Оцінка ефективності використання капітальних витрат підприємства й шляхи підвищення їх ефективності

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ IНСТИТУТ ТУРИСТИЧНОГО БIЗНЕСУ

 

 

 

КАФЕДРА ЕКОНОМIЧНИХ ДИСЦИПЛIН

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

з дисципліни:

«Економіка підприємств в туристичному бiзнесi»

 

 

на тему:

«Оцінка ефективності використання капітальних витрат підприємства й шляхи підвищення їх ефективності»

 

 

 

 

Студентка  Мазова Є. Г.

 

Курс IV  група МО-08Д

 

Форма навчання: денна

 

Керівник доц. С. С. Кравцов

 

Допущена до захисту

«____»                2011р.

 

 

 

 

 

Донецьк-2011

 

 

Реферат

 

Мета дослідження ‒ обґрунтування шляхів підвищення ефективності використання капітальних витрат підприємства.

Об’єктом дослідження  є стан та процес управління капітальними витратами на туристичному пiдприємствi. Предметом дослідження в даній роботі виступають капітальні витрати туристичного підприємства.

Методи дослідження: логічного  та економічного аналізу, групування, парного порівняння.

Базою дослідження є  туристичне підприємство  ТОВ «Зет-тур».

Результатом курсової роботи є запропонування заходів щодо підвищення ефективності використання капітальних витрат  ТОВ «Зет-тур» внаслiдок огляду теоретичного матеріалу за темою дослідження та аналізу дiяльностi досліджуваного підприємства.

Тези: аналіз капітальних витрат, аналіз капітальних витрат підприємства, аналіз використання капітальних витрат підприємства, аналіз структури капітальних витрат, аналіз використання капітальних витрат підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ

1. Теоретичні аспекти управління капітальними витратами підприємства

1.1 Капітальні витрати: сутність та склад

1.2 Інформаційна база аналізу формування і використання капітальних вкладень на підприємстві

2. Аналіз ефективності  управління капітальними витратами на ТОВ «Зет-тур»

2.1 Коротка характеристика ТОВ «Зет-тур»

2.2 Аналіз ефективності  управління капіталом ТОВ «Зет-тур»

3. Шляхи підвищення  ефективності використання капітальних витрат ТОВ «Зет-тур»

4. Економічне обґрунтування  запропонованих рекомендацій

Висновки та рекомендації

Список використаної літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Капітальні витрати ‒ це витрати на технічне переозброєння, реконструкцію і розширення діючих основних засобів і на створення нових.

Досить часто термін "інвестиції" ототожнюєшся з терміном "капітальні

витрати (вкладення)". При цьому термін "інвестиції" розглядається як вкладення коштів

у відтворення основних засобів (будівель, устаткування, транспортних засобів

тощо). Але водночас інвестиції можуть здійснюватися і в оборотні активи, і в

різноманітні фінансові інструменти (акції, облігації, тощо), і в окремі

види нематеріальних активів (придбання патентів, ліцензій, "ноу-хау" тощо).

Отже, капітальні витрати є вужчим поняттям і можуть розглядатися лише як одна з форм інвестицій, але не як їх аналог. Характеризуючи економічну сутність інвестицій, слід зазначити, що в сучасній літературі цей термін трактується неоднозначно – або широко, або вузько ‒ залежно від мети

дослідження.

Най типовішою є думка, згідно з якою інвестиції ‒ це будь-яке вкладення

коштів, що може і не призводите ні до зростання капіталу, ні до одержання

прибутку. До них часто  відносять так звані "споживчі інвестиції" (купівля

телевізорів, автомобілів, квартир, дач), що за своїм економічним  змістом до

інвестицій не належать, ‒ засоби на придбання цих товарів витрачаються в

даному разі на безпосереднє довгострокове споживання (якщо їхнє придбання непередбачає наступного перепродажу). Нерідко інвестиції визначають як вкладення коштів. У сучасних умовах інвестування капіталу може здійснюватися не тільки в грошовій, айв інших формах рухомого і нерухомого майна, різноманітних фінансових інструментів (насамперед цінних паперів), нематеріальних активів тощо.

