Комплексна оцінка основних проблем розвитку машинобудівного комплексу та рекомендації щодо їх вирішення

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи дослідження регіональних особливостей розвитку та розміщення підприємств машинобудівної промисловості України.

1. Економічна сутність, класифікація та значення машинобудування.
2. Фактори розвитку та розміщення підприємств машинобудівного комплексу.
3.   Машинобудування у закордонних країнах: особливості розвитку галузей та заходи, що сприяють їх розвитку.

Розділ 2. Аналіз стану та тенденцій розвитку комплексу машинобудування в  Україні.

2.1.   Основні економічні показники аналізу регіональних особливостей розвитку машинобудівного комплексу.

2.2.        Сучасний стан, тенденції та перспективи розвитку машинобудування.

2.3.   Комплексна оцінка основних проблем розвитку машинобудівного комплексу та рекомендації щодо їх вирішення.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

В умовах глобалізації промисловість  є однією з найважливіших галузей  економіки, вона забезпечує економічне зростання, соціальний розвиток, науково-технічний прогрес країни. Саме тому набуває актуальності необхідність постійного контролю за станом і розвитком промисловості в цілому та машинобудування зокрема.

З початку 90-х рр. в  Україні спостерігаються негативні  явища, що позначилися на машинобудівному  комплексі. Неефективна приватизація, тінізація економіки, зростання неплатежів та скорочення виробництва призвели до загострення криз на підприємствах.

Складні умови, у яких опинився машинобудівний комплекс України  перш за все стали наслідками поєднанням світової фінансової кризи, та внутрішніх проблем. Великий вплив на розвиток кризи у машинобудівному комплексі зробив перехід від планової економіки до ринкової, коли відбувся перерозподіл управлінських обов'язків: функція управління перейшла від держави до керівників підприємства, які не мали спеціальної освіти та навичок. Машинобудування України, на відміну від інших держав світу, базується на технологіях, що залишилися з часів Радянського союзу, це знижує її конкурентоспроможність на світовому ринку.

На сьогодні виробничі  потужності в машинобудівному комплексі використовуються в середньому на 30-40 %. Кожне друге підприємство істотно зменшило випуск основних видів продукції. Через відсутність обігових коштів, проблем із взаємозаліками, високих цін на продукцію, що випускається, та інші проблеми, труднощі зі збутом продукції мають 80 % машинобудівних підприємств. Морально застарілими є практично 100 % основних фондів машинобудівних підприємств, фізично застарілими – до 65 % основних фондів.

Задля виходу машинобудівного  комплексу з ситуації, що склалася, необхідно провести аналіз сучасного стану комплексу та його розвитку.

Метою нашого дослідження є визначення ролі та місця машинобудівного комплексу серед інших галузей економіки України, тенденцій розвитку машинобудівного комплексу України та на основі цих даних спрогнозувати перспективи подальшого розвитку.

Об’єктом дослідження  є стан, галузевий склад, особливості  розміщення підприємств машинобудівної промисловості в України, тенденції та перспективи розвитку машинобудування.

Предметом дослідження  є фактори, що безпосередньо впливають на розміщення та розвиток машинобудування в Україні, проблеми, що стримують розвиток даної промисловості в державі та макроекономічні показники результативності та ефективності діяльності підприємств машинобудівного комплексу.

Для досягнення поставленої мети використовувались наступні методи дослідження: аналіз, індукція, дедукція, аналогія (при визначенні економічної сутності, складу та структури машинобудування), абстрагування, аналіз (при визначенні ступеня впливу різних чинників на розвиток підприємств машинобудівної промисловості), порівняння (при визначенні особливостей закордонного досвіду щодо розвитку машинобудівного комплексу та проведення порівняльного аналізу з Україною).

Інформаційною базою, що використовувалась при написанні даної роботи, є статистичні дані про ефективність діяльності, обсяги випуску продукції машинобудівних підприємств,  спеціалізовані періодичні видання, наукові статті та матеріали конференцій, а також підручники та навчальні посібники з розміщення продуктивних сил та регіональної економіки.

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи дослідження регіональних особливостей розвитку та розміщення підприємств машинобудівної промисловості України.

 

1. Економічна сутність, класифікація та значення машинобудування.

