Оновлення парку обладнання на підприємстві: необхідність, організація, результати

                                             Фз  = (СВ0-СВt)/СВ0                                         (11)

де СВ0 –  значення споживчих властивостей на початку ремонтного циклу;

     t – наробіток після капітального  ремонту;

     М – число місяців, відпрацьованих  після капітального ремонту;

     Д – число робочих днів у  місяці;

     Кзм – коефіцієнт змінності;

     Кв.в – коефіцієнт внутрізмінного  використання;

     Тз – тривалість зміни [14;с. 152].

Експериментально-аналітичні методи потребують проведення досліджень обладнання, яке оцінюється, та наявності  техніко-економічної і технологічної  документації по оцінюваному об’єкту.

Метод зниження споживчих властивостей відображає залежність споживчих властивостей машин і обладнання від зносу. Узагальнені споживчі властивості  СВ визначається як сума окремих споживчих  властивостей СВi з врахуванням їх вагомості αі:СВ∑*αі, де ∑αі=1.

В процесі  експлуатації споживчі властивості  знижуються на величину ∆СВі, при цьому  знос

                                                  Фз = ∆СВі*αі.                                               (12)

Метод по елементного  розрахунку побудований на визначенні зносу для окремих елементів  машин і обладнання та підсумовуванні отриманих величин з врахуванням  частини собівартості цих елементів  у собівартості об’єкту оцінки  в цілому. Розрахунковий знос і-го елемента Fip визначається із залежності

                                            Fip=fi*(ci/c∑)*(Ti/T∑),                                       (13)

де fi – фактичний  знос і-го елемента;

                сі, с∑ - собівартість і-го елемента  та машин і обладнання в  цілому 

                          відповідно;

                Ті, Т∑ - нормативний термін служби  і-го елемента та машин і 

                          обладнання в цілому відповідно.

Знос об’єкта  в цілому визначається як сума розрахункових  зносів його елементів

                                                   Фз = ∑Fi.                                                 (14)

Прямий метод  визначення зносу застосовуємо в  тих випадках, коли відомі вартість нових машин і обладнання Сн і  затрати З, які необхідні для  того, щоб довести зношений об’єкт до стану нового. При цьому знос визначається з виразу [8;с. 85].

                                                  Фз = З/Сн.                                                (15)

Порівняльний  аналіз методів оцінки фізичного  зносу наведений в таблиці 

Таблиця 2

Зіставлення методів оцінки фізичного зносу

  Найменування методу |  Достовірність |  Складність отримання вихідної інформації |  Необхідна кваліфікація оцінювачів і експертів |

  Ефективний вік |  Низька |  Низька |  Висока |

  Експертиза стану |  Низька |  Низька |  Висока |

  Зниження доходності |  Висока |  Висока |  Низька |

  Стадія ремонтного циклу |  Середня |  Середня |  Середня |

  Зниження споживчих властивостей |  Висока |  Висока |  Середня |

  Поелементний розрахунок |  Середня |  Середня |  Середня |

  Прямий |  Середня |  Висока |  Низька |

 

Для того, щоб  підприємство визначило знос обладнання, яке задіяне у виробництві  його продукції, доцільно користуватись  усіма методами визначення величини фізичного зносу, проте це займає більші затрати часу, ніж обчислення данного фізичного зносу за одним  методом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Показники,  що характеризують  вимоги споживача  до нової техніки

В умовах ринкової економіки, що ґрунтується на засадах  конкуренції, власник бізнесу не може успішно функціонувати без  постійних технічних інновацій (нововведень). При цьому необхідно узгоджувати  інтереси трьох сторін: розробника нової техніки, її виробника та споживача. В основі такого узгодження лежить вивчення вимог споживача до нових  засобів виробництва.

Система показників, при допомозі яких можна проаналізувати вимоги споживача до нової техніки  включає наступні групи показників.

   1.   Показники, що характеризують загальні вимоги споживача (підприємства) до нової техніки як товару:

   *  новизна та технічний рівень нових засобів виробництва;

   *  якість виготовлення, безперебійність в експлуатації;

   *  рівень після продажного технічного обслуговування і характер сервісних послуг;

   *  співвідношення ціни нового засобу виробництва та ефекту від його експлуатації.

