Особливості міграції та її вплив на стан ринку праці України

Звичайно значний виїзд  наших громадян за кордон під час  кризи зменшив загальну кількість  безробітних і зняв певне навантаження з держави, але я вважаю, що цей  процес потрібно зупинити, оскільки кількість  емігрантів (особливо нелегальних) за останні десять років значно зросла і почала негативно відбиватися  на економіці та репутації країни.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА  СУЧАСНОГО СТАНУ МІГРАЦІЙНИХ  ПРОЦЕСІВ ТА РИНКУ ПРАЦІ В  УКРАЇНІ

2.1. СУЧАСНИЙ СТАН РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ

Для того щоб розробити  пропозиції щодо вдосконалення міграційної  політики з метою позитивного  впливу на ринок праці України, потрібно, перш за все, охарактеризувати його сучасний стан. Слід розглянути динаміку розвитку протягом останніх років і вже  на підставі цього виявити основні  тенденції, проблеми та можливості вирішення  цих проблем.

За даними на 1 січня 2010 року в Україні  проживало 45,96 млн. осіб. Частка міського населення більш ніж удвічі переважає  над часткою сільського: 68,3% до 31,7% сільського населення. Жінки ставлять більшу половину жителів країни: 53,9% до 46,1% чоловіків (див. додаток 1). Це спричинено більш високою смертністю чоловіків, особливо у дитячому віці а також  меншою середньою тривалістю життя: 62,5 роки в чоловіків до 74 у жінок. Щодо динаміки чисельності та структури населення, можна виділити такі особливості: чисельність населення постійно падає за 2005-2010 роки чисельність населення знизилась на 2 %. Це можна пояснити високою смертністю населення та одночасно низьким рівнем народжуваності. Постійно збільшується частка міського населення, оскільки у селах значно гірші можливості працевлаштування та загалом умови життя. Рівень життя населення напряму пов'язаний з рівнем безробіття.

Станом на 1 січня 2010 року в Україні  зареєстровано 693,1 тис. безробітних, що на 16,3 % більше за аналогічний показник попереднього року. За методологією МОП  рівень безробіття у 2009 році в Україні  становив 1,9 млн. осіб, а в 2008 році - 1,4 млн. (див. додаток 2). Надалі в роботі ми будемо аналізувати рівень безробіття, визначений саме за методологією МОП.

Дуже цікавим для нас є  аналіз основних показників ринку праці  за регіонами (див. табл. 2.1.):

Табиця 2.1

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РИНКУ  ПРАЦІ ТА КОЕФІЦІЄНТ МІГРАЦІЙНОГО ПРИРОСТУ УКРАЇНИ ЗА РЕГІОНАМИ*

(на 1 січня 2009 року)

 

		Рівень		Рівень
		економічно	Рівень	безробіття за	Рівень
		активного	зайнятості	методологією	зареєстрова	Коефіцієнт
		населення у	населення у	МОП, % до	ного	міграційного
	Кількіст	віці 15-70	віці 15-70	економічно	безробіття	приросту
	ь	років, % до	років, % до	активного	(за даними	(скорочення)
	населенн	населення	населення	населення	державної	населення, на 1000
	я, тис.	віком 15-70	віком 15-70	віком 15-70	служби	осіб наявного
	осіб	років	років	років	зайнятості)	населення
Україна	46143,7	63,3	57,7	8,8	3,0	0,3
Автономна
Республіка
Крим	1967,3	64,4	60,0	6,8	2,1	1,5
області
Вінницька	1660,0	63,6	56,9	10,6	4,3	-0,4
Волинська	1036,2	63,4	57,4	9,4	4,1	-0,3
Дніпропетровсь
ка	3374,2	64,2	59,3	7,8	2,5	-0,4
Донецька	4500,5	63,2	57,3	9,4	2,0	-0,4
Житомирська	1294,2	65,3	58,3	10,7	4,3	-1,2
Закарпатська	1243,4	63,2	56,9	9,9	3,0	-0,9
Запорізька	1821,3	63,8	58,6	8,1	3,2	0,1
Івано-
Франківська	1381,1	57,0	51,9	9,0	3,7	-0,1
Київська	1727,9	62,8	57,7	8,1	2,6	1,2
Кіровоградська	1027,0	62,4	56,2	9,9	4,2	-2,3
Луганська	2331,8	61,5	56,7	7,7	2,4	-1,1
Львівська	2552,9	62,5	57,2	8,5	2,7	-0,2
Миколаївська	1195,8	64,2	58,2	9,3	3,5	-0,6
Одеська	2392,2	61,0	56,9	6,8	2,0	2,4

