Підприємство, суть, суб’єкти и форми

Таким чином, головна різниця між злиттям та приєднанням полягає в тому, що у випадку злиття підприємств всі майнові права та обов’язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі одного новоствореного підприємства, а у випадку приєднання – на балансі вже діючого на момент прийняття рішення про приєднання підприємства.

Проведення реорганізації підприємства здійснюється за рішенням власників, а у деяких випадках — за рішенням власників та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства.

Основним документом, який складається під час реорганізації підприємств, є передавальний або роздільний баланс (передавальний складається у разі злиття чи приєднання підприємств, роздільний — при поділі чи виділенні).

Реорганізація підприємств здійснюється на підставі прийнятого власниками відповідного рішення. Рішення оформлюється у вигляді угоди про умови проведення реорганізації (плану реорганізації). Даний документ регламентує такі питання:

• призначення комісії для проведення реорганізації у складі представників підприємств, що реорганізуються;
• повний перелік та обсяг активів і пасивів підприємств, що реорганізуються, які підлягають прийманню-передачі в обмін на корпоративні права правонаступника, а також строки та порядок оформлення такої передачі;
• перелік документів фінансового та інших видів обліку, незакінчених діловодством справ, бланків суворої звітності, архівів чи описів архівів, що підлягають прийманню-передачі, а також строки передачі;
• пропорції (коефіцієнти) обміну корпоративних прав реорганізованих підприємств на корпоративні права підприємств, які є їх правонаступниками, а також суми можливих доплат (чи компенсацій);
• строки обміну акцій акціонерів підприємства, що реорганізується, на акції акціонерів підприємства-правонаступника, порядок продажу акцій акціонерами та інші організаційні питання, пов’язані з формуванням статутного капіталу;
• права, які надаватимуться підприємством-правонаступником власникам корпоративних прав, інших цінних паперів та спеціальних прав, емітованих підприємствами, що припиняють свою діяльність у результаті реорганізації;
• економіко-правові наслідки реорганізаційних заходів для працівників підприємств, що реорганізуються.

Реорганізація не може бути завершена до вирішення проблем захисту інтересів кредиторів.

Відносно зміни організаційно-правової форми підприємства, що стає правонаступником в результаті реорганізації можливими є два варіанти:

а) форма організації бізнесу залишається незмінною (робляться зміни лише в засновницьких документах в частині правонаступництва, розміру статутного капіталу та складу засновників);

б) підприємство-правонаступник змінює форму організації бізнесу (перетворення). При цьому, як правило, спочатку здійснюється приєднання одного або кількох юридичних осіб до правонаступника, а потім він реорганізується шляхом перетворення.

 

1.3 ЛІКВІДАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА

Ліквідація підприємства відбувається в тому випадку, коли компанія перестає функціонувати і виконувати свій основний обов’язок – приносити прибуток. Причин для цього може бути безліч, зокрема реорганізація підприємства під інший напрям діяльності, або банкрутство підприємства, коли послуги або товари компанії не користуються попитом.

Ліквідація підприємства в Україні може мати добровільний або примусовий характер. Знаходяться підприємства в стадії ліквідації на добровільній основі в тому, випадку, коли засновниками самостійно було прийнято рішення про те, що буде проведена реорганізація і ліквідація підприємства. Причинами такого рішення може стати збитковість компанії, закінчення строку, на який вона була створена і т.д.

Примусово фірма може бути ліквідована тоді, коли її діяльність була пов’язана з порушенням законодавства, або здійснювалася без ліцензії. В цьому випадку банкрутство і ліквідація підприємства здійснюється судовим рішенням, а засновнику видається на руки облік ліквідації підприємства, відповідні документи. 

Ліквідація – це одна з форм припинення діяльності суб’єкта господарювання (юридичної особи). Нагадаємо: згідно зі ст. 104 ЦКУ і ст. 59 ГКУ, юридична особа припиняє своє існування шляхом ліквідації чи реорганізації. При ліквідації діяльність припиняється без правонаступництва, тобто без переходу прав та зобов’язань юридичної особи, що ліквідується, до інших осіб.

Процедура ліквідації юридичної особи починається з прийняття відповідного рішення уповноваженого на це органу (особи) про ліквідацію підприємства. 

По-перше, таке рішення може самостійно може прийняти власник (власники) підприємства – добровільна ліквідація

По-друге, таке рішення може бути зумовлено чинним законодавством. Наприклад, якщо вартість чистих активів товариства стає менше визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, таке товариство підлягає ліквідації (товариство з обмеженою відповідальністю – згідно з п. 4 ст. 144 ЦКУ, акціонерне товариство – відповідно до п. 3 ст. 155 ЦКУ). Товариство з обмеженою відповідальністю має винести рішення про ліквідацію (або про зменшення свого статутного капіталу).

