Проблеми управління підприємством в кризових умовах

1. планово-виробничий відділ,
2. відділ заробітної плати,
3. відділ кадрів,
4. відділ збуту і постачання,
5. бухгалтерія,
6. відділи головного механіка і головного пивовара.

Всі підрозділи функціонують за принципами збалансованої взаємодії для досягнення єдиного результату від діяльності підприємства в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Існуюча виробнича структура на ТОВ “Бердичівський пивоварний завод” (рис. 2.2) являє собою змішану виробничу структуру, за якою частина дільниць спеціалізована технологічно, а решта предметно. Технологічно-це означає, що дільниці спеціалізуються на виконанні певної частки технологічного процесу або окремої стадії виробничого процесу. Так виготовлення пива проходить декілька етапів: отримання солоду відбувається в солодовій дільниці; приготування сусла – у  варочному відділі; зброджування і видержку пива проводять у бродильно-лагерному відділі; оброблюють пиво у фільтрувальній дільниці; розливають в цехах розливу пива. Ознакою предметної структури є те, що виготовляється тільки пиво в малому асортименті.

Структура персоналу за категоріями, чисельність всіх робітників та середньомісячна зарплата за 2011-2013 роки представлено в таблиці 2.4.

                                                                                                    Таблиця 2.4

Структура персоналу підприємства

ТОВ "Бердичівський пивоварний завод".

	№ п/п		Найменування показників		Одиниці вимір.		2011 р.		2012 р.		2013 р.		Відхилення (+;-)
	1.		Чисельність всього		Чол.		143		143		141		-2
			В т. ч. ВПП		Чол.		125		121		127		+2
			З них :                              - службовці		Чол.		2		2		2		-
			- робітники		Чол.		92		92		96		+4
			- керівники		Чол.		29		22		23		-6
			- спеціалісти		Чол.		5		5		6		+1
2.		Персонал неосновної діяльності		Чол.		18		22		14		-4
3.		Середньомісячна зарплата  працівників основної діяльності		Грн. коп.		890,0		1160,0		1610,0		720,0
4.		Середньомісячна зарплата працівників неосновної діяльності		Грн. коп.		650,0		920,0		1150,0		500,0
5.		Середньомісячна зарплата працівників по підприємству		Грн. коп.		770,0		1040,0		1380,0		+610,0

 

Середньоспискова чисельність по заводу зменшилась на  2  робітника, а персонал основної діяльності збільшився на 6  робітників. Збільшення чисельності робітників  виникло по причині створення додаткових робочих місць для вдосконалення процесів виробництва та реалізації пива. Позитивною є тенденція по збільшенню заробітної плати як  робітників основної так і неосновної діяльності. Так за два роки вона зросла на 610,0 грн.

Успішне виконання виробничої програми промисловим підприємством і належний збут продукції забезпечують потреби ринку в товарах, а підприємство – фінансових ресурсах. Від обсягів виробництва і реалізації продукції залежить стан облікових коштів підприємства, оплати праці, прибуток і рентабельність господарської діяльності.

Загальну структуру утворює сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства. Управлінські підрозділи є також і функціональними, що виконують окрему функцію управління. До функціональних підрозділів відносяться: планово-виробничий відділ, відділ заробітної плати, відділ кадрів, відділ збуту і постачання, бухгалтерія, відділи головного механіка і головного пивовара. Всі організаційні підрозділи функціонують за принципами збалансованої взаємодії для досягнення єдиного результату від діяльності підприємства в цілому. Подальше нарощування можливе лише після збільшення кількості обладнання та робітників, а також у зміні технології розливу пива.

Економіст по праці розробляє проекти перспектив і річних планів по праці і заробітній платі. Бере участь у визначенні потреб у робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів. Вивчає ефективність використання діючих форм і систем заробітної плати, матеріального і морального заохочення, пошук пропозиції по їх удосконаленню. Бере участь у складанні штатного розкладу робітників зводу, їх заробітної плати на підставі діючого законодавства по заробітній платі, колективного договору.

Облік виробництва, контроль за використанням засобів та дотриманням фінансової дисципліни, складання звітів та балансів, розрахунки з робітниками та службовцями здійснює бухгалтерія.

Функції контролю якості продукції, запобігання браку, виконання робіт у відповідності з вимогами стандартів і технічних умов, розробки та впровадження систем управління якістю покладені на завідуючого лабораторії.

Головний механік забезпечує безперервну і технічно правильну експлуатацію та надійну роботу обладнання, утримання в робочому стані на високому рівні. Організує розробку оглядів, іспитів, профілактичних ремонтів обладнання, забезпечує технічну підготовку виробництва.

Головний пивовар забезпечує підвищення технічного рівня, технологічної підготовки і технічного переозброєння виробництва, скорочення витрат сировини, матеріалів, праці, підвищення якості продукції, контролює виконання завдань по виробництву продукції, дотримання технології. Керує роботою по розробці заходів по запобіганню і усуненню браку. Забезпечує удосконалення технології виробництва продукції, повне використання потужності обладнання. Здійснює заходи по атестації і раціоналізації робочих місць, бере участь по розробці проектів по підвищенню ефективності виробництва, впровадженню наукової організації праці. Несе відповідальність за якість випущеної продукції.

Заступник голови правління по техніці безпеки та охорони праці здійснює контроль за створенням безпечних і здорових умов праці на підприємстві, проведенням заходів по охороні праці додержанням діючого законодавства, інструкцій, правил і норм по охороні праці, техніці безпеки, виробничої санітарії, протипожежного захисту і охороні навколишнього середовища, за наданням робітникам пільг і компенсацій по умовах праці.