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтавська	1511,4	63,2	56,7	10,2	4,7	0,1
Рівненська	1151,0	63,5	55,5	12,7	4,7	-1,2
Сумська	1184,0	62,5	55,5	11,1	4,2	-1,0
Тернопільська	1093,3	59,6	52,9	11,3	5,1	-1,2
Харківська	2782,4	63,3	58,5	7,7	2,7	0,7
Херсонська	1099,2	64,0	57,9	9,5	3,1	-1,1
Хмельницька	1341,4	64,6	58,5	9,5	4,3	-0,2
Черкаська	1304,2	64,3	57,3	10,8	4,9	0,3
Чернівецька	904,1	62,3	56,5	9,4	3,4	1,0
Чернігівська	1121,3	65,6	58,3	11,1	4,7	0,1
міста
Київ	2765,5	67,5	63,1	6,5	0,6	5,6
Севастополь	380,1	65,4	61,1	6,7	0,9	4,3

 

* Таблицю складено автором з використанням даних статистичного збірника «Регіони України» 2010

Найвищий рівень безробіття у 2009 році спостерігається у Рівненській (12,7),  Тернопільській (11,3), Сумській та Чернігівській  областях (11,1). А найнижчий – у  Одеській області (6,8%), Криму (6,8%), Києві (6,5%) та Севастополі (6,7%).

У західних регіонах –  найнижчий рівень економічної активності населення, мінімальні показники у Івано-Франківській (57 %) та Тернопільській (59,6 %) областях. Найвищий рівень економічної активності у Києві (67,5 %) та Севастополі (65,4 %) а також у Чернігівській (65,6 %) області. В цілому по Україні, окрім західних регіонів, рівень економічної активності досить рівномірний.

Найвищий рівень зайнятості в Україні  серед областей спостерігається  в Дніпропетровській області (59,3%),  найнижчим він є у Івано-Франківській (51,9%) та Тернопільській (52,9 %) областях.

Навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію) найбільш значне у  Черкаській області і становить 91 особу. Порівняно з 2009 роком різко  зросла кількість осіб на робоче місце  в Хмельницькій (в 1,3 рази) і Івано-Франківській (в 1,9 рази) областях (див. додаток 3). Навантаження на одне робоче місце є дуже не рівномірним за регіонами: найвищий показник у Дніпропетровській області – 5 осіб, тобто більш ніж у лідера по даному показнику – Черкаській області. Отже, простежується взаємозв’язок між навантаженням на одне вільне робоче місце (вакансію) та рівнем безробіття по регіонах.

За 2010 рок кількість працевлаштованих осіб державною службою зайнятості становила 744,5 тис. осіб (див. додаток 4).  За видами економічної діяльності найбільш працевлаштованих у промисловості (27,2%). Велика частка працевлаштованих також у торгівлі; ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (22,5%) та сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві (17,1%). Найменшу частку населення працевлаштовано у фінансовій сфері (0,8%).

За регіонами найбільш працевлаштованих в Донецькій (6,8%) Дніпропетровській  (6,0%) та Харківській (6,4%) областях, найменше – в Чернівецькій (1,2%) області (див. додаток 5).

Аналізуючи динаміку зайнятого  населення за останні 5 років  можна  побачити, що з 2005 по2008 рік її кількість  стабільно зростала (див. рис. 2.1.). Наслідки економічної кризи можемо бачити в спаді кількості зайнятого  населення віком 15-70 років у 2009р., який порівняно з 2008р., зменшився  на 780, 8 тис. осіб, або на 3,7%.  Але  в 2010 році ситуація почала стабілізуватись, про що свідчить збільшення кількості  зайнятого населення віком 15-70 років  на 34,5 тис. осіб.

 

 

 

Рис. 2.1. Динаміка економічної активності та зайнятості населення України  у віці 15-70 років за 2005-2010 роки

Кількість безробітних за методологією МОП протягом 2005-2009 років стабільно  зменшувалась (див. рис. 2.2.). У 2009 році, порівняно  з 2008р., кількість безробітних збільшилась  на 533,7 тис. осіб, або на 37,5%. Рівень безробіття на 2009 рік становив 8,8%, його можна  характеризувати як достатньо високий  та небезпечний для ринку праці  та економічної ситуації країни. Хоч  в 2010 році кількість безробітних  знизилась на 173,2 тис. осіб, а рівень безробіття сягнув 8,1% ситуація в Україні  залишається кризовою.