По-третє, таке рішення може винести суд – примусова ліквідація. При цьому державна реєстрація юридичної особи визнається недійсною. Це може бути здійснено через допущені при створенні такої особи порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, установлених законом.

По-четверте, ліквідація підприємства може здійснюватися у процесі визнання підприємства банкрутом згідно із Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». 

Крім прийняття рішення про ліквідацію, орган (особа), який прийняв таке рішення про ліквідацію підприємства, установлює (п. 2 ст. 60 ГКУ):

– створення ліквідаційної комісії;

- порядок і строки проведення  ліквідації підприємства;

– порядок і строки для заявлення кредиторами своїх вимог (цей строк не може бути менше двох місяців із моменту опублікування оголошення про ліквідацію).  

Ліквідація підприємства здійснюється спеціально створюваною комісією, у складі якої можуть бути кілька чоловік – ліквідаційною комісією, або однією людиною – ліквідатором (п.2 ст.105 ЦКУ).

 У п. 3 ст. 105 ЦКУ передбачено, що від дня призначення ліквідаційної  комісії до неї переходять  усі повноваження щодо управління  справами підприємства. Це дозволяє  стверджувати, що така комісія  є уповноваженим представником  такого підприємства. Разом із тим слід мати на увазі, що комісія не має статусу юридичної особи, а підприємство, що ліквідується, в період її роботи статусу юридичної особи не втрачає.

Таким чином, усі операції підприємства, що ліквідується, оформляються безпосередньо на підприємство, у всіх документах використовуються реквізити підприємства. А ліквідатор або голова ліквідаційної комісії (члени комісії) є представником підприємства та працює від його імені.  

Про прийняте рішення про ліквідацію підприємства слід повідомити орган державної реєстрації (державного реєстратора) за місцезнаходженням підприємства. 

Повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи повинно містити відомості про:

• найменування юридичної особи; 

• ідентифікаційний код юридичної особи; 

• місцезнаходження юридичної особи; 

• підставу для прийняття рішення щодо припинення (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація) юридичної особи; 

• місце та дату внесення запису про прийняття рішення засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом про припинення юридичної особи; 

• дату призначення та відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо); 

• порядок і строк подачі кредиторами вимог до юридичної особи, що припиняється».  

У разі прийняття власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом рішення про ліквідацію, для знфяття з обліку платнику податків - юридичній особі слід:

У 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи:

-       заяву про припинення платника податків за ф. № 8-ОПП;

-       оригінал довідки за ф. № 4-ОПП;

-       копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

Останньою стадією ліквідацію юридичної особи є проведення державної реєстрації припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації.

Для цього голова ліквідаційної комісії або уповноважена ним особа після закінчення процедури ліквідації, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:

1.    заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією;

2.    оригінал установчих документів;

3.    акт ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом;

4.    довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах);

5.    довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;

6.    довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

7.    У випадках, що встановлені законом, крім вищеперерахованих документів, додатково подається висновок аудитора щодо достовірності та повноти ліквідаційного балансу.

 

РОЗДІЛ 2. СУТЬ ПІДПРИЄМСТВА

Поняття "підприємство" має два аспекти. У [1, ст. 191] його визначено як "єдиний майновий комплекс, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. У [2, ст. 62] підприємство розглянуто як організаційну форму господарювання.     

      Зв'язок між поняттями "організація" та "підприємство" подано в [2, ст. 55], де визначено, що "господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку". Отже, підприємство - це різновид господарської організації.

Будь-яке підприємство як юридична особа визначається за такими ознаками:

• організаційна єдність;
• відокремлення майна;
• майнова відповідальність;

• до того ж підприємство має право від свого імені й у власних інтересах звертатися до суду із позовами, вимагати відшкодування своїх збитків, якщо вони заподіяні іншим підприємством, або скасування рішень державних органів влади у разі їх незаконного характеру.

        Ознаки підприємництва як економічної діяльності:

• самостійність;

• новаторство;

• ініціатива;

• творчість;

• ризикованість;

• економічна та соціальна відповідальність;

• масштабність мислення;

• діловитість.

Задачі підприємства:

1. Одержання доходів, його власникам.
2. Створення робочих місць для населення.
3. Охорона навколишнього середовища.
4. Забезпечення підприємства заробітною платою.
5. Забезпечення персоналу нормальними, прийнятними умовами праці, а споживачів — продукцією

 

  2.1 ВИКОРИСТАННЯ МАЙНА

Майно  підприємства  становлять основні фонди й оборотні кошти, а  також  інші  цінності,  вартість яких  відображається  в самостійному балансі підприємства.

Майно підприємства відповідно до законів України,  статуту підприємства та укладених угод належить йому на  праві  власності, повного господарського відання або оперативного управління.