Місце Бразилії у світовій економічній системі

[3]. У 2009 р. експорт Бразилії перевищував імпорт на 21,2 млрд. дол.. (Додаток Б).

        Аналіз зовнішньоекономічної статистики Бразилії свідчить про відсутність груп продукції, які б демонстрували значне позитивне зростання, в експортних, так і імпортних поставках. В той же час спостерігалось збільшення долі сировинних товарів в бразильському експорті [1].

Згідно з попередніми даними зовнішньоторгівельної статистики Бразилії, в 2011 р. зовнішньоекономічна сфера країни продовжила поступальний розвиток, досягнувши рекордних рубежів.

Зовнішньоторговельний оборот Бразилії (по товарах) склав 482 млрд. долл.,  1

збільшившись  на 28% в порівнянні з 2010 р.. У абсолютному виразі приріст склав 104 млрд. дол., що нижче показників середини 2000-х р. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 113% - другий мінімальний показник за останні 10 років (перший – 109% в 2010 р.).

Що ж стосується 2011 p., то експорт Бразилії досяг 256 млрд. дол., збільшившись в порівнянні з попереднім роком на 30%  або на 59 млрд. дол. Темпи зростання виявилися на 1 процентний пункт вищє, ніж роком раніше, а абсолютний приріст - на 14 млрд. - більше [13].

З великих статей експорту найбільше зростання було зафіксовано з таких позицій, як: паливо (на 59%), жири і масла (на 57%), зернові (на 55%), кава, чай, прянощі (на 54% ), олія (на 48%), руди, чорні метали (на 43% кожна). Одночасно відзначене зниження експорту взуття (на 8%), деревина продукція деревообробки (на 1%) і літальних апаратів (на 0,5%).

Імпорт Бразилії в 2011 р. досяг 226 млрд. дол., збільшившись в порівнянні з попереднім роком на 25% або на 46 млрд. дол. Темпи приросту виявилися на 16 процентних пунктів нижче, ніж роком раніше, а абсолютний приріст - на 7 млрд. менше.

Серед великих статей імпорту найбільше зростання відзначене з таких позицій, як: добрива (на 85%), алюміній (на 43%), паливо (на 40%% залізного наземного транспорту (на 36%), продукти неорганічної хімії (на 32%), гумотехнічні вироби (на 29%). Зафіксовано істотне зниження ввезення чорних металів і залізничної техніки (на 16% по кожній) [16].

Підсумовуючи, можна сказати, що за 30 років її позиції в світовій торгівлі значно  змінилися. У порівнянні з 80-ми та 90-ми роками 20 ст. на сьогоднішній день Бразилія досить міцно закріпилася на міжнародній арені. Якщо раніше найбільшим торговим партнером країни була США, то на сьогоднішній день це дещо змінилося. Зараз Бразилія дуже тісно почала співпрацювати з Китаєм і ця співпраця проходить не тільки в рамках БРІК, а й на двосторонньому рівні. Також Бразилія є прихильницею інтеграції в своєму регіоні, тому дуже тісна економічна співпраця ведеться з країнами Латинської Америки, особливо в рамках організації МЕРКОСУР.

2.2. Місце Бразилії у світовій економічній системі

Економічна система, як і  цивілізація, - продукт еволюційного розвитку. Кожна нова система формується в надрах старої, поступово набуваючи  нових якостей, що й відрізняє  її від попередньої. Сформована історично  вона завжди зберігає деякі залишки  минулого, що можуть переборюватися досить довго. Одночасно вже в новій  системі зароджуються паростки майбутнього, що зрештою і призведуть до нової  якості, виникненню досконалішої системи

суспільного прогресу.

