Планування рентабельності на підприємстві

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Июня 2013 в 08:48, курсовая работа

Краткое описание

Джерелами інформації для написання курсової роботи є: бухгалтерський баланс за 2010, 2011 рр., форма №2 –Звіт про фінансові результати, форма №5 – додаток до бухгалтерського балансу та літературні джерела, методичні вказівки.
Метою курсової роботи є розгляд з усіх боків поняття рентабельності, визначення чинників та резервів зростання рентабельності, методи планування рентабельності на підприємстві і розглянути шляхи вдосконалення планування рентабельності.
Також в даній роботі проведено комплексний аналіз і оцінка показників рентабельності.

Содержание

ВСТУП………………………………………………………………….
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ І ШЛЯХИ ЗБІЛЬШЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА..……………………………
1.1. Економічна сутність, показники і види рентабельності……………………………………………………….
1.2. Методи планування прибутку та рентабельності на підприємстві...........................................................................................
1.3. Чинники планування рентабельності і шляхи її збільшення………………………………………………………………
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПЛАНУВАННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ………………………….
2.1. Стисла характеристика та аналіз фінансово-господарського стану підприємства ПРАТ ВО «Одеський консервний завод»……………………………………………………..
2.2. Оцінка рівня рентабельності підприємства…………….
2.3. Факторний аналіз рентабельності підприємства за методом «ДЮПОН» та планування рентабельності на підприємстві……………………………………………………………
ВИСНОВКИ..…………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………

Прикрепленные файлы: 1 файл

Курсач Топал.doc

— 842.50 Кб (Скачать документ)

Щодо кожного з цих елементів виділяються групи екстенсивних і інтенсивних чинників.

До екстенсивним ставляться чинники, що відбивають обсяг виробничих ресурсів (наприклад, зміни чисельності  працівників, вартості основних фондів), їх використання за часом (зміна тривалості робочого дня, коефіцієнта змінності устаткування й ін.), і навіть невиробниче використання ресурсів (витрати матеріалів на шлюб, втрати через відходів).

До інтенсивним ставляться чинники, відбивають ефективність використання ресурсів чи сприяють цьому (наприклад, на підвищення кваліфікації працівників, продуктивності устаткування, впровадження прогресивних технологій) [14,с.79].

У процесі здійснення виробничої діяльності підприємства, пов'язаної з виробництвом, реалізацією  продукції і на отриманням прибутку, ці чинники перебувають у тісний взаємозв'язок і залежності.

Міру прибутковості  функціонування підприємства найбільш точно визначають показники рентабельності, які характеризують рівень віддачі  витрат або міру використання наявних  ресурсів у процесі виробництва та реалізації товарів, робіт, послуг. Збільшення показників рентабельності підприємства значною мірою залежить від зростання чистого прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Адже в умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Тому для підвищення рентабельності підприємства потрібно збільшувати прибуток. А це можна зробити наступними методами:

- нарощувати обсяги  виробництва та реалізації товарів, робіт, послуг;

- здійснювати заходи  щодо підвищення продуктивності  праці своїх працівників; 

- зменшувати витрати  на виробництво (реалізацію) продукції,  тобто знижувати її собівартість;

- з максимальною віддачею  використовувати потенціал, що  є в розпорядженні підприємства, в тому числі і фінансові ресурси;

- кваліфіковано, зі  знанням справи здійснювати цінову  політику, оскільки на ринку діють  переважно вільні (договірні) ціни;

- грамотно будувати  договірні відносини з постачальниками,  посередниками, покупцями;

- вміти найдоцільніше  розміщувати (вкладати) одержаний  раніше прибуток з точки зору  досягнення оптимального ефекту [17].

Останні три напрями  чималою мірою залежать від сумлінності, кваліфікації економістів, бухгалтерів, фінансистів.

До найважливіших шляхів підвищення рентабельності підприємства також можна віднести:

- покращення маркетингу, пов’язане з коригуванням стратегії  і тактики маркетингу. Якщо неефективно  працює відділ маркетингу, то  підприємство втратить багато  потенційних споживачів і ринків збуту продукції. Удосконалення роботи відділу маркетингу передбачає:

- вироблення тільки  тієї продукції, що безумовно  буде купуватися, при цьому підприємству  потрібно згрупувати свою продукції  за ознакою рентабельності та  зосередити свою увагу на тій продукції, яка є високорентабельною. Також потрібно покращувати продукцію з середнім рівнем рентабельності, а низькорентабельну продукцію зняти з виробництва;

- організовувати виробничий  процес так, щоб він був пристосований  до швидкої переналадки; 

- постійно вести наукові  дослідження з аналізу ринку,  поведінки споживачів і конкурентів; 

- приділяти більше  уваги дизайну продукції, упаковці, а також рекламі. Адже реклама  є дуже важливим засобом доведення  інформації про підприємство, та  про продукцію, яка ним виготовляється, до відома споживачів. Реклама повинна бути ефективною, тобто вона повинна сприяти існуванню зворотного зв’язку, який іде від споживача, на якого направлена інформація, до підприємства-відправника інформації. Для підприємства реклама є вагомим засобом, за допомогою якого підприємство зможе підвищити попит на свою продукцію, що призведе до збільшення обсягів продажу, прибутку та рентабельності.

