Місце Бразилії у світовій економічній системі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКО-БРАЗИЛЬСЬКИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН.

Історія дипломатичних відносин між Україною та Бразилією налічує  вже 20 років. За цей, начебто, незначний  строк, вдалося досягти чималого. Попри велику відстань між країнами, Україна та Бразилія мають всі  умови для конструктивної співпраці.

Напрацьований за попередні  роки незаперечний позитив у розвитку міждержавних відносин, дозволив збагатити  спектр двостороннього співробітництва  новими формами взаємодії в тих  сферах і галузях, які становлять взаємний інтерес.

Можна упевнено говорити, що українсько-бразильські відносини  виходять на рівень стратегічного партнерства.

Починаючи з моменту встановлення дипломатичних відносин, 11 лютого 1992 року, Україна і Бразилія уклали більш ніж 75 двосторонніх договірно-правових документів, проте ще ціла низка  готова до підписання.

Що ж стосовно українсько-бразильського  торговельно-економічного співробітництва, то воно здійснюється у відповідності  з чинними двосторонніми документами, зокрема, Угоди про торговельно-економічне співробітництво між Урядом України  та Урядом Бразилії від 25.10.1995 р. [9], інших  договорів економічного характеру, а також Протоколів Першого, Другого, Третього та Четвертого спільних засідань Міжурядової Комісії з торговельно-економічного співробітництва [10].

1 березня 2007 р. Палатою  зовнішньої торгівлі Бразилії  було прийняте рішення, відповідно до якого Бразилія визнає Україну країною з ринковою економікою.

У контексті надання поштовху подальшому співробітництву в тоговельно-економічній сфері 5-6 червня 2008 р. в Києві відбулося Третє засідання Міжурядової Комісії з торговельно-економічного »робітництва (МКТЕС). Сторони підписали низку документів про поширення двосторонніх відносин між Україною та Бразилією, зокрема, Меморандум про взаєморозуміння у сфері метрології та Меморандум про створення спільної робочої групи з питань торгівлі та інвестицій в рамках МК [4]. Таким чином було створено двосторонній механізм, робота якого покликана сприяти збільшенню обсягів та розширення номенклатури двосторонньої торгівлі, а також інвестицій. Окрім того, бразильська сторона запропонувала утворити спільну Комісію з координації двостороннього співробітництва в енергетичному секторі (на даний час опрацьовується українською стороною).

На виконання домовленостей  Третього засідання МКТЕС у 2009 році у Федеративній Республіці Бразилія було проведене Перше засідання українсько-бразильської Підкомісії з питань торгівлі та інвестицій (м. Бразиліа, 19 серпня 2009 р.) [8].

26-27 серпня 2010 р. в м. Бразиліа відбулося Четверте засідання українсько-бразильської МКТЕС. Українську делегацію очолив Міністр промислової політики України Д.В.Колєсніков. У ході засідання сторони підписали відповідний Протокол та Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в галузі фізичного виховання та спорту між Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту і Міністерством спорту Бразилії. Глава української делегації зустрівся також з міністрами оборони; розвитку, промисловості та зовнішньої торгівлі, а також енергетики та гірничої промисловості Бразилії [10].

Основним чинником зростання  обсягу українсько-бразильської торгівлі стало пожвавлення взаємодії між зацікавленими у співпраці бізнес- структурами обох країн, що підтверджується активізацією обміну делегаціями в цій сфері.

Бразильська сторона наголошує  на зацікавленості у налагодженні та поглибленні співпраці з Україною у таких технологічних галузях, як машинобудування, в тому числі транспортне та металургійне машинобудування, фармакологічна промисловість, що дає підстави сподіватися на можливі позитивні зрушення в номенклатурі експорту з України [8].

Варто підкреслити, що українсько-бразильський бізнес-форум (2 грудня 2009 р.), який відбувся в рамках Державного візиту Президента ФРБ Л.І. Лули да Сілва в Україну, став найбільшим, за всю історію двосторонньої ділової співпраці. Так, у форумі прийняла участь рекордна кількість бізнесменів — понад 200 українських та 40 бразильських підприємців, насамперед, представників сільськогосподарської, хімічної, металургійної, транспортної галузей, банківського сектору тощо [46, с. 124].

Значного поштовху подальшому розвитку торговельно-економічної  та науково-технічної співпраці  повинен надати спільний проекту  «Алкантара- Циклон-Спейс», який перейшов у фазу практичного втілення у  життя. У серпні 2007 року де-факто  розпочалась робота спільного підприємства з

реалізації згаданого  проекту.