Економічну систему визначають по-різному. В одному випадку її характеризують як сукупність економічних відносин, що історично виникли, складалися в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживана економічних благ. В іншому - як сукупність юридично закріплених норм правил, принципів, що визначають характер взаємин між людьми. У третьому - економічна система - сукупність економічних відносин з суб'єктами, що хазяйнують, які здійснюють вибір способів оптимальне використання обмежених ресурсів з метою задоволення індивідуальних суспільних потреб. Кожне з визначень відбиває якусь одну зі сторін категорій, бо складність об'єкта не дає можливості дати його вичерпну характеристику якимось одним визначенням [32].

Як і будь-яка інша, система економічна характеризується такими рисами, як цілісність, організованість, керованість, цілеспрямованість.

Світ переживає системну трансформаційну кризу. Про це говорять багато вчених. Змінюється все - від світових економічних лідерів і сфер політичного впливу, до культури людства. Ці зміни триватимуть не один рік.

В умовах глобалізації економіки  стратегічною метою держави стає модернізація економіки і суспільства в напрямку, що забезпечує досягнення стійкої конкурентоспроможності. Держава як інституціональний суб'єкт зобов'язана створювати умови підвищення конкурентоспроможності національних компаній на світовій арені, визначати і просувати пріоритетні з погляду входження у світову економіку сфери і галузі господарювання, враховувати загальносвітові тенденції при визначенні пріоритетів інституціонального розвитку [58].

Сучасний період економічного розвитку характеризується фундаментальними змінами. Відбувається перехід від  інтернаціоналізації господарського життя до глобалізації світового  господарства. Процес глобалізації характеризується зростаючою економічною взаємозалежністю країн усього світу, змінами в  динаміці світової економічної системи: виникненням нових виробничих, транспортних та комунікаційних технологій, небачених  у минулому форм організації й  управління з одночасним загостренням конкуренції. Виник інтегрований глобальний ринок як цілісність всепланетарного  обсягу. Процес глобалізації надзвичайно  прискорив темпи інновацій і  виявив необхідність створення гнучких  ринків праці, товарів, капіталу, зміну існуючих принципів регулювання т управління. З-під контролю виходять функції щодо національного регулювання своїх економік. Унаслідок наростання взаємозалежності розпочався перехід світогосподарських відносин в цілісну економічну систему, яка все більше визначає «правила гри» для національних господарств [32]. Глобалізація світової економіки по-новому порушує питання про роль держави в економіці, її життєздатність як політичного інституту. Тож дуже важливо для держави віднайти своє місце в світовій економічній системі і Бразилія не є виключенням.

«19 століття було століттям  Європи, 20 - століттям США, а 21 стане  століттям Бразилії», - ці слова, сказані  в 2005 р. президентом Бразилії Луїсом Інасіо Лулою да Сілва, були зустрінуті міжнародними спостерігачами з неабиякою часткою іронії. Через всього лише п'ять років вони більше не сприймаються як фантастика або зразок передвиборного красномовства. Найбільша латиноамериканська країна зі 190-мільйонним населенням набирає очки у світовій економіці і політиці, стабільно підвищуючи свій рейтинг на міжнародній арені [43].

На початку 21 ст. ВВП Бразилії склав 1,5 трлн. дол.(9-те місце в світі). А у 2012 ВВП вже складало 2,367 трлн. дол. (6-те місце у світі.). У 2016 р., коли ця країна буде приймати перші Олімпійські  ігри на південноамериканській землі, вона розраховує перетворитися в  п'яту економіку планети. «Нація, стан справ якої традиційно вважався не відповідним її потенційному багатству, сьогодні демонструє вражаючу економічну міць, неухильно нарощує свій політичний авторитет і дає приклад важливих соціальних перетворень», - відзначала Нью-Йорк Таймс напередодні чергових президентських виборів в Бразилії, що відбулися З жовтня. У сценарії Національної ради з розвідки США «Тенденції глобального розвитку до 2020 р.», крім Китаю та Індії, наступною країною, яка буде здатна наздогнати найбільш розвинуті держави за основними економічними показниками, є Бразилія [38, с. 44].

