівника в результати діяльності підприємства, від змісту і умов праці, від місцеположення підприємства, його галузевої належності. Цей принцип заснований на необхідності посилення матеріальної зацікавленості працівника у підвищенні кваліфікації, у виконанні більш складної роботи, забезпечення високої якості продукції. При цьому необхідно враховувати різницю у кількості матеріальних благ необхідних для відтворення робочої сили в різних умовах праці, економічних та географічних умовах життя.
• Однакова оплата за однакову працю. В умовах ринкової економіки цей принцип слід трактувати, по-перше, як недопущення дискримінації у оплаті праці за статтю, віком, національністю тощо, і по-друге, як принцип справедливості при розподілі всередині підприємства, що передбачає адекватну оцінку праці через її оплату.
• Державне регулювання оплати праці. Засобом державного регулювання оплати праці, що забезпечує соціальну захищеність низькооплачуваних працівників, є встановлення мінімальної заробітної плати.
• Врахування впливу ринку праці. Ринок праці – це та сфера, де в кінцевому підсумку формується оцінка різних видів праці. Заробітна плата кожного працівника знаходиться в тісній залежності від його положення на ринку праці, від співвідношення попиту і пропозиції праці певної якості. Тому на ринку праці представлений широкий діапазон розмірів заробітної плати як на державних і приватних підприємствах, так і неформальному секторі, де відсутній будь-який соціальний і правовий захист і умови оплати праці цілком визначаються роботодавцем. Однак у будь-якому випадку в ринкових умовах роботодавець не зможе набрати і втримати робочу силу потрібної якості, не забезпечивши конкурентноздатності на даному ринку праці рівень її оплати.
• Простота, логічність і доступність форм і систем оплати праці, що забезпечують широку інформацію працівників про суть систем оплати праці. Стимул стає стимулом лише у тому випадку, коли у працівників є про нього інформація, і вона зрозуміла їм як неспеціалістам у галузі економіки праці [4, ст. 401-402].