Перспективи функціонування та розвитку спільних підприємств в Україні

 

 

2.2. Залучення іноземних інвестицій та створення спільних підприємств в Україні

 

Одним з показників, що характеризують ступінь інтеграції будь-якої країни у світове співтовариство і залежить від привабливості об'єкта інвестування, є обсяг іноземних інвестицій. На сучасному етапі структурної перебудови економіки України однією з найголовніших проблем є потреба у великих інвестиціях. Саме потреба в активізації процесу інвестування є умовою продовження соціально-економічних перетворень в Україні. Адже капіталовкладення виступають засобом досягнення структурних зрушень у технічному переозброєнні, народному господарстві, підвищують якісні показники господарської діяльності на макро- й мікрорівнях, і, найголовніше, покращують життєвий рівень населення. 

Питання покращення інвестиційного клімату та умов ведення бізнесу було и залишається найбільш актуальним для будь–якої держави, а особливо розвиваючої. Україна не стала виключенням. Відсутність стабільного розвитку економіки, низький рівень конкурентоспроможності продукції, зношеність основних фондів на 90%  фактично по всім галузям економіки та ряд інших факторів, сприяло загостренню питання інвестиційної привабливості держави особливо в контексті останніх подій. Дискусії в площині євроінтеграційних процесів неможливі без детальної оцінки інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності української економіки [27].

На практиці існує достатньо велика кількість рейтингів інвестиційного клімату держави або інвестиційної привабливості об’єкта інвестування, які регулярно публікуються та відрізняються один від одного головним чином переліком складових, які беруться до уваги під час розрахунку. Але існує й одна суттєва особливістьStandard and Poor's Corporation (S&P) та Moody’s Investor Service, Inc (Moody’s) історично орієнтується на американський ринок, методологія Fitch Rating Ltd (Fitch) прийнятна для європейських країн, а Rating & Investment Information Inc виступає індикатором платоспроможності емітента азіатських країн.

Аналізуючи місце України у світових рейтингах, можемо стверджувати про достатньо не стійку позицію серед країн світу взагалі та наглядно представлених країн Європи та СНД зокрема (див. табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Місце України у світових рейтингах 2012 року

Країна	Назва рейтингу (довгостроковий в іноземній  валюті)
	S&P		Fitch
		Rating			Outlook	Rating		Outlook
Україна		B+			Negative	B		Stable
Азербайджан		BBB–			Stable	BBB–		Positive
Білорусія		B–			Stable	– –		– –
Німеччина		AAA			Stable	AAA		Stable
Греція		CCC			Negative	CCC –
Грузія		BB–			Stable	BB–		Stable
Казахстан		BBB+			Stable	BBB		Positive
Польща		A			Stable	A–		Stable
Росія		BBB+			Stable	BBB		Positive

 

 

Дана ситуація обумовлена тим, що не зважаючи на оптимістичні заяви влади, темпи виробництва знижувались, інфляція зростала, суттєвих реформ не відбувалось і як наслідок вже в 2013 році країна на межі дефолту, динаміка ВВП за прогнозами експертів від 0,5% до – 1%, золотовалютні резерви зменшуються, а державний борг постійно зростає, проблеми з зовнішнім фінансуванням, масові невдоволення населення внутрішньою та зовнішньою політикою уряду, як наслідок  S&P, Moody’s та Fitch знизили рейтинги у поточному році [17].

Своєрідним барометром ділової репутації, конкурентоспроможності, а відповідно і інвестиційного клімату держави є ряд індексів, а саме: Global CompetitivenessIndex, World Competitiveness Yearbook, The Doing Business, Heritage Foundation .

Індекс глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index)  було розроблено професором Колумбійського університету Ксав’є Сала–і–Мартіном. Він був вперше опублікований в 2004 році, але для новітнього рейтингу був вдосконалений. Індекс складається на базі опитування по 12 доданком конкурентоспроможності – від інфраструктури і освіти до ефективності ринку товарів і послуг, макроекономічної стабільності та конкурентоспроможності компаній. В свою чергу Всесвітній індекс конкурентоспроможності (World Competitiveness Yearbook  IMD) дає можливість порівняти конкурентоспроможність 59 економік на основі більш ніж 331 критерію згрупованих у чотири фактори конкурентоспроможності: економічні показники, ефективність уряду, ефективність бізнесу та інфраструктура.

До параметрів найбільш  популярного показника серед вітчизняних аналітиків, Індексу ведення бізнесу (The Doing Business), відносять відкриття бізнесу,  процедури одержання дозволу створення логістичної бази, прийом на роботу співробітників, реєстрація майна, одержання кредиту, захист інвестицій, виплата податків, торгівля з зарубіжними країнами, складання контракту, закриття бізнесу. Розраховується він з обов’язковим урахуванням законів та положень, які  впливають на умови ведення підприємницької діяльності. Експерти Heritage Foundation та The Wall Street Journalв розраховують  Індекс економічної свободи (Heritage Foundation) і визначають економічну свободу як «відсутність урядового втручання або перешкоджання виробництву, розподілу і споживання товарів і послуг, за винятком необхідної громадянам захисту та підтримки свободи як такої» [18].

