Малі підприємства та їх роль у ринкових умовах господарювання

Проаналізуємо кількість діючих малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення. У середньому по Україні цей показник дорівнює 63 одиниці. В регіональному аспекті цей показник має великі розбіжності. Так, набагато вищий показник, ніж у середньому по країні, у м. Київ (250), Одеській області (69), Київській області (65).Разом з тим у таких областях як Чернігівська, Вінницька, Закарпатська він значно нижче (37; 35; 34 відповідно).

Досить широкий діапазон коливання і показника продуктивності праці (відношення виручки від реалізації до середньооблікової чисельності робітників). Низькі показники продуктивності праці зокрема у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях.

Важливим підходом до вивчення діяльності малих підприємств є аналіз фонду оплати праці та чисельності працівників підприємств за галузями економіки. Загальний фонд оплати праці в 2010 році налічував 29885,1 млн. грн. Велика частка належала галузі торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 7598,4 млн. грн., промисловості –  4953,1 млн. грн., будівництві – 3286,5 млн. грн. В 2010 році ці галузі займали передові позиції. Найменший фонд оплати праці мають малі підприємства, які працюють в сферах освіта – 219,4 млн. грн., охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – 427,5 млн. грн., діяльність готелів та ресторанів – 761,9 млн. грн..

В 2010 році чисельність працівників (зайнятих та найманих) була 4066 тис. осіб. Ця цифра не є сталою та залежить від кількості штатних, позаштатних та неоплачуваних працівників. Найбільша кількість працівників в 2010 році мала місце роботи в сфері торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 1055, промисловості –  716, будівництві – 474 тис. осіб. Найменше осіб працювало освіта, охорона здоров’я та надання соціальної допомоги, діяльність готелів та ресторанів.

Незважаючи на вищезазначені показники (обсяг реалізованої продукції, робіт та послуг, кількість зайнятих працівників) середньомісячна заробітна плата найманих працівників має інші тенденції в розрізі видів економічної діяльності. Так, найвищий показник має сфера фінансова діяльність – 2376 грн., операції з нерухомим майном – 1501 грн.

Офіційні статистичні дані, незважаючи на всі її недоліки , все ж таки дозволяють простежити певні тенденції щодо змін діяльності малого підприємництва.

Аналіз свідчить, що розвиток малих підприємств залежить від багатьох фактів, серед яких найважливішу роль відіграють регіональні (територіальні) умови. До них слід віднести: економічний потенціал, наявність ресурсів, господарську структуру, підготовку кадрів, ставлення місцевих органів влади та населення до підприємництва, стан ринкової інфраструктури, інформаційне забезпечення, традиції та психологію населення даного регіону тощо. Ці та інші фактори повинні враховуватись при розробці та впровадженні системи регіонального управління, здійсненні ефективної територіальної політики щодо розвитку малого підприємництва, що сприятиме формуванню підприємницьких структур та подоланню економічної кризи.

2.2 Характеристика діяльності малих підприємств Миколаївської області

Миколаївська область знаходиться на півдні України, займаючи більш ніж 4 % її території. В області проживає понад 1,1 млн. чоловік населення, а виробляється близько 3 % валового внутрішнього продукту України.

Специфікою області є розвиток машинобудування, виробництво машин, обладнання та устаткування; харчова промисловість та переробка продукції сільського господарства; легка промисловість; виробництво та розподіл електроенергії, газу та води; суднобудування.

Промисловий потенціал області сконцентрований головним чином в містах обласного підпорядкування, питома вага яких в обсягах промислової продукції досягає майже 90%. Місто Миколаїв є центром машинобудування, в тому числі суднобудування, харчової та легкої промисловості області. В місті Южноукраїнськ розташована діюча атомна станція, яка дає понад 20% промислової продукції області. Промислова спеціалізація м. Первомайськ визначається виробництвом дизелів та дизель-генераторів, сільськогосподарського обладнання, цукру, молочних консервів та швейних виробів. Місто Вознесенськ спеціалізується на виробництві шкір, харчової та швейної продукції, а м. Очаків – рибних консервів. Сільське господарство – друга за обсягами та перша по зайнятості трудових ресурсів галузь матеріального виробництва області. Площа господарських угідь області перевершує 2 млн. га та налічується до 200 тис. га зрошувальних земель.

Ці особливості Миколаївщини відкривають великі можливості для інвестицій у сільське господарство з метою застосування індустріальних технологій, потужної та високоефективної техніки.

Сільськогосподарське виробництво в області здійснюють колективні сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства. Питома вага області яких в виробництві сільськогосподарської продукції України досягає 3%.