 

Машинобудування є головною галуззю всієї промисловості, її серцевиною. Продукція підприємств машинобудування відіграє вирішальну роль у реалізації досягнень науково-технічного прогресу у всіх областях господарства. Воно постачає народному господарству верстати, транспортні засоби (судна, тепловози, електровози, вагони, автомобілі, літаки тощо), сільськогосподарські машини, екскаватори, генератори для електростанцій, технологічне обладнання для заводів, фабрик і цим самим сприяє розвитку всіх галузей економіки.

Необхідність розвитку машинобудування з випереджаючими темпами у відношенні до інших галузей і промисловості в цілому, можна пояснити тим, що саме тут створюються засоби виробництва, закладаються темпи зростання продуктивності праці,фактори енергозбереження, зниження матеріаломісткості і нової якості кінцевого продукту.

Машинобудівний комплекс — міжгалузевий господарський комплекс України, що об'єднує систему науково-дослідних, конструкторсько-технологічних організацій, підприємств (об єднань), продукція якнх (машини, устаткування, прилади, апарати, механізми, послуги) має загальноекономічне призначення, виробничу та експлуатаційну спільність.

Ефективність роботи підприємств машинобудівельної  галузі залежить від сукупності організаційно-економічних та соціальних факторів. Серед них — спеціалізація та кооперування виробництва, їх розміщення на території окремих регіонів, впровадження у виробництво нових типів машин та устаткування, вдосконалення галузевої структури, наявність кваліфікованих кадрів. На роботу підприємств впливають визначені державою умови для економічної самостійності в комерційній діяльності тощо.

Важливе значення має  територіальне розташування підприємств  машинобудування, використовуючи позитивні умови для роботи підприємств на території окремих регіонів, окремих міст, враховуючи забезпеченість підприємств кваліфікованими кадрами, паливно-енергетичними ресурсами, можливостями для надійного та ефективного обслуговування тощо. У зв'язку з цим значна увага приділяється впровадженням спеціалізації та кооперування виробництва у машинобудуванні.

Спеціалізація виробництва  передбачає концентрацію випуску конструктивно  і технологічно подібних виробів, а  також концентрацію на окремих підприємствах. Вона сприяє зростанню продуктивності праці за рахунок використання спеціалізованого високопродуктивного обладнання, раціональних технологічних процесів та організації праці.

Галузева (попредметна) спеціалізація  передбачає зосередження виробництва  конструктивно схожих машин та обладнання на окремих підприємствах. Відповідно галузевої спеціалізації виділяють підприємства важкого машинобудування, суднобудування, сільськогосподарське машинобудування, верстатобудування, приладобудування, авіа- та ракетобудування, електронної промисловості тощо.

Позитивні результати діяльності підприємств галузевої (попредметної) спеціалізації залежить в значній мірі від наявності подетальної (вузлової) спеціалізації. Подетальна спеціалізація означає зосередження на окремих підприємствах виробництва обмеженої кількості деталей, вузлів, агрегатів для їх подальшого використання на по предметно спеціалізованих підприємствах. До такого виду спеціалізації відносять підшипникові заводи, заводи автомобільних двигунів тощо.

Підприємства важкого  машинобудування забезпечують виробництво  металургійного, гірничого, підйомно-транспортного обладнання, енергетичних блоків, а також іншої металомісткої та великогабаритної продукції. У цій галузі створюються підприємства повного циклу з випуску продукції невеликими партіями, серіями або індивідуального призначення.

Розташовані в межах  основних металургійних баз, а також  на територіях, де існують основні споживачі продукції. Потужні підприємства важкого машинобудування функціонують в Краматорську, Донецьку, Горлівці, Харкові, Луганську (Донбаський регіон), Дніпропетровську, Кривому Розі (Степовий регіон).

Авіаційна промисловість представлена підприємствами, які розташовані в Києві, Харкові, Дніпропетровську. Продукцією цих підприємств є авіаційні лайнери, в яких сконцентровано втілення досягнень науково-технічного прогресу, відповідають високому рівню за техніко-економічними характеристиками. Особливістю діяльності авіаційних підприємств є те, що тут є поєднання наукових досліджень з їх практичним використанням. Для забезпечення роботи підприємств сформовані складні коопераційні зв'язки з підприємствами інших галузей економіки. В ринкових умовах необхідний державний вплив для збереження сформованих інтеграційних процесів.

Продукція авіаційних підприємств  використовується в Україні та інших  країнах.

Автомобілебудування зосереджено, головним чином, в Кременчуці, Запоріжжі, Львові. Крім тою, існують спільні підприємства, які здійснюють складання вантажних і легкових автомобілів із комплектуючих частин інших автозаводів, головним чином, зарубіжних.