Індекс економічної свободи базується на 10 індексах, вимірюваних за шкалою від 0 до 100, при цьому показник 100 відповідає максимальній свободі, а 0, відповідно, мінімальної. Серед основних параметрів: бізнес свобода, торгова свободи, фінансова свобода, державні витрати, валютна свобода, інвестиційна свобода, фінансова свобода, права власності,  свобода від корупції, свобода праці.

За період з 2006 по 2012 рік Україна поступова переміщалась до кінця списків, що не може не турбувати (див. табл. 2.2).   

 

Таблиця 2.2

Індекси конкурентоспроможності для України, за період 2006–2012 року

Показник	Рік
			2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Індекс глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index) (GCI)			48  з 125	57 з 131	62 з 134	61 з 133	63 з 133	64 з 133	64 з 133
Всесвітній індекс конкурентоспроможності (World Competitiveness Yearbook  IMD)			46 з 55	46 з 55	54  з 55	54 з 56	57 з 59	57  з 59	56 з 59
Індекс ведення бізнесу (The Doing Business)			124  з 155	118  з 179	139 з 178	145 з 183	147  з  183	149  з 183	152  з 183
Індекс економічної свободи (Heritage Foundation)			99 з 157	125 з 161	133 з 157	152 з 179	162 з 179	163  з 179	161 з 179

 

 

Дані індекси дають чіткий сигнал, що інвестиційний клімат в Україні не є комфортним для суб’єктів підприємницької діяльності, особливо в короткостроковій та середньостроковій перспективі,  в наслідок відсутності практичних кроків, які б забезпечували економічну свободу та захист інтересів всіх учасників бізнес–процесів при чітких, всім зрозумілих, передбачуваних та неупереджених правил ведення бізнесу.

Особливу увагу привертає на себе той факт після кризи 2008–2009 років, не зважаючи на від’ємну динаміку світової економіки, Україна змогла покращити свої позиції, про що свідчить Індекс ведення бізнесу (див. табл. 2.3).  

 

Таблиця 2.3

Місце України у рейтингу The Doing Business  у 2009–2013 рр.

Складові індексу	Рік	Зміна 2013 до 2012
			2009		2010	2011	2012	2013
Складність ведення бізнесу, загальна оцінка			145		147	149	152	137	+15
За субіндексами:
– започаткування бізнесу			128		136	118	116	50	+66
– реєстрація власності			140		160	165	168	149	+19
– сплата податків			180		181	181	183	165	+18
– підключення до мережі електропостачання			–		–	169	170	166	+4
– виконання зобов’язань по контракту			48		43	44	44	42	+2
– банкрутство			143		145	158	158	157	+1
– отримання кредиту			28		30	21	23	23	0
– дозвільна система у будівництві			179		181	182	182	183	–1
– зовнішня торгівля			121		139	136	144	145	–1
– захист прав інвесторів			142		108	108	114	117	–3

 

 

Основні позитивні зрушення відбулись за рахунок зменшення строків започаткування бізнесу, реєстрації власності, сплати податків. За даними Всесвітнього банку, у рейтингу  The Doing Business–2014, Україна зайняла 112 місце, це той рекорд який вона досягла за всі роки своєї незалежності, але так і не змогла увійти у сотню.

Якщо розглядати значення цього індексу у загальному підсумку, можемо констатувати позитивну динаміку, але практично більшість законодавчих змін які було запропоновано і враховано при розрахунку даного показника не працюють або не мають суттєвого практичного значення.

Позиція України за межами сотні свідчить про те, що підприємства витрачають більш ніж це доречно часу на спілкування з представниками державних органів влади, а декларування про зменшення кількості узгоджувальних та ліцензійних документів залишилися на папері, але головною проблемою залишається тиск на суб’єкти господарювання бюджетоутворюючих органів, а особливо податкової інспекції.

Як наслідок суб’єкти господарської діяльності, які проводять свою діяльність з використанням нелегальних схем, більш конкурентоспроможні, логічно, що відбувається згортання діяльності легального бізнесу,  а це негативно впливає на наповнення бюджету та інвестиційний клімат держави.

Особливу насторогу визиває той факт, що за одним з ключових субіндексів для інвестора – захист прав інвесторів – Україна за даними The Doing Business–2013 спустилась на 3 пункти, а за даними The Doing Business–2014 вже на 11 пунктів та зайняла 128 позицію [18].

Незважаючи на те, що в Україні діють закони «Про акціонерні товариства» та «Про захист економічної конкуренції», які покликані захищати право власності та конкурентні позиції кожного інвестора, високій рівень корупції у судовій системі, вибіркове законодавство та недобросовісна конкуренція, знижують активність внутрішнього та зовнішнього інвестора.

Особливе місце в українських реаліях займає відсутність узгодженості питання, щодо зовнішніх та внутрішніх пріоритетів державної влади, як в контексті економічної так і політичної складової. 

Саме від політичної волі влади залежить ступінь реалізації справжніх, а не паперових реформ у всіх сферах життєдіяльності країни, серед найбільш гострих яких є  боротьба с корупцією, дотримання букви закону всіма прошарками населення, неупередженість судової та правоохоронної системи, захист прав власності.

Рішучі заяви про необхідність боротьби з корупцією та наукова обґрунтованість необхідності усунення даного явища з української дійсності не привели до підписання у 2013 році меморандуму про боротьбу з корупцією між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку, що є негативним сигналом для інвесторів [23, с.27].