Проблеми управління підприємством в кризових умовах

Криза фірми обумовлюється нестачею власного капіталу, борговими зобов'язаннями, що зростають; некомпетентністю керівництва фірми, яке не здатне своєчасно розпізнати і усунути причини кризи; зовнішніми причинами – нестійкістю фінансового ринку.

Показник кризи фірми – її неплатоспроможність.

Реакцією фірми на кризовий стан є застосування захисної або наступальної тактики.

Захисна тактика полягає у проведенні заходів щодо збереження, основою яких є:

· скорочення витрат;

· закриття підрозділів фірми;

· звільнення персоналу;

· скорочення виробництва і збуту.

· Найбільш ефективною є наступальна тактика, яка, поряд з економними, ресурсозберігаючими заходами, передбачає:

· активну маркетингову політику;

· політику більш високих цін;

· збільшення витрат на удосконалення виробництва за рахунок його модернізації, оновлення основних фондів, впровадження перспективних технологій;

· використання резервів.

У той же час змінюється або зміцнюється керівництво підприємства, проводиться комплексний аналіз та оцінка ситуації і, якщо потрібно, корегується філософія, основні принципи діяльності фірми.

Таким чином побудована система антикризового управління підприємством є цілеспрямованою системою антикризового управління і передбачає використання органічного поєднання інтелекту і досвіду ОПР з економіко-математичними методами і сучасними інформаційними технологіями для забезпечення оперативності і обґрунтованості антикризових управлінських рішень.

 

3.2 Напрямки вдосконалення системи управління промисловим підприємством

Переходячи до наступного етапу нашої роботи ми спробували проаналізувати теоретико-методологічні засади формування стратегічного управління підприємством ТОВ «Бердичівський пивзавод», особливу увагу приділяючи специфіки даної галузі.

В умовах формування ринкових відносин в Україні важливе значення придбаває здатність підприємства пристосуватися до нових умов господарювання. Це висуває на перший план рішення задач по забезпеченню організаційно-економічної стійкості і конкурентоздатності підприємства в умовах зовнішньої середи, що безперервно змінюється, особливо при проведенні економічних реформ.

Економічна реформа шляхом поступових перетворень повинна завершиться створенням ринкової економіки. Функціонування ринкового механізму передбачає створення наступних умов:

• самостійність економічних об'єктів;
• економічна відповідальність за використання ресурсів;
• достатня кількість продуктивний і споживачів як умову для взаємного вибору і конкуренції;
• право контрагентів(продавців і покупців) встановлювати ціни на продукцію під впливом попиту пропозиції на основі нормальної дії закону вартості.

Структура апарату управління повинна бути оптимальною, коли встановлюються раціональні зв’язки при найменшому числі ступенів управління , гнучкою та простою. Вона повинна забезпечувати економічність управління. Основна мета цієї вимоги полягає в тому , щоб потрібний ефект від управління досягався при мінімальних витратах на управлінський апарат . Для удосконалення вже існуючої організаційної структури управління виробництвом нам потрібно сформувати всебічно обґрунтовані структурні підрозділи.

Для обґрунтованого вибору того чи іншого варіанту внутрішньої структури необхідно проаналізувати організаційно-технічні умови та кількість структурних одиниць , що входять до його складу. Для цих цілей можна використати метод, за допомогою якого отримані наступні залежності

Y1 = 0.60 + 0.0206X ;

Y2 = 0.06 + 0.0925X ;

Y3 = -0.26 + 0.2567X ;

Y4 = -1.66 + 0.6272X ;

де Y1 – число заступників керівника відділу ;

Y2 – кількість  бюро у відділі (керівників бюро) ;

Y3 - кількість груп (старших виконавців) ;

Y4 – чисельність  виконавців ;

X – чисельність  службовців у відділі .

Аналізуючи систему управління підприємства «Бердичівський пивзавод» ми визначили сильні та слабкі сторони. До сильних сторін відносяться:

1. Вдале розташування підприємства.

2. Найбільший площинний фонд  підприємства

3. Стійкі зв'язки з виробниками

4. Наявність достатніх фінансових  ресурсів для реконструкції та  побудови нових приміщень.

5. Широка популярність підприємства.

6. Наявність великого досвіду  в управлінні підприємством.

До слабких:

1. Мала власна мережа магазинів по регіонах

2. Неповоротка організація управління, неоперативність управління, невміння  працювати з постійними клієнтами.

3. Плинність кадрів, недолік дипломованих фахівців.

Проаналізувавши ситуацію, яка склалась на підприємстві, з урахуванням можливих загроз як із боку зовнішнього, так із боку внутрішнього середовища ми спробували визначити ті пріоритети розвитку систему управління саме для „Бердичівський пивзавод”:

1. Розширення мережі за рахунок оренди (менеджмент викупу) інших підприємств.

2. Можливість проведення внутрішніх  реформ управління

6. Постійне навчання персоналу.

7. Залучення персоналу до прийняття  управлінських рішень.

Для визначення складу і термінів здійснення різних заходів у рамках стратегічного управління і забезпечення їхніми фінансовими ресурсами підприємства розробляють бізнес-плани проектів, що після проведення експертизи затверджуються їхньою дирекцією і служать керівництвом для практичної діяльності.