Підприємства автомобілебудування мають значний науково-технічний, кадровий та економічний потенціал. їх виробнича діяльність визначається пошуком оптимальних співвідношень між особистими інтересами та інтересами на українському ринку іноземних компаній, що транспортують в Україну свою продукцію. Розвиток автомобілебудування здійснюється в умовах розподілу сфер впливу на виробництво та реалізацію на ринку продукції в умовах запеклої конкурентної боротьби вітчизняних підприємств із виробниками автомобілів у США, Японії, Німеччини, Франції, Італії, Китаю тощо.

Для розвитку виробництва  автомобілів, створення сприятливих  умов для успішної конкуренції необхідно визначити обгрунтовану державну політику стосовно формування технологічних, кадрових, фінансових переваг, для обгрунтування механізму захисту вітчизняного ринку. На часі залучення в Україну великих автомобільних зарубіжних компаній як довгострокових інвесторів.

Транспортне машинобудування  зосереджено на виробництві тяглових засобів залізничного транспорту (тепловозів, електровозів), пасажирських та вантажних вагонів, рухомого складу міського електричного транспорту. Основними центрами локомотивобудування є Луганськ і Харків. Кременчук та Дніпродзержинськ стали основними центрами сучасного виробництва вагонів. Крупні вагонобудівні підприємства працюють в Маріуполі та Стаханові. Виробництво вагонів налагоджено на деяких вагоноремонтних заводах, виробництво рухомого складу міського електричного транспорту — в Києві, Луганську, Дніпропетровську.

Суднобудування визначається як одна із провідних галузей народного господарства, являє собою багатопрофільний комплекс, що об'єднує діяльність підприємств, що здійснюють безпосереднє будівництво суден, а також підприємств суднового машинобудування, морського приладобудування, науково-дослідних установ та конструкторських бюро.

Будівництво суден пов'язано  із залученням великої кількості  підприємств інших галузей враховуючи, що для цього необхідний метал, дерево, хімічні матеріали, прибори тощо. Технологічний цикл будівництва  характеризується складність та значною тривалістю. Тривалість будівництва судна— 1,5-2 роки.

Підприємства морського  та річкового суднобудування розташовані  в таких містах: Києві, Миколаєві, Херсоні, Керчі; підприємства судноремонту — в Одесі, Іллічівську, Херсоні, Севастополі.

Сільськогосподарське машинобудування — сукупність промислових підприємств, що виготовляють машини, призначені для сільськогосподарських потреб. Підприємства сільськогосподарського машинобудування розташовані в Львові, Харкові, Кіровограді, Дніпропетровську, Одесі, Луганську. Підприємства випускають трактори, комбайни, жатки, сіялки, косарки, устаткування для тваринництва, машини для боротьби з шкідниками і хворобами рослин, збиральні та дощувальні машини тощо. Всі ці машини орієнтовані на їх використання у сільськогосподарському виробництві.

Користується попитом  продукція Харківського тракторного  заводу, Кіровоградського заводу тракторних сівалок. Дніпропетровського бурякокомбайнового заводу тощо. Останнім часом ведуться роботи по налагоджуванню виробництва вітчизняних зернозбиральних комбайнів. Експериментальні зразки нових типів комбайнів, що виготовлені в Кіровограді та Херсоні, показали позитивні результати. Польові випробування засвідчили, що, результати експлуатації виготовлених комбайнів відповідають рівню кращих зарубіжних машин такого типу.

Діяльність підприємств  сільськогосподарського машинобудування  зосереджена на пошуку резервів для  організації випуску нових економічних  моделей сільськогосподарських машин з метою їх реалізації на внутрішньому ринку.

Верстатобудування —  галузь, продукція якої за призначенням наближається до важкого машинобудування. Підприємства виготовляють базове устаткування для машинобудівних та металообробних підприємств. Це токарні автомати та напівавтомати, токарно-револьверні, радіально-свердлильні, алмазо-розточувальні, металорізальні верстати тощо. Підприємства верстатобудування розташовані головним чином поблизу металургійних баз Степового (Дніпропетровськ, Запоріжжя) та Донбаського (Харків, Краматорськ, Луганськ) регіонів, а також в містах, де сконцентровані кваліфіковані кадри (Київ, Одеса, Львів, Житомир та ін.)