Охорона праці на робочому місці

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний  університет

Шосткинський  інститут

 

Кафедра економіки  підприємств

 

 

 

 

Обов’язкове домашнє  завдання

з дисципліни «Охорона праці»

Варіант 4

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка: Комар І. М.

група Е 91-Ш

Викладач: Пискун О. А. 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

1. Теоретична  частина

1.1. Розслідування та облік  професійних захворювань.

1.2. Нормування і розрахунок штучного освітлення.

1.3. Засоби індивідуального захисту від ураження електричним струмом. Правила користування і порядок їх видачі.

1.4. Засоби гасіння пожеж.

2. Розрахункова частина

2.1.Задача 1

2.2. Задача 2

2.3.Задача 3

2.4.Задача 4

Список  літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Теоретична  частина

1. Розслідування та облік  професійних захворювань.

 

Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань проводиться відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (НПАОП 0.00-6.02-04, затвердженого постановою КМ України від 11.09.2002 р. №1112 (далі - Порядок розслідування).

Порядок розслідування таких  випадків суттєво відрізняється  від порядку розслідування нещасних випадків (включаючи гострі отруєння), особливо щодо участі в ньому працівників  служб охорони праці.

Тож у разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами (перелік яких визначено спеціальною процедурою щодо встановлення зв'язку захворювання з умовами праці Порядку розслідування) на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим.

Професійний характер захворювання визначається призначеною експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу  згідно з переліком, що затверджується МОЗ.

У разі необхідності до роботи експертної комісії можуть залучаються  спеціалісти (представники) підприємства, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки.

Визначення зв'язку професійного захворювання з умовами праці  працівника проводиться на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної  характеристики умов праці, що складається установою державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює хворий, за участю спеціалістів (представників) підприємства, профспілки, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

Під час складання санітарно-гігієнічної  характеристики умов праці працівника дуже важливо для працівників  служби охорони праці мати підтверджуючі оригінали всіх попередніх протоколів санітарно-гігієнічних досліджень впливу шкідливих або небезпечних факторів виробничого процесу на робочому місці хворого працівника. Це можуть бути як проведені планові періодичні вимірювання факторів робочого середовища, так і останні дослідження та виміри за матеріалами атестації робочого місця працівника. Все це допоможе уникнути помилок у складанні санітарно-гігієнічної характеристики умов праці.

Якщо на підприємстві деякі  документи були втрачені, то досить їх відтворити за архівними документами місцевої СЕС.

Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом  шкідливих виробничих факторів і  трудового процесу головний спеціаліст з професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим (штатний або позаштатний) направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.

Зазначені заклади проводять  амбулаторне і стаціонарне обстеження працівників за відповідним направленням та встановлюють діагноз щодо переліку хронічних професійних захворювань, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік спеціалізованих  лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати  діагноз щодо професійних захворювань, через кожні п'ять років переглядається та затверджується МОЗ.

Протягом трьох діб  після встановлення діагнозу спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами  стосовно кожного хворого складається  повідомлення за формою П-3, яке надсилається роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, а також установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ). У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу воно може бути оскаржено в судовому порядку.

Після отримання повідомлення про факт виявлення професійного захворювання роботодавець організовує  розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, підприємства, працівником якого є потерпілий, профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. Як правило, представниками підприємства можуть виступають працівники служби охорони праці, керівник структурного підрозділу, де стався випадок захворювання, а також представники юридичних служб. До розслідування в разі потреби можуть залучатися представники інших органів, експертних організацій та служб. Наприклад, у розслідуванні причин професійного захворювання інфекційної та паразитарної етіології обов'язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство.

Розслідування випадку професійного захворювання має бути проведено  протягом десяти робочих днів після  отримання підприємством повідомлення за формою П-3. У разі потреби роботодавець може продовжити за поданням голови комісії з розслідування строк розслідування, але не більше ніж на один місяць. Копія наказу має бути надіслана всім членам комісії.

Для роботи комісії з розслідування підприємством надаються дані санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, важкості та напруженості праці на робочому місці, нормативні документи (ДСТУ, ГОСТ тощо), технологічні регламенти виробництва, відомості про професійні обов'язки працівника та забезпечуються умови роботи комісії.

У разі відсутності даних  санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і  трудового процесу, важкості та напруженості праці на робочому місці шкідливі виробничі фактори на якому призвели до настання професійного захворювання, роботодавець за власні кошти негайно організовує дослідження умов праці із залученням спеціалізованих лабораторій. Якщо робоче місце потерпілого не збереглося, використовуються результати дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу та санітарно-гігієнічна характеристика аналогічного робочого місця. 

Протягом розслідування  випадку професійного захворювання комісія з розслідування зобов'язана  виконати наступні дії: 
      - розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання; 

- розподілити  функції між членами комісії; 

- розглянути  питання про необхідність залучення  до її роботи експертів;  
      - провести розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання; 

- провести гігієнічну  оцінку умов праці працівника  за матеріалами раніше проведених  атестацій робочих місць, результатів  обстежень і досліджень; 

- вивчити попередні приписи  органів державного нагляду за  охороною праці, подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду, інструкції з охорони праці працівника, акти проходження планових періодичних медичних оглядів, накази та розпорядження адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочих місцях джерелами радіаційного випромінювання тощо; 

- отримати письмові пояснення  посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням причин професійного захворювання;  
      - скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (далі - акт форми П-4) в шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування; 

В акті П-4 вказуються заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. У разі коли інші члени комісії відмовляються підписати акт форми П-4, складається відповідний акт, який є невід'ємною частиною акта форми П-4. 

- надіслати акт форми  П-4 потерпілому, лікувально-профілактичному  закладу, що обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду та профспілці, членом якої є потерпілий або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки. Примірник акта надсилається установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, для аналізу і контролю за виконанням заходів.

Акт форми П-4 затверджує головний державний санітарний лікар, якому підпорядкована установа державної  санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує підприємство.

Примірник акта форми П-4 залишається на підприємстві та підлягає зберіганню на підприємстві протягом 45 років, а у разі реорганізації  підприємства - передається правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.

Протягом п'яти днів після  закінчення розслідування причин професійного захворювання роботодавець зобов'язаний розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання  професійним захворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення професійного захворювання.

Працівникам служби охорони  праці необхідно відслідковувати  виконання запропонованих комісією з розслідування заходів щодо запобігання професійним захворюванням та надавати офіційну відповідь за підписом керівника підприємствам в установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство.

На підприємстві реєстрація та облік професійних захворювань ведеться службою охорони праці в журналі відповідно до встановленої Порядком розслідування форми. До цього журналу також вносяться дані щодо працездатності кожного працівника, в якого виявлено професійне захворювання.

У випадку виявлення професійних захворювань у працівників підприємства, направлених на роботу за межі підприємства, розслідування причин проводиться комісією під головуванням представника установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання.

Підприємство, де виявлено професійне захворювання, повинно повідомити про  це підприємство, працівником якого  є потерпілий, та робочий орган  виконавчої дирекції Фонду.

У роботі комісії з розслідування такого випадку обов'язково бере участь представник підприємства, працівником якого є потерпілий, робочого органу Фонду за місцезнаходженням цього підприємства та профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.

Реєстрація та облік таких  професійних захворювань здійснюється підприємством, працівником якого  є потерпілий, робочим органом  виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням цього підприємства та установою державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство.

У разі виявлення професійного захворювання у непрацюючих пенсіонерів, розслідування проводиться на підприємстві, причетному до настання професійного захворювання згідно із загальними положеннями Порядку розслідування, викладеними вище.