Наразі існує реальна  перспектива здійснення першого  запуску ракети «Циклон-4» у 2012 році, яка має вивести на орбіту бразильський геостаціонарний супутник, що забезпечуватиме  безпеку польотів, послуги у сфері  зв'язку, проведення метеорологічних  досліджень тощо. Надалі бразильська  сторона планує здійснювати комерційні запуски ракет і супутників, прибутки від яких будуть порівну ділитися між двома країнами [8].

Ще одним перспективним  проектом українсько-бразильського  співробітництва, започаткування якого  відбулось у 2006 році шляхом підписання між фармацевтичним підприємством ДАТ «Індар» (м. Київ) та бразильською державною фармакологічною компанією «Фіокрус» (м. Ріо-де- Жанейро) Угоди щодо налагодження випуску в Бразилії інсуліну за українськими технологіями. Як перший етап його реалізації є постачали датського інсуліну до цієї країни, які успішно проводяться [10].

Необхідно звернути увагу  також на останні дані українсько-бразильського співробітництва. Отже в 2011 році загальний обсяг взаємоторгівлі товарами між Україною та Бразилією збільшився у порівнянні з періодом 2010 року на 27% (на 211,7 млн. дол. США) і становить 980,6 млн. дол. США. Експорт українських товарів до Бразилії збільшився на 39% (на 130,8 млн. дол. США) та склав 465,7 млн. дол, США. Імпорт товарів в Україну збільшився на 18% (на 81 млн. дол. США) і становив 514,9 млн. дол. США. Негативне для України сальдо торгівлі товарами склало 49,2 млн. дол. США. Аналіз помісячної динаміки двосторонньої торгівлі свідчить про високу ймовірність досягнення за підсумками 2011 року показника товарообігу на рівні 1 млрд. дол. США, що відповідає докризовому рівню, зафіксованому у 2008 р [8].

Протягом 2011 року товарна структура зовнішньої торгівлі з Бразилією не зазнала значних змін. Основними групами в структурі вітчизняного експорту залишились мінеральні добрива (68,9%), чорні метали (15,6%), енергетичні матеріали (7,5%), гума (3,5%) та фармацевтична продукція (1%). В імпорті до України бразильських товарів продовжувала переважати сільськогосподарська продукція - цукор (29,3%), тютюн (13,3%), м'ясо та харчові субпродукти (12,6%), різні харчові продукти (7,8%), а також руди

(15,3%) та чорні метали (8,6%) [10].

Основними чинниками зростання  обсягу українсько-бразильської торгівлі у звітний період стало відновлення  після кризи базових галузей  вітчизняної економіки, а також  стабільний попит на товари традиційної  експортної номенклатури України на бразильському ринку. Вплив зазначених сприятливих умов був посилений  також зусиллями на офіційному рівні, насамперед, результатами державного візиту Президента України В.Ф.Януковича  до Бразилії та проведенням п'ятого засідання Міжурядової українсько-бразильської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва [18].

П'яте засідання МКТЕС  стало важливим заходом як в контексті активізації взаємодії сторін за пріоритетними напрямами співпраці, так і в рамках підготовки торговельно-економічної складової державного візиту президента України. У рамках Комісії відбулись засідання робочих групи торговельно-економічного співробітництва, співпраці у промисловій та фінансовій сферах, співробітництва у сфері мирного використання космічного простору, в галузі сільського господарства, в енергетичній галузі, у сфері спорту та охорони здоров'я.

За підсумками засідання  був підписаний заключний протокол, а також Меморандум про взаєморозуміння  між Публічним акціонерним товариством  «Державний експортно-імпортний банк України» та Національним банком економічного та соціального розвитку Бразилії. В ході засідання також домовлено  про початок практичної підготовки до проведення в Україні другого  засідання українсько-бразильської Підкомісії з питань торгівлі та інвестицій [10].

Державний візит Президента України В.Ф.Януковича мав визначальне  значення для підтвердження політичної підтримки на рівні найвищого  керівництва двох країн діючим економічним  проектам та перспективним напрямам співпраці в різних секторах економіки. Під час зустрічі Глави Української  держави з Президентом Бразилії Д. Руссефф окреслені перспективи  розвитку співробітництва в космічній, авіаційній, енергетичній, військово-технічній  сферах, авіабудуванні та фармацевтиці, що знайшло відображення у Спільній заяві Президентів двох держав [8].

Одним із суттєвих здобутків  державного візиту став поштовх співробітництву  у сфері сільського господарства завдяки укладанню Меморандуму  про створення Консультативного комітету з питань сільського господарства між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством  сільського господарства, тваринництва та продовольчого забезпечення ФРБ, а також Меморандуму про взаєморозуміння між бразильським підприємством сільськогосподарських досліджень та Національною академією аграрних наук України, якими передбачені Фактичні механізми розвитку співпраці між країнами в аграрній сфері [5].

