Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Июня 2014 в 18:11, реферат
Масложировий комплекс України є бюджетоутворюючим сектором економіки. Повністю задовольняючи потреби внутрішнього ринку у продукції переробки насіння олійних культур, в той же час Україна є найбільшим експортером соняшникової олії на світовому ринку. Для успішного розвитку вітчизняного масложирового комплексу та утримання лідируючих позицій України і далі виникає необхідність в об’єктивній оцінці економічних показників діяльності, визначенні характерних рис сучасного стану підприємств цієї галузі та з’ясуванні їх майбутніх перспектив.
Галузь виробництва рослинної олії в Україні є потужним агропромисловим комплексом, який об’єднує виробників насіння і масложирової продукції. В основному ця галузь орієнтована на виробництво соняшникової олії і пов’язаних з нею продуктів.
Вступ
Масложировий комплекс України є бюджетоутворюючим сектором економіки. Повністю задовольняючи потреби внутрішнього ринку у продукції переробки насіння олійних культур, в той же час Україна є найбільшим експортером соняшникової олії на світовому ринку. Для успішного розвитку вітчизняного масложирового комплексу та утримання лідируючих позицій України і далі виникає необхідність в об’єктивній оцінці економічних показників діяльності, визначенні характерних рис сучасного стану підприємств цієї галузі та з’ясуванні їх майбутніх перспектив.
Галузь виробництва рослинної олії в Україні є потужним агропромисловим комплексом, який об’єднує виробників насіння і масложирової продукції. В основному ця галузь орієнтована на виробництво соняшникової олії і пов’язаних з нею продуктів.
Метою даної роботи є дослідження сучасного стану масложирової галузі України та перспективи її розвитку.
Актуальність теми. На сьогоднішній день масложирова галузь промисловості знаходиться на високому рівні розвитку, тому ця тема є досить актуальною для детальнішого вивчення.
Предметом роботи є процес аналізу рівня розвитку досліджуваної галузі.
Об'єкт роботи – масложирова галузь України.
Методи дослідження. Методологічною основою виконання курсової pоботи є концепції економічного pозвитку, а також дослідження літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів з питань стану харчової промисловості в Україні, масложирової галузі, як одної з ланок АПК, методологічні і методичні pозpобки з питань pозвитку, pегулювання і pозміщення хаpчової пpомисловості і АПК, законодавчі і ноpмативні акти.
Структура та обсяг курсової роботи. Дана курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та становить 33 сторінки. Перший розділ – це розгляд сучасного стану масложирової галузі в Україні. Другий – аналіз інформації Держкомстату України щодо динаміки розвитку досліджуваної галузі. В третьому розділі висвітлені перспективи розвитку масложирової промисловості України.
Розділ 1
Сучасний стан масложирової галузі в Україні
Еволюція української масложирової галузі відображає реалії функціонування всієї економіки країни. У результаті роздержавлення та приватизації в переробній сфері АПК у державній власності залишилося лише кожне дванадцяте підприємство і восьма частина основних фондів стратегічно важливих галузей. Істотне звуження прямого регулюючого впливу держави на інвестиційний процес в аналізованій сфері забезпечує об’єктивні передумови для широкого прояву переваг, заради яких і здійснювалася приватизація підприємств. Водночас зростаючий попит на продукцію масложирової галузі зумовлює підвищення уваги інвесторів до підприємств цієї галузі. Таким чином, в Україні набули розвитку процеси розширення виробничих потужностей діючих масложирових підприємств та будівництво нових. На сьогодні вони складають близько 8,3 млн. тон на рік . У поточному році потужність заводів з переробки олійних можуть сягнути 10 млн. тонн, при цьому обсяг виробництва олії зросте до рекордних 3 млн. тонн на рік. Для переробки на олію в основному використовується насіння соняшнику, а ріпак переважно йде на експорт у не переробленому вигляді.
Як будь-який зростаючий ринок, ринок соняшникової олії в Україні зараз переживає процес концентрації капіталу. Найімовірніше, дрібні та середні виробники небрендованої соняшникової олії рано чи пізно підуть з ринку. І для цього не потрібні ніякі регулятивні заходи - аутсайдери ринку просто не зможуть конкурувати з лідерами за якістю виробленої продукції. Адже великі виробники не економили на технічному переозброєнні підприємств, встановленні нового сучасного обладнання, впровадженні нових технологій, що дозволило, зокрема, впровадити на масложирових підприємствах систему контролю якості харчової продукції НАССР. Дрібним виробникам доведеться або закриватися, або підвищувати якість своєї продукції. Але, злиттів і поглинань в жиро-олійної галузі в найближчі роки не намічається - в першу чергу тому, що нема кого поглинати. Дрібні і середні неефективні підприємства ніхто купувати не буде, а вартість великих компаній така, що зараз на ринку немає гравців, здатних навіть зробити пропозицію про покупку. При поліпшенні інвестиційного рейтингу України можливі капіталовкладення в переобладнання старих і будівництво нових підприємств. Європейські компанії вже вивчають ситуацію на предмет такої можливості. На думку фахівців, у найближчому майбутньому Україна збереже лідируючі позиції на світовому ринку соняшникової олії.