- підвищення якості  продукції, її конкурентоспроможності. Це можна досягнути за рахунок  зниження собівартості, покращення дизайну, зовнішнього вигляду продукції;

- усунення каналів  втрати прибутку (виплата різних  штрафів, пені, неустойок);

- чітке і своєчасне  виконання угод з поставок  продукції; 

- підвищення оптових  або інших відпускних цін на продукцію, але так, щоб ці ціни відповідали якості продукції [9].

Важливе значення для  забезпечення умов невпинного зростання  прибутку та рентабельності має якість їх планування. Це складний і багатогранний  процес, який включає в себе глибокий економічний аналіз виробничих і фінансових показників періоду, що передував плановому періоду, досягнення максимальної узгодженості з кількісними та якісними показниками плану випуску продукції (виконання робіт, послуг), її реалізації, собівартості, врахування наявних резервів збільшення випуску продукції, зниження витрат на виробництво, особливо непродуктивних.

У підвищенні рівня рентабельності величезну роль відіграють також  і трудові ресурси, з цього  випливає що на підприємстві обов’язково:

- потрібно удосконалити роботу відділу кадрів;

- в першу чергу потрібно  звернути увагу на професійні  якості працівників, їх уміння  працювати з колективом, відношення  до своїх функціональних обов’язків [5].

Для підвищення рівня  рентабельності важливе значення має  собівартість продукції, робіт і послуг. Собівартість дозволяє з’ясувати тенденції зміни даного показника, виконання плану по його рівню, визначити вплив чинників на його приріст, встановити резерви та дати оцінку роботи підприємства по використанню можливостей зниження собівартості продукції.

Отже, підприємства повинні  активно шукати всі можливі шляхи  вдосконалення виробництва, підвищення конкурентоспроможності власної продукції, це і буде сприяти зростанню рентабельності підприємства.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПЛАНУВАННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

2.1. Стисла характеристика та аналіз фінансово-господарського стану підприємства ПРАТ ВО «Одеський консервний завод»

 

Повне найменування: Приватне акціонерне товариство Виробниче об'єднання «Одеський консервний завод» (ПРАТ ВО «Одеський консервний завод»). Місце знаходження: 65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 22.

Підприємство діє з 30.09.1998року. Основні види діяльності підприємства:

- виробництво плодоовочевих  консервів (крім картоплі), включаючи  м’ясо-рослинні та сало-бобовi;

- виробництво какао,  шоколаду;

- виробництво дрібних  металевих ємкостей;

- інші види роздрібної  торгiвлi продовольчими товарами  у спеціалізованих магазинах. 

ПРАТ «ВО «Одеський  консервний завод» є лідером по виробництву плодово-овочевої консервної продукції в Одеській області. На підприємстві використовуються новітні технології виробництва харчової і жестяно-баночної продукції з сировини високої якості, працює кваліфікований персонал. Завод випускає споживчу продукцію у широкому асортименті (халва соняшникова, козинаки, томатні, м’ясні, овочеві консерви, соки й нектари, повидло тощо).

Підприємство успішно  працює на ринку СНД, постійно розширюючи свою діллерськую мережу і поповнюючи асортимент пропонованої продукції. Компанія є власником торгової марки «Господарочка».

Завод співпрацює як з  вузько-спецiалiзованими фірмами, так i з продуктовими компаніями в сегменті рядових продуктів.

Для збільшення обсягу виробництва  на заводі постійно ведеться робота з  підвищення конкурентоспроможності продукції, розширяє її асортимент. Застосовується гнучка система знижок, в залежності від обсягу закупок, передплати та iн.

Планується реконструкція  цехів, впровадження нового обладнання, випуск нових видів консервів, розширення асортименту продукції, яка користується великим попитом як в Україні, так i за її межами.

Робота підприємства в значній мiрi залежить від урожаю в сировинній зоні. Сировина закуповується  у сiльгосптовариствах, фізичних осіб - підприємців, підприємствах регіону i країни, що спецiалiзуються в даній галузі. Галузь повністю залежна від сезонних змін та кліматичних умов, що впливають на урожайність культур та кормову базу у тваринництві.

Органiзацiйна структура  ПРАТ ВО «Одеський консервний завод» носить лiнiйно-функцiональний характер взаємозв’язків мiж структурними пiдроздiлами. У структури ПРАТ «ВО «Одеський консервний завод» присутні наступні ланки: заводоуправління,  лабораторія, сировинний відділ, медпункт, їдальня, охорона.