Одним з пріоритетних напрямів співробітництва між Україною та Бразилією є, насамперед, розвиток міжрегіональних відносин. Взагалі, міжрегіональне співробітництво було започатковано у 1997 р. шляхом здійснення взаємного обміну делегаціями, який мав місце і в подальшому. Зокрема, Україну відвідали делегації штатів Ріо-де-Жанейро (жовтень 1997 Р-). Парана (жовтень 1997 р.), Амазонас (травень 1997 р.), Санта-Катаріна (листопад 2004 р., підписаний Меморандум про співпрацю цього штату з Рівненською областю), Бразилію - делегації Київської області (січень 1998 р.), Львівської облдержадміністрації (березень 2000 р.) та Харківської області (грудень 1997 р.); делегацій м. Київ на чолі з Київським міським головою до Федерального округу Бразилії та м. Ріо-де-Жанейро (вересень 2000 р.), мера Ріо-де-Жанейро до Києва (травень 2005 р.), під час яких були підписані відповідні двосторонні документи [10].

З вересня 2000 р. м. Бразиліа є побратимом української столиці м. Київ.

У вересні 2005 р. був підписаний Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва між Дніпропетровською областю та штатом Рорайма.

Висунута в ході візиту Посла України до штату Парана (березень 2008 р.) пропозиція щодо започаткування побратимських зв'язки між містами Чернівці та Фош-де-Ігуасу, знайшла підтримку з боку керівництва обох міст. Від Префектурім. Фош-де-Ігуасу очікується проект відповідного Протоколу.

14 квітня 2008 р. муніципальна Рада м. Паранагуа (штат Парана) прийняла Закон, яким проголосила місто Паранагуа побратимом українського міста Маріуполь [8].

На підтвердження обопільної зацікавленості у розвитку співпраці  між регіонами двох країн, 15-16 жовтня 2009 р. м. Маріуполь відвідала офіційна делегації портового міста Бразилії Паранагуа на запрошення Голови Маріупольської міської ради Ю.Ю.Хотлубея. Очолив делегацію мер м. Іаранагуа Ж. Бака Фільо. В ході візиту делегація мала зустріч з керівництвом Маріупольської міської ради, яка завершилася підписанням протоколу про наміри щодо співпраці між містами. Сторони констатували зацікавленість у розвитку співпраці в різних сферах, насамперед торговельній, культурній, спортивній [10].

У 2009 р. Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Бразилія в Україні Антоніо Фернандо Круз-де-Мелло відвідав Запоріжжя.

На початку грудня Україну  з офіційним візитом відвідав колишній Президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва. За участю бразильських та українських бізнесменів відбувся Міжнародний форум. «В рамках підготовки цього візиту я познайомився з економічними можливостями багатьох міст України. Нам ще багато потрібно зробити, щоб налагодити ділові контакти в різних сферах: економіки, торгівлі, культури, спорту, туризму, — повідомив меру Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Бразилія в Україні Антоніо Фернандо Круз-де-Мелло. - Ми навчилися долати кризові явища і готові брати участь в створенні спільних проектів», - цитує сайт запорізької мерії.

За 9 місяців 2009 року товарообіг між підприємствами нашого регіону та бразильськими партнерами досяг 30,9 млн. дол., зменшившись щодо відповідного періоду 2008 року на 10,7 млн., або на 25,7%. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами за 9 місяців 2009 р. склало 0,64% млн. дол.

Протягом 9 місяців 2009 р. в Бразилію було експортовано товарів на 15,13 млн. дол., Що менше показника аналогічного періоду 2008 р. на 35,5% або на 8,3 млн. дол. При цьому єдиною статтею експорту продукції Запорізької області були чорні метали, тоді як у 2008 р. 5,4% експорту складали електричні машини і обладнання.

Обсяг імпорту товарів  з Бразилії в Запорізький регіон за 9 місяців 2009 р. склав 15,77 млн. дол., Зменшившись в порівнянні з аналогічним періодом 2008 року на 2,34 млн. дол., або на 12,1%.

Основними статтями імпорту  в Бразилію за 9 місяців 2009 р. були вироби з чорних металів (15,59 млн. дол., або 98,8%); продукція хімічної промисловості (0,17 млн. дол., або 1%) [45].У порівнянні з 9 місяцями 2008 р. імпорт чорних металів з Бразилії зріс на 6,8%, тоді як обсяги імпорту продукції хімічної промисловості знизилися на 80% (Додаток Д).

Основні підприємства імпортери: ВАТ «Мотор Січ», ВАТ «Дніпроспецсталь», ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», TOB «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки», TOB «Інтер-Запоріжжя».