Масложирова промисловість – це складна галузь харчової індустрії, що складається з взаємопов’язаних виробництв олії, жирів, харчового масла, маргарину та реалізації продукції. Масложирова промисловість у якості вихідної сировини використовує насіння маслічних культур – соняшнику, льону, бавовнику, сої, гірчиці, арахісу, рапсу, коноплі тощо. У їх насінні міститься в середньому 35-40, в найкращих сортах – понад 50 % олії. Макуха і шрот більшості з них має 30-35 % білкових речовин і до 10 % олії (жирів), що робить їх високоцінним концентрованим кормом. Більшість олійних культур є медоносами.
Станом на 2011 маркетинговий рік Україна є одним із світових лідерів виробництва соняшникової олії. І займає перше місце у світі за її експортом.
Українська масложирова галузь демонструє впевнене зростання як виробництва, так і переробки. Переломним моментом саме для масложирової промисловості можна назвати 1998 рік. Парадокс того часу полягав в тому, що, маючи достатньо сировини, Україна імпортувала соняшникову олію. Мало хто знає, що Україна в 1998-1999 роках завозила 140-150 тис. тонн соєвої та соняшникової олії за кордону. Була божевільна контрабанда. У 1999 році було встановлене експортне мито – спочатку на рівні 23%, з 2008 року мито було знижено до рівня 10%.
Всі ці події стали стрижнем сприятливого розвитку української масложирової галузі. Що це означає? Сьогодні виробництво соняшнику з 1998 року виросло в 3 рази – з 2,5 млн тонн до 8 млн тонн, виробництво соняшникової олії зросло в 8 разів – зараз наближаємося до рубежу в 4 млн тонн з 500 тис. тонн. Що стосується експорту, то тут і говорити нічого, він був просто смішним – на рівні 200 тис. тонн, на сьогодні він становить 3 млн 200 тис., а це в 16 разів більше[8].
Україна виробляє 3 млн 800 тонн соняшникової олії – це 84-85 кг олії на одну людину. Якщо підрахувати, то це в 6-7 разів більше норми. Експорт даної продукції з нашої країни вже давно довів світові, що ми аж ніяк не сировинний придаток, а основний виробник і постачальник масложирової продукції. Зокрема, Україна експортує свою продукцію в 90 країн світу, займаючи 50% світового ринку.
Якщо уряд буде розуміти перспективи аграрної галузі, буде створювати нормальні умови для роботи – проблем не виникне.
Унікальні природнокліматичні умови України дозволяють вирощувати соняшник практично на всій території України. Але найсприятливіші землі степової зони та південного лісостепу, найбільші врожаї 2010-го року отримані в Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській областях. Соняшник вимагає певної кількості сонячних днів в році, для того, щоб відбувся ферментативний процес утворення олії в насінні. У дощове літо в насінні соняшнику збільшується вміст крохмалю. Найбільші посівні площі в Україні займають гібриди «Одеський-122» −123, −128, −249, −504. Олійність харківських сортів становить 52-55%, одеських і запорізьких — близько 50-52%.
Підприємства масложирової галузі України можна розділити на три категорії. До першої категорії належать підприємства, що виробляють соняшникову олію: масложирові і маслоекстракційні комбінати.
На сьогодні в Україні налічується близько 10 найбільших виробників рослинної олії, які контролюють до 90% всього виробництва.
Рисунок 1.1. Виробництво соняшникової олії у світі протягом 2011/12 маркетингового року.
Найбільшими виробниками соняшникової олії в Україні виступають:
До другої категорії належать дрібні виробники рослинної олії в компаніях, для яких виробництво рослинної олії не є основним видом діяльності. Ці переробні підприємства, залежніші від ситуації на внутрішньому ринку, оскільки на них налагоджено виробництво дрібних партій рослинної олії. Дані виробники виробляють 10-30% від загального обсягу соняшникової олії в Україні.
Третю категорію складають виробники масложирової продукції — маргаринові заводи, миловарні комбінати.
У результаті переробки насіння соняха отримують продукти первинної переробки (соняшникова олія і шрот), продукти глибшої переробки (майонез, маргарин, мило, жири кондитерські, соняшникове борошно і білкові кислоти.)
Потреби України в соняшнику становлять близько 1,5 млн т на рік. Щосезону цей показник змінюється залежно від загального використання всіх олій та структури споживання. Весь обсяг, який перевищує середній рівень споживання, за винятком інших потреб внутрішнього ринку, експортується у вигляді насіння або продукції переробки.
Україна посідає провідне місце на світовому ринку з продажу соняшникової олії. При цьому 90% від загального експорту складає олія неочищена.