Першочерговими завданнями фінансової діяльності підприємства є:

• приведення у відповідність джерел фінансування до структури активів;
• оптимізація використання кредитних ресурсів.

Саме на вирішення цих задач і має бути орієнтована система фінансового менеджменту підприємства.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Економіка сучасної держави складається з великої кількості різних, тісно пов’язаних між собою галузей виробництва. Ця складна система, як і окремі її елементи, при правильному управлінні здатна безперервно поширюватись і вдосконалюватися. У зв’язку з цим з’являються принципово нові засоби праці, вводяться нові технологічні процеси, змінюється співвідношення і сам характер залежності між різними галузями виробництва і підприємствами. Все це викликає необхідність глибокого вивчення процесів організації управління промислового підприємства.

Складна, багатогранна діяльність сучасних виробничих підприємств, широке коло найрізноманітніших проблем управління підприємством, господарським життям

Організація управління потребує цілеспрямованої адаптації сучасним правилам ринкової гри. У основі ринкових невдач підприємств як суб'єктів підприємницької діяльності лежить те, що їх системи управління в основному направлена, не на аналіз зовнішньої обстановки, що вельми важливо для підприємства, х тільки на розв'язання внутрішньофірмових проблем.

Концепція управління підприємством, заснована на оптимізації робочого часу або господарських процесів, або зниження витрат часу або витрат звертання, або виробництва високоякісної продукції, поступово відходить в минуле. З точки зору сучасної теорії управління підприємством являє собою самоорганізовану систему у всіх його виявах, що має на увазі ліквідацію багаторівневої ієрархії, формування центрів прибутку шляхом усунення паралелізму в управлінні виробництвом і збутом, формування сегментів виробниче-збутової сфери.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондар Н. Економіка підприємства: навчальний посібник / Наталія Бондар,. - К. : А.С.К., 2004. – 399 с.
2. Герасимчук В. Стратегічне управління підприємством: Графічне моделювання: Навч. посіб./ Василь Герасимчук,; М-во освіти України. Київський нац. екон. ун-т. - К.: КНЕУ, 2000. - 360 с.
3. Герасимчук В.  Управління підприємством як соціально-економічною системою: функціональний підхід // Економіка України. - 2003. - № 4. - С.12-18
4. Гетьман О. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Оксана Гетьман, Валентина Шаповал,; Мін-во освіти і науки України, Дніпропетровський ун-т економіки і права. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 487 с.
5. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ П. В. Круш, В. І. Подвігіна, Б. М. Сердюк та ін.. - К.: Ельга-Н: КНТ, 2007. - 777 с.
6. Кислиця Н.  Управлінський облік у системі управління підприємством // Фінанси України. - 1999. - № 8. -  С. 124-127
7. Конторщикова, О.  Аналіз фінансового стану як передумова ефективного управління підприємством // Економіка. Фінанси. Право. - 2002. - № 6. -  С. 3-5
8. Мартиненко М. Стратегічний менеджмент: Підручник/ Микола Мартиненко, Ірина Ігнатьєва,. - К.: Кара-вела, 2006. - 319 с.
9. Основи економічної теорії: Навч. посібник/ Авт. кол.: В'ячеслав Алєксєєв, Ольга Андрусь, Марина Вербицька та ін.; За заг. ред. Петра Круша, Валентини Депутат, Світлани Тульчинської,. - К.: Каравела, 2007. - 447 с.
10. Петрович І.М. Економіка виробничого підприємства.          Навчальний          посібник.. -К.: Товариство „Знання" КОО 2011.
11. Протопова В.О., Полонський А.Н. Економіка підприємства. Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.¾К.: ЦУЛ, 2003¾220 с.
12. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Ученик – 2-е узд, испр. и доп. – М.: Инфра – 2009.

 

13. Семернікова І. Економіка підприємства: навчальний посібник / Ірина Семернікова, Наталія Мєшкова-Кравченко,. - Херсон : ОЛДІ-плюс, 2003. - 311 с.
14. Скібіцька Л. І. Менеджмент: Навчальний посібник для вищих навч. закладів/ Л. І. Скібіцька, О. М. Скібіцький; Мін-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 415 с.
15. Тарасенко Н. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Ніна Тарасенко,. - 4-те вид. стереотип.. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 341 с.
16. Стефінін В.  Система управління якістю праці  на підприємствах // Україна: аспекти праці. - 2007. - № 4. -  С. 45-49 :
17. Управління підприємницькою діяльністю: монографія/ Авт. кол.: А.В.Чупіс, М.І.Залудяк, О.Л.Кашенко та ін.. - Суми: Університетська кника, 1999. - 331 с.
18. Управління потенціалом підприємства: Навчальний посібник/ Ігор Должанський, Тетяна Загорна, Ольга Удалих,; М-во освіти і науки України, Макіївський економіко-гуманітарний ін-т. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 360 с.
19. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник/ С. Я. Салига, Н. В. Дацій, С. О. Корецький та ін.; М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 273 с.
20. Шваб Л. Основи підприємництва: Навч. посібник/ Людмила Іллівна Шваб,. - К.: Каравела, 2006. - 343 с.