На заводi є наступні технологiчнi цехи: томатно-халвовий цех, овоще-дієтний цех, жерстяно-баночний цех, фабрікатний цех, соковий цех, цех по переробці рибопродуктів, комплекс по виробництву томатної пасти і фруктових напівфабрикатів.

Допоміжні та обслуговуючі підрозділи складаються з: матеріальний склад, склад сільгоспсировини, склади готової продукції, магазин, транспортний цех, ділянка по заготівці сільгоспсировини, рушальноє відділення, електроцех, відділ кіп (контрольно-вимірювальних приладів), холодильник, радіовузол, будівельний цех, котельна.

Для характеристики діяльності підприємства ПРАТ ВО «Одеський консервний завод»,  проаналізуємо основні техніко-економічні показники його діяльності за 2010-2011 роки  (табл. 2.1).

Аналізуючи  одержані дані таблиці, можна відмітити, що у 2011 році в порівнянні з 2010 роком відбулося збільшення доходу від реалізації на 9132 тис. грн., або на 2,7%. Також у 2011 році в порівнянні з 2010 роком чистий дохід від реалізації продукції збільшився на 5990 тис. грн., або на 2,03%.

Таблиця 2.1.

Основні фінансово-економічні показники господарської діяльності ПРАТ ВО «Одеський консервний завод»

Показники

2010р.

2011р.

Відхилення

абс.

%

А

1

2

3

4

1. Дохід (виручка) від реалізації  продукції, тис. грн.

338702

347834

9132

2,7

2. Чистий дохід (виручка) від  реалізації продукції, тис. грн.

295089

301079

5990

2,03

3. Середньорічна вартість основних  виробничих фондів, тис. грн..

57292,5

63698

6405,5

11,2

4. Фондовіддача ОВФ, грн.

5,15

4,73

-0,42

-8,2

5. Матеріальні витрати, тис. грн.

228667

237868

9201

4,02

6. Матеріаловіддача, грн.

1,29

1,27

-0,02

-1,6

7. Середньооблікова чисельність  працівників, осіб.

600

600

-

-

8. Середня продуктивність праці  одного працівника, грн. 

491815

501798

9983

2,03

9. Фонд оплати праці працівників,  тис. грн. 

8676

13765

5089

58,7

10. Середньорічна заробітна плата працівників, грн.

14460

22942

8482

58,7

11. Собівартість реалізованої продукції,  тис. грн.

232403

244551

12148

5,2

12. Витрати на 1грн. реалізованої  продукції, грн.

0,79

0,81

0,02

2,5

13. Валовий прибуток, тис. грн.

62686

56528

-6158

-9,8


 

Протягом аналізованого  періоду середньорічна вартість основних фондів зросла. Так у 2011 році вартість основних фондів збільшилась на 6405,5 тис. грн., або на 11,2% в порівняні з 2010 роком, що говорить про нарощування виробничих потужностей підприємства. Фондовіддача основних виробничих фондів зменшилася на 42 коп., або на 8,2%. Така динаміка була викликана перевищенням темпів зростання вартості основних виробничих фондів (11,2%) над темпами зростання обсягів реалізації продукції (2,7%).

Матеріаловіддача зменшилася на 2 коп., або на 1,6%, що призвело до перевитрати матеріальних ресурсів на 9201 тис. грн.. або на 2,03%. Це є негативною тенденцією.

Чисельність усього персоналу підприємства протягом останнього періоду не змінювалась. Незмінна чисельності працівників та збільшення прибутку підприємства вплинуло на зростання продуктивності праці одного працівника. Фонд оплати праці протягом періоду зріс. Це зростання було зумовлено ростом мінімальної заробітної плати. Середньорічна заробітна плата працівників збільшилась на 8482 грн.

Наведені дані показують, що на підприємстві собівартість продукції  зросла у 2010 році на 12148 тис. грн., або на 5,2% проти 2011 року. Витрати на 1 грн. продукції знизились на 2 коп., або на 2,5%.

Темпи зростання витрат нижче темпів зростання обсягу продукції. Це свідчить, що у підприємства немає непродуктивних витрат.

Великий вплив на діяльність підприємства робить фінансовий стан, який характеризується системою ліквідності. Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку коефіцієнт та покриття та коефіцієнта швидкої ліквідності. Результати розрахунків зведемо в табл. 2.2.

Таблиця 2.2.

Аналіз ліквідності  підприємства

Показник

Нормативне значення

На кінець

2009р

На кінець

2010р.

На кінець

2011р.

Відхилення

(+,-)

2010/2009

2011/2010

А

Б

1

2

3

4

5

Коефіцієнт покриття

>1

1,55

1,82

2,72

0,27

0,9

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,6-0,8

0,74

0,77

1,34

0,03

0,57

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

>0,2 збільшення

0,05

0,08

0,02

0,03

-0,06

Информация о работе Планування рентабельності на підприємстві