   2.   Показники, що характеризують специфічні вимоги виробника до нових засобів виробництва:

   *  асортимент та якість нових засобів виробництва;

   *  оцінка зовнішнього вигляду технічних засобів;

   *  географічні та кліматичні умови використання;

   *  діючі технічні стандарти;

   *  надійність та зручність в експлуатації.

Із зазначеного  переліку показників для всіх учасників  процесу створення, виробництва  та експлуатації нової техніки найбільш суттєвими є показники надійності, довговічності та ефективності використання.

Надійність  нового засобу виробництва характеризується показниками безвідмовної роботи, довговічності, ремонтопридатності та придатності  до транспортування і зберігання.

При оцінці безвідмовної роботи нової техніки споживачі  в першу чергу звертають увагу  на таку характеристику як середній наробіток  на відмову.

Довговічність визначає властивість нової техніки  зберігати робото здатність до певного  стану при встановленій системі  технічного обслуговування та ремонтів. Під граничним розуміють такий  стан, при якому подальша експлуатація засобу виробництва за призначенням неприпустима та недоцільна, або відновлення  його робото здатного стану неможливе  чи недоцільне.

До показників довговічності відносяться:

   *  середній ресурс до капітального ремонту;

   *  встановлений ресурс до капітального ремонту;

   *  встановлений ресурс до списання.

Ресурс –  це довговічність  в годинах безперервної роботи, тобто величина, що безпосередньо  характеризує робочий період.

Показники ремонтопридатності характеризують таку властивість технічного засобу як пристосованість до попередження та виявлення причин пошкоджень і  їх ліквідації шляхом проведення ремонтів та технічного обслуговування.

Комплексними  показниками надійності є:

   *  коефіцієнт технічного використання;

   *  коефіцієнт оперативної готовності,

   *  середня сумарна трудомісткість технічного обслуговування;

   *  середня трудомісткість ремонтів.

Ці показники  є похідними від показників безвідмовності, ремонтопридатності, довговічності [3;с. 90].

Важливе значення при оцінці ефективності нової техніки  мають показники економного використання матеріальних і трудових ресурсів, які відображають технічну досконалість нового засобу виробництва за рівнем або ступенем споживання ним ресурсів в процесі експлуатації.

До них  відносяться:

   *  питомі витрати пального (на одиницю часу, площі, продукції і т.д.);

   *  питомі витрати енергії ( на одиницю часу, площі, продукції і т.д.);

   *  коефіцієнт корисної дії (ККД);

Слід також  враховувати, що досить часто переваги у виборі нових засобів виробництва  визначаються престижністю, дизайном та звичкою споживачів працювати  з тим чи іншим засобом виробництва.

Розуміння необхідності задоволення вимог споживачів спонукає виробників заздалегідь враховувати  їх в процесі створення нової  техніки

  [5;с. 40].

Також для  того, щоб визначити економічну доцільність  впровадження нової техніки на підприємстві використовують такі показники:

   1.  Коефіцієнт, що враховує зростання продуктивності нової машини (Кп). Визначається як відношення річної продуктивності нової машини до базової

                                                         Кп =Вн*внВб*вб;                                              (16)

де: Вн – номінальна річна продуктивність  нового засобу виробництва у 

                      натуральному вимірюванні;

                Вб – номінальна річна продуктивність  базового засобу виробництва  у 

             натуральному вимірюванні;

                вн – коефіцієнт технічного  використання нового засобу виробництва;

               вб – коефіцієнт технічного  використання базового засобу 

               виробництва.

   2.  Економія (перевитрата) поточних експлуатаційних витрат при застосуванні нової машини (без амортизаційних відрахувань). Цей показник розраховується за формулою:

                                              ∆Вн = Вб - Вн,                                      (17)

де: Вб, Вн –  поточні експлуатаційні витрати  при застосуванні базового та нового засобу виробництва, грн.

   3.  Приріст обсягу реалізації продукції при застосуванні нового устаткування (∆Vн) визначається за формулою

                                       ∆Vн = (Ц1 - Ц0)*Вн*вн,                                   (18)

        де Ц1, Ц0 – ціна одиниці продукції,  що виробляється при допомозі  нового та    

       базового засобу виробництва.

