Основні макроекономічні показники–індикатори розвитку національної економіки

Банківський сектор. Перед виборами до Верховної Ради України невпевненість щодо політичного майбутнього країни спричинила збільшення доларизації банківської системи. Зокрема, частка депозитів у іноземній валюті збільшувалась три місяці поспіль і досягнула в березні 37,7% проти 34,3% у грудні 2005 року. Можна сподіватись на відновлення довіри до національної валюти пізніше в цьому році після формування нового уряду.

Таблиця 4.1. Тенденції економічного зростання країни.

˚ - тут  і далі скорочення: кумулятивний;

” - місячні  дані наведені тільки для експорту/імпорту  товарів (джерело: Держкомстат);

* -місячні  показники не враховують регулярні  квартальні перегляди ВВП;

** - середньозважена  відсоткова ставка за кредитами  у гривнях (джерело: НБУ);

*** - зростання  у доларовому виразі.

Висновки

Розглянувши основні макроекономічні показники, можна зробити висновок про те, що вони відіграють важливу роль у  визначенні економічного здоров’я суспільства. Вони створюють базу дослідження  та аналізу макроекономіки. З наведених в моєму курсовому проекті табличних даних можна побачити і частково пояснити злети і падіння української економіки. Ми бачимо глибоку економічну кризу 1990-1995 років, поступовий зріст 1996-2004 років, і тимчасовий спад 2005-2006 року, пов’язаний з політичною нестабільністю в країні.

Безперечно, у використанні основних макроекономічних показників є певні недоліки, основним з яких, на мою думку, є неможливість здійснення точного аналізу економічної  ситуації в зв’язку з тим, що значну частину економіки України складає  так званий „тіньовий сектор”. Під тіньовою економікою мається на увазі передусім виробництво товарів і надання послуг населенню за плату, що не фіксується в офіційній статистичній звітності. З правової точки зору таке трактування включає як дозволені, так і заборонені законом види діяльності. Тіньова економіка в основному виступає у вигляді таких трьох блоків:

1. Неофіційна  економіка. Сюди входять усі  легальне дозволені види економічної  діяльності, у рамках яких має  місце невраховане офіційною  статистикою виробництво товарів  і послуг, приховування цієї діяльності  від оподаткування. Чим вищий  рівень інфляції і більші податки,  що зменшують реальні доходи  населення, тим сильніші стимули  до отримання доходу у формах, які не так легко виявити,  наприклад, у вигляді готівки  або бартеру.

2. Фіктивна  економіка. Це — приписки, крадіжки, спекулятивні угоди, хабарництво  і всілякі шахрайства, пов'язані  з отриманням і передачею грошей.

3. Підпільна  економіка. Вона охоплює заборонені  законом види економічної діяльності. Є підстави вважати, що підпільна  економіка росте швидше легальної. І навіть із занепадом останньої підпільна економіка процвітає.

Не зважаючи на те, що в переглянутому варіанті СНР 1993 року економічне виробництво охоплює також і тіньову економіку, з практичної точки зору поки що дуже важко ввести в розрахунки ВВП обсяг продукції, створений тіньовим сектором. Це призводить до зниження офіційного рівня ВВП. Наприклад, в 2002 році різниця між ВВП загальним та ВВП офіційним складала 46,6 млрд. грн.⁷

Однак, не зважаючи на всі вказані недоліки основні макроекономічні показники  розкривають методи роботи та взаємоузгодженого  функціонування між елементами економіки, найбільш раціонально та ефективно.

Список використаної літератури

1. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2000. – 207с. – (Вища освіта ХХ століття).
2. Калугін В. «Влада дивиться в тінь» // Бізнес 2003р., №25 (544).
3. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Економікс: принципи, проблеми і політика / Пер. 16-го англ. вид. – М.:ИНФРА-М, 2006. – XXXVI, 940с.
4. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студентівтекон. спец. закл. освіти: У 2 ч./С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.;За заг. ред. С. Будаговської. – К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2001. – 517с.
5. Місячний Моніторинг №5(67)-2006. © Інститут Економічних Досліджень та Політичних Консультацій (електронне видання).
6. Мочерний С.В. Основи економічної теорії : Підручник. – К.: Академія, 1997.
7. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії: Підручник: у 2-х кн., кн.1. Суспільне виробництво. Ринкова економіка.-К.: Либідь,1998.
8. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б., Современный экономический словарь – 3-е изд.,доп. – М.:ИНФРА-М,2000. – 480с. – (Библиотека словарей ИНФРА-М).
9. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 286с.

Размещено на Allbest.ru