Українські експортери продемонстрували, що вони можуть за сезон поставляти на зовнішні ринки майже 3 млн т соняшникової олії. 51,1% світового експорту. Більше 3,2 млн т соняшникового борошна (23% світового експорту). Україна, поряд із ЄС, Аргентиною, Туреччиною та Росією, входить до четвірки найбільших світових країн-виробників соняшникової олії (частка України за 2011/12 маркетинговий рік в світовому обсязі виробництва становить 23,3%) та є головним експортером продукції соняшникового комплексу.[15]
Сира соняшникова олія користується попитом на Близькому Сході, досить великі обсяги Україна поставляє в країни Північної Африки та на Південь Європи, однією з провідних країн-покупців якої виступає Франція. Рафінована соняшникова олія експортується в країни СНД.
За 1-26 лютого 2012 морський експорт української соняшникової олії до Ірану склав 10,5 тис. т.
Основними компаніями-експортерами олії є компанії «Каргілл», «ОлсідзУкраїна» (ВАТ «Кіровоградолія»), «Кернел-Трейд» (ПрАТ «Полтавський ОЕЗ», ЗАТ «Приколотнянський ОЕЗ», ВАТ «Вовчанський ОЕЗ»), «Сантрейд» (ЗАТ «Дніпропетровський ОЕЗ»), ПАТ «Пологівський ОЕЗ», «Миронівський хлібопродукт», Промислова Група «Віойл», ВАТ «Чернівецький ОЖК»).
Рисунок 1.2. Найбільші експортери соняшникової олії(тис.т.)[9]
В Україні є сприятливі кліматичні умови для вирощування сої. Завдяки високій якості зерна і вегетативній масі, соя є однією з головних білково-олійних культур у світі. Вона знаходить застосування в тваринництві, харчовій промисловості, в техніці і медицині. ЮНЕСКО визначила сою як стратегічну харчову рослину через її високу живильну цінність і вміст білків. До безперечних достоїнств рослини належить її важливість, з погляду агротехніки, оскільки, будучи азотфіксатором, вона покращує структуру ґрунту, збагачуючи її азотом. Після вирощування сої надбавка врожайності зернових досягає 4 ц/га. За останні 60 років, за даними Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва, виробництво сої в світі збільшилося в 8,9 рази. У країнах колишнього Союзу вирощується 0,9 млн т. Україна виробляє 2 млн 300 тис. тонн сої.
Із соєвого зерна шляхом пресування отримують соєву олію. У свіжому вигляді вона смаком і запахом не відрізняється від соняшникової, але швидко гіркне. Після рафінування соєва олія стає прозорою, має хороші смакові якості, довго зберігається і уживається нарівні з соняшниковою і оливковою. Це прекрасний дієтичний продукт, що містить ненасичені жирні лінолеву і ліноленову кислоти, солі кальцію, натрію, магнію, фосфору, вітаміни Е і С. Соєву олію використовують при жарінні, випічці, нею заправляють салати. На даний час соя в Україні використовується в основному в харчовій промисловості.
Ріпак є другою найбільш важливою олійною культурою в Україні, хоч він має відносно невелику важливість. Виробництво цієї культури зростає з 1997 р., хоч загальний рівень виробництва все ще низький. Зараз воно використовується переважно для виробництва маргарину і майонезу, оскільки українські споживачі традиційно віддають перевагу соняшниковій олії. Значна частина ріпаку переробляється на маслобійних підприємствах з переробки соняшнику, зокрема підчас відносно незайнятих періодів.
Кукурудзяну олію одержують шляхом обробки зародків кукурудзяного борошна сухим шляхом, олії отримують небагато – 18-20%. У крохмально-патоковому виробництві зародки відмиваються від крохмалистих речовин; з таких зародків масло випресовується майже повністю (40-50%). В першому випадку олія виходить більш стійкою при зберіганні і має кращий смак. Олію можна отримувати шляхом холодного і гарячого пресування. Олія холодного пресування золотисто-жовтого кольору, гарячого – темна.
Олія складається з тригліцеридів олеїнової (до 45%), лінолевої (до 48%) і граничних (до 11%) кислот. У числі граничних кислот, крім пальмітинової і стеаринової, знаходяться арахінова, капронова, каприлова і капринова кислоти; у числі неграничних присутня гіпогеєва кислота. Олія містить вітамін Е і фітостеріни, йодне число 111-133. Хімічний склад: у кукурудзяних зародках міститься 49-57% жирної олії, 13-18% білкових речовин, близько 5% фітину і інші речовини, включаючи токофероли.
Виноградна олія має високу біологічну активність, містить активний антиоксидант. Завдяки цьому використовується переважно в косметичній продукції, зв’язує в клітках вільні радикали, тим самим уповільнює процеси старіння клітки.
Абрикосова олія містить тригліцериди, природний віск, стеарин, жиророзчинні вітаміни. Поповнює втрату шкірного жиру під час вмивання, за несприятливих атмосферних дій. Має антиоксидантну активність.
Олія обліпихи містить унікальний комплекс вітамінів, мікроелементів, органічних кислот і інших біологічно активних речовин. Має вітамінізуючу, протизапальну, антиоксидантну, антисептичну і підживлюючу дією. Використовується як протирадіаційний, протиопіковий, ранозагоювальний і регенеруючий тканини засіб.
Информация о работе Сучасний стан масложирової галузі в Україні