В останній третині минулого століття тропічний гігант зумів  у досить короткий терміни створити практично всі сучасні галузі промисловості: металургійну та автомобільну, судно- і літакобудівну, хімічну  і фармацевтичну (найбільші підприємства в Латинській Америці). Розвивалися  електроніка та ракетобудування, біотехнології і виробництво енергетичного устаткування, включаючи обладнання для АЕС. На початку нового століття

серйозний розвиток отримали інформатика і телекомунікації. У структурі експорту Бразилії за докризовий 2007 р. першу сходинку займали автомобілі та запчастини до них, машинно-технічне обладнання (7-е місце), авіатехніка (11-е). У 2009 p. з виробництва середньомагістральних реактивних літаків бразильська корпорація «Ембраер» стала третьою в світі після «Боїнг» і «Ейрбас». Металургійна компанія «Валі-ду-Ріу Доси» (CVRD) стала другою в світі, а корпорація «Жердау» вийшла на перше місце в Західній півкулі з виробництва сталевого листа. Банку ду Бразіл, нафтовидобувна компанія «Петробраз» та інформаційно-медійний конгломерат «Реді Глобу» входять в першу сотню найбільших компаній планети. У першому десятилітті нового століття Бразилія перетворилася на важливого експортера капіталу. У країні з'явилися власні транснаціональні банки, деякі з них, наприклад, банк Ітау- Унібанко, за обсягами капіталізації не уступають банкам країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Світову популярність набувають бразильські фірми «Пауло Отаві», «Камарго Корреа», «Одебрехт», «Воторантін», які займаються інвестуванням і здійснюють великі будівельні підряди в країнах Латинської Америки, Азії та Африки [13].

В міжнародному поділі праці  Бразилія впевнено займає місце лідера в розробці відновлюваних джерел енергії (етанол і біодизель), в глибоководному бурінні і в розвитку біотехнологій. Вона увійшла в п'ятірку найбільших світових сільгоспвиробників, зміцнивши  провідні позиції в експорті кави, сої, апельсинового соку, цукру, яловичини  та птиці. За підрахунками Продовольчої та сільськогосподарської організації  (Food and Agriculture Organization) ця країна, що володіє унікальними кліматичними та природними ресурсами, змогла б в майбутньому прогодувати до 1 млрд. осіб [38, с. 45].

Але головне — в іншому. На початку століття Бразилія, нарешті, змогла грейти до вирішення застарілої проблеми, яка не дозволяла їй в 20 ст. ввійти > списку найбільш значущих держав планети, - проблеми бідності та ціальної нерівності. Напередодні президентських виборів 3 жовтня 2010 р. това преса відзначала, що за 8 років правління Лули за допомогою  виважених і ефективних соціальних програм вдалося скоротити кількість на 20,5 млн. осіб і майже на 30 млн. збільшити кількість людей середнього класу (в 2010 він склав 45% населення Бразилії) - головну рушійну силу економіки країни [59].

Секрет успіху полягає  в моделі розвитку, яка вміло поєднує  лібералізм в економіці з заходами щодо державної підтримки малозабезпечених. На відміну від жорсткої неоліберальної схеми, відкинутої Бразилією в середині 90-х рр., її нова модель, апробована при  попереднику Лули — Фернандо Енріке Кардозу, вона була розрахована на розвиток внутрішнього ринку в якості інструменту, здатного гарантувати економічне зростання. Ця модель допомогла Бразилії перенести  наслідки кризи з найменшими з  усіх латиноамериканських країн  витратами. Темпи зростання ВВП, що впали до нуля в 2009 р., в 2010 р. склали вже 7,3% [58].