Виробнича структура сільського господарства є рослинницько-тваринницька. Питома вага продукції рослинництва в загальному обсязі досягає 60%. Основними культурами рослинництва в області є зернові (озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза) під якими зайнято більш 40% посівних площ, технічні культури – соняшник та цукрові буряки, овочево-баштанні культури. Розвинуте садівництво та виноградарство.

В середньому за рік область виробляє до 2 млн. тонн зерна, більш як 230 тис. тонн соняшника, до 200 тис. тонн цукрових буряків, понад 200 тис. тонн овочів тощо. Частка області в загальноукраїнському виробництві зерна досягає 5,7%.

Розвинуте рослинництво, в якому значну питому вагу займають кормові культури, є доброю базою для тваринництва, яке має м'ясо-молочний напрямок. До 30% великої рогатої худоби сконцентровано в особистих приватних господарствах населення, а свиней – понад 46%.

В Миколаївській області функціонує потужна транспортна система, до складу якої входить залізничний, морський, річний, автомобільний, авіаційний та трубопровідний транспорт.

З давніх часів територія регіону була одним із важливих центрів міжнародних економічних і транспортних зв'язків, через який проходять залізничні, автомобільні і трубопровідний міжнародні коридори.

Кількість створених і діючих малих підприємств в регіоні може свідчити про темпи демократичних ринкових перетворень, тому що підприємництво це також форма зайнятості населення. З одного боку, вона свідчить про економічну активність населення, а з другого боку, відображає відношення місцевої влади до зміни форм власності: там, де влада демократична і прогресивна – вона безперешкодно дає права своєму населенню на самостійне економічне існування. Аналізуючи стан та перспективи розвитку малого підприємництва необхідно відмітити, що малі підприємства є змістовною частиною економіки області. Підтримка малого бізнесу - це стратегія формування середнього класу і розвитку економіки в цілому.

Створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва, стимулювання ділової ініціативи, зміцнення позицій малого підприємництва є одним із пріоритетних завдань роботи органів виконавчої влади  області.

За даними Державного комітету статистики у Миколаївської області на 2010 рік було зареєстровано понад 8 тис. малих підприємств. Важливим є те, що у кількості підприємств враховано кількість суб’єктів господарювання – юридичних осіб. Тобто фізичні особи – приватні підприємці не розглядаються.

Найбільша кількість підприємств працювало в сфері торгівлі та громадського харчування. Питома вага всіх малих підприємств у загальному випуску продукції Миколаївської області складає більш ніж 7%. У 2010 році серед підприємств, що мали обсяги виробництва, кожне друге належало до малого бізнесу. Ними вироблено продукції, виконано робіт та послуг на 9712,4 млн. грн., або 9% від загального обсягу реалізації всіх підприємств малого бізнесу. За цим показником промисловість посідає другу позицію серед основних видів економічної діяльності слідом за малими торговельними підприємствами. За видами промислової діяльності   третину реалізованої продукції забезпечили підприємства машинобудування, чверть – харчової промисловості, 11% – металургійного виробництва та з виробництва готових металевих виробів, 9% – хімічної та нафтохімічної промисловості. Внесок малих промислових підприємств у загально обласний обсяг реалізації промислової продукції не змінився за останній рік і склав 6%. Невисока частка обсягу реалізації зумовлена тим, що у регіоні сконцентровано могутній промисловий потенціал, представлений великими та середніми підприємствами.

Першим критерієм для аналізу виступає чисельність малих підприємств. Кількість малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення по Миколаївській області за 2005-2010 роки наведено у таблиці 2.2.1.

Таблиця 2.2.1

Кількість малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення

по Миколаївській області за 2005-2010 роки

По отриманим показникам можна спостерігати коливання кількості малих підприємств області. За ланцюговими темпами росту та приросту таблиці 2.2.1 можна встановити, що у 2009 році відбувалося збільшення кількості малих підприємств в області, у 2010 році – їх зменшення. Найбільші темпи росту спостерігалися у містах Вознесенськ та Очаків, серед районів області лідером виступали Братський, Первомайський та Снігурівський. Найгірші показники зафіксовані по місту Южноукраїнськ та Врадіївському району. Порівняти швидкість зміни кількості малих підприємств по Миколаївської області та вибірково по містам Миколаїв, Первомайськ, Южноукраїнськ, Первомайському, Вознесенському, Миколаївському районів можна за допомогою динаміки цих показників, наведених нижче.

Таблиця 2.2.2

Динаміка зміни кількості малих підприємств по Миколаївської області (вибірково)