   4.  Дохід від реінвестування коштів, що були зекономлені на супутніх капіталовкладеннях споживача (∆Дк) розраховуємо за формулою:

                                      ∆Дк = (1-Rе)*(Кб*Кп-Кн),                               (19)

де: Кб – сукупні  капітальні вкладення для базового засобу виробництва, 

      грн.;

      Кн - сукупні капітальні вкладення  для нового засобу виробництва,  

      грн.; [3;с. 93].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      2.3  Оцінка ефективності нового обладнання підприємством

Оцінка  економічної  ефективності придбання та користування новим засобом виробництва має  два аспекти – вимірювання  ефективності придбання та ефективності використання.

В кількісному  виразі ефективність придбання нового засобу виробництва (∆Е) вимірюється  різницею між максимальною відпускною ціною (Цмах) та договірною відпускною ціною (Цд) на нову техніку. В тому випадку, якщо підприємство придбало декілька одиниць нової техніки одного зразка, то згадану різницю необхідно  помножити на кількість придбаних  одиниць нової техніки (n)

                                             ∆Е = (Цмах-Цд)*n                                      (20)

Ефективність  використання нового засобу виробництва  оцінюється за допомогою системи  показників, враховуючи при цьому  грошовий потік, що зумовлений експлуатацією  даного засобу виробництва. Крім того не слід забувати, що будь-яке вкладення  коштів у нову техніку представляє  собою інвестування в реальні  активи. З цієї причини ефективність таких вкладень повинна оцінюватись  з використанням показників, які  застосовуються при визначенні доцільності  інвестування в реальні активи. До них відносяться, так звані, критеріальні показники, що використовуються в міжнародній практиці оцінки ефективності реальних інвестицій:

   *  чиста теперішня вартість;

   *  індекс рентабельності;

   *  внутрішня норма рентабельності;

   *  термін окупності.

Грошовий  потік, що генерує експлуатація того чи іншого засобу виробництва, в традиційному розумінні представляє собою  дисконтовану суму чистого доходу та амортизаційних відрахувань за досліджуваний  період

                                       СF = CF1(1+Kд)1+CF2(1+Kд)2+…+CFn(1+Kд)n                          (21)

де: CF – дисконтова ний грошовий потік за період експлуатації  придбаного 

      нового засобу виробництва, грн. 

      n – строк служби придбаного  засобу виробництва, років.

Дисконт –  знижка в ціні товарів, зумовлена  часовим фактором.

В свою чергу  грошовий потік розраховується за формулою

                                                       CFt = (Bt-Ct)+At ,                                (22)

де CFt – грошовий потік t-го року, грн.;

     Bt – вигоди від експлуатації  придбаного засобу виробництва  (всі види 

            надходжень) t-го року, грн.;

     Ct – витрати, що зумовлені експлуатацією  нового засобу виробництва t-го 

            року, грн.;

     At – амортизаційні відрахування t-го року по придбаному засобу 

            виробництва, грн.

Чиста теперішня  вартість (NPV) є абсолютним показником, за яким визначають доцільність вкладення  коштів у те чи інше обладнання. Він  показує на скільки надходження  від експлуатації того чи іншого обладнання перевищують витрати на його придбання  та експлуатацію. Розраховується чиста  теперішня вартість за формулою

                   NPV=CF1(1+i)1+CF2(1+i)2+…+CFn(1+i)n- I= t=1nCFt(1+i)t-I ,              (23)

де I – вартість придбання, транспортування та монтажу  придбаного засобу

          виробництва, грн.;

    і  – процентна ставка.

Вартість  придбання, транспортування та монтажу  придбаного засобу виробництва становить

                                               І = Цд+ТВ+МВ.                                              (24)

В тому випадку, якщо NPV має від’ємне значення, то вкладати кошти в придбання даного виду нової техніки недоцільне, оскільки таке вкладення буде збитковим. При  додатних значеннях NPV, при необхідності вибору одного із кількох альтернативних варіантів придбання, перевагу слід надати тому варіанту, при якому NPV має  найбільше значення.

При розрахунку індексу рентабельності (РІ) оперують тими ж змінними величинами, що і  при розрахунку NPV, але комбінують їх по-іншому. Власне кажучи, метод розрахунку індексу рентабельності є продовженням методу чистої теперішньої вартості. Це відносний показник, який характеризує рівень доходів на одиницю затрат, тобто ефективність вкладень – чим  більше значення цього показника, тим  вищий рівень віддачі від вкладених  коштів. Індекс рентабельності розраховується за формулою