Рис. 2.1. Динаміка кількості безробітного населення України ( за методологією МОП) у віці 15-70 років за 2005-2010 роки

Отже бачимо, що світова  економічна криза завдала достатньо  значного удару по ринку праці  України. Показники ринку праці  до 2009 року мали тенденцію до покращення, але нажаль значно змінилися у  негативну для економіки країни сторону. В 2010 році ситуація дещо покращилась, про що свідчать основні тенденції, що були притаманні ринку праці порівняно з І півріччям 2009 року:

− збільшення рівня зайнятості населення у віці 15-70 років з 57,7 % до 58,4%;

− зменшення серед економічно активного населення працездатного  віку: рівня безробіття (за методологією МОП) з 9,9% до 9,2% та рівня зареєстрованого безробіття з 4,1% до 2,4%;

− зменшення серед безробітних (за методологією МОП) частки вивільнених  з економічних причин з 48,6% до 43,0%;

− збільшення кількості  вільних робочих місць на 4,6%;

− зменшення навантаження незайнятого населення на 10 вільних  робочих місць, вакантних посад  з 88 до 52 осіб;

− зростання рівня працевлаштування незайнятого населення за допомогою  державної служби зайнятості з 25,7% до 34,8%;

− зростання рівня прийому  робочої сили з 10,8% до 11,7% та зменшення  рівня вибуття з 14,1% до 12,3% середньооблікової кількості штатних працівників;

− зменшення кількості  працівників, які працювали у  режимі неповного робочого дня (тижня) з економічних причин, з 16,5% до 12,3%;

− зростання середньомісячної номінальної заробітної плати на 18,7%;

− зміна тенденцій реальної заробітної плати зі зменшення (89,9% у І півріччі 2009р. відносно І півріччя 2008р.) на поступове зростання (108,6% у І півріччі 2010р. відносно до І півріччя 2009р.);

− збільшення суми заборгованості з  виплати заробітної плати на 9,3%.

Сьогодні можна виділити наступні проблеми ринку праці України:

1. низький рівень та спадна тенденція економічно активного населення;
2. високий рівень безробіття;
3. дефіцит кадрів робітничих професій (Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства, Кваліфіковані робітники з інструментом, Робітники з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (Згідно з класифікатором професій України за 2007 рік);
4. низькі якісні характеристики вакансій і, як наслідок, неукомплектованість робочих місць;
5. посилення структурних і регіональних диспропорцій зайнятості;
6. безконтрольний відплив робочої сили в зарубіжні країни;
7. регресивні зміни в якості робочої сили і мотивації до праці;
8. зростання тіньового сектору ринку праці.

У наступному пункті будуть наведені зв'язки між проблемами ринку праці  та станом міграційних процесів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО  СТАНУ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ ТА ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК З РИНКОМ ПРАЦІ

Одним з важливих факторів, що впливають  на ринок праці України є міграційні процеси.

Вони є джерелом надходження (чи навпаки втрати) робочої сили, кваліфікованих кадрів, регулюючи їх можна впливати на рівень безробіття, рівень економічно активного населення та інші важливі  показники ринку праці.

В Україні міграційне сальдо до 2004 року було від'ємним, але вже починаючи  з 2005 року воно змінилось у позитивний бік і поступово росло до 2007 року. У 2007 року спостерігався певний пік (16,8 тис. осіб) і вже у 2008 році показник пішов на спад (рис. 2.3). За 2003-2007 роки міграційне сальдо зросло на 41048 тис. осіб. За останній рік міграційне сальдо зросло на 2686 тис. осіб.

Рис. 2.3. Динаміка міграційного приросту (скорочення) наслення України за 2003-2010 роки

Завдяки додатному міграційному сальдо формується основна частка приросту населення України. Також воно є  джерелом економічно активного населення, адже мігранти, в основній своїй масі належать саме до групи економічно активного населення.

Найактивніші міграційні процеси в Україні спостерігаються  з країнами СНД. Серед прибулих в Україну впродовж січня–листопада 2010р. іммігранти з країн СНД становили 77,4%, з інших країн – 22,6%. Серед вибулих з України 50,8% виїхали до країн СНД і 49,2% – до інших країн. Загальне міждержавне міграційне сальдо на 2010 рік становило 16133 особи (див. додаток 6).

Потоки трудових міграцій мають доволі чітку географічну  спрямованість - переважно вони здійснюються до найближчих країн або більш  віддалених країн, але з привабливішими умовами (США, Канада).

Основні країни трудової міграції — Росія (40-50%), Польща (15-20%), Чехія (10-12%), Італія (бл.10%), Португалія (5-8%). Найбільший міждержавний міграційний приріст населення характерний для міста Києва, Одеської області та Криму, а найменший – для Закарпатської, Львівської та Рівненської областей (див.додаток7). 
       Більшість мігрантів — особи у віці 20-49 років, представники найбільш економічно продуктивних вікових груп. Частіше трудовими мігрантами є люди з професійно-технічною та повною середньою освітою. Це свідчить про те, що особам з високим освітнім рівнем легше знайти підходящу роботу на вітчизняному ринку праці. Разом з тим частка трудових мігрантів з повною вищою освітою є досить значною і це свідчить про доволі активний «відтік умів» з України. Ринок праці зазнає великих збитків від виїзду висококваліфікованих кадрів за кордон.

Значні відмінності спостерігаються  у напрямах трудових міграцій чоловіків та жінок. Так, жінки переважають серед мігрантів у Італії, Греції,  Туреччині, Японії. Чоловіча міграція спрямована переважно у Росію, Португалію, Польщу, Чехію.