Національна модель стала  базою для формування широкого внутрішньополітичного  консенсусу з основних напрямів внутрішньої  і зовнішньої політики і запорукою  демократичної стабільності. Її аксіологічний  зміст не викликає сумніву ні в  однієї з найбільш значущих політичних сил: це ідея досягнення національної величі, яка послугувала ще на початку 20 ст. основоположником сучасної бразильської дипломатії, бароном де Ріо-Бранко. Досягнута на сьогоднішній день соціально- економічна і політична стабільність не дозволяє жодній з двох головних політичних партій (Партія трудящих - ПТ і Партія бразильської соціал- демократії - ПСДБ) ризикувати становищем, відволікаючись на вкрай ліві чи траві експерименти [38, с. 46].

У 21 ст. Бразилія входить  як країна, яка визначилася зі стратегією розвитку і готується проводити активну регіональну та глобальну політику, важливим є і те, що вступ тропічного гіганта в нове століття відбувається на високій ноті. Це показує додаткову енергію молодої бразильської нації, однієї з найбільш характерних рис якої, на думку багатьох, є оптимізм, відкритість для інновацій і віра в майбутнє.

Зрозуміло, в Бразилії ще чимало проблем, пов'язаних насамперед з посиленням бідності. Їй ще необхідно знайти таке місце в світових господарських і політичних зв'язках нового століття, яке відповідало б її зростаючому потенціалу. Її націленість на співпрацю по лінії БРІК носить стратегічний і довгостроковий характер, при тому що вже сьогодні ця країна демонструє здатність впливати на забезпечення глобальної політичної, енергетичної та продовольчої безпеки. Особливий внесок Бразилія може зробити в розвиток науково-технічного прогресу, збереження природного середовища нашої планети і підтримка культурної своєрідності для народів, які її населяють, у боротьбу з бідністю і соціальною нерівністю, у розвиток охорони здоров'я, культури та спорту [57].

У дипломатичних традиціях  Країни Південного Хреста закладено  прагнення до лідерства в Південній  Америці, а в останні роки —  і до посилення своєї глобальної проекції. Бразильська дипломатія вважається найбільш сильною і досвідченою  в своєму регіоні, там, де її зусилля  по мирному вирішенню міждержавних суперечок і конфліктів, ініціативи в таких справах, як скорочення та обмеження зброї, зміцнення авторитету міжнародного права та розвитку міждержавного  співробітництва дозволили їй істотно  наростити м'який вплив [35].

На міжнародній арені  Бразилія традиційно відстоювала принципи суверенітету, рівності і невтручання  у внутрішні справи, виступала  проти практики гуманітарних інтервенцій. У квітні 1999 р. вона була активним прихильником прийняття Групою Ріо рішення, що засудило акцію НАТО в Косово. В 2003 р. Бразилія виступила проти вторгнення США до Іраку. Незадовго до цього  Лула виступив з ініціативою проведення міжнародної конференції щодо Іраку  з метою мирного вирішення  проблеми — заклик так і залишився, на жаль, не почутим. Бразилія є прихильницею прийняття в ООН спеціальної конвенції по боротьбі з тероризмом і виступає за нерозповсюдження ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення і їхніх технологій, будучи членом Договору Тлателолко 1963 р. про без'ядерну війну в Латинській Америці, Договору про нерозповсюдження і міжнародного режиму контролю над ракетними технологіями (РКРТ) 1968 р. Вона бере участь у міжнародній конвенції за заборону протипіхотних мін, а в рамках Організації американських держав (ОАД) та на міжлатиноамериканському рівні — у всіх конвенціях, що відносяться до питання обмеження озброєнь [14].

Останнім часом Бразилія продемонструвала сильний вплив  на регіональні та глобальні торговельні переговори. Багато країн, що розвиваються відносяться до Бразилії з великою повагою саме за її тверду позицію. Однак деякі країни вважають непохитне становище Бразилії, як шкоду інтересам багатосторонніх переговорів. Адже, підтримання такої твердої позиції може зупинити переговори і підірвати самі інтереси, які вона прагне просувати. Але, не зважаючи ні на що, на сьогоднішній день Бразилія займає дуже важливе місце у світовій економічній системі.