Крім цього, на підприємстві визначена та працює система цінностей, головна мета – задоволення потреб споживачів високоякісним пивом, задоволення інтересів споживачів, постачальників, персоналу підприємства, пенсіонерів підприємства, постійний пошук та вдосконалення технічних процесів, прагнення до довершеності в організаційній, фінансовій, соціальній та кадрових сферах, одержання прибутку та задоволення інтересів колективу, подальше завоювання ринків збуту, якість пива – через якість процесів, якість завжди можна підвищувати, здоровий соціальний клімат в колективі, повага і довіра, творчий підхід до роботи, впровадження корисних ідей.

Організація управління на підприємстві – це не тільки відповідальність кожного учасника за свою ділянку роботу, а і проявлення ініціатив, виконання додаткової роботи.

Організаційна структура управління на підприємстві є лінійно-функціональною, що спирається на розподіл повноважень та відповідальності по функціях управління по горизонталі та прийняття рішення по вертикалі. Лінійно-функціональна структура дозволяє організувати управління за лінійною схемою, а функціональні відділи управління лише допомагають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійні керівники не підпорядковані. Керівникам функціональних відділів апарату управління. Така структура управління завдяки своїй ієрархічності забезпечує швидку реалізацію управлінських рішень, сприяє спеціалізації і підвищенню ефективності роботи функціональних підрозділів, оживлює швидкий маневр ресурсами.

Крім основних на підприємстві існують допоміжні дільниці, які призначені для обслуговування, ремонту основних фондів, забезпечення запчастинами для ремонту устаткування, різними видами енергії, лабораторія призначена для постійного аналізу якості продукції і вирощування дріжджів як основного компонента у виготовленні пива. Також існують обслуговуючі господарства, що виконують   роботи,   які   забезпечують необхідні умови для  нормального перебігу основних і допоміжних процесів. Для зберігання матеріальних цінностей на заводі є складські приміщення: зерносклад, склад готової продукції також транспортна і тарна дільниця.

 

 

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ  СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ  НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

3.1 Проблеми управління підприємством в кризових умовах

Сучасні економічні умови характеризуються високою динамічністю, нестаціонарністю, що визначає нестабільні умови функціонування і незадовільний рівень прогнозування динаміки розвитку соціально-економічних систем, до яких належать підприємства, банки, муніципальні системи тощо. Це призводить до ”уразливості” соціально-економічних систем, до впливів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища, і зумовлює необхідність використання спеціального апарату управління, такого, як антикризове управління.

Антикризове управління являє собою цілеспрямовану систему управління, яка має комплексний, системний характер і має на меті виведення об'єкта управління з кризи. При цьому здійснюється розробка і реалізація спеціальних заходів на підприємстві, що мають стратегічний характер і дозволяють усунути тимчасові перешкоди і покращити загальний стан об'єкта управління.

Система антикризового управління передбачає здійснення таких основних заходів, як:

· діагностика процесів і тенденцій, які призводять до кризових станів;

· прогнозування виникнення, розвитку і можливих наслідків кризових ситуацій;

· здійснення антикризового супроводження (виявлення процесів і тенденцій, які призводять до кризових ситуацій);

· проведення завчасної підготовки на випадок виникнення надзвичайних ситуацій (антикризова профілактика);

· організація і координація ефективних дій для подолання кризових ситуацій та їх наслідків.

Практично система антикризового управління переслідує не одну, а декілька цілей. Поєднання декількох цілей створює складну ціль. Складна ціль може досягатися одночасно, по черзі або методом розміщення, коли порядок досягнення цілей визначається не тільки прийнятим управлінським рішенням, але і залежить від об'єктивних умов функціонування об'єкта управління.

Актуальним напрямом розвитку антикризового управління на сьогодні є антикризове управління підприємством. Останні роботи світових та вітчизняних вчених доводять, що дослідження питань антикризового управління підприємством є проблемою актуальною і недостатньо дослідженою, тому потребує подальшого вивчення.

Система антикризового управління підприємством передбачає здійснення основної мети – виведення підприємства з кризового становища – за допомогою її розбиття на такі підцілі:

· діагностику поточного стану підприємства;

· аналіз виробничого потенціалу підприємства;

· аналіз можливостей покращання ефективності функціонування підприємства;

· розробку стратегічного плану антикризового управління підприємством;

· створення системи антикризового управління фінансовими ресурсами підприємства;

· створення ефективної системи маркетингового управління на підприємстві;

· вибір прибуткової продукції та її виробництво;

· створення ефективної автоматизованої інформаційної системи управління підприємством.

Створена система антикризового управління підприємством має такі властивості:

· система антикризового управління підприємством здатна створювати підцілі, які утворюють ієрархічну структуру;

· система антикризового управління підприємством здатна обирати засоби, моделі та методи, які відповідають даному завданню, якщо обраний метод не призводить до досягнення цілі, система антикризового управління підприємством через деякий час його змінює;

· якщо процес розв'язку було перервано за якимись обставинами, система антикризового управління підприємством через деякий час повертається до розв'язання знов;

· система антикризового управління підприємством оперує знаннями і уникає повторень;

· у разі досягнення цілі – виведення підприємства з кризи – система антикризового управління підприємством переходить в інший режим роботи – режим попередження кризового стану на підприємстві.

Економічні результати діяльності будь-якої фірми зазнають коливань і залежать від багатьох факторів. Це призводить до того, що більшість фірм проходять стадії підйому і спаду, а багато з них опиняються в кризовій ситуації і наближаються або стають банкрутами.

Економічна кризова ситуація – це раптове (незаплановане) настання обмеженої чи припинення результативної (ефективної) діяльності фірми з важко прогнозованими наслідками її подальшого функціонування і розвитку.