Існує також думка, що інвестиції – це довгострокове вкладення  коштів.

Безумовно, окремі форми  інвестицій (передусім, капітальні витрати) мають

довгостроковий характер, проте інвестиції можуть бути і короткостроковими

(наприклад, короткострокові  фінансові вкладення в акції,  ощадні сертифіката тощо).

Вищерозглянуті положення  враховані при визначенні терміну "інвестиції" в Законі України "Про інвестиційну діяльність":

"... Інвестиціями є  всі види майнових та інтелектуальних  цінностей, що

вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів  діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

     Завданням даної курсової роботи є – провести аналіз формування і

використання капітальних витрат на прикладі підприємства ТОВ «Зет-тур».

     Мета роботи – обґрунтування шляхів підвищення ефективності використання капітальних витрат підприємства.

Об’єкт дослідження – капітальні вкладення на підприємстві ТОВ «Зет-тур».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНИМИ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА

 

1. Капітальні витрати: сутність та склад

 

Капітальні витрати  являють собою інвестиції, спрямовані на будівництво і придбання нових  основних фондів, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих основних фондів. Вони виступають як матеріалізована форма технічного прогресу, важливий чинник інтенсифікації, збільшення обсягів та підвищення ефективності діяльності підприємств. Вплив капітальних витрат на ефективність господарювання виявляється в підвищенні продуктивності праці, збільшенні прибутку підприємств. До складу капітальних витрат включаються затрати на будівельно-монтажні роботи, придбання устаткування, машин, механізмів, інструментів, інвентарю, інші капітальні роботи і затрати на проектно-розвідувальну діяльність, на утримання апарату управління і технічного нагляду, на відведення земельних ділянок тощо. Важливе значення в здійсненні ефективної інвестиційної політики підприємства є класифікація капітальних витрат. Залежно від ознак, покладених в основу класифікації, структура капітальних витрат підрозділяється на технологічну, відтворювальну, галузеву, територіальну, за призначенням.

Особливе значення для  підвищення ефективності капітальних витрат має покращання їх технологічної структури, що означає співвідношення затрат за їх видами: затрати на будівельно-монтажні роботи; вартість устаткування, машин, механізмів, інструменту, інвентарю; інші капітальні роботи і затрати.

Прогресивність технологічної структури визначається збільшенням у складі капітальних витрат питомої ваги затрат на придбання активної частини основних виробничих фондів. Це дає можливість здійснити відносне зниження капітальних витрат на одиницю продукції, що випускається, і тим самим підвищити їх економічну ефективність. Покращання структури капітальних витрат сприяє підвищенню технічного рівня підприємства, росту механізації й автоматизації виробництва.

На зміни в технологічній  структурі капітальних витрат впливає ряд чинників і, насамперед, ‒ впровадження в практику функціонування господарюючих суб'єктів досягнень науково-технічного прогресу.

Відтворювальна структура  капітальних витрат ‒ це розподіл їх за основними формами відтворення основних фондів: на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств.

До нового будівництва  відноситься спорудження окремих  виробничих об'єктів, що здійснюється на нових площах з метою створення  нової виробничої потужності.

Під розширенням діючих підприємств розуміють спорудження додаткових виробничих комплексів, нових об'єктів, а також розширення існуючих окремих цехів та об'єктів на території діючих підприємств з метою створення додаткових або нових виробничих потужностей.

Реконструкція діючих підприємств являє собою здійснюване за єдиним проектом повне або часткове переобладнання виробництва, як правило, без розширення існуючих будівель і споруд основного призначення. Вона пов'язана з удосконаленням виробництва та підвищенням його техніко-економічного рівня, метою якого є збільшення виробничих потужностей, покращання якості та конкурентоспроможності продукції. До реконструктивних робіт відносять також будівництво нових виробничих об'єктів замість тих, подальша експлуатація яких визнана недоцільною. Технічне переозброєння діючих підприємств означає здійснення комплексу заходів, що передбачають підвищення техніко-економічного рівня окремих дільниць виробництва за рахунок впровадження передової техніки і технології, механізації й автоматизації виробничих процесів, модернізації та заміни технічно застарілого і фізично спрацьованого устаткування новим, більш продуктивним. Воно здійснюється, як правило, без розширення існуючих виробничих площ за проектами і кошторисами на окремі об'єкти або види робіт, які розробляються на основі техніко-економічного обґрунтування.

Практика господарювання в сучасних умовах свідчить, що переважної більшості підприємств різних форм власності і галузей економіки, у тому числі й підприємств  туристичної діяльності, пріоритетними формами нарощування до необхідних розорів виробничих потужностей і підвищення технічного рівня виробництва є технічне переозброєння та реконструкція діючих об'єктів. Нове будівництво економічно вигідне лине за умов налагодження виробництва принципово нових, конкурентоспроможних видів продукції, надання нових послуг, а також недоцільності або неможливості нарощування потужностей діючого підприємства.

За призначенням капітальні витрати поділяють на затрати, пов'язані з відтворенням основних фондів виробничого і невиробничого призначення. До першої групи затрат відносяться вкладення, що спрямовуються на створення основних фондів промисловості, сільського господарства, торгівлі, громадського харчування, заготівель, будівництва, транспорту. До капітальних вкладень, пов'язаних з відтворенням основних фондів невиробничого призначення, відносяться затрати на будівництво житла, об'єктів комунального та побутового призначення, навчальних закладів, закладів культури, охорони здоров'я.

У практиці господарської діяльності підприємств застосовуються два способи ведення робіт, пов'язаних з капітальними витратами: підрядний і господарський.

При підрядному способі  будівельно-монтажні роботи з капітального будівництва виконуються силами госпрозрахункових будівельних організацій. Підприємства й організації споживчої кооперації, для яких виконуються будівельно-монтажні роботи, вважаються замовниками, а підрядні будівельні організації (об'єднання, будівельні, монтажні, ремонтно-будівельні управління, будівельні дільниці) ‒ підрядниками. Підрядники здійснюють роботи з капітального будівництва для підприємств-замовників, згідно з договорами, які укладаються на весь термін будівництва. Ними передбачається прийняття підрядником зобов'язань щодо виконання своїми силами та засобами будівництва об'єкта відповідно до проекту та вимог діючих будівельних норм і правил. Замовник повинен надати підряднику будівельний майданчик, затверджену проектно-кошторисну документацію та забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняття завершених будівництвом об'єктів, а також оплату вартості виконаних будівельно-монтажних робіт.

Для виконання окремих  видів будівельно-монтажних робіт  підрядник має право залучати інші спеціалізовані підрядні організації, з якими укладаються договори субпідряду. Однак зазначимо, що відповідальність перед замовником за якість виконаних робіт несе основний (генеральний) підрядник.

Беручи до уваги те, що підрядні будівельні організації  мають постійну матеріально-технічну базу, необхідне обладнання, механізми, кваліфіковану робочу силу, при підрядному способі капітальних вкладень забезпечується якісне виконання будівельно-монтажних робіт сучасними методами будівництва, підвищення ефективності капітальних вкладень, що свідчить про його переваги. Наявність власної будівельної індустрії в системі споживчої кооперації засвідчує можливість ширшого впровадження підрядного способу ведення робіт, пов'язаних з капітальними вкладеннями, у практику функціонування господарюючих суб'єктів Системи.

При господарському способі будівництва підприємства й організації виконують будівельно-монтажні роботи власними силами без залучення підрядників. Забудовники поєднують у одній юридичній особі і замовника, і підрядника. З цією метою підприємства, організації створюють спеціалізовані будівельно-монтажні бригади, дільниці, управління, самостійно забезпечують будівельно-монтажне виробництво будівельними матеріалами, обладнанням, інструментами, будівельними механізмами, робочою силою, а також самостійно виконують усі інші види робіт, пов